Нішанов Рафік Нішанович
Нішанов Рафік Нішанович | |
---|---|
узб. Рафиқ Нишонович Нишонов узб. Rafiq Nishonovich Nishonov | |
Народився |
15 січня 1926 Газалкент, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР |
Помер | 11 січня 2023 (96 років) |
Країна |
Узбекистан СРСР |
Діяльність | політик |
Alma mater | Ташкентський державний педагогічний університет імені Нізаміd |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Рафік Нішанович Ніша́нов (узб. Rafiq Nishonovich Nishonov; нар. 15 січня 1926, Газалкент, Бостанлицький район, Казакська АРСР, РРФСР, СРСР) — радянський і узбецький державний і політичний діяч, дипломат.
Біографія
Дід Р. Нішанова був родом з Шахрисабза[1].
Народився в родині батрака[2] в к. Газалкент Бостанлицького району. Член ВКП(б) з 1949 року. Закінчив Ташкентський вечірній педагогічний інститут (1959) за спеціальністю «вчитель історії». Кандидат історичних наук (1969)[3].
З 1942 року — колгоспник колгоспу «Чирчик» Бостанлицького району Ташкентської області.
З 1943 року — секретар виконкому Газалкентскої селищної ради Бостанлицького району. З 1944 р. — інструктор, другий секретар Бостанлицького райкому комсомолу.
У 1945—1950 роках — служба в Радянській Армії.
З 1950 року — завідувач відділу Октябрського райкому ЛКСМ Узбекистану міста Ташкента. З 1951 р. — інструктор, завідувач відділу, секретар Октябрського райкому партії міста Ташкента. З 1955 р. — начальник політвідділу Управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ Узбецької РСР.
З 1956 року — завідувач відділу Ташкентського міськкому партії. З 1959 р. — перший секретар Октябрського райкому партії міста Ташкента.
З 1962 року — голова Ташкентського міськвиконкому.
З 1963 року — секретар і член Бюро ЦК компартії Узбецької РСР.
З 1970 року — Надзвичайний і повноважний посол СРСР в Шрі-Ланці та за сумісництвом у Мальдівській Республіці (референтом в посольстві працював Сергій Лавров)[4].
З 1978 року — Надзвичайний і Повноважний посол СРСР в Йорданії.
З 1985 року — міністр закордонних справ Узбецької РСР.
З 9 грудня 1986 по 9 квітня 1988 року — голова Президії Верховної Ради Узбецької РСР і за посадою заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.
З 12 січня 1988 по 23 червня 1989 року — 1-й секретар ЦК Комуністичної партії Узбекистану (його наступником став Іслам Карімов).
6 червня 1989 року обраний головою Ради Національностей Верховної Ради СРСР (був одним з постійних головуючих на пленарних засіданнях Верховної Ради СРСР).
З вересня 1991 року — радник Президента СРСР.
21 жовтня 1991 року згідно із Законом СРСР «Про органи державної влади і управління Союзу РСР у перехідний період» за № 2392-I від 5 вересня 1991 року замість Ради Національностей була сформована Рада Республік, але відповідні поправки в конституцію СРСР внесені не були, і Рада Національностей де-юре й далі існувала згідно зі статтею 111 Конституції СРСР аж до прийняття декларації про припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року.
З листопада 1991 року — пенсіонер.
У 2012 році випустив книгу спогадів «Дерева зеленіють до хуртовин»[5].
У грудні 2015 року, напередодні 90-літнього ювілею, нагороджений орденом Пошани[6].
Депутат Верховної Ради СРСР 11 скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).
Один із небагатьох перших секретарів ЦК, який не обирався членом ЦК КПРС.
Родина
- Дружина Рано Назарівна — кандидат історичних наук, заступник міністра культури Узбецької РСР.
- Син Сабір — офіцер радянської, пізніше узбецької армії.
- Доньки: Дильбар — видавничий працівник, Муніра — викладач, Гульнара — лікар, Фіруза.
Примітки
- ↑ Р. Нишанов Деревья зеленеют до метелей. — М.: Молодая гвардия, 2012. (рос.)
- ↑ Вести Недели: Искушенный политик. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
- ↑ Библиотека — Люди и книги
- ↑ Рафик Нишанов: СССР мог стать похожим на ЕС (рос.)
- ↑ Р. Нишанов Деревья зеленеют до метелей. — М. Молодая гвардия, 2012. — 416 с.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации «О награждении государственными наградами Российской Федерации» от 22 декабря 2015 года № 649 (рос.)
Посилання
- World Statesmen — Uzbekistan (англ.)
- Кто есть кто в мировой политике / Отв. ред. Л. П. Кравченко. — Москва: Политиздат, 1990. — С. 318. (рос.)
- Нишанов: обновленный СССР провалился из-за ГКЧП (рос.)
|
|
|
- Народились 15 січня
- Народились 1926
- Померли 11 січня
- Померли 2023
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Керівники ЦК Компартії Узбекистану
- Голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР
- Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання
- Персоналії:Узбецька РСР
- Політики СРСР
- Міністри закордонних справ Узбекистану