Координати: 47°49′18.0000481″ пн. ш. 35°9′58.000032099987″ сх. д. / 47.82167° пн. ш. 35.16611° сх. д. / 47.82167; 35.16611

Олександрівський район (Запоріжжя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олександрівський район.
Олександрівський район
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Запоріжжя
Утворений: 2 вересня 1935 року
Колишні назви: Жовтневий
Населення: 68,5 тис. осіб
Площа: 11,2 км²
Густота населення: 6301,6 осіб/км²
Географічні координати: 47°49′18.0000481″ пн. ш. 35°9′58.000032099987″ сх. д. / 47.82167° пн. ш. 35.16611° сх. д. / 47.82167; 35.16611
Районна влада
Адреса адміністрації: 69063, м. Запоріжжя,
вул. Олександрівська, 26,
Вебсторінка: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району
Мапа
Мапа
CMNS: Олександрівський район у Вікісховищі

Олексáндрівський райо́н (до 19 лютого 2016 року — Жовтневий) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя.

Історія

На території сучасного Олександрівського району у 1770 році була заснована Олександрівська фортеця, а згодом — і місто Олександрівськ (15 березня 1921 року — перейменоване в м. Запоріжжя).

Сучасний Олександрівський район було утворено 2 вересня 1935 року[1] під назвою Сталінський — на честь тогочасного радянського вождя, цю назву район зберігав до 1961 року, коли його було перейменовано на Жовтневий.

У 1962 році від Жовтневого району виокремився Шевченківський, а у 1977 році — Комунарський райони. 19 лютого 2016 року Олександрівський район отримав свою сучасну назву[2].

Територія та населення

Сучасний Олександрівський район займає площу району 11,2 км².

Населення району станом на 1 січня 2016 року становить 68,5 тисяч осіб, однак має тенденцію до зменшення в останні роки:

Рік 2001[3] 2009 2010[4] 2011[5] 2016[6]
Чисельність, тис. осіб 76,3 72,043 71,270 70,933 68,5

Історико-архітектурна забудова

Економіка

Економічний потенціал району налічує понад 3300 підприємств, організацій і установ різних форм власності. Основними галузями господарства Олександрівського району є:

  • торгівля
  • банківська справа
  • машинобудування
  • транспорт і зв'язок
  • легка промисловість
  • виробництво і розподілення води та теплоенергії
  • будівництво; операції з нерухомістю
  • юридичні послуги, освіта, видавнича справа
  • діяльність у сфері інформатизації, культури і відпочинку тощо.

Серед 17 промислових підприємств, розташованих на території району,  найстарішими є: ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод (ЗЕРЗ)» (1905 р.), Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод (1913 р.), державне комунальне підприємство «Водоканал» (перші згадки у 1893 році).

Транспорт

В районі розташований залізничний вокзал Запоріжжя II, Запорізька дирекція залізничних перевезень Придніпровської залізниці, а також приміська автостанція № 3.

Освіта і культура

Нині тут зосереджена переважна більшість провідних вишів (Запорізький національний університет, Запорізький національний технічний університет, Класичний приватний університет), професійних навчальних закладів (Запорізький коледж радіоелектроніки, Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту, Запорізький ліцей водного транспорту та інші), значна кількість культурно-мистецьких установ обласного підпорядкування (Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека, Запорізький обласний краєзнавчий музей, Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара, Запорізький обласний театр ляльок, Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай», Центр науково-технічної інформації), редакції газет «Запорозька Січ», «Запорізька правда», «Індустріальне Запоріжжя», «Верже», «МІГ» та інші.

У районі розташовані культові споруди: Свято-Покровський кафедральний обор, відбудований у 1993—2007 рр. (проспект Соборний, 37), мечеть (вул. Пушкіна, 68), синагога, збудована у 2005—2012 рр. (вул. Шкільна, 27); збереглися також будівлі двох колишніх олександрівських синагог (вул. Тургєнєва, 22 та вул. Троїцька, 27).

Література

  • Шиханов Р. Б. Жовтневий район міста Запоріжжя (1935—2010 роки): становлення та розвиток місцевих органів влади. — Запоріжжя: Тандем Арт Студія, 2010 . — 274 с. ISBN 978-966-16-8215-2

Примітки

  1. ↑ Жовтневий район Запоріжжя святкує 75-річчя
  2. ↑ Жовтневий район перейменований в Олександрівський. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
  3. ↑ Численность и состав населения Запорожской области по итогам Всеукраинской переписи населения 2001 года
  4. ↑ В. П. Головешко (18.01.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 02.03.2012. Процитовано 20.08.2011.
  5. ↑ Головешко В. П. (15.07.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів (PDF) оригіналу за 23.08.2011. Процитовано 20.08.2011.
  6. ↑ Головешко В. П. (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олександрівський_район_(Запоріжжя)&oldid=34392708