Летиція Дош
Летиція Дош | |
---|---|
фр. Lætitia Dosch | |
Дата народження | 1 вересня 1980[1] (44 роки) |
Місце народження | Париж, Франція[2] |
Громадянство | Франція Швейцарія |
Професія | акторка |
Alma mater | Курси Флоран |
Роки активності | 2009 — наш час |
IMDb | ID 3270435 |
Нагороди та премії | |
Премія «Люм'єр» (2018) | |
Летиція Дош у Вікісховищі |
Лети́ція Дош (фр. Lætitia Dosch; нар. 1 вересня 1980) — французька і швейцарська акторка, драматург і театральна режисерка, відома за фільмами «Мій король» (2015) і «Тепла пора року» (2015), а також головною роллю в комедійній драмі «Молода жінка» (2017).
Біографія
Летиція Дош народилася 1 вересня 1980 року у Франції. У віці 17 років вона вступила до театральної школи.[3] Після навчання у 2002-2004 роках на Курсах Флоран[4] вирушила до Швейцарії, де стала студенткою престижної театральної школи Manufacture в Лозанні.[5]
У кіно акторка дебютувала в 2009 році, знявшись в невеликій ролі у франко-швейцарській кримінальній мелодрамі «Спільник» режисера Фридерика Мерму. У 2013 році Летиція зіграла головну роль в комедійній драмі «Вік паніки».
У 2015 році Летиція Дош зіграла невелику роль у драмі режисерки Майвенн Ле Беско «Мій король», яка була представлена в рамках конкурсної програми 68-го Каннського міжнародного кінофестивалю. Головні ролі у фільмі зіграли Венсан Кассель і Еммануель Берко. У цьому ж році Летиція знялася в мелодрамі режисерки Катрін Корсіні «Тепла пора року». Її партнерами по знімальному майданчику стали Сесіль де Франс, Ізя Іжлен, Ноемі Львовскі, Жан-Анрі Компере та Кевін Азіз.
У 2017 році акторка виконала головну роль в комедійній драмі «Молода жінка». Фільм став першою повнометражною роботою сценаристки і режисерки-початківця Леонор Серрай і був удостоєний нагороди «Золота камера» на Каннському фестивалі-2017 за режисерський дебют. За роль парижанки Паули, яка після декількох років закордонних поневірянь вимушена розпочинати життя з чистого аркуша, акторка була номінована на здобуття французької Премії «Люм'єр» 2018 року в категорії «Багатонадійна акторка».[6]
Фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2009 | ф | Спільник | Complices | сестра Вінсента |
2010 | кф | Прошу, не чіпай мене | Don't Touch Me Please | |
2011 | кф | На краю світу | Au bord du monde | Марі |
2012 | кф | Дві самотності | Vilaine fille mauvais garçon | Летиція |
2012 | с | Клірики | Ainsi soient-ils | Дафна |
2013 | ф | Вік паніки | La bataille de Solférino | Летиція |
2013 | кф | Екстрасистолія | Extrasystole | Адель Уш |
2013 | ф | Нудьга нудьга | Ennui ennui | Клео |
2014 | ф | Le souffleur de l'affaire | Роземонда Жерар, озвучення | |
2014 | тф | Truffaut au présent: Couples | ||
2014 | тф | Truffaut au présent: Actrices | ||
2014 | кф | Прем'єра | Première | Марта |
2015 | ф | Мій король | Mon roi | Ліла |
2015 | ф | Тепла пора року | La belle saison | Аделін |
2015 | ф | Воротар | Keeper | мати Мелані |
2016 | ф | Біди Софі | Les malheurs de Sophie | Ноемі |
2016 | кф | І він став гірничим | Et il devint montagne | Лаура |
2016 | ф | Дні Франції | Jours de France | злодійка |
2016 | ф | Кінець команди | La fine équipe | |
2017 | ф | Молода жінка | Jeune femme | Паула Симонян |
2017 | ф | Гаспар на весіллі | Gaspard va au mariage | Лаура |
2018 | ф | Наші битви | Nos batailles | Бетті |
Визнання
Нагороди та номінації Летиції Дош[7] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані | |||
2014 | Спеціальна згадка журі | Нудьга нудьга | Перемога |
Братиславський міжнародний кінофестиваль | |||
2017 | Найкраща акторка | Молода жінка | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді | |||
2017 | Найкраща акторка | Молода жінка | Перемога |
Премія «Люм'єр» | |||
2018 | Багатонадійна акторка | Молода жінка | Перемога |
Премія «Сезар» | |||
2018 | Найперспективніша акторка | Молода жінка | Номінація |
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Perrine Sabbat (28 mai 2017). Qui est Laetitia Dosch, l'actrice de Jeune Femme, Caméra d'or à Cannes ? (Français) . https://www.grazia.fr.
- ↑ Летиція Дош на TheatreOnline
- ↑ Летиція Дош[недоступне посилання з квітня 2019] на Voyez Mon Agent
- ↑ Elsa Keslassy. Robin Campillo’s ‘BPM (Beats Per Minute)’ Leads France’s 2017 Lumieres Nominations. Variety (англ.) . 11.12.2011. Процитовано 13.12.2017.
- ↑ Нагороди та номінації Летиції Дош на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Біографія Летиції Дош на сайті Gala.fr