Чорнобог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасна ілюстрація: Білобог протистоїть Чорнобогу

Чорнобо́г — у язичницькій міфології слов'ян персонаж, який приносить нещастя, творець усього злого та шкідливого. Гіпотетично — язичницький бог, хоча це оскаржується більшістю сучасних дослідників. Чорнобог міцно асоціюється з чорним кольором, ніччю. Зазвичай згадується у парі зі своїм суперником Білобогом. У християнську добу протистоянню Білобога та Чорнобога відповідає протистояння Бога та Сатани (чорта).

Образ і функції[ред. | ред. код]

Російських історик і композитор Олександр Фаміцин вважав, що нижній ярус Збручанського ідола зображає Чорнобога. Тамтешня фігура різко контрастує зі спокійними ликами інших богів: цей персонаж вусатий, він шкірить зуби, перебуваючи під вагою землі[1].

Російський історик, археолог Артемій Арциховський з Чорнобогом асоціював змія, котрий, згідно з переказами, сидить біля коріння світового дерева у Вирії чи на острові Буяні[2].

Писемні згадки[ред. | ред. код]

У «Слов'янській хроніці» XII століття хроніст Гельмольд описав ритуал західних слов'ян, пов'язаний із Чорнобогом:

Є у слов'ян дивовижне марновірство. А саме: під час бенкетів і узливань вони пускають по колу жертовну чашу, вимовляючи при цьому, не скажу благословення чи скоріше заклинання від імені богів, а саме доброго бога і злого, вважаючи, що всі успіхи добрим, а всі нещастя злим богом спрямовані. Злого бога вони своєю мовою називають дияволом, або Чорнобогом, тобто чорним богом, через те.

Оригінальний текст (лат.)
Est autem Slavorum mirabilis error; nam in conviviis et compotacionibus suis pateram circumferunt, in quam conferunt, non dicam consecracionis, sed execracionis verba sub nomine deorum, boni scilicet atque mali, omnem prosperam fortunam a bono deo, adversam a malo dirigi profitentes. Unde etiam malum deum lingua sua Diabol sive Zcerneboch, id est nigrum deum, appellant.

— Helmoldo de Bosau, Chronica Slavorum. Libro I, 52

Чорнобога згадує Петр Альбін у «Міснейській хроніці» 1590 року:

Слов'яни тому шанували Чорнобога як зле божество, що вони уявляли, ніби всяке зло перебуває в його владі, і тому просили його про помилування, вони втихомирювали його, щоб у цьому або загробному житті не завдав він їм шкоди.

— Petrus Albinus. Meißnische Land- und Berg-Chronica

У (псевдо)фольклорі[ред. | ред. код]

Російський філолог Микола Квашин-Самарін стверджував, що в міфологічних переказах поморських слов'ян щоразу коли Білобог («Господь») щось створює і лягає потім відпочити, Чорнобог намагається зіпсувати його роботу чи вбити Білобога. Спершу обоє плавають в «морі-океані» в подобі двох гоголів — білого та чорного. Білобог просить Чорнобога дістати із дна піску та створює сушу. Проте Чорнобог ховає трохи піску в роті і потім випльовує, створюючи гори. Потім Чорнобог створює військо бісів, щоб убити Білобога, але той створює власне військо; обоє борються в небі 40 днів і 40 ночей. Чорнобог з своїми бісами падають на землю, але Чорнобог встигає викрасти сонце. Білобог посилає Перуна повернути сонце, той заморожує море, в якому купався Чорнобог. Однак, Чорнобог звільняється з-під криги та хапає Перуна за ногу, видерши шматок плоті. Білобог, щоб утішити Перуна, створює людей з таким же каліцтвом — тому людські стопи ввігнуті; з тієї ж причини «біг» блискавок, якими керує Перун, кривий[3]. Подібний сюжет за участю Бога та чорта відомий в українців (див. статтю про чорта).

Культ Чорнобога[ред. | ред. код]

«Слід диявола» на горі Чорнобог

У хроніках Гельмольда та Петра Альбіна стверджувалося, що Чорнобог згадувався в закляттях і його намагалися задобрити, щоб відвернути шкоду.

Ім'я Чорнобога вірогідно відображене в таких топонімах на території України, як гора Чорнобожа біля смт Вільшана на Черкащині та колишнє село Чорнобожна на Тернопільщині. На землі лужицьких сербів, поблизу Будишина (сучасна Німеччина), є дві сусідні гори — Білобог і Чорнобог[4]. З парою Білобог-Чорнобог пов'язуються назви сусідніх сіл Черніковіце та Белбожице в Чехії[5][6].

Трактування образу[ред. | ред. код]

Щодо автентичності культу Чорнобога та Білобога серед дослідників немає єдиної думки. Деякі дослідники вважають, що обидва бога є вигадкою Гельмольда, деякі припускають існування цих богів у віруваннях як самостійних персонажів, інші вважають, що Чорнобог і Білобог є прізвиськами інших богів[7].

Язичницький бог. На думку російських дослідників Дмитра Гаврилова та Станіслава Єрмакова, Чорнобог утілює поширений мотив суперництва творця та шкідника, а в образі Білобога слід бачити Святовита. Чорнобог у їхньому трактуванні є підземним богом і виконував якісь функції посмертного суду, подібно до грецького Аїда та римського Плутона. Дослідники пропонували давньоіранське походження пари Білобога та Чорнобога та називали їх відповідникаим зороастристських Ахура Мазди й Арімана[8].

Літературознавець Микола Ільницький вбачав у Чорнобогові аналог диявола, ібліса та дива[9].

Язичницька персоніфікація. На думку польських істориків Александра Ґейштора[7] та Анджея Шиєвського[10], Чорнобог — це радше не повелитель зла, а його уособлення; інше ім'я чорта, біса чи поганої долі.

Чеські історики Мартін Пітро, Петр Вокач[11] і польський історик Станіслав Росик погоджувалися щодо Чорнобога як уособлення поганої долі[12].

Язичницько-християнський персонаж. За версією польського філолога Александера Брюкнера, Чорнобог виник під впливом християнства, зокрема середньовічних зображень диявола як чорного демона, подібно як пруський бог Пеколс виник від польського piekło («пекло»)[13]. Польський історик Генрик Ловмянський дотримувався такої ж думки[14] та зазначав, що Чорноглав, згаданий в ісландській Сазі про Інґлінґів, є «цвинтарним перетворенням Чорнобога»[15].

Український філолог, історик церкви Митрополит Іларіон пояснював, що сюжет про створення духовного світу й душі добрим богом, а матеріального світу злим, з'явилася в українців під впливом болгарського богомильства[16], тобто, в період близько X—XV століть.

Польський релігієзнавець Анджей Шиєвський стверджував, що Чорнобог — це епітет диявола[17].

Польський лінгвіст Станіслав Урбанчук припускав, що Гельмольд, ймовірно, потрактував язичницькі вірування на свій розсуд, приписавши їм християнські риси. Або, що також ймовірно, язичники вже тоді зазнали впливу християнства[18].

Псевдоязичницький персонаж з язичницькою основою. Російський історик Ярослав Горбачов доводив, що існування Чорнобога як персонажа вірувань не викликає сумнівів, але ареал цих вірувань був дуже малим і майже не виходив за межі Мекленбурга та Померанії — територій, заселених західними лехітськими та поморськими племенами. Згадки Чорнобога на території України він пояснював містифікаціями романтиків, а не залишками давніх вірувань. Як пояснював дослідник, місце Чорнобога в віруваннях слов'ян було надто мізерним, аби порівнювати його з персонажами зороастризму, маніхейства чи богомильства[19].

Польський історик Міхал Лужинський пропонував версію, що частка «-бог» означає «доля». Таким чином численні топоніми, сенс яких зводиться до «чорний бог», зовсім не свідчать про існування персонажа з подібним іменем. Вже пізніше «чорний бог» стало епітетом Сатани[20].

У популярній культурі[ред. | ред. код]

Чорнобог є одним із персонажів музичної композиції «Славлення Чорнобога» (рос. Славление Чернобога, 1872) з незакінченої опери «Млада» російського композитора Модеста Мусоргського[21].

Персонаж Чернабоґ (англ. Chernabog) фігурує діснеївському мультфільмі «Фантазія» (1940) та епізодично з'являється в інших фільмах тієї ж кінокомпанії. Образ Чернабоґа розробив на основі позування Бели Лугоші[22][23] Білл (Володимир) Титла — американський аніматор із середовища українських емігрантів[24].

