Аневризма
Аневризма Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | I72 |
---|---|
DiseasesDB | 15088 |
MedlinePlus | 001122 |
MeSH | D000783 |
Аневри́зма (грец. ανευρυσμα — розширення) — симптом, який визначає обмежене розширення просвіту артерії, рідше вени, що має різне походження. Також термін застосовується для означення стоншування та випинання стінки камер серця, переважно лівого шлуночка.
Види й етіологія
Аневризми можуть бути вродженими та набутими.
Аневризми поділяються на справжні та несправжні та такі, що розшаровуються.
- Справжні аневризми найчастіше спричинює сифіліс або атеросклероз. Утворюються всіма шарами зміненої судинної стінки.
До справжніх аневризм належить аневризма серця, яка являє собою обмежене випинання його стінки.
- Несправжні (травматичні) аневризми виникають внаслідок ушкодження судинної стінки, найчастіше при вогнепальному пораненні. У цьому разі біля артерії утворюється пов'язаний з її просвітом крововилив, обмежений навколишніми тканинами. Останні формують стінку аневризми.[1]
Лікування
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2019) |
Історично лікування артеріальних аневризм обмежувалось хірургічним втручанням або пильним очікуванням у поєднанні з контролем артеріального тиску. Принаймні, у випадку аневризми черевної аорти (АЧА) рішення не приймається без значного ризику та витрат, отже, існує великий інтерес у визначенні більш досконалих підходів до прийняття рішень, які не ґрунтуються лише на діаметрі АЧА, а охоплюють й інші геометричні та механічні тонкощі, такі як локальна товщина та напруженість стінки.[2] В останні роки (2010-і) було розроблено ендоваскулярні або малоінвазивні методики для багатьох типів аневризм. Затискачі для аневризми використовуються для хірургічного втручання, тобто для відсікання аневризм.[3]
Внутрішньочерепна (церебральна) аневризма ЦА
В Україні сучасний арсенал ендоваскулярних засобів доволі потужний. За наявності широкої шийки ЦА, застосовують балон-асистувальну та стент-асистувальну техніки. Для усунення гігантських, складних ЦА відповідно, використовуються потік-відхильні та інтрасакулярні стенти. Тож ендоваскулярні методики передбачають застосування широкого розбігу інструментів: спіралей, балонів, стентів, потік-відхильних та інтрасакулярних стентів.
Мікрохірургічна методика передбачає виконання краніотомії. Послуговуючись технікою арахноїдальної дирекції, аневризму виділяють і виконують її кліпування.
У разі складних, гігантських ЦА, які неможливо або дуже ризиковано видаляти з кровотоку ендоваскулярними чи класичними мікрохірургічними методами, користаються реваскулярною технікою шляхом накладання екстра-інтракраніальних мікроанастомозів із наступним усуненням церебральної аневризми.
Див. також
Примітки
- ↑ Прес-служба. Церебральні аневризми: як сьогодні лікують цю «випадкову знахідку» в Україні – НАМН України (укр.). Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Azar, Dara; Ohadi, Donya; Rachev, Alexander; Eberth, John F.; Uline, Mark J.; Shazly, Tarek (5 лютого 2018). Mechanical and geometrical determinants of wall stress in abdominal aortic aneurysms: A computational study. PLoS ONE. Т. 13, № 2. doi:10.1371/journal.pone.0192032. ISSN 1932-6203. PMC 5798825. PMID 29401512. Процитовано 30 грудня 2020.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Aneurysm Clip – Surgical Units (амер.). Процитовано 30 грудня 2020.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
Посилання
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |