Ізяславський повіт
| Ізяславський повіт | ||||
_(1796).gif) | ||||
_zaslav.png) | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Заслав | |||
| Створений | 1795 | |||
| Площа | близько 3 450 км² | |||
| Населення | 208 742 осіб (1897) | |||
Ізяславський повіт (до 1910 року — Заславський повіт; рос. Изяславский уезд)[1] — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Заслав.
Історія
Повіт знаходився в південній частині губернії. Межував на півдні з Старокостянтинівським, на заході і північному заході з Острозьким, на сході і північному сході з Новоград-Волинським повітами Волинської губернії. Займав площу 3 055 верст² (близько 3 450 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 208 742 чоловік. З них 76,87 % — українці, 13,28 % — євреї, 7,0 % — поляки, 0,83 % — німці, 1,75 % — росіяни, 0,16 % — чехи[2].
Станом на 1883 рік в повіті було 236 населених пунктів, об'єднаних у 24 волості. На 1906 рік у повіті було 412 населених пунктів, об'єднаних у 16 волостей.
Див. також
Примітки
- ↑ Місто і повіт перейменовані імператорським указом № 32963 від 30 січня (12 лютого) 1910 року. (Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Третье. Том XXX. Отделение Первое. — Санкт-Петебург, 1913 — с. 77)
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии 1915 год.
Література
- Пероговский В. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. 1868, № 81-85, 89-91. (рос.)
- Дубік О. Опис церков Заславського повіту Волинської губернії // Сакральне мистецтво Волині. — 2002. — T. 9.
Ресурси мережі
- Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011.
- Тарас Вихованець. «Генеральное описание Волынской губернии» як джерело з історії Заслава та Заславського повіту кін. XVIII — поч. ХІХ ст.
- Вихованець В. Заслав і повіт: заможність і слава
- (рос.) Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- (пол.) Юзеф Кшивіцький. Заслав (Zasław) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 443. (пол.)
Волинська губернія (1793—1925)¹ | ||
|---|---|---|
| Округи (1923—1925) | _(1796).gif) | |
| Повіти (1921—1923) | ||
| Повіти (1797—1921) | ||
| Повіти (1795—1797) | ||
¹) Ізяславське намісництво (1793—1795); Волинське намісництво (1795—1796). | ||
| Повітове місто | | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Антонінська • Барбарівська • Білогородська • Бутовецька • Городищенська • Грицівська • Жуківська • Ізяславська • Лабунська • Мало-Шкарівська • Михнівська • Новоселицька • Новосільська • Поляхівська • Ріпківська • Славутська • Судилківська • Сульжинська • Тернавська • Хоровецька • Хролинська • Чотирбоківська • Шепетівська • Юначківська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1885 рік) | ||
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці ХІХ ст. | ||