У книзі американського письменника Ніла Ґеймана «Американські боги» (2001) та її екранізації (2017) Чернобоґ (англ. Czernobog) веде в сучасному світі життя забійника худоби та мешкає в занедбаній квартирі з трьома сестрами, богинями Зорями[25]. В коміксах Marvel є супергерой Чернобоґ (англ. Chernobog), який належить до команди російських супергероїв[26]. У творах польського письменника Анджея Сапковсього про Відьмака та їхній екранізації від Netflix, чернобогом (англ. chernobog) називається різновид чудовиськ, подібних на драконів[27]. «Чорнобог» (1990) — роман американської письменниці Керолайн Черрі[28]. Чорнобог є одним з персонажів роману «Зворотній бік Сутіні» (2016) української письменниці Дари Корній[29].

Чернобоґ/Черунобоґу (англ. Chernobog/яп. チェルノボグ) у серії відеоігор Shin Megami Tensei — це регулярний персонаж, один з високорангових ворогів[30]. У відеогрі Blood (1997) Чернобоґ (англ. Tchernobog) — це головний антагоніст, який також фігурує в Blood II: The Chosen (1998). При тому, що він лиходій, описується як необхідна для існування всесвіту руйнівна сила[31]. Чудовисько чернобоґ є серед ворогів у грі Final Fantasy XIV (2010)[32]. У Smite (2014) можна грати за Чернобоґа[33]. Це був перший персонаж зі слов'янського пантеону, доданий у гру[34]. В Arknights (2019) назву Чернобоґ має столиця держави Урсус — фантастичного аналога Російської імперії. Місто постраждало від катастрофи, схожої на Чорнобильську[35]. В Resident Evil Village (2021) паразитичний гриб, який заразив румунське село, згадується як «Чорний Бог» (англ. Black God)[36].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Болсуновский, К .В . (1914). Памятники славянской мифологии. Киев: Типо-лит. Кульженко. с. 138–139. 
  2. ↑ Квашнин-Самарин, Н. (1872). Очерк славянской мифологии // Беседа 4. с. 222–223. 
  3. ↑ Квашнин-Самарин, Н. (1872). Очерк славянской мифологии // Беседа 4. с. 221–226. 
  4. ↑ Ономастика України першого тисячоліття нашої ери (укр.). Наукова думка. 1992. с. 133–134. ISBN 978-5-12-002292-7. 
  5. ↑ Gorbachov, Yaroslav (23 червня 2017). What Do We Know about *Čьrnobogъ and *Bělъ Bogъ?. Russian History (англ.) 44 (2–3): 209–242. ISSN 1876-3316. doi:10.1163/18763316-04402011. 
  6. ↑ Kulišić, Špiro; Petrović, Petar Ž.; Pantelić, Nikola (1970). Serbian mythological dictionary. Belgrade: Nolit. с. 28–29. 
  7. ↑ а б Gieysztor, Aleksander. (2006). Mitologia Słowian (вид. Wyd. 3., zm., rozszerz). Warszawa: Wydawn. Uniwersytetu Warszawskiego. с. 160–161. ISBN 83-235-0234-X. OCLC 212627528. 
  8. ↑ Гаврилов Дмитрий; Ермаков, Станислав (2009). Боги славянского и русского язычества. Москва: Ганга. с. 38–59. 
  9. ↑ Миколайович, Ільницький Микола (2019). Читаючи, перечитуючи... Літературознавчі статті, портрети, роздуми (нім.). Bohdan Books. ISBN 978-966-10-5972-5. 
  10. ↑ Szyjewski, Andrzej. (2003). Religia Słowian. Kraków: Wydawn. WAM. с. 48, 121. ISBN 83-7318-205-5. OCLC 54865580. 
  11. ↑ Vokáč, Petr (2002). Bohové dávných slovanů (вид. Vyd. 1). Praha: ISV. с. 139. ISBN 80-85866-91-9. OCLC 51037071. 
  12. ↑ Banaszkiewicz, Jacek; Pleszczyński, Andrzej (2012). Historia Narrat : studia mediewistyczne ofiarowane profesorowi Jackowi Banaszkiewiczowi. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. с. 272. ISBN 978-83-7784-189-1. OCLC 844771102. 
  13. ↑ Brückner, Aleksander (1985). Mitologia słowiańska i polska (вид. Wyd. 2). Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe. с. 195, 199, 210, 213. ISBN 83-01-06245-2. OCLC 15184747. 
  14. ↑ Łowmiański, Henryk (1979). Religia Słowian i jej upadek, w. VI-XII (вид. 1. wyd). Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe. с. 189. ISBN 83-01-00033-3. OCLC 6147654. 
  15. ↑ Strzelczyk, Jerzy. (1998). Mity, podania i wierzania dawnych Słowian (вид. Wyd. 1). Poznań: Dom Wydawniczy Rebis. с. 57–58. ISBN 83-7120-688-7. OCLC 41479163. 
  16. ↑ Митрополит, Іларіон (1992). Дохристиянські вірування українського народу. Київ. с. 89–91. 
  17. ↑ Szyjewski, Andrzej (2003). Religia Słowian. Kraków: Wydawn. WAM. с. 47. ISBN 83-7318-205-5. OCLC 54865580. 
  18. ↑ Urbańczyk, Stanisław (1991). Dawni Słowianie: wiara i kult (пол.). Ossolineum, Polska Akademia Nauk, Komitet Słowianoznawstwa. с. 26. ISBN 978-83-04-03825-7. 
  19. ↑ Gorbachov, Yaroslav (23 червня 2017). What Do We Know about *Čьrnobogъ and *Bělъ Bogъ?. Russian History 44 (2-3). с. 209–242. ISSN 1876-3316. doi:10.1163/18763316-04402011. Процитовано 14 серпня 2022. 
  20. ↑ Kieleckie Towarzystwo Naukowe, Michał. (2020). Bogowie dawnych Słowian : studium onomastyczne. Kielce: KTN. с. 180–194. ISBN 978-83-60777-83-1. OCLC 1156639767. 
  21. ↑ Хубов, Георгий (1969). Мусоргский (рос.). Музыка,. с. 664, 779. 
  22. ↑ 10 Disney Characters You Didn’t Know You Were Inspired By Real People. ScreenRant (амер.). 6 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2022. 
  23. ↑ Weinstock, Jeffrey Andrew; Hansen, Regina M. (5 жовтня 2021). Giving the Devil His Due: Satan and Cinema (англ.). Fordham University Press. ISBN 978-0-8232-9791-7. 
  24. ↑ The Bill Tytla Animated Pogo Special That Never Was. www.mouseplanet.com. Процитовано 4 серпня 2022. 
  25. ↑ American Gods mythology guide: Who is bloodthirsty Slavic deity Czernobog?. Radio Times (англ.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  26. ↑ Chernobog Powers, Enemies, History | Marvel. Marvel Entertainment (англ.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  27. ↑ Staff, Looper (28 серпня 2017). Upcoming Movie Sequels You Didn't Know Were In The Works. Looper.com (амер.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  28. ↑ Parkinson, Keith (1990). Chernevog (вид. First edition). New York: Ballantine Books. ISBN 0-345-35954-2. OCLC 21408505. 
  29. ↑ Зворотній бік сутіні: роман. Харків. 2016. ISBN 978-617-12-0492-8. OCLC 949921854. 
  30. ↑ Tayyab, Syed (16 листопада 2021). Shin Megami Tensei V Chernobog Boss Guide. SegmentNext (амер.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  31. ↑ Blood 2: The Chosen. web.archive.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2000. Процитовано 4 серпня 2022. 
  32. ↑ Chernobog - Gamer Escape's Final Fantasy XIV (FFXIV, FF14) wiki (англ.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  33. ↑ Smite. www.smitegame.com. Процитовано 4 серпня 2022. 
  34. ↑ Chernobog - A Closer Look. www.smitegame.com. Процитовано 4 серпня 2022. 
  35. ↑ Arknights Lore: The Empire of Tragedy - Ursus' Past, Present, and Future. Arknights Wiki - GamePress (англ.). Процитовано 4 серпня 2022. 
  36. ↑ Why Resident Evil Village’s Four Lords Are Monstrous. ScreenRant (амер.). 25 травня 2021. Процитовано 4 серпня 2022. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорнобог&oldid=37823739