130-та стрілецька дивізія (3-го формування)
130-та стрілецька дивізія | |
---|---|
На службі | 1 травня 1943 |
Країна | СРСР |
Вид | Червона армія |
Тип | сухопутні |
Роль | піхота |
У складі | дивізія |
Війни/битви | Німецько-радянська війна Донбаська наступальна операція Ростовська операція Прорив Міус-фронту Мелітопольська операція Битва за Дніпро Одеська операція Операція «Багратіон» Східно-Прусська операція Битва за Берлін Празька операція |
Нагороди | |
Почесні найменування | «Таганрозька» |
Розформовано | 1945 |
130-я стрілецька дивізія (3-го формування) — військове з'єднання СРСР у Великій Вітчизняній війні, яке діяло в період із травня 1943 року по травень 1945 року.
Повна назва: 130-я стрілецька Таганрозька ордена Леніна Червонопрапорна ордена Суворова дивізія.
Історія дивізії
Сформована 1 травня 1943 року на базі 156-ї стрілецької бригади і 159-ї стрілецької бригади 28-ї армії[1][2].
У серпні 1943 року дивізія брала участь у прориві Міус-фронту і у звільненні м. Таганрога, за що 30 серпня 1943 року 130-ій та 416-й стрілецьким дивізіям було присвоєно найменування «Таганрозьких»[3][4][5][6].
- 10 вересня 1943 року брала участь у визволенні м. Маріуполя (Жданова).
- 17 вересня 1943 року брала участь у визволенні м. Осипенко (Бердянська).
- У вересні — жовтні 1943 року брала участь у визволенні м. Мелітополя[7].
У кінці березня 1944 року у складі 5-ї ударної армії дивізія брала участь у визволенні Миколаєва. Після визволення Миколаєва, вже у складі 28-ї армії, була виведена в резерв Ставки Верховного Головнокомандування[8] [9][10][11][12][13].
- м. Барановичі. Звільнено 8 липня 1944 року під час наступу на Барановицько-Слонімському напрямку.
- м. Берестя. Звільнений 28 липня 1944 року[14][15][16].
20 січня 1945 року. Взято м. Гумбіннен[17][18].
У квітні-травні 1945 року брала участь у розгромі 200-тисячного угруповання німецьких військ на північний захід від Берліна, яка стала «однією з найбільших битв на оточення на радянсько-німецькому фронті»[19].
Закінчила війну, беручи участь у Празькій операції.
У 1945, після маршу у м. Берестя, була розформована. Особовий склад дивізії перевели в 50-ту гвардійську стрілецьку дивізію.
Підпорядкування
Склад
(за[24])
- 371-й стрілецький полк
- 528-й стрілецький полк
- 664-й стрілецький полк,
- 363-й артилерійський полк,
- 215-й окремий винищувально-протитанковий дивізіон,
- 151-ша окрема розвідувальна рота,
- 192-й окремий саперний батальйон,
- 425-й окремий батальйон зв'язку (до 25.11. 44 р. — 342-га окрема рота зв'язку),
- 122-й медико-санітарний батальйон,
- 103-тя окрема рота хімічного захисту,
- 255-та автотранспортна рота,
- 153-тя польова хлібопекарня,
- 994-й (988) дивізійний ветеринарний лазарет,
- 2281-ша польова поштова станція,
- 1252-га польова каса Держбанку.
Командири
(за[25])
- Рухленко Федір Максимович (з 03 по 6 травня 1943 року), полковник;
- Сичов Костянтин Васильович (з 7 травня 1943 року — до важкого поранення 30 січня 1945 року), полковник, з 1945 року — генерал-майор;
- Попов Костянтин Степанович (з 1 лютого по 11 травня 1945 року), полковник.
Воїни дивізії
Нагорода | П. І. Б. | Посада | Звання | Дата нагородження | Примітка |
---|---|---|---|---|---|
Бордунов Віктор Микитович | помічник командира стрілецького взводу, 664-й стрілецький полк | сержант | 24 березня 1945 | [2] | |
Васильєв Микола Федорович | навідник гармати артилерійської батареї, 528-й стрілецький полк | Молодший сержант | 25 вересня 1944 | [3] | |
Ващенко Микола Анфімович | командир саперного взводу 664-ого стрілецького полку | сержант | перенагороджений орденом Слави I ступеня 27 лютого 1958 | ||
Гусев Сергій Іванович | Заступник командира 2-го стрілецького батальйону 664-го стрілецького полку | капітан | 19 квітня 1945 | ||
Дубінін Сергій Микитович | командир взводу 151-ї окремої розвідувальної роти | старшина | 27 червня 1945 | ||
Єрофеєв Григорій Петрович | командир стрілецького батальйону 664-го 664-го стрілецького полку | капітан | 23 серпня 1944 | ||
Мельников Олексій Лаврентійович | навідник гармати 363-го артилерійського полку | рядовий | перенагороджений орденом Слави I ступені 1 жовтня 1968 | ||
Чілачава Шалва Ілліч | командир стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 371-го стрілецького полку | капітан | 23 серпня 1944 |
Нагороди та найменування
Нагорода (найменування) | Дата | За що отримана |
---|---|---|
Таганрозька | 30 серпня 1943 | За звільнення Ростовської області і міста Таганрога |
10 вересня 1943 | За звільнення міст Маріуполь, Волноваха, Чаплине, Барвінкове | |
28 березня 1944 | За звільнення міста Миколаїв | |
? | ? |
Примітки
- ↑ 130 СТРЕЛКОВАЯ ДИВИЗИЯ 3 ФОРМИРОВАНИЯ, bdsa.ru. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 25 травня 2010.
- ↑ Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 5. Стрелковые, горно-стрелковые, мотострелковые и моторизованные дивизии. (tashv.nm.ru). Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 28 вересня 2018.
- ↑ ПРИКАЗ ВЕРХОВНОГО ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО. 30 августа 1943 года № 5
- ↑ Соломон Френкель. О себе. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Освобождение городов. СССР, soldat.ru
- ↑ Беляков Петр Алексеевич / В прицеле «Бурый медведь»[недоступне посилання з серпня 2019] [1]
- ↑ ПРИКАЗ ВЕРХОВНОГО ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО. 10 сентября 1943 года № 11
- ↑ Офицерский десант в Николаеве, Станислав Козлов, 27 Марта 2010 г. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
- ↑ Кожевников Михаил Николаевич. Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.[недоступне посилання з листопада 2018] [недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Грылев А. Н. Днепр-Карпаты-Крым. Глава третья. К Карпатам. Освобождение Правобережной Украины и Крыма в 1944 году. — М.: Наука, 1970.
- ↑ Николаевская область. Книга Памяти Украины, Том V Вступление
- ↑ Воинские соединения, части и подразделения, защищавшие и освобождавшие Николаевскую область в 1941, 1944 годах. Книга Памяти Украины, Том VIII
- ↑ Мариуполь Немецкий. 1941—1943 годы
- ↑ ПРИКАЗ ВЕРХОВНОГО ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО. 8 июля 1944 года № 132
- ↑ Освобождение Брестской области / Хроника освобождения Беларуси / Освобождение городов Беларуси / Освобождение Беларуси | 65 лет Победы | Великая Отечественная война | День Победы | Проект БелТА
- ↑ ПРИКАЗ ВЕРХОВНОГО ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО. 28 июля 1944 года № 157
- ↑ ПРИКАЗ ВЕРХОВНОГО ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО. 21 января 1945 года № 238
- ↑ Сборник военно-исторических материалов Великой Отечественной войны. Выпуск 6. Прорыв неприятельской обороны 28-й армией в Восточной Пруссии (январь 1945 г.). — М.: Воениздат МВС СССР, 1952.
- ↑ Исаев А. В. Часть шестая. Последний штурм // Берлин 45-го. Сражения в логове зверя [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. — М.: Яуза, Эксмо, 2007. — 720 с. — (Война и мы). — 10 000 экз. — ISBN 978–5–699–20927–9.
- ↑ Принадлежность соединений и частей РККА (1941—1945) — стрелковые корпуса, Автор-составитель — Фанис Яруллин, rkka.ru
- ↑ Принадлежность соединений и частей РККА (1941—1945) — пехота, дивизии (сд, вдд, мсд, дивизии НКВД), Автор-составитель — Фанис Яруллин, rkka.ru
- ↑ 28-я АРМИЯ, bdsa.ru [Архівовано 2011-10-03 у Wayback Machine.]
- ↑ 28-я армия и её подразделения, wddb.ru
- ↑ Части, входящие в состав стрелковых, горно-стрелковых и мотострелковых дивизий, soldat.ru
- ↑ Командный состав РККА и РКВМФ в 1941—1945 годах, soldat.ru
Література
- З турботою про ветеранів, В. М. КОПЕЙКО, 10 вересня 2009 року, № 98
- Пам'ятний знак десантникам 130-ї стрілецької дивізії відкрито в Миколаєві, 07.05.2010
[недоступне посилання з Май 2018]