Вулиця Ольжича (Київ)
Вулиця Ольжича Київ | |
---|---|
Місцевість | Сирець |
Район | Шевченківський, Подільський |
Назва на честь | О. О. Ольжича |
Колишні назви | |
Бабій Яр, вул. Дем'яна Бєдного | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1 470 м |
Координати початку | 50°28′39.1″ пн. ш. 30°27′1.3″ сх. д. / 50.477528° пн. ш. 30.450361° сх. д. |
Координати кінця | 50°29′12.6″ пн. ш. 30°26′27.5″ сх. д. / 50.486833° пн. ш. 30.440972° сх. д. |
поштові індекси | 04060, 04086 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Дорогожичі» |
Автобуси | А 36 |
Тролейбуси | Тр 19, 22 |
Маршрутні таксі | Мт 464, 558 |
Рух | по 1—2 смуги в кожному напрямку |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11202 |
У проєкті OpenStreetMap | r530682 |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Вулиця Ольжича у Вікісховищі |
Ву́лиця О́льжича — вулиця в Шевченківському та Подільському районах міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від вулиці Олени Теліги до Сирецької вулиці.
Прилучаються вулиці Академіка Грекова, Бакинська і Максима Берлинського.
Історія
Вулиця виникла (за винятком початкової частини) на межі XIX — XX століть, мала назву вулиця Бабин Яр (прямувала в бік однойменного урочища Бабин Яр). З 1952 року — вулиця Дем'яна Бєдного[1], на честь радянського поета Дем'яна Бєдного. У 1961 році[2] до неї було приєднано Сулимівську вулицю (виникла у середині XX століття, пролягала між теперішніми вулицями Олени Теліги і Бакинською). Сучасна назва на честь українського поета, науковця і політичного діяча Олега Ольжича — з 1993 року[3].
Забудова
Сучасна забудова вулиці відноситься до 1960-х — 1970-х років та представлена п'ятиповерховими «хрущовками» та дев'ятиповерхівками серії 1-КГ-480 («чешки»). Кінцева частина вулиці пролягає по приватному сектору селища Сирець.
Установи та заклади
- Санітарно-епідеміологічна станція Шевченківського району (буд. № 10-А)
- Дитяча поліклінка Шевченківського району № 3 (буд. № 16)
Зображення
-
Анотаційна дошка
-
Вулиця з висоти пташиного польоту
Примітки
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 52.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 156–157. — ISBN 5-88500-070-0.
- Ольжича вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 181. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 54. (рос.)
- Ольжича вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |