Амбуків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Амбуків
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Устилузька міська громада
Облікова картка Амбуків 
Основні дані
Засноване 1577
Населення 232
Площа 0,823 км²
Густота населення 281,9 осіб/км²
Поштовий індекс 44734[1]
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°48′01″ пн. ш. 23°59′13″ сх. д. / 50.80028° пн. ш. 23.98694° сх. д. / 50.80028; 23.98694Координати: 50°48′01″ пн. ш. 23°59′13″ сх. д. / 50.80028° пн. ш. 23.98694° сх. д. / 50.80028; 23.98694
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Відстань до
обласного центру
107 км
Відстань до
районного центру
37 км
Відстань до
центру громади/сільради
7 км
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 40, м. Устилуг, Володимирський р-н, Волинська обл., 44731

староста — вул. Гостинець, 26, с. Лудин, Володимирський р-н, Волинська обл., 44732

Карта
Амбуків. Карта розташування: Україна
Амбуків
Амбуків
Амбуків. Карта розташування: Волинська область
Амбуків
Амбуків
Мапа
Мапа

CMNS: Амбуків у Вікісховищі

Амбу́ків — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

Населення становить 232 особи. Кількість дворів (квартир) — 89. З них 12 нових (після 1991 р.).

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Урочища в полях: Острів, Ниви, Загуменки, Півланки, На пісках, Довгі руки, Загороди, Соснина, Сіножата, Ліс, Княжів, Ходанів, Кургани, Могила, За селом.

Історія[ред. | ред. код]

На західній околиці села розташований могильник енеолітичного часу, відкритий на піщаному підвищенні. Дослідження проводив Ян Фітцке 1939 року. Серед залишків трупопокладень знайдено близько десяти глиняних посудин (деякі розмальовані білою фарбою), окремі вироби з кременю, каменю, прикраси з мідного дроту та іклів кабана. Могильник належить до волино-люблінської культури. Частина матеріалів зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею.

На мисі правого берега Західного Бугу виявлено поселення культури лійчастого посуду. Поселення доби бронзи розташоване на відстані 700 м від західної околиці села на низькому правому березі р. Західний Буг (зліва від залізниці). Відкрите і перевірене розвідками І. Михальчишина 1976 і 1986 років. Площа поселення 70х25 м. З поверхні зібрано фрагменти кераміки, крем’яні знаряддя стрижівської культури.

Інше поселення доби бронзи було на мисі з крутими схилами правого берега р. Західний Буг (уроч. Лісок) – на південно-західній околиці села. Відкрите і перевірене розвідками І. Михальчишина 1976 і 1986 років. Площа поселення 100х20 м. З поверхні зібрано кераміку тшинецької культури. За повідомленням О. Цинкаловського, за селом виявлено урни з могильника лужицької культури.[2]

Поселення ранньозалізного і давньоруського часу відкрите розвідкою І. Михальчишина 1986 року за 1 км на захід від села в заплаві правого берега р. Західний Буг. Площа його – 50х25 м. На поверхні зібрано фрагменти кераміки поморської культури і давньоруського часу.[3][4][5][6][7]

Село Амбуків вперше згадується у 1577 році. В 1577 р. належало Миколаю Пуславському, котрий мав у селі 5 димів, а в 1583 р. Миколаю Грабію, який вносить з сіл Лудина й Амбукова за 10 димів, 4 огородників, 4 пустих поля.

В 1648 р. разом з селом Бічалем мало 130 домів, а в 1653 — 100 домів, у 1858 р. с Амбуків мало 24 доми.

У 1906 році село Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст, від волості 14. Дворів 59, мешканців 449[8].

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 252 особи, з яких 112 чоловіків та 140 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб.[10]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 99,14 %
молдовська 0,43 %
російська 0,43 %

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі працює початкова школа на 20 місць, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, 8 телефонних номерів, 2 торговельних заклади.

В селі доступні такі телеканали: УТ-2, 1+1, Інтер, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк», проводове радіо.

Транспорт[ред. | ред. код]

Село не газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами. На півнчний захід від села на віддалі менше 1 кілометра знаходиться вантажна залізнична станція Лудин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 лютого 2020.
  2. Пелещишин, Н. А. (1978). Разведки на Буге // Археологические открытия 1977 г. (російською) . с. 370—371.
  3. Pankratovych., Chernysh, Oleksandr (1981). Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. "Nauk. dumka". OCLC 746112249.
  4. Михальчишин, І. Р. (1986). Отчет о работе Волынской разведочной экспедиции 1986 г. (російською) .
  5. Охріменко, Григорій Васильович (2004). Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури). Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 182.
  6. Свешников, И. К. (1957). Могильник в селе Звенигород Львовской области// КСИИМК (російською) . Т. 63. Москва. с. 68.
  7. -1983), Cynkałowski, Aleksander, ( (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. PTA. OCLC 69512650.
  8. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2019.
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]