Рокитниця (Володимирський район)
село Рокитниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимир-Волинський район |
Тер. громада | Устилузька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07020210180055399 |
Облікова картка | Рокитниця |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 187 |
Площа | 0,4 км² |
Густота населення | 467,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44764 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°49′19″ пн. ш. 24°3′37″ сх. д. / 50.82194° пн. ш. 24.06028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
182 м |
Водойми | р. Ізівка |
Відстань до обласного центру |
103 км |
Відстань до районного центру |
19,5 км |
Найближча залізнична станція | Ізов |
Відстань до залізничної станції |
1,5 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Роки́тниця — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимир-Волинського району Волинської області. Неподалік від села розташована станція Ізов, на якій діє пункт контролю на кордоні з Польщею Ізов—Грубешів.
Населення становить 187 осіб. Кількість дворів (квартир) — 61. З них 11 нових (після 1991 р.).
Історія
У 1906 році село Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 7. Дворів 31, мешканців 182[1].
Сьогодення
В селі працює торговельний заклад, 2 телефонних номери.
В селі доступні такі телеканали: УТ-2, 1+1, Інтер, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».
Село негазифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.
Село Рокитниця засноване у 1570 році[джерело?].
У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 124 особи, з яких 51 чоловік та 73 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 188 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,86 % |
російська | 2,14 % |
Примітки
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |