Вулиця Ткацька (Львів)
| Вулиця Ткацька Львів | |
|---|---|
-3.JPG) Вулиця Ткацька. Вигляд з вулиці Замарстинівської | |
| Місцевість | Підзамче |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Ткацка (Вебер Ґассе) | |
| австрійського періоду (українською) | Веберґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Webergasse |
| польського періоду (польською) | Tkacka |
| радянського періоду (українською) | Ткацька |
| радянського періоду (російською) | Ткацкая |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 424 м |
| Координати початку | 49°51′17.04″ пн. ш. 24°1′41.88″ сх. д. / 49.85473° пн. ш. 24.02830° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′23.62″ пн. ш. 24°1′57.90″ сх. д. / 49.85656° пн. ш. 24.03275° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | сецесія, класицизм, промислова |
| Підприємства | фабрика «Світоч» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Ткацька у Вікісховищі | |
Ву́лиця Тка́цька — вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче. Вулиця Ткацька починається від вулиці Замарстинівської (паралельно вулицям Заводській та Дашкевича) та прямує на північний схід, де під прямим кутом повертає наліво й через кількадесят метрів сполучається з вулицею Дашкевича.
Історія
Початки вулиці Ткацької сягають середини XVIII столітті. Тоді це була вузька дорога серед садибних будинків, садів та городів, що доходили колись до нинішньої вулиці Жовківської та займали частину теперішньої вулиці Дашкевича. На початку XIX століття за вулицею закріпилася назва Ткацької (або ж Веберґассе), бо вона була осередком майстерень львівських ткачів. У міжвоєнний період на вулиці діяло декілька дрібних приватних підприємств, які з приходом радянської влади були ліквідовані.
Забудова
Вулиця частково забудована житловими, переважно одно- та двоповерховими будинками, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття. Значну частину вулиці займають промислові підприємства, найбільше з яких — кондитерська фабрика «Світоч», що розташоване в будинку № 10. У міжвоєнний період в будинку № 6 містилася механічна ткальня «Лєн»[2], в будинку № 25 з початку XX століття працювала фабрика картонних виробів Д. та І. Іґелів[3]. У 1940-х—1950-х роках в будинку № 38 працювала артіль «Червоний столяр» львівського облліспромсоюзу[4].
Галерея
-
Північно-східна частина вулиці -
Біля фабрики «Світоч» -
Прохідна фабрики «Світоч» (Ткацька, 10)
-1.JPG)
-2.JPG)
.JPG)
Примітки
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 29 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Львів: провідник, 1925, с. реклами.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 57.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 183.
Джерела
- Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — 179 с.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 485. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63, 122, 124. — ISBN 966-603-115-9.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Лобачевського М. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)