Фалемичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Фалемичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський район
Громада Зимнівська сільська громада
Код КОАТУУ 0720582004
Облікова картка Фалемичі 
Основні дані
Засноване 1156
Населення 231
Площа 7,2 км²
Густота населення 32,08 осіб/км²
Поштовий індекс 44703
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°48′12″ пн. ш. 24°22′07″ сх. д. / 50.80333° пн. ш. 24.36861° сх. д. / 50.80333; 24.36861Координати: 50°48′12″ пн. ш. 24°22′07″ сх. д. / 50.80333° пн. ш. 24.36861° сх. д. / 50.80333; 24.36861
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Водойми річка Луга
Відстань до
обласного центру
80 км
Відстань до
районного центру
9 км
Відстань до
центру сільської ради/громади
1,5 км
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 44752, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Зимне, вул. Монастирська, 27 , тел. 95-1-31
Карта
Фалемичі. Карта розташування: Україна
Фалемичі
Фалемичі
Фалемичі. Карта розташування: Волинська область
Фалемичі
Фалемичі

Фале́мичі (раніше також Талімичі[1]) — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимир-Волинського району Волинської області.

Населення становить 231 особу. Кількість дворів (квартир) — 81. З них 2 нових (після 1991 р.).

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Луга.

Історія[ред. | ред. код]

Село Фалемичі засноване у 1156 році[джерело?].

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 5 верст, від волості 10. Дворів 34, мешканців 557[2].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Під час нападу влітку 1943 року польської банди на село були замордовані 11 українців:

  1. Королюк Василь.
  2. Ліда (прізвище невідоме), 20 р., вбита і згоріла.
  3. Куролюк Артамон, 55 р., вбитий на полі під час жнивування, 1943 р. Похований у м. Володимир-Волинському.
  4. Мазурок (дочка, 4 р.) вбита прикладом і згоріла разом з мамою в своїй хаті. Похована в Фалемичах.
  5. Мазурок Марія, вбита багнетом у груди, згоріла в своїй хаті в жнива 1943 р..
  6. Максим'юк Наталія, 55 р., застрелена.
  7. Музичук Дмитро, 10 р., застрелений на пасовищі, коли пас корову.
  8. Пастущук Ліза, 10 р., вбита і згоріла.
  9. Юхно Полікарп, 45 р., розіп'ятий на дверях стодоли зубцями від борони, згорів живцем.
  10. Юхно Євдокія, 22 р. Згоріла живцем.
  11. Юхно Олена, 20 р., прибита до порога стодоли зубцями від дерев'яної борони, згоріла живцем.

6 оcіб були поранені. Ні один поляк у с. Фалемичі не загинув, хоча В. і Е. Сємашки в своїй книзі на с. 861 пишуть, що ніби-то загинуло в селі три поляки, а українців жодного.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В селі функціонує Покровська церква УПЦ КП. Кількість прихожан — 100 осіб. Працює фельдшерсько-акушерський пункт, торговельний заклад.

ЗМІ[ред. | ред. код]

В селі доступні такі телеканали: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у задовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

На південний схід від села розташований лісовий заказник «Липовий Гай».


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]