Емма Томпсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емма Томпсон
англ. Emma Thompson
Emma Thompson at 2013 TIFF 2.jpg
Ім'я при народженні англ. Emma Thompson
Народилася 15 квітня 1959(1959-04-15) (62 роки)
Паддінгтон, Лондон, Англія
Національність Велика Британія Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Релігія невір'яd
Діяльність акторка, сценарист, продюсер
Alma mater Ньюнгем коледжd, Кембриджський університет і The Camden School for Girlsd
Роки діяльності 1980 — і дотепер
Чоловік Кеннет Брана (1989—1995) — розлучені
Грег Вайз (2003 — дотепер)
Діти 2 (Гая, Тиндиєбуа Агабу)
Батьки Eric Thompsond[3]
Phyllida Lawd[3]
Брати / сестри Sophie Thompsond
IMDb ID 0000668
Нагороди та премії

CMNS: Емма Томпсон у Вікісховищі

Дама-командор Е́мма То́мпсон (англ. Dame Emma Thompson) — британська театральна та кіноакторка, сценарист і продюсер. Народилася в Лондоні 15 квітня 1959 року в акторській родині. Томпсон отримала найпрестижніші премії в кіноіндустрії: дві премії "Оскар", дві премії "Золотий глобус", дві премії Британської академії кіно, телевізійну премію Британської академії та премію "Еммі" Primetime .

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Емма Томпсон народилась в Лондоні 15 квітня 1959 року. [4] Батько — англійський актор Ерік Томпсон (англ. Eric Thompson[en]). Мати — шотландська акторка Філліда Лоу (англ. Phyllida Law[en]), грала разом з Еммою в декількох фільмах. Сестра, Софі Томпсон (англ. Sophie Thompson[en]) — також акторка. Дитиною Емма навчалась в школі для дівчат в Камдені (район в Лондоні). [5]

Студентські роки[ред. | ред. код]

В підлітковому віці Томпсон цікавилась мовами та літературою. Вона успішно здала екзамени з англійської, французької та латинської мов, після чого у 1977 отримала стипендію на вивчення англійської мови в коледжі Ньюмен в Кембриджі. Під час навчання в коледжі вона потрапила у престижний театральний клуб «Рампа» (англ. Footlights[en]) при Кембриджському університеті, де стала першою жінкою-учасницею клубу.[6] У 1980 вона стала віце-президенткою цього театрального клубу [7] і співрежисеркою першої жіночої ревю-трупи " Жіноча година" (ревю – це жанр театрального мистецтва, в якому поєднуються музика, танці та скетчі) [8]. У 1981 році Емма Томпсон разом зі своєю трупою отримала перемогу на фестивалі в Единбурзі. [9] Майбутня акторка закінчила коледж з відзнакою.

Кар’єра[ред. | ред. код]

1980-ті: Рання робота та прорив[ред. | ред. код]

Свою першу професійну роль Томпсон отримала в 1982 році, у театральній версії популярного комедійного шоу "Не новини о дев’ятій годині" (Not the Nine O'Clock News). Потім вона отримала невелику роль у комедійному серіалі на місцевому каналі ITV «Немає про що турбуватися!» (There's Nothing to Worry About!) (1982). У 1983 році акторка з’явилась у шоу на каналі BBC "Кришталевий куб" (The Crystal Cube) (1983), який створили Стівен Фрай та Г’ю Лорі (пізніше, у 1988, вона знову співпрацювала з ними у шоу BBC «Radio 4 Saturday Night Fry»). У 1985 акторка зіграла роль Саллі Сміт в музичній виставі «Я і моя дівчина» в театрі Вест Енд в Лондоні. [10]. Томпсон виходила на сцену в цій ролі 15 місяців. [11] За цю роль Томпсон отримала схвальні відгуки.

Прорив акторка здійснила у 1987 році у головних ролях одразу в двох міні-серіалах на телеканалі ВВС «Доля війни» (Fortunes of War) і «Тутті Фрутті» (Tutti Frutti). За них акторка у 1988 році отримала премію Бафта за найкращу жіночу роль. [12]

Перший дебют акторки у повнометражному фільмі – роль у британській романтичній комедії «Високий хлопець» (1989). Хоч фільм і не став популярним, проте критики дали позитивну оцінку ролі Томсон. Зокрема, кінокритики видання The New York Times назвали акторку «надзвичайно різнобічною комічною актрисою».[13]

1990-ті: Визнання критиків та прорив у Голлівуді[ред. | ред. код]

У 1990-му Емма Томпсон грала в театрі в п’єсах Шекспіра «Сон в літню ніч» та «Король Лір». Ці вистави ставив її перший чоловік Кеннет Брана. [14] В 1991 Томпсон повернулась до кіно, зігравши роль другого плану в фільмі «Експромт». За цю роль акторку номінували на найкращу акторку другого плану премії Independent Spirit Award. Цього ж року акторка з’явилась в повнометражному фільмі «Померти знову» (1991), режисером в якому був Брана. Фільм доволі високо оцінили глядачі, його оцінка на сервісі IMDb – 6.9 з 10.[15]

Голлівудський прорив Емми Томпсон трапився у 1992 році, після однієї з головних ролей у драмі «Маєток Говардс Енд» (акторка зіграла спільно з Ентоні Гопкінсом та Геленою Бонем Картер). Критики високо оцінили гру Томпсон. Зокрема, відомий сценарист та кінокритик, лауреат Пуліцерівської премії Роджер Еберт у своїй рецензії зазначив: «Емма Томпсон чудова в центральній ролі: тиха, іронічна, спостережлива, зі сталевим стержнем усередені». [16]. Фільм отримав 49 номінацій та 32 нагороди, в тому числі 3 Оскари, з яких один для Емми Томпсон у номінації «Найкраща актриса головної ролі». [17]. Крім цього, акторка отримала за цей фільм й інші відомі нагороди – Золотий глобус та премію БАФТА. Журналіст The New York Times зазначив, що акторка "майже за одну добу досягла міжнародного успіху". [4]

У 1993 акторка знялась в ще одному фільмі разом з Ентоні Гопкінсом – «Наприкінці дня». Фільм мав комерційний успіх, також його позитивно оцінили глядачі та критики. На сервісі оцінки фільмів IMDb фільм отримав рейтинг 7.8 з 10. [18] Згодом акторка в інтерв’ю BBC назвала фільм чудовим досвідом для своєї кар’єри і «шедевром стриманих емоцій». [19] Стрічка була номінована на 8 Оскарів, в тому числі і Емма Томпсон (в категорії «за найкращу жіночу роль»). Того ж року акторка була номінована ще на один Оскар – в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль у фільмі «В ім'я батька» (1993). Завдяки цьому Томпсон стала восьмою акторкою за всю історію премії, яка була номінована на Оскари в двох категоріях за один рік. [20]

У 1995 акторка взяла участь у створенні фільму «Розум і почуття». Томпсон протягом 5 років працювала над адаптацією сценарію на основі однойменного роману Джейн Остін. Акторка зіграла роль однієї з трьох стестер (Елінор Дешвуд). Разом з Томпсон головні ролі зіграли Алан Рікман, Кейт Вінслет і Г'ю Грант (а одну з другорядних ролей – Г'ю Лорі). Фільм отримав шалений успіх і вважається однієї з найкращих екранізацій Джейн Остін. На сайті Rotten Tomatoes фільм отримав рейтинг 97% від кінокритиків і 90% від глядачів. [21] Стрічка була номінована на 7 Оскарів, проте виграла лише один. Томпсон отримала третю в своїй кар’єрі номінацію за найкращу жіночу роль і перемогу в номінації «Найкращий адаптований сценарій». Таким чином, Емма Томпсон стала першою і поки єдиною акторкою, яка отримала Оскар і за акторську майстерність, і за написання сценарію.[22] За цей фільм вона також отримала другу в своїй кар’єрі премію БАФТА за найкращу жіночу роль та премію Золотий глобус за найкращий сценарій.[23]

