Пилява (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:14, 24 січня 2022, створена Ханас Володимир (обговорення | внесок) (Інформація про належність до територіальної громади відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пилява
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Трибухівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060390050084056
Облікова картка Пилява 
Основні дані
Населення 474
Територія 1.370 км²
Густота населення 345.99 осіб/км²
Поштовий індекс 48414
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д. / 49.11278; 25.47222Координати: 49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д. / 49.11278; 25.47222
Водойми Вільховець (притока Стрипи)
Місцева влада
Адреса ради 48414, с. Пилява
Сільський голова Сеник Богдан Іванович[1]
Карта
Пилява. Карта розташування: Україна
Пилява
Пилява
Пилява. Карта розташування: Тернопільська область
Пилява
Пилява
Мапа
Мапа

CMNS: Пилява у Вікісховищі

Пи́лява — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району за 11 км від найближчої залізничної ст. Бучач.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади  [2]

Населення 501 особа (2007).

Історія

За переказами, 12-15 ст. на місці села було містечко Золота Пилява, яке зруйнували татари.

Пилява на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Власник Бучача і села Ян Потоцький записав його для утримання домініканського монастиря та костелу (колишні церква і монастир Святої Трійці) в місті фундаційною грамотою 1652 року.[3]

Під час 1-ї та 2-ї світових війн зазнало значних руйнувань.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.

Пам'ятки

Є церква св. Великомучениці Параскевії (1990) — станом на серпень 2017 року відноситься до УПЦ КП[4], костьол.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Мар'яна Крушельницького.

Відомі люди

Народилися

Парохи

Греко-католицькі

Ім'я Роки Коротка довідка Світлина
о. Євстахій Риневич (1804-10 липня 1861) 1832-1836
о. Олександр Горинович 1837-1840
о. Йосип Січинський(1813-05 лютого 1865) 1841-1865
о. Василь Коржинський(1833 - 24 грудня 1906 ) 4 квітня 1865-1887
о. Михайло Баб'як (1 жовтня 1853—17 серпня 1938) 11 листопада 1880-15 травня 1889(сотрудник)
о. Іван Шлемкевич (1859-1938) 16 травня 1889- 25 березня 1894
о. Амврозій Кадайський (1864) 1895-1898
о. Олександр Шарковський (1865-29 квітня 1942) 1899-1903
о. Іван Лушпинський (18 травня 1872—6 червня 1943, Товстеньке) 22 квітня 1903 - 05 травня 1905?
о. Іван Брикович (1875-) 06 травня 1905?-31 березня 1909
о. Іван Галай (1879-) 1 квітня 1909 - 30 вересня 1910
о. Лаврентій Ткачук (1879-16 квітня 1933) 1 жовтня 1910-31 січня 1922
о. Іван Ульванський (1862-) 1 лютого 1922 - 31 березня 1926
о. Іларіон Лушпинський 1 квітня 1926-14 травня 1930
о. Іван Романовський 15 травня 1930-30 червня 1930
о. Володимир Франчук (1897-) 1931-1934
о. Іван Горецький (1891-1980) 15 вересня 1933-1 серпня 1937
о. Михайло Келеман (1913—1993) 1 серпня 1937-1939

Померли

Примітки

  1. Органи місцевого самоврядування в області. Станом на 02.04.2009 р. Тернопільська область
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 108. (пол.)
  4. Архієпископ Нестор освятив новий престіл храму в Пиляві Бучацького району

Джерела

Посилання