Сорочинський ярмарок (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:40, 4 січня 2022, створена Nickispeaki (обговорення | внесок) (оформлення, правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорочинський ярмарок
Сорочинская ярмарка
КомпозиторМодест Мусоргський
Автор лібретоМусоргський Модест Петрович і Арсеній Голенищев-Кутузовd
Мова лібретоРосійська
Джерело сюжетуСорочинський ярмарок (повість)
Жанркомічна опера[d]
Кількість дій3 дія і 4 ява
Кількість яв4 ява
Рік створення1874
Перша постановка13 (26) жовтня 1917 і 1931
Інформація у Вікіданих
CMNS: Сорочинський ярмарок у Вікісховищі

Сорочинський ярмарок (рос. Сорочинская ярмарка) — комічна опера в трьох діях Мусоргського, складена між 1874 і 1880 у Санкт-Петербурзі, Росія. Композитор написав лібрето, засноване на однойменному оповіданні Миколи Гоголя, з його ранньої (1832) збірки українських оповідань "Вечорниці на хуторі біля Диканьки". Опера залишилася незавершеною і невиконаною після смерті Мусоргського в 1881 році. Сьогодні завершення роботи Віссаріоном Шебаліним стало стандартом.

Історія композиції

Микола Гоголь
(1809–1852)

Мусоргський працював над оперою з 1874 по 1880 рік, паралельно з роботою над "Хованщиною" (1872-1880); на момент його смерті в 1881 році обидві опери були незавершеними. Він повторно використав деякі раніше написані музичні твори (наприклад, "Сцену ринку" з II акта нещасливої ​​"Млади" 1872 року, використану для вступної сцени "Ярмарку"). Включення музики "Ночі на Лисій горі" як послідовності снів за участю героя було пізнім доповненням до сценарію в процесі композиції, попри те, що такий епізод не передбачається оригінальним сюжетом. Хоча Мусоргскому вдалося завершити деякі номери й навіть частину оркестровки, значні частини сценарію залишилися лише в голих ескізах або взагалі без музики.

Кілька наступних композиторів і редакторів (див. нижче) зіграли часткову або максимальну роль в доведенні твору до придатного для виконання стану. Перше сценічне виконання з розмовними частинами відбулося 8 жовтня 1913 року в Москві під керуванням Костянтина Сараджева. Починаючи з 1917 року, на сцену вийшли перші з кількох повністю заспіваних версій.

Історія роботи

Завершені версії опери проходили наступним чином:

Уперше опера була виконана в Англії 24 листопада 1936 року Британською музично-драматичною оперною компанією в Ковент-Гардені постановці Володимира Розінга під диригуванням Альберта Коутса.

Ярмарок у Сорочинцях не є частиною стандартного оперного репертуару на Заході. Найвідоміші номери від Ярмарку - це оркестровий Вступ та кінцевий Гопак. Мусоргський також переклав "Гопак" і сцену на ринку для фортепіано соло.

Сергій Рахманінов зробив аранжування Гопака для фортепіано.

Версія Римського-Корсакова "Ніч на Лисій горі" заснована головним чином на версії, включеній до цієї опери.

Дві з українських народних мелодій, які Мусоргський включив до цієї опери (Дія1), також використовував Римський-Корсаков у своєму власному Святвечорі, який також базувався на оповіданні Гоголя.

Ролі

Джерело: [1]

Роль Тип голосу Прем’єрний акторський склад,
8 жовтня 1913 року
Диригент: Костянтин Сараджев)
Черевік бас
Хівря, дружина Черевика меццо-сопрано
Парася, дочка Черевика, пасербиця Хіврі сопрано
Кум бас-баритон
Грицько, селянський хлопець тенор
Афанасій Іванович, син священника тенор
Циган бас
Приспів, мовчазні ролі: жінки на ринку, купці, цигани, євреї, козаки, хлопці, дівчата, гості
Intermezzo (видання Shebalin)
Чорнобог бас
Приспів, мовчазні ролі: Кощій, Черв’як, Чума, Топелець, Смерть, демони, відьми, карлики

Примітка : Видання «Шебалін» містить «Сонне марення парубка» (рос. Сонное видение паробка).

Синопсис

Час: Початок 19 століття
Місце: село Великі Сорочинці, неподалік Полтави

Дія1

Сцена 1: Ярмарок

Торговці продають свої товари натовпам відвідувачів, що прибувають з усіх боків. Циганка згадує про червону куртку, яку шукає диявол, а хлопець Грицько сватається до Парасі. Її батько, Черевик, спочатку обурений такою безцеремонністю, але, зрозумівши, що Грицько - син близького друга, погоджується віддати Грицькові в дружини свою дочку. Двоє людей відправляються в корчму, щоб відсвяткувати, коли настає вечір і народ розходиться.

