Черчичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черчичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Зимнівська сільська громада
Облікова картка Черчичі 
Основні дані
Засноване 1523
Населення 205
Площа 1,054 км²
Густота населення 194,5 осіб/км²
Поштовий індекс 44754
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°45′11″ пн. ш. 24°20′59″ сх. д. / 50.75306° пн. ш. 24.34972° сх. д. / 50.75306; 24.34972Координати: 50°45′11″ пн. ш. 24°20′59″ сх. д. / 50.75306° пн. ш. 24.34972° сх. д. / 50.75306; 24.34972
Середня висота
над рівнем моря
204 м
Водойми річка Луга
Відстань до
обласного центру
82 км
Відстань до
районного центру
12 км
Відстань до
залізничної станції
0,8 км
Місцева влада
Карта
Черчичі. Карта розташування: Україна
Черчичі
Черчичі
Черчичі. Карта розташування: Волинська область
Черчичі
Черчичі
Мапа
Мапа

CMNS: Черчичі у Вікісховищі

Че́рчичі (староукр. Чєрнъчичи)[1] село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

Сучасність[ред. | ред. код]

Населення становить 205 осіб. Кількість дворів (квартир) — 56. З них 2 нових (після 1991 р.).

В селі функціонує Миколаївська православна церква. Кількість прихожан — 150 осіб. Працює початкова школа на 50 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, АТС на 4 номери, торговельний заклад. Клуб закритий з 1992 р.

В селі доступні такі телеканали: УТ-1, УТ-2, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Луга

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується, як Чєрнъчичи у 1523 році[2].

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 13 верст, від волості 14. Дворів 39, мешканців 412[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 223 особи, з яких 100 чоловіків та 123 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 205 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,05 %
російська 1,95 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kononenko, Iryna Vitaliïvna; Mytnik, Irena; Romanjuk, Svitlana Dmytrivna; Prykarpatsʹkyj nacionalʹnyj universytet imeni Vasylja Stefanyka (2019). Tendenciï rozvytku ukraïnsʹkoï leksyky ta hramatyky Častyna 3. Т. 3 (вид. Druhe vydannja). Varšava ; Ivano-Frankivsʹk. с. 285. ISBN 978-83-941574-0-1. OCLC 1289767513.
  2. Oprac., Skobielski, Piotr. Oprac. Radzimiński, Zygmunt Luba (1843-1928). Oprac. Gorczak, Bronisław (1854-1918). (1887). Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. nakładem właściciela. с. 102. OCLC 749880286.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2019.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]