Віктор Ульман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 4 листопада 2021, заснована на цій версії.
Віктор Ульман
Основна інформація
Дата народження1 січня 1898(1898-01-01)[1][2][…]
Місце народженняЧеський Тешин[4] або Цешин, Республіка Польща[5]
Дата смерті18 жовтня 1944(1944-10-18)[1][2][…] (46 років)
Місце смертіконцтабір Біркенау, Бжезінка або Освенцим, Біліцd, Провінція Верхня Сілезія, Вільна держава Пруссія[5]
Причина смертізадуха
ПохованняАушвіц[6]
ГромадянствоАвстрія
Віросповіданняюдаїзм
Професіїкомпозитор, диригент, піаніст, хормейстер, музичний критик
ОсвітаВіденський університет
ВчителіАрнольд Шенберґ
Інструментифортепіано
Жанриопера, класична музика і атональність
Magnum opusDer Kaiser von Atlantisd
ЧленствоНова віденська школа
CMNS: Файли у Вікісховищі

Віктор Ульман (нім. Viktor Ullmann; 1 січня 1898(18980101), Тешин, Австро-Угорщина (нині Цешин, Польща) — 18 жовтня 1944, Аушвіц, Польща) — австрійський і чеський композитор єврейського походження. Загинув у газовій камері в нацистському концтаборі Аушвіц (Польща).

Біографія

Народився в 1898 році в єврейській родині кадрового військового, яка прийняла католицтво. У 1909 році родина переїхала до Відня. Вивчав право у Віденському університеті (серед його викладачів був Вільгельм Ієрузалем), брав уроки музики у Йозефа Польнауера — учня Арнольда Шенберга.

У 1919 році Віктор Ульман переїхав до Праги і, за рекомендацією Шенберга, розпочав музичну кар'єру під керівництвом композитора Александра фон Цемлінського в Новому німецькому театрі, де прослужив на посаді капельмейстера з 1922 по 1927 рік; потім нетривалий час очолював оперний театр у місті Усті-над-Лабем, але швидко вийшов у відставку через надмірну для невеликого містечка радикальність репертуару.

У 1929—1931 роках був диригентом у Цюриху, захопився антропософією, відкрив антропософську книжкову крамницю «Новаліс» у Штутгарті, в 1931 році вступив до Антропософського товариства Чехословаччини. У 1933 році магазин збанкрутував, і Ульман із сім'єю повернувся до Праги.

8 вересня 1942 року, разом з третьою дружиною і сином від першого шлюбу, Ульман був депортований до концтабору Терезієнштадт, де впродовж двох років писав музичні твори і виступав з концертами в місцевому музичному театрі.

16 жовтня 1944 року його з дружиною перевезли в Аушвіц, де через два дні вони обоє загинули в газовій камері.

Творчість

Значно вплинула на музику Віктора Ульмана творчість Шенберга і Альбана Берга; після 1935 року в композитора виробилася власна експресивна манера написання і виконання творів. Загалом В. Ульман є автором понад 40 музичних творів. У 1990-х роках твори Ульмана, серед них опери «Падіння Антихриста», «Пісня про любов і смерть», «Імператор Атлантиди», активно виконуються на театральних сценах Австрії, Німеччини, Чехії, Великої Британії та США.

Вибрані твори

  • Drei Männerchöre a cappella (1919)
  • Lieder mit Orchester (1921)
  • Abendlied für Chor, Soli und Orchester (1922)
  • Musik zu einem Märchenspiel (1922)
  • Sieben Lieder mit Klavier (1923)
  • Streichquartett (1923)
  • Sieben Lieder mit Kammerorchester (1924)
  • Symphonische Phantasie (1924)
  • Bühnenmusik zu «Der Kreidekreis» (1925, за Клабундом)
  • Variationen und Doppelfuge über ein kleines Klavierstück von Schönberg (1925)
  • Trio für Holzbläser (1926)
  • Konzert für Orchester (1928)
  • Sieben kleine Serenaden für Gesang und 12 Instrumente (1929)
  • Peer Gynt (1927—1929, опера, за Ібсеном)
  • 2. Streichquartett (1935)
  • Elegien für Sopran und Orchester (1935)
  • Der Sturz des Antichrist. Bühnenweihefestspiel in 3 Akten (1935, опера)
  • 1. Klaviersonate (1936)
  • Chinesische Melodramen (1936)
  • Huttens letzte Tage, lyrische Symphonie für Tenor, Bariton und Orchester (1936—1937)
  • Missa symphonica für Chor, Soli, Orchester und Orgel (1936)
  • Drei Chöre a cappella (1936)
  • Oster-Kantate für gemischten kleinen Chor und 6 Instrumente (1936)
  • Sonate für Viertelton-Klarinette und Viertelton-Klavier (1936)
  • Sechs Lieder für Sopran und Klavier (1937)
  • Lieder (1937, на вірші Гете, Новаліса, Карла Крауса)
  • 2. Klaviersonate (1938—1939)
  • Geistliche Lieder für hohe Stimme und Klavier (1939—1940)
  • Kinderlieder (1939—1940).
  • Der Gott und die Bajadere für Bariton und Klavier (1940, на вірші Гете)
  • Slawische Rhapsodie für Orchester und obligates Saxophon (1939—1940)
  • Klavierkonzert (1939)
  • Fünf Liebeslieder für Sopran und Klavier (1939)
  • Lieder des Prinzen Vogelfrei (1940, на вірші Ніцше)
  • 3. Klaviersonate (1940)
  • Drei Sonette aus dem Portugiesischen für Sopran und Klavier (1940, на вірші Рільке)
  • Liederbuch für Baß und Klavier (1940, на вірші Хафіза)
  • Krieg. Kantate für Bariton (1940)
  • Die Heimkehr des Odysseus (1940—1941, опера)
  • Six Sonnets für Sopran und Klavier (1941, на вірші Луїзи Лабе)
  • Sechs Gesänge für Alt oder Bariton und Klavier (1941)
  • Der zerbrochene Krug (1941—1942, опера, за Кляйстом)
  • Drei Lieder für Bariton und Klavier (1942)
  • 4. Klaviersonate (1941)
  • Sonate für Violine und Klavier
  • Konzertarie (1942, на вірші Гете).
  • Drei Lieder für Bariton (1942)
  • 3. Streichquartett (1943)
  • Herbst für Sopran und Streichtrio (1943, на вірші Тракля)
  • Lieder der Tröstung für tiefe Stimme und Streichtrio (1943)
  • Zehn jiddische und hebräische Chöre (1943)
  • Bühnenmusik zu einem Francois-Villon-Spiel (1943)
  • Wendla im Garten für Singstimme und Klavier (1943)
  • 5. Klaviersonate (1943)
  • Hölderlin-Lieder für Singstimme und Klavier (1943—1944)
  • Immer inmitten. Kantate für Mezzo-Sopran und Klavier (1943)
  • 6. Klaviersonate (1943)
  • Der Mensch und sein Tag. 12 Lieder für Singstimme und Klavier (1943)
  • Chansons des enfants francaises für Stimme und Klavier (1943)
  • Drei chinesische Lieder für Singstimme und Klavier (1943)
  • Імператор Атлантиди, або Відречення смерті (1943—1944, опера)
  • Don Quixote. Ouverture für Klavier (1943)
  • Drei jiddische Lieder für Singstimme und Klavier (1944)
  • Die Weise von Liebe und Tod. 12 Stücke für Sprecher und Orchester oder Klavier (1944, за Рільке)
  • 7. Klaviersonate (1944)
  • Abendphantasie für Singstimme und Klavier (1944, за Гельдерліном)
  • Drei hebräische Knaben-Chöre (1944)

Ульман про музику

  • 26 Kritiken über musikalische Veranstaltungen in Theresienstadt / Viktor Ullmann. Mit einem Geleitw. von Thomas Mandl. Hrsg. und kommentiert von Ingo Schultz. Hamburg: Von Bockel, 1993.