У 1999 році акторка народила доньку і прийняла рішення зменшити навантаження у зйомках. Таким чином, у 1999-му і 2000-му році Томпсон грала лише в невеликих епізодичних ролях.[24]

2000-2010: Успішне повернення до кар'єри[ред. | ред. код]

У 2001-му році акторка зіграла лише в одному фільмі – драмі «Дотепність» (Wit). Фільм був знятий на основі п’єси, за яку авторка (Маргарет Едсон) отримала Пулітцерівську премію. Томпсон погодилась взяти роль через те, що вважала «сценарій цього фільму – один з найкращих, які вийшли в Америці». [25]. Вона зіграла головну героїню – хвору на рак яєчників професорку Гарвардського університету. Томпсон провела декілька місяців репетицій для того, щоб правильно зіграти складний характер і драму головної героїні. Також для ролі вона поголила голову. Кінокритики були в захваті від гри та проживання ролі Еммою Томпсон [26], [27]. За фільм Томпсон була номінована на премії Золотий глобус , Еммі та премію Гільдії кіноакторів США «за найкращу жіночу роль у міні -серіалі або телефільмі».

У 2002 акторка продовжила утримування від ролей, виховуючи доньку. В цьому році вона лише озвучила персонажа гри «Планета скарбів» для Play Station (капітанку Амелію).

у 2003 Томпсон частково повернулась до кар’єри. Зокрема, вона зіграла в одному з найвідоміших фільмів з її участю – «Реальна любов». Фільм отримав позитивні відгуки від критиків та глядачів. Акторка зіграла роль дружини, яка підозрює свого чоловіка у зраді. Критики назвали сцену з плачем Томпсон «найкращим плачем на телеекранах». [28]. Згодом акторка в інтерв’ю заявила, що їй нескладно було зіграти роль: «У мене було багато життєвого досвіду, коли я плакала в спальні, а потім виходила і мусила бути веселою, збирати шматочки свого серця і класти у шухляду». [29]

Ще одна успішна роль у 2003 році – в міні-серіалі від HBO «Ангели в Америці» спільно з Аль Пачіно та Меріл Стріп. Сюжет серіалу стосується епідемії СНІДу в Америці часів Президента Рейгана. Томпсон зіграла в серіалі одразу 3 ролі: медсестру, бездомну жінку та головну роль. За участь в фільмі акторку знову номінували на Еммі. [30]

У 2004 Томпсон долучилась до акторського складу серії фільмів про Гаррі Поттера. Перша її поява в популярній франшизі – в ролі ексцентричної вчительки ворожінь Сибілл Трелоні у третьому фільмі "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану" (2007). Згодом вона повторила свою роль в п’ятій серії фільмів «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», а також в останньому фільмі – «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2» (2011). [31]

У 2005 році вийшов проєкт, над яким акторка працювала дев’ять років. [32] Томпсон створила сценарій для дитячого фільму «Моя жахлива няня» (або дослівно: «Няня Макфі»), в основі якого – неприваблива няня, яка має дисциплінувати групу дітей. Крім роботи над сценарієм акторка також зіграла головну роль (няні) спільно з Коліном Фертом та Анджелою Ленсбері. [33] Фільм став дуже успішним, посівши перше місце в прокаті Великої Британії і заробивши понад 123 мільйони доларів по всьому світу (бюджет фільму складав $25 мільйонів). [34]

Ще один доволі успішний фільм, за який акторка отримала позитивні відгуки глядачів та критиків – «Останній шанс Гарві» (2008). Емма Томпсон зіграла з Дастіном Гоффманом самотню пару середніх років, які починають стосунки. За ці ролі обоє отримали номінації на Золотий глобус. Критики відзначили, що «Томпсон і Гоффман створили потрібну магію у фільмі. Завдяки ним цей фільм запам’ятається». [35]

Через п’ять років після фільму «Моя жахлива няня», у 2010, Томпсон повторила свою роль няні Макфі у продовженні – «Моя жахлива няня: Великий бум». [31]

