Координати: 49°19′58″ пн. ш. 24°27′22″ сх. д. / 49.33278° пн. ш. 24.45611° сх. д. / 49.33278; 24.45611

Підмихайлівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:22, 4 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підмихайлівці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Рогатинський район
Код КАТОТТГ UA26040270500054606
Основні дані
Засноване 1453
Населення 398
Площа 6,261 км²
Густота населення 129,69 осіб/км²
Поштовий індекс 77050
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°19′58″ пн. ш. 24°27′22″ сх. д. / 49.33278° пн. ш. 24.45611° сх. д. / 49.33278; 24.45611
Водойми Свірж
Місцева влада
Адреса ради 77050 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Підмихайлівці, вул. Шевченка, 1а
Карта
Підмихайлівці. Карта розташування: Україна
Підмихайлівці
Підмихайлівці
Підмихайлівці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Підмихайлівці
Підмихайлівці
Мапа
Мапа

Підмиха́йлівці — село Рогатинського району Івано-Франківської області.

Історія

Перша документальна згадка про село Підмихайлівці датована 1435 роком[1]. Польський історик Дабковський (Przemysław Dabkowski) писав: «Іван Підмихайлівський з Залужжя, як звали колись його Іванком, або Іваськом був багатою людиною. Йому належали Підмихайлівці, село розташоване на півдні від Княгинич». Але чи справді назва походить від прізвища пана – стверджувати не можемо. Цілком можливо, що то пан запозичив назву собі від села, а не село від пана.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[2].

Протягом багатьох років селом володіли чимало землевласників: Констанція Потоцька, Людвік Покора Цєхніцький, Юліана Уруська, Михайло Попіль, Віктор Бохонський, Юліан та Михайло Тустановські. Всі вони водночас вважались патронами сільської церкви. Найдовше Підмихайлівці належали родині Тустановських — з 1871 року з невеликою перервою до кінця першої світової війни.

Дідич Михайло Тустановський продав свій маєток у Підмихайлівцях священикові Туркевичу, прелатові Львівської капітули УГКЦ. Священик Туркевич залишив собі двір з парком, 95 моргів поля, а решту розпарцелював між місцевими і довколишніми селами.

1870 року віруючі обидвох конфесій (УГКЦ, РКЦ) були парафіянами храмів у Журові.

У 1939 році в селі проживало 890 мешканців (860 українців, 20 латинників, 10 євреїв)[3].

Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір радянській окупації.[4]

У села є свій прапор і гімн.

Освіта

Загальноосвітня школа I-II ст.,

Пам'ятки

В центрі знаходиться дерев'яна церква Чуда Св. Арх. Михайла 1850.

Найдавніші згадки про церкву походять з записів літургійних книг, що зберігаються в церкві(1648)

Попередня церковна будівля була зведена у 1723.

Її замінив у 1850 р. новий деревяний храм.

Пошкоджену пожежею церкву відновлено в 1875 р.

Тоді, ймовірно, іконостас для церкви виконав маляр Яків Панькевич.

Ще один ремонт здійснено в 1911-1913.

У 1928 р. церкву відмальовано всередині малярем В. Дуткою.

Повторне відновлення стінопису здійснено у 1989[5]

Психіатрична лікарня

В селі діє Обласна психіатрична лікарня № 2.[6]

Відомі люди

Народилися

  • Вітер Роман Михайлович — к. с.-г. н., доцент кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[7]
  • Кісь Ярослав Павлович — вчений-історик[8]
  • Орищин Степан Васильович — український вчений в галузі кристалохімії інтерметалічних сполук, кандидат хімічних наук, доцент кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Польовий Ярослав — історик[9]
  • Скасків Олег Богданович — математик, канд. фіз.-мат. наук (1985), доц. (1989), д-р фіз.-мат. наук (1996), проф. (1999), автор близько 200 праць. З 1997 проф. каф. теорії функцій і теорії ймовірностей Львів. ун-ту. Віце-президент Львів. регіон. матем. т-ва, засновник та заст. гол. ред. ж. «Матем. студії» (1991). Сорос. доц. (1997). Відмінник освіти України (1999)

Див. також

Примітки

  1. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.4, №43
  2. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. ↑ Тетяна Скоропляс. “Три браття з Прикарпаття”: пісня з реальної історії бійців УПА з Рогатинського району (ФОТО, ВІДЕО). — «Репортер», 6.10.2019
  5. ↑ Церква Підмихайлівці Рогатинський район. decerkva.org.ua. Процитовано 27 листопада 2021.
  6. ↑ Обласна психіатрична лікарня № 2. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
  7. ↑ Вітер Роман Михайлович
  8. ↑ M.Zharkikh. Кісь Ярослав Павлович. www.uknol.info. Процитовано 3 березня 2017.
  9. ↑ На Прикарпатті видали книгу "Духовенство Рогатинщини". БЛІЦ-ІНФО. Процитовано 5 жовтня 2017.

Джерела

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підмихайлівці&oldid=33955828