Гуннар Карлсон
| Гуннар Оке Карлсон | |
|---|---|
| Gunnar Åke Karlson | |
 генерал Гуннар Оке Карлсон | |
| Народився | 7 квітня 1958 (66 років) Карлскруна  |
| Громадянство | Швеція |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Swedish Armed Forces Interpreter Schoold і Swedish National Military Colleged |
| Членство | Royal Swedish Academy of War Sciencesd |
| Посада | директор військової розвідки та безпеки МАСТ |
| Військове звання | генерал-майор |
| Попередник | Стефан Крістіанссон |
| У шлюбі з | Анетт Левгрен |
Гуннар Оке Карлсон (швед. Gunnar Åke Karlson, народився 7 квітня 1958 р. в Карлскруні) — генерал Збройних Сил Швеції, за станом на 1 жовтня 2012 року обіймає посаду директора військової розвідки та безпеки МАСТ[1].
Біографія
- У 1980–1986 рр. — Карлсон почав свою військову службу як інструктор та командир піхотного взводу у «полку Крунубергу» «I 11» (швед. Kronobergs regemente), був прийнятий пізніше у кадетський корпус, а далі — у «Військовій Академії Карлберг» Збройних Сил Швеції, почав кар'єру офіцера у 1980-х рр.[2].
- У 1987–1988 рр. — командир роти у Далекарлійському полку.
- У 1990–1991 рр. — вчитель Школи бойової піхоти (спецназ).
- У 1991-1993 рр. — в офіцерському складі штабу армії Швеції.
- У 1993–1994 рр. — заступник начальника штабу СООН, служба у першому батальйоні в Боснії «BA01» та Герцеговині «Nordbat2».
- У 1994-1995 рр. — вчитель у Військовому коледжі при штабі Збройних силах Швеції.
- У 1995-1996 рр. — заступник голови Групи сприяння ОБСЄ в Чечні Російської Федерації[3][4].
- У 1996-1998 рр. — шеф 4-ї дивізії «G2/3/5».
- У 1998-2000 рр. — заступник командира бригади Північного Смоланду.
- У 2000-2003 рр. — був заступником військового представника шведської місії в НАТО.
- У 2003-2004 рр.. — був військовим експертом державного департаменту у НАТО в Постійному представництві в Брюсселі.
- Від 2004 р. — член «Шведської королівської академії військових наук» (швед. Kungliga Krigsvetenskapsakademien)[1].
- У 2003-2006 рр. — командувач «полку Готланду» «P18» (швед. Gotlands regemente).
- У 2006-2007 рр. — начальник управління департаменту персоналу Верховного Головнокомандувача Збройних сил Швеції «HQ».
- У 2008–2009 рр. — військовий радник Міністерства закордонних справ Швеції.
- У 2009–2012 рр. — заступник директора з навчання та закупівель Збройних Сил Швеції, начальник військового навчання[5].
Знання мов
Освіта
- У 2009 р. — вищі курси європейської безпеки і оборони у коледжі європейської безпеки і оборони;
- У 1988–1990 рр. — загальні курси персоналу при штабі Збройних Сил Швеції у Військовому коледжі;
- У 1986–1987 рр. — базові курси при штабі Збройних Сил Швеції у Військовому коледжі;
- У 1982–1983 рр. — школа мова (російська) Збройних Сил Швеції;
- У 1979–1980 рр. — Військова академія (Карлберг).
Кар'єра
- У 2009 р. — генерал-майор
- У 2007 р. — бригадний генерал
- У 2000 р. — полковник
- У 1994 р. — підполковник
- У 1988–1983 рр. — капітан
- У 1980 р. — лейтенант (Крунуберзький полк)
Нагороди
- Медаль призовника Збройних сил Швеції
- Медаль за міжнародну службу Збройних Сил Швеції
- Медаль за заслуги у Готландському полку
- Пам'ятна медаль Готландського полку
- Пам'ятна медаль Північної Смоландської бригади
- Пам'ятна медаль 4-го дивізіону
- Пам'ятна медаль полку Крунубергу
- Бронзова медаль охоронних сил Організації Об'єднаних Націй (СООН)
Особисте життя
Хобі
Літній дім, подорожі, кулінарія.
Сім'я
Одружений на пані Анетт Левгрен.
Цікаві факти
11 грудня 2016 р. на державному телебаченні Швеції заявив[6], що основним джерелом кібератак і операцій з впливу в світі є Росія. Ці операції мають на меті вплинути на поведінку окремих груп або населення, що є загрозою суверенітету Швеції, демократії та демократичних процедур прийняття рішень. Такі дії можуть включати сфальсифіковану інформацію, викривлену інформацію та кібератаки, а їх мета полягає не в тому, щоб переконати, а в тому, щоб створити невизначеність у суспільстві, проти якого вони спрямовані. Коли відбувається одночасний вплив кількох видів діяльності, які спрямовані на те, щоб підірвати довіру до офіційної інформації в цілому.
Примітки
- ↑ а б Akademiens ledamöter [Архівовано 20 квітня 2012 у Wayback Machine.], läst 2012-03-09 (швед.)
- ↑ Gotlandsmagasinet hösten 2003: Ny chef på P18 [Архівовано 2 серпня 2005 у Wayback Machine.] (швед.)
- ↑ Forsvarsmakten.se (2012-03-08) Ny chef för Must utsedd[недоступне посилання з квітня 2019] Läst 9 mars 2012 (швед.)
- ↑ Regeringen.se (2012-03-08) Gunnar Karlson ny chef MUST [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] Läst 9 mars 2012 (швед.)
- ↑ Major General Gunnar Karlson[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- ↑ "Russia biggest source of cyberattacks on Sweden: Intelligence head". The Local. Архів оригіналу за 21-12-2016. (англ.)
Посилання
- Major General Gunnar Karlson[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
|