Того ж року акторка знову зіграла в дуеті з Аланом Рікманом. На цей раз – у телевізійному фільмі від BBC «Пісня Ланчу», де Рікман і Томпсон грають пару (персонажі не мають імен), яка зустрілась в ресторані через 15 років після завершення своїх стосунків. Це телевізійна версія однойменної романтично-драматичної поеми Крістофера Ріда. Фільм доволі короткий і триває всього 50 хвилин. [36] Стрічка принесла акторці четверту номінацію на премію Еммі. [30]

2011-2021: зйомки в блокбастерах та фільмах студії Дісней[ред. | ред. код]

У 2012 році акторка з’явилась у великобюджетному голлівудському блокбастері «Люди в чорному 3». Ця науково-фантастична комедія стала одним з найкасовіших фільмів, в яких грала Томпсон (касові збори склали понад 620 млн. доларів). [37]

У 2012 Емма Томпсон двічі зіграла роль королев. Один раз – озвучуючи персонажку мультфільму від студії Pixar «Відважна», королеву Елінор (мати головної героїні). Вдруге – королеву Єлизавету II в британській телевізійній п’єсі «Playhouse Presents».

У 2013 акторка зіграла лихого персонажа у фентезійній мелодрамі «Прекрасні створіння». Фільм провалився і в оглядах кінокритиків, і в рейтингах глядачів. Зокрема, на сервісі Rotten Tomatoes фільм отримав «гнилий помідор» (негативну оцінку кінокритиків) і рейтинг 54% зі 100% від глядачів. [38]

Наступний фільм, який вийшов з Еммою Томпсон у 2013 році, був значно вдалішим. Вона зіграла одну з головних ролей: письменницю у біографічній комедійній драмі «Порятунок містера Бенкса» від кінокомпанії Walt Disney Pictures. Акторка зіграла в головних ролях спільно з Томом Генксом. Томпсон заявила, що це найкращий сценарій, який вона читала за останні роки, і була рада, що їй запропонували роль. Вона вважала роль одну з найскладніших у своїй кар’єрі, тому, що «ніколи, насправді ніколи не грала нікого настільки суперечливого чи складного» [39] Критики зазначили, що роль Томпсон – «одна з найкращих її ролей за останні роки» і те, що акторка «принесла глибину в передбачуваний фільм». [40]

У 2015 вийшло 3 фільми з участю Емми Томпсон. Найуспішніший - «Легенда про Барні Томсона», в якому акторка зіграла роль 77-річної колишньої повії з Шотландії (матір головного героя фільму). Томпсон зробили грим старшої жінки, адже на час зйомок вона була молодша на 20 років, ніж її персонаж. І хоч фільм отримав посередні відгуки від глядачів та кінокритиків, проте, останні позитивно відгукувались про гру Томпсон. Більшість критиків відзначила чудове перевтілення акторки і те, що «вона додала іскри цьому фільму». [41]

У 2016 вийшов фільм «Дитина Бріджит Джонс», в якій акторка спробувала себе в ролі сценаристки романтичної комедії, а також зіграла епізодичну роль лікарки.

У 2017 вийшов музичний фільм «Красуня і Чудовисько» від компанії Walt Disney Animation Studios, в якому Емма Томпсон озвучила роль місіс Поттс – економки замку, яку закляття відьми перетворило на чайник. [31] Фільм став найкасовішим серед тих, в яких акторка брала участь, адже касові збори склали понад 1.2 мільярда доларів. [42]

Найуспішнішою роллю Томпсон у 2018 році стала головна роль в соціальній драмі «Закон про дітей». Вона зіграла суддю, яка розглядала справу, в якій батьки відмовились лікувати свого сина від раку через релігійні переконання. [31]

У 2019 вийшла драматична комедія з акторкою в головній ролі – «Пізній вечір». Томпсон зіграла роль Кетрін Ньюбері, ведучої вечірнього комедійного шоу, в якого стрімко падають рейтинги. Практично всі кінокритики позитивно відгукнулись про гру Емми Томпсон. Зокрема, критики зазначили, що «холодна відьма, яку грає Томпсон, можливо навіть перевершила роль Меріл Стріп з фільму "Диявол носить Prada"». Також акторка чудово розкрила свої героїню, яка спочатку була байдужа і самозакохана, а згодом більш м’якою і людяною. [43] Томпсон за цю роль була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль в комедії або мюзиклі.

У 2021 році вийшов успішний фільм «Круелла» від Walt Disney Pictures, в якому Томпсон зіграла головну лиходійку – Баронесу фон Хеллман. Більшість і глядачів, і критиків позитивно відгукнулись про фільм та гру двох головних героїнь – Емми Томпсон і Емми Стоун. Зокрема, кінокритики зазначили, що зла героїня Томпсон вийшла настільки холодною, що «Томпсон дала баронессі можливість охолодити кімнату одним поглядом і вміння жахати лакея одним словом». [44] В рецензії видання The New York Times критик назвав акторку в цій ролі «неймовірно елегантною і диявольською». Крім цього, критики позитивно відгукнулись про те, що Томпсон вдалось показати свою героїню максимально лихою «Баронса Томпсон вийшла як справжня велика лиходійка. Вона є небезпечним нарцисом і однозначним чудовиськом, людиною, яка заслуговує на те, щоб її принизили, зганьбили і нарешті скинули з трону.» [45]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х рр. акторка зустрічалася із Г'ю Лорі, разом із яким брала участь у театральному клубі «Рампа».

У 1989—1995 роках була одружена з актором і режисером Кеннетом Браною.

У 2003 році одружилася з актором, сером Ґреґом Вайзом (англ. Greg Wise[en]), з яким познайомилась у 1995 р. на зйомках фільму «Розум і почуття». Пара має дочку Гайю (англ. Gaia), яка народилась у 1999 році,[46] та усиновленого сина-руандійця Тиндиєбуа Агабу (англ. Tindyebwa Agaba), родина якого загинула під час геноциду, а сам він деякий час був дитиною-солдатом.[47]

Цікавий факт: в Емми Томпсон немає другого особистого імені (англ. middle name), традиційного в західному світі.

Погляди та соціальна діяльність[ред. | ред. код]

Емма Томпсон прихильниця лейбористської партії Великої Британії (це партія лівоцентристського спрямування) і Партії рівності жінок. Акторка часто в своїх інтерв’ю та відкритих листах піднімає питання рівної оплати праці для жінок та чоловіків і боротьби з сімейним насиллям. [48].

Вона також піднімає питання важливості сексуальної освіти та безпеки дітей. В інтерв’ю британському Daily Mail Томпсон розповіла про те, що до неї у 8-річному віці «чіплявся» аніматор-чарівник на святкуванні дня народження та насильно поцілував у рот. Згадуючи про це, акторка розповіла: «Я думала, що це моя провина. Діти завжди думають, що це їхня провина». [49]

Томпсон називає себе феміністкою (і згадує, що «у 19 була радикальною феміністкою»). Акторка також зауважує, що слово фемінізм «демонізували», адже багато жінок, в тому числі молодих Голлівудських акторок, навіть не розуміють його справжній сенс і часто відповідають, що не поділяють фемінізм. В одному з інтерв’ю Томпсон висловилась на цю тему: «Це дивно. Будь-яка жінка, яка каже, що не феміністка, фактично каже, що не вірить у рівні права жінок». [50] Вона також фінансово підтримала фонд, мета якого – матеріальна підтримка жінок, що йдуть в політику. В інтерв’ю виданню The Guardian Томпсон пояснила свою підтримку тим, що: «Жінкам часто потрібна додаткова допомога, щоб подолати численні бар’єри для входу в політику. Наша політична система була побудована для чоловіків. Нам потрібні жінки різного походження та з різним життєвим та професійним досвідом, щоб бути обраними і щоб система працювала для більшості людей, а не лише для кількох провідних груп». [51]