Черевик і його приятель, Кум, виходять з корчми в п'яному вигляді. Після того, як вони бродять в темряві, з їхнього будинку виходить Хівря, дружина Черевика, і оголошує про заручини Парасі. Але Хівря заперечує, і, поки Грицько підслуховує, п'яний Черевик визнає, що весілля не буде. Грицько, залишившись один, горює про свою печаль. Входить циганка, і вони укладають договір: Грицько віддасть циганці своїх волів за п'ятнадцять рублів, якщо той змусить Черевика передумати.

Сцена 2: Сонне марення парубка (Intermezzo)

Поодинці Грицько засинає і сниться йому сон із відьмами та дияволами. Їх розвіюють церковні дзвони. (У завершенні Шебаліна це перенесено між Актом 3, Сценами 1 і 2)

Дія2

Хата Кума

У будинку Кума, де вони зупинилися, Хівря свариться з Черевиком, умовляючи його піти, щоб зберегти таємницю побачення з Опанасом Івановичем, сином сільського священника. Коли той приходить, вона пропонує йому свої наїдки, які він з'їдає. У розпал їх любовної зустрічі голосно стукають у двері. Афанасій ховається на полиці, а в кімнату входять Черевик і Кум з друзями, стривожені слухом, що хтось бачив червону куртку і диявола. Кум розповідає всю історію про червону куртку, закінчуючи зауваженням, що диявол щороку з'являється на ярмарку зі свинячим рилом і шукає червону куртку. Раптом у вікні з'являється свиняче рило, і всі спантеличені розбігаються.

Дія3

Сцена 1: Вулиця перед хатою Кума

На вулиці, в результаті забобонної плутанини попередньої сцени, Черевика і Кума переслідують циганка і кілька хлопців. Останні звинувачують двох старших чоловіків в крадіжці кобили та зв'язують їх. Входить Грицько, вибиває у Черевика обіцянку зіграти весілля з Парасею на наступний день, і двох старих відпускають.

Сцена 2: Вулиця перед хатою Кума

На вулиці перед будинком Кума Парася спочатку сумує за Грицьком, але потім розвеселилася від гопака, до якого непомітно для неї приєднався Черевик. Входять Кум і Грицько, Черевик благословляє закоханих, але тут їх зустрічає люта Хівря, і циганка закликає хлопців, щоб ті її стримали. Народ святкує весілля гопаком.

Основні арії та номери

  • Вступ: "Спекотний день в Малоросії" (оркестр)
  • Арія: Думка Парубка (Грицько)
  • Арія: Думка Парасі (Парася)
  • Фінал: Гопак (хор)

Версії інших авторів

У 1881 році Микола Римський-Корсаков запропонував Анатолію Лядову закінчити композицію твору, а лібрето повинен був дописати старий друг Мусоргського Арсеній Голенищев-Кутузов. Однак Лядов оркестрував тільки п'ять номерів (оприлюднених у 1904 році) і не закінчив оперу. В'ячеслав Каратигін пізніше відредагував деякі фрагменти рукописів Мусоргського, які були оркестровані Лядовим і виконані в 1911 році. Наступного року Володимир Сенілов оприлюднив свою оркестровку думки Парасі з III акту. Юрій Сахновський відредагував і оркестрував деякі фрагменти, які разом з матеріалом, відредагованим Лядовим, Каратигіним і Римським-Корсаковим (тобто музика "Ночі на Лисій горі"), склали свого роду сценічну "прем'єру", що відбулася в Московському Вільному театрі 8 жовтня 1913 року (за старим стилем), причому в сцени без музики Мусоргського були вставлені розмовні діалоги.

На згадку про свого покійного товариша з "Могутньої купки" Цезар Кюї першим створив повну версію "Ярмарки в Сорочинцях" в 1914-1916 роках. Ця повністю проспівана версія - але без фрагмента "Ніч на Лисій горі" - була поставлена ​​13 жовтня 1917 (за старим стилем) в Театрі музичної драми в Петрограді. Передмова до видання Кюї, датована жовтнем 1916 року, пояснює стан справ в той час і перекладається наступним чином:

Комічна опера "Сорочинський ярмарок" була розпочата Мусоргським у 1875 році [sic], створювалася повільно і фрагментарно, а після смерті композитора в 1881 році залишилася незавершеною. Спочатку були оприлюднені тільки п'ять уривків: вступ до опери (адаптований за попереднього проєкту А.К. Лядова), думка Лада (редакція Лядова), гопак, сцена очікування Хіврі Опанасом Івановичем і думка Парасі (оркестрова редакція всіх п'яти номерів належить Лядову). Проте, в рукописах Мусоргського збереглася значна кількість музичного матеріалу, а саме: "сцена ярмарку", якою починається опера, і перша половина другої дії. Цей матеріал був адаптований В.Г. Каратигіним, доповнений і оркестрований Ц.А. Кюї. Решта ж матеріалу, зокрема, сцена Черевика та Хіврі та сцена Лада і циганки в другій половині першого акту і весь третій [акт], за винятком Думки та Гопака Парасі, доповнений і оркестрований Ц.А. Кюї, і, таким чином, посмертну працю Мусоргського завершено.

Однак версія Кюї не знайшла постійного місця в репертуарі, і опера була дописана та оркестрована знову Миколою Черепниним в 1923 році та Віссаріоном Шебаліним у 1930 році. Версія Шебаліна з того часу стала стандартом. Вона також включає "Ніч на Лисій горі" в якості прелюдії до третього акту, а не інтермедії в першому акті (після "Думки" Грицька), як спочатку планував Мусоргський.

Записи

Рік У ролях:
Черевик,
Хівря,
Парася,
Грицько,
Афанасій Іванович 		Диригент та оркестр Версія Лейбл[2]
1955 Латко Корошець
Богдана Стрітар
Вільма Буковець
Міро Бранник
Славко Штрукель 		Само Хубад
Словенська національна опера 		Шебалін LP: Philips,

Cat: A 00329-00330 L

1969 Геннадій Троїцький
Антоніна Клещова
Людмила Білобрагіна
Олексій Усманов
Юрій Єльніков 		Юрій Аранович
Симфонічний оркестр і хор Московського радіо 		Шебалін LP: Melodiya,

Cat: D 026823-28;

CD: Melodiya-Eurodisc,

Cat: GD 69126

1983 Владімір Маторін

Л. ЖахаренкоЛідія ЧернихАнатолій МіщевськийВ’ячеслав Войнаровський

Владімір Єсіпов
Оркестр і хор театру імені Станіславського 		Шебалін LP: Melodiya,

Cat: C10 20721 007;

CD: Olympia,

Cat: OCD 114 A/B

1996 Герман Куклін
Світлана Залізняк
Надія Рижкова
Віталій Петров
Сергій Майструк 		Євгєній Бражник
Оркестр та хор Єкатеринбурзького державного академічного театру опери 		Шебалін URAL

Джерела

Примітки 
  1. ↑ 100 Опер
  2. ↑ Recordings source: operadis-opera-discography.org.uk
Джерела
  • 100 опер: история создания, сюжет, музыка. [100 Operas: History of Creation, Subject, Music.] Ленинград: Издательство "Музыка," 1968, pp. 318–322.
  • Abraham, Gerald. "The Fair of Sorochintsy and Cherepnin's Completion of It," his On Russian Music. London: W. Reeves, 1939; rpt. New York: Books for Libraries, 1980.
  • _______. "Modest Musorgsky," The New Grove Russian Masters 1. New York: W.W. Norton, 1986, p. 129.
  • Bernandt, G.B. Словарь опер впервые поставленных или изданных в дореволюционной России и в СССР, 1736–1959 [Dictionary of Operas First Performed or Published in Pre-Revolutionary Russia and in the USSR, 1836–1959]. Москва: Советский композитор, 1962, pp. 279–280.
  • Calvocoressi, M.D., Abraham, G., Mussorgsky, 'Master Musicians' Series, London: J.M.Dent & Sons, Ltd., 1946
  • Catalog of autographs of M. P. Mussorgsky in the manuscript department of the St. Petersburg Conservatory [in Russian] (Accessed 30 October 2007), <http://biblio.conservatory.ru/Today/Public/Miller02.htm>
  • "Double Bill Given by the New Opera," New York Times, 4 November 1942.
  • Gusin, I.L. Editorial commentary in Cui, Избранные письма [Selected Letters]. Ленинград: Гос. муз. изд-во, 1955, p. 694.
  • Mussorgsky, Modest. Сорочинская ярмарка (по Гоголю): опера в 3-х действиях. Издание посмертное, закончено в 1916 г. Ц. Кюи. Вновь исправленное издание. [Sorochintzy Fair (after Gogol). Posthumous edition, finished in 1916 by C. Cui. Newly corrected edition.] Москва: Гос. изд-во, музыкальный сектор.
  • _______. Сорочинская ярмарка: опера в трех действиях по Гоголю, недостающие сцены досочинил В. Шебалин. Клавираусцуг. [The Fair at Sorochintsy: opera in three acts after Gogol, missing scenes composed by V. Shebalin. Piano-vocal score] (Soviet ed., rpt. New York: E. F. Kalmus, [n.d.]). (With editorial notes by P. Lamm.)
  • Taruskin, Richard. "Fair at Sorochintsï, The", Grove Music Online (Accessed 17 December 2005), <http://www.grovemusic.com> (subscription required)

Зовнішні посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сорочинський_ярмарок_(опера)&oldid=34262235