Список маркграфів лужицьких

Лужицька марка (також маркграфство Лаузіц, марка Лаузіц) — феодальне утворення у Священній Римській Імперії. Була утворена у 965 внаслідок розділу Саксонської Східної марки. Лужицька марка управлялася різними німецькими династіями. Влада над регіоном оспорювалася слов'янськими правителями.

Передісторія

Спочатку землі управлялися лужицькими князями, а у X столітті ними правил Геро. Після його смерті у Лужиці з'явилися самостійні правителі.

Маркграфи Саксонської Східної марки (Лужицької марки)

• 965–993 Одо I (Ходо I, Годо I, Оттон I) помер у 993.
• 993–1002 Геро Лужицкий (пом. 1015) у 1002 втратив східну частину.

Західна частина 1002–1015 Геро Лужицкий (пом. 1015) 1015–1030 Тітмар (Дітмар). 1030–1031 Одо II (пом. 1032).

Східна частина 1002–1025 Болеслав I, король Польщі. 1025–1031 Мешко II, король Польщі. 1031–1032 Одо II (пом. 1032).

• 1032–1034 Дітріх I (бл. 990 — 19 листопада 1034) граф Айленбург з 1017, граф у гау Сіусулі і у Північному Гассегау з 1021, маркграф Саксонської Східної марки (лужицької марки) з 1032.
• 1034–1046 Еккехард II (пом.. 24 січня 1046), маркграф Мейсена та граф Хутіці з 1032, маркграф Саксонської Східної марки з 1034. Син Еккехарда I і Сванехільди.
• 1046–1069 Деді I (бл. 1010 — жовтень 1075) — граф Айленбург і гау Сіусулі з 1034, маркграф Саксонської Східної марки у 1046–1069, 1069–1075, граф у Південному Швабенгау у 1046–1068. Старший син Дітріха II і Матільди Мейсенської.
• 1069–1069 Деді II (бл. 1040 — до 26 жовтня 1069) — маркграф Лужицької марки з 1069, старший син Деді II.
• 1069–1075 Деді I (знову).
• 1076–1081 Вратислав II (1035 — 14 січня 1092) — чеський князь з 1061 і король з 1086, маркграф Східної марки у 1081–1085.

Династія Веттінів

• 1081–1103 Генріх I (бл. 1070–1103) граф Айленбург з 1075, маркграф Лужицької марки з 1081, маркграф Мейсена з 1089. Син графа Деді I Веттін від другого шлюбу з Адель Лувенською.
• 1103–1123 Генріх II (бл. 1103/1104 — осінь 1123) — граф Айленбург, маркграф Лужицької та Мейсенської марок з 1103/1104, син маркграфа Генріх I і Гертруди Брауншвейгської.

Поділ на Нижню та Верхню Лужицю

Нижня Лужиця 1123–1124 Віпрехт фон Гройч (1050 — 22 травня 1124) — маркграф Нижньої Лужиці та Мейсенський з 1123. Зять Вратіслава II Чеського. 1124–1131 Альбрехт Ведмідь (бл. 1100 — 18 листопада 1170) — граф Балленштедт у 1123–1170, маркграф Нижньої Лужиці з 1124–1131, маркграф Північної марки у 1134–1157, граф Веймар-Орламюнде близько 1134–1170, герцог Саксонії у 1138–1142, маркграф Бранденбурга у 1157–1170. Зять Германа I фон Вінценбурга. 1131–1135 Генріх III фон Гройч (пом. 1135) — син Віпрехта.

Верхня Лужиця 1117–1122 Герман I фон Вінценбург (бл. 1050/1066 — 1122) — граф фон Рейнхаузен-Вінценбург з 1109, граф фон Радельберг, ландграф Тюрінгії з 1111/1112, маркграф Верхньої Лужиці з 1117. 1122–1130 Герман II фон Вінценбург (бл. 1110 — 29/30 січня 1152), граф фон Вінценбург 1122–1130, 1144–1152, ландграф Тюрінгії 1122–1130, маркграф Мейсена у 1124–1130, пфальцграф Саксонії у 1129–1130, маркграф Верхньої Лужиці у 1122–1130. у 1144–1158 правили Веттіни, у 1158–1231 — до Чехії, у 1253–1378 — до Бранденбургу. З 1378 — до земель Люксембургів.

Нижня Лужиця

Династія Веттинів

• 1136–1157 Конрад I Великий (бл. 1097 — 5 лютого 1157) — граф Айленбург у 1123–1156, маркграф Мейсена у 1123–1156, лужицької марки у 1136–1156. Онук Дітріха I Лужицького.
• 1156–1185 Дітріх II (1125 — 9 лютого 1185), граф Айленбургський, маркграф Нижньої Лужиці, маркграф Ландсберга з 1156. Син Конрада Великого.
• 1185–1190 Деді III (1130 — 16 серпня 1190) — Маркграф Нижньої Лужиці, Ландсберга, граф Айленбургський. Син Конрада Великого.
• 1190–1210 Конрад II (13 вересня 1159 — 6 грудня 1210) — з 1190 граф Айленбургський, маркграф Нижньої Лужиці, з 1207 граф Гройтч. Син Деді III.
• 1210–1221 Дітріх III Пригнічений — (11 березня 1162 — 18 січня 1221) — маркграф Мейсенський з 1198, Нижньої Лужиці з 1210. Онук Конрада Великого.
• 1221–1288 Генріх IV Ясновельможний (21 травня/23 вересня 1218 — 15 лютого 1288) — маркграф мейсенський та Нижньої Лужиці з 1221, ландграф Тюрінгії та пфальцграф Саксонії з 1247. Син Дітріха Пригніченого.
• 1288–1291 Фрідріх Тута (1269 — 16 серпня 1291) — маркграф Ландсберга з 1285, маркграф Нижньої Лужиці з 1288.
• 1288–1303 Дітріх IV (1260 — 10 грудня 1307) — маркграф Мейссен з 1293, маркграф Нижньої Лужиці у 1293–1304, ландграф Тюрінгії з 1298. Двоюрідний брат Фрідріха Тути.

Асканії та Віттельсбахи

Дітріх IV продав Нижню Лужицю у 1303 бранденбурзьким Асканіям. Після вимирання бранденбургських Асканіїв у 1319, частини Лужицької марки дісталися Рудольфу I курфюрстові Саксонському та Генріху Яворському, а основну частину отримали у 1323–1328 Віттельсбахи. Їх представник Людовик Баварський був імператором, а також був пов'язаний спорідненістю з Бранденбурзькими Асканіями. У 1368 Отто Віттельсбах продав Верхню Лужицю імператору Карлу.

• 1303 — 1308 Оттон I (бл. 1238 — 27 листопада 1308) — маркграф Бранденбургу з 1266, маркграф Нижньої Лужиці з 1303. Правнук Конрада II Нижньолужицького.
• 1308 — 1319 Вальдемар (бл. 1280 — 14 серпня 1319) — маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці з 1308. Син Оттона I.
• 1319 — 1323 Людвіг I (1281/1282 — 11 жовтня 1347) — герцог Баварії з 1294, король Німеччини з 20 жовтня 1314, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328, пфальцграф Рейнський у 1319–1329, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці у 1319–1323, граф Геннегау, Голландії, Зеландії у 1345–1347.
• 1323 — 1351 Людвіг II (травень 1315 — 18 вересня 1361) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці у 1323–1351, граф Тіролю з 1342.
• 1351 — 1365 Людвіг III (1328–1365) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці з 1351.
• 1365 — 1367 Оттон II (1346 — 13 листопада 1379) — герцог Баварії у 1347–1351, маркграф Бранденбургу у 1351–1373 і Нижньої Лужиці у 1351–1367.

Лужиця у складі земель Богемської корони

Чеський король та імператор Священної Римської імперії Карл I придбав різні частини Лужиці та включив їх у земель богемської корони, де вони залишалися аж до Тридцятилітньої війни.

• 1367 — 1378 Карл I (1316 — 29 листопада 1378)
• 1378 — 1419 Вацлав I (26 лютого 1361 — 16 серпня 1419)
• 1420 — 1437 Сигізмунд (15 лютого 1368 — 9 грудня 1437)
• 1438 — 1439 Альбрехт (16 серпня 1397 — 27 жовтня 1439)
• 1440 — 1457 Ладіслав Постум (22 лютого 1440 — 23 листопада 1457)
• 1458 — 1471 Їржі з Подебрад (23 квітня 1420 — 22 березня 1471)
• 1469 — 1490 Матвій Корвін (23 лютого 1443 — 6 квітня 1490)
• 1471 — 1516 Владислав II Ягеллончик (1 березня 1456 — 13 березня 1516)
• 1516 — 1526 Людовик IV (1 липня 1506 — 29 серпня 1526)
• 1526 — 1564 Фердинанд I (10 березня 1503 — 25 липня 1564)
• 1564 — 1576 Максиміліан (31 липня 1527 — 12 жовтня 1576)
• 1576 — 1611 Рудольф (18 липня 1552 — 20 січня 1612)
• 1611 — 1619 Маттіас (24 лютого 1557 — 20 березня 1619)
• 1619 — 1620 Фрідріх II Зимовий король (26 серпня 1596 — 29 листопада 1632)
• 1620 — 1635 Фердинанд II (9 липня 1578 — 15 лютого 1637)

Під владою Саксонських курфюрстів

Після Тридцятилітньої війни Лужицю передали Саксонії, де вона залишалася самостійною областю.

• 1635 — 1656 Йоганн-Георг I (1585–1656)
• 1656 — 1680 Йоганн Георг II (1613–1680)
• 1680 — 1691 Йоганн-Георг III (1647–1691)
• 1691 — 1694 Йоганн-Георг IV (1668–1694)
• 1694 — 1733 Фрідріх Август I Сильний (1670–1733)
• 1733 — 1763 Фрідріх Август II (1696–1763)
• 1763 — Фрідріх Крістіан (1722–1763)
• 1763 — 1806 Фрідріх Август III (1750–1827)

Після Наполеонівських воєн Лужицьке маркграфство було скасовано. Нижня Лужиця та частина Верхньої Лужиці рішенням Віденського конгресу 1815 приєдналися до королівства Пруссія.

Див. також

• Лужицька марка
• Саксонська Східна марка

Література

• Лаптєва Л.П., Кунце П. Історія серболужіцкой народу. — 30 с.
• Franz Xaver von Wegele. Winzenburg, von // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 43. — Leipzig : Duncker & Humblot, 1898. — P. 507-511.

Посилання

• LAUSITZ (Lusatia, Sorb Luzica, Pol. Luzyce, Cz. Luzice). Regnal chronologies. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)