Томпсон також цікавиться екологією. Зокрема, вона є прихильницею екологічної організації Грінпіс. У 2009 році Томпсон викупила частину землі біля аеропорту Лондон-Хітроу через те, що планувалось суттєве розширення аеропорту і кількості авіарейсів. На думку екологів така дія суттєво збільшила би рівень шуму і забруднення навколишньої території. Томпсон і ще 3-є активістів викупили землю і таким чином заблокували забудову. [52]

У серпні 2014 року Томпсон та її 14-річна дочка Гая вирушили в експедицію Грінпіс "Зберегти Арктику". Цей проєкт має на меті підвищити обізнаність про глобальне потепління, танення льодовиків і небезпеку буріння нафти в Арктиці. [53] Також вона була учасницею та спікеркою на Народному марші проти змін клімату в Лондоні. [54] Акторка також відвідувала Швецію, де на конференції разом з іншими європейськими екологами закликала Норвегію не розширювати кількість точок з буріння нафти в Арктиці. [55]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Персонаж
1989 Генріх V Henry V Катерина Валуа
1990 Довгов'язий The Tall Guy Кейт Леммон
1991 Померти знову Dead Again Грейс/Маргарет Штраус
1991 Експромт Impromptu герцогиня Д'Антан
1992 Маєток Говардс Енд Howards End Маргарет Шлеґель
1992 Друзі Пітера Peter's Friends Меггі Честер
1993 Багато галасу з нічого Much Ado About Nothing Беатріс
1993 У присмерках дня The Remains of the Day міс Кентон
1993 В ім'я батька In the Name of the Father Герет Пірс
1993 Наприкінці дня The Remains of the Day Сара Кентон, економка
1994 Джуніор Junior доктор Діана Реддін
1995 Розум і почуття Sense and Sensibility Елінор Дешвуд
1995 Каррінгтон Carrington Дора Каррінгтон
1997 Зимовий гість The Winter Guest Френсіс
1998 Основні кольори Primary Colors Сюзан Стентон
1998 Поцілунок Іуди Judas Kiss Седі Хокінс
2000 Все можливо, Бебі Maybe Baby Друзілла
2002 Планета скарбів Treasure Planet капітан Амелія (озвучення)
2003 Мріючи про Аргентину Imagining Argentina Сесілія
2003 Реальна любов Love Actually Карен
2003 Ангели в Америці Angels in America сестра Емілі/безпритульна жінка/ангел в Америці
2004 Гаррі Поттер і в'язень Азкабану Harry Potter and the Prisoner of Azkaban професор Сивіла Трелоні
2005 Моя жахлива няня Nanny McPhee няня Матильда МакФі
2006 Персонаж Stranger than Fiction Карен Ейфелл
2007 Гаррі Поттер і Орден Фенікса Harry Potter and the Order of the Phoenix професор Сивіла Трелоні
2007 Я — легенда I Am Legend доктор Еліс Криппін
2008 Повернення до Брайдсгеду Brideshead Revisited леді Марчмейн
2008 Освіта An Education директорка
2008 Останній шанс Харві Last Chance Harvey Кейт Вокер
2009 Рок-хвиля The Boat That Rocked Шарлот
2010 Моя жахлива няня 2 Nanny McPhee and the Big Bang няня Матильда Макфі
2010 Пісня ланчу The Song of Lunch Вона
2011 Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії Harry Potter and the Deathly Hallows професор Сивіла Трелоні
2013 Порятунок містера Бенкса Saving Mr. Banks Памела Ліндон Треверс
2017 Історії сім'ї Мейровіц The Meyerowitz Stories Морін
2017 Закон щодо дітей The Children Act Фіона Мей
2017 Upstart Crow Єлизавета I
2018 Король Лір King Lear Гонеріл (Гонерілья)
2018 Агент Джонні Інгліш: Нова місія Johnny English Strikes Again прем'єр-міністр
2019 Люди в чорному: Інтернешнл глава американського підрозділу ЛВЧ агент Оу
2019 Серіал Роки і роки Years and years скандальна політикиня Вів'єн Рук
2019 How to Build a Girl Аманда
2019 Вимирання (короткометражний) Extinction
2019 Щасливого Різдва Last Christmas Петра
2019 Дулітл: Прослуховування (короткометражний) Dolittle - Auditions папуга Полі (Полінезія) - голос
2020 Дулітл Dolittle папуга Полі (Полінезія) - голос
2021 Круелла Cruella Баронеса фон Хеллман
2022 Matilda міс Тренчбулл