Література про композитора

  • Karas J. Music in Terezín 1941—1945. — New York: Beaufort Books, 1985.
  • Hans-Günter Klein (Hrsg. ) Viktor Ullmann — Materialien. — Hamburg, 1997. — ISBN 3-928770-40-3.
  • Viktor Ullmann. 26 Kritiken über musikalische Veranstaltungen in Theresienstadt. / Hrsg. und kommentiert von Ingo Schultz. — ISBN 3-928770-08-X.
  • Schultz I. Verlorene Werke Viktor Ullmanns im Spiegel zeitgenössischer Presseberichte . — ISBN 3-928770-10-1.
  • Schultz I. «Leben, wo alles Musische im Gegensatz zur Umwelt steht». Viktor Ullmann zum 100. Geburtstag. / NOVALIS. — Nr. 12/1, Schaffhausen 1997.
  • Viktor Ullmann — Die Referate des Symposions anläßlich des 50. Todestages. 14.-16. Oktober 1994 in Dornach. — Hamburg, 1996.
  • Schultz I. Verlorene Werke Viktor Ullmanns im Spiegel zeitgenössischer Presseberichte: Bibliographische Studien zum Prager Musikleben in den zwanziger Jahren . — Hamburg: Von Bockel, 1994.
  • Viktor Ullmann: Materialien. / Hrsg. von Hans-Günter Klein. — Hamburg: Von Bockel, 1995.
  • «Spuren zu Viktor Ullmann» mit Beiträgen von Viktor Ullmann, Herbert Thomas Mandl, Dzevad Karahasan, Ingo Schultz und Herbert Gantschacher. / Hrsg. ARBOS — Gesellschaft für Musik und Theater. — Wien: edition selene 1998. — ISBN 3-85266-093-9.
  • Viktor Ullmann: Beiträge, Programme, Dokumente, Materialien / Red. Christian Eisert, Ulrich Prinz. — Kassel ao: Bärenreiter, 1998.
  • Initiative Hans Krása, Verein der Freunde und Förderer der Theresienstädter Initiative e . V. (Hrsg.): Komponisten in Theresienstadt. 2. Auflage. — Hamburg 2001. — ISBN 3-00-005164-3.
  • Naegele, Verena. Viktor Ullmann. Komponieren in verlorener Zeit. — Köln: Dittrich, 2002. — ISBN 3-920862-40-6.
  • Herbert Thomas Mandl. «Spuren nach Theresienstadt» (über Theresienstadt und Viktor Ullmann). DVD. ARBOS Wien-Salzburg-Klagenfurt, 2007.
  • Erich Heyduck / Herbert Gantschacher Viktor Ullmann — Weg an die Front 1917. — DVD. ARBOS Wien-Salzburg-Klagenfurt, 2007.
  • Калузький М. Репресована музика. — М.: Видавничий дім «Класика-XXI», 2007.
  • Herbert Gantschacher Viktor Ullmann — Zeuge und Opfer der Apokalypse / Witness and Victim of the Apocalypse / Testimone e vittima dell'Apocalisse / Svědek a oběť apokalypsy / Prič in žrtev apokalipse. ARBOS-Edition, Arnoldstein- Klagenfurt — Salzburg — Vienna — Prora — Prague 2015 року, ISBN 978-3-9503173-3-6
  • Герберт Ганчахер Віктор Ульман — Свідок і жертва апокаліпсису «Культ-інформ-прес» Санкт-Петербург 2016, ISBN 978-5-8392-0625-0

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119065193 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Find a Grave — 1996.

Посилання

  • Виктор Ульман и «Император Атлантиды». ИСРАГЕО. Процитовано 1 лютого 2017.
  • Антон Гопко (2013). Опера с петлёй на шее, или Терезинский узник. OperaNews. Процитовано 5 лютого 2017.
  • Виктор Ульман. Музыка периода холокоста. Процитовано 5 лютого 2017.
  • Gwyneth Bravo. Viktor Ullmann (англ.). The OREL Foundation. Процитовано 1 лютого 2017.
  • The Viktor Ullmann Foundation (англ.). Процитовано 1 лютого 2017.
  • Viktor Ulmann (англ.). Musicalics. Процитовано 5 лютого 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віктор_Ульман&oldid=33737649