Писарева Воля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Писарева Воля
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Оваднівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020150160091253
Облікова картка Писарева Воля 
Основні дані
Населення 21
Площа 0,239 км²
Густота населення 87,87 осіб/км²
Поштовий індекс 44768
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°58′50″ пн. ш. 24°14′22″ сх. д. / 50.98056° пн. ш. 24.23944° сх. д. / 50.98056; 24.23944Координати: 50°58′50″ пн. ш. 24°14′22″ сх. д. / 50.98056° пн. ш. 24.23944° сх. д. / 50.98056; 24.23944
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Водойми річка Золотуха
Відстань до
обласного центру
93 км
Відстань до
районного центру
19 км
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 44713, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Білин, вул. Лісова, 4
Карта
Писарева Воля. Карта розташування: Україна
Писарева Воля
Писарева Воля
Писарева Воля. Карта розташування: Волинська область
Писарева Воля
Писарева Воля
Мапа
Мапа

Писаре́ва Во́ля — село в Україні, розташоване в Оваднівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Кількість населення — 21 особа. Кількість дворів — 9.

Із 2000 року в Писаревій Волі не працює жоден магазин.

У селі доступні такі телеканали: «Перший», «1+1», «Інтер», «СТБ», «Суспільне Луцьк» та ін. Радіомовлення здійснюють «Радіо Промінь», «Радіо Світязь», «Радіо Луцьк».

Село не газифіковане. Дорога із твердим покриттям.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Золотухи.

Історія[ред. | ред. код]

1906 року згадка про село Анусівка[1] Вербської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста — 20 верст, від волості — 9. 22 двори, 139 мешканців[2].

Станом на 1940 рік у селі було 40 дворів і 131 мешканець, з-поміж них 4 сім'ї поляків.

12 липня 1943 року на свято Петра й Павла в напрямку села Писарева Воля посунула підводами від с. Білин велика група людей зі зброєю та без неї. Почалася пожежа. Люди тікали в ліс, що обіймав село підковою із трьох боків. Стріляючи, танкетки увірвалися в село, а за ними — поляки. Люди тікали, залишали все в хатах, у клунях, у хлівах, у дворищах. Поляки дощенту пограбували село. Усі продукти, одяг, начиння, худобу забрали із собою, а садиби спалили. Двох жителів села — дев'яносторічного Афанасія Бранчука та його вісімдесятидев'ятирічну дружину Мотруну, які не втікали (до того ж Мотруна була сліпа) — закололи багнетами.

Після того, як поляки спалили село та побили стареньких людей, спіймали й убили поляків Броницьку Гелену (16 років), Броницьку Юзю (60 років), Древнік Марію (22 роки). Незабаром поляки спіймали українку Броницьку Марію, прив'язали до воза і, їдучи в Білин, час від часу штрикали багнетами.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність населення становила 30 осіб, з яких 13 чоловіків та 17 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 90,48 %
російська 9,52 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. volynskaya-guberniya/vladimir-volynskij-uezd/verbskaya-volost
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Покликання[ред. | ред. код]