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119317060 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б Emma Thompson Biography. 
  5. Warts'n'all. 
  6. Tim Walker 9:56 pm GMT 12 Jan 2009 (2009-01-12). The Telegraph, January 2009. The Daily Telegraph. UK. Архів оригіналу за 2010-06-09. Процитовано 2011-05-03. 
  7. Footlights 1980-1989. 
  8. The Cambridge Footlights: First steps in comedy. 
  9. History Cambridge Footlights. 
  10. Emma Thompson Full Biography. 
  11. Emma Thompson: the A-lister who sets her own rules. 
  12. Television Actress in 1988. 
  13. The Tall Guy (1989) Review/Film;. 
  14. an impressive `king lear` outshines a flawed, hilarious `dream`. 
  15. Dead Again. 
  16. Reviews «Howards End». 
  17. Howards End Awards. 
  18. The Remains of the Day IMDb. 
  19. Andrew Marr interview with Emma Thompson. 
  20. Persons nominated in two acting categories in the same year. 
  21. Sense and sensibility Rotten Tomatoes. 
  22. Emma Thompson: How Jane Austen saved me from going under. 
  23. Emma Thompson Awards. 
  24. Emma Thompson: A Life in Pictures. 
  25. Emma Thompson – Interview about Wit. 
  26. Roger Ebert When a movie hurts too much. 
  27. TV WEEKEND; Death, Mighty Thou Art; So Too, a Compassionate Heart. 
  28. Emma Thompson: A Life in Pictures. 
  29. Emma Thompson Talks Kenneth Branagh’s Alleged Affair With Helena Bonham Carter. 
  30. а б Emma Thompson Emmy Awards. 
  31. а б в г Emma Thompson Filmography. 
  32. Emma Thompson a life in pictures. 
  33. Nanny McPhee IMDb. 
  34. Nanny McPhee (2006) - Box Office Mojo. 
  35. Movie reviews Last Chance Harvey. 
  36. The Song of Lunch BBC Two The Genius of British Art C4 review. 
  37. Emma Thompson Box office data. 
  38. Rotten Tomatoes Beautiful Creatures. 
  39. Not-So-Cheery Disposition: Emma Thompson On Poppins' Cranky Creator. 
  40. Reviews cinema «Saving mr.Banks. 
  41. Rotten Tomatoes Reviews. 
  42. Beauty and the Beast Box office. 
  43. 'Late Night': Sundance Review BY ANTHONY KAUFMAN. 
  44. Cruella (2021).  Текст « Film Review» проігноровано (довідка)
  45. Review: ‘Cruella’ is dazzling fun but shows too much sympathy for the de Vil. 
  46. Деякі джерела указують роком народження дочки акторки 2000 рік.
  47. Біографія Емми Томпсон на сайті Міжнародної бази фільмів — imdb.com.
  48. Emma Thompson backs Women's Equality party for mayoral election. 
  49. Actress Emma Thompson's sex 'handbook' for her daughter of 13 to help her cope with online pressures facing young people. 
  50. Emma Thompson’s Wonderful Thoughts on Feminism, Ageism, Trump, and Teapots. 
  51. Emma Thompson backs launch of UK political fund for women. 
  52. Protesters buy up Heathrow land. 
  53. Emma Thompson: 'It's a different patch of life, your 50s'. 
  54. What Emma Thompson got right and wrong on climate change. 
  55. Emma Thompson says wants people to 'shout loudly' about climate change. 

Посилання[ред. | ред. код]