Запоріжжя II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запоріжжя II
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця
станція
Історична будівля вокзалу Запоріжжя ІІ
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Герб Запоріжжя м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, 5
Координати 47°49′19″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 47.82220000002777738° пн. ш. 35.184700000027774536° сх. д. / 47.82220000002777738; 35.184700000027774536Координати: 47°49′19″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 47.82220000002777738° пн. ш. 35.184700000027774536° сх. д. / 47.82220000002777738; 35.184700000027774536
Структура
Лінія(ї) Апостолове — Запоріжжя ІІ — Пологи,
Запоріжжя ІІ — Запоріжжя-Ліве — Вільнянськ
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 23
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні

Автобус Таксі Автостоянка Аптека Таксофон
Маршрути міського транспорту:

 
зупинка «Вокзал Запоріжжя ІІ»
    
зупинка «Університет»
Історія
Відкрито 1904 (120 років)
Перебудовано 1985
Електрифіковано 1952 (=3 кВ)
Колишні назви Олександрівськ ІІ
(до 11 квітня 1934)
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Придніпровська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Вебсайт Вокзал Запоріжжя ІІ.
Код ЄМР (АСУЗТ) 460607
Код Експрес-3 2210730
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I 3 км
Запоріжжя-Лівого 10 км
Нікополя 84 км
Мелітополя 115 км
Кривий Ріг-Головний 188 км
Мапа
Мапа
Запоріжжя II на Вікісховищі

Запорі́жжя II (Запоріжжя-Друге, до 1934 — Олександрівськ II)[1]) — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, на перетині трьох ліній Апостолове — Запоріжжя ІІ, Запоріжжя ІІ — Запоріжжя-Ліве та Пологи — Запоріжжя ІІ. Розташована в Олександрівському районі міста Запоріжжя та сполучає лінію Кривбас — Донбас з магістральною лінією Харків — Севастополь.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1904 році, в ході будівництва Катерининської залізниці на ділянці Довгинцеве — Волноваха, одночасно з відкриттям регулярного руху поїздів лінією Кривий Ріг — Олександрівськ ІІ — Пологи — Волноваха, яка сполучила Криворізький залізорудний басейн з Донбасом та перетворила місто Олександрівськ (з 1921 року — Запоріжжя) на важливий залізничний вузол пасажирських та вантажних перевезень із загальною довжиною шляхів сполучень близько 10 тис. км.

У тому ж 1904 році зведена одноповерхова будівля залізничного вокзалу, за проєктом інженера Бориса Ріпаса, у стилі асиметричної композиції в модернізованих формах історизму, декорована цеглою теракотового кольору. Головні входи були оформлені у вигляді квадратних веж з коронарними шатрами та шпилями. Архітектурних особливостей будівля вокзалу немає, проте високі гострі шпилі на старому вокзалі виділяють її з навколишніх будівель. Хоча вокзал було споруджено за типовим проєктом, але унікальність його полягала у тому, що лише в Запоріжжі цей вокзал зберігся у майже незмінному вигляді та продовжував тривалий час виконувати своє головне призначення[2].

У 1934 році, коли місто фактично вже 13 років тому як було перейменовано в Запоріжжя, проте весь цей час офіційно незмінними залишались назви місцевих залізничних станцій. Лише 7 квітня 1934 року їх приводять до відповідності з назвою міста — станція Олександрівськ ІІ перейменована в станцію Запоріжжя ІІ[3]. В цей день Постановою ВУЦВК СРСР постановляє:

Переименовать станции Александровск I, Александровск II и Александровск-Пристань Екатерининской железной дороги в станции Запорожье I, Запорожье II и Запорожье-Пристань.

Під час Другої світової війни будівля вокзала була зруйнована. В ході відновлення вокзалу після війни, архітектурні форми були частково запозичені саме від історичної будівлі вокзалу станції Олександрівськ ІІ, яка є визначеною з архітектурного та містобудівного погляду на території України, зберігаючи свій первісний вигляд з початку XX століття.

1952 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Запоріжжя-Мале — Запоріжжя ІІ[4]. 1965 року електрифікована дільниця Синельникове I — Запоріжжя ІІ — Запоріжжя I.

1985 року побудована нова двоповерхова будівля вокзалу[5].

На початку 1995 року електрифікована дільниця Запоріжжя ІІ — Передатна[6].

На старій будівлі вокзалу встановлена меморіальна дошка про перебування 910 серпня 1907 року в місті Олександрівськ української поетеси Лесі Українки.

З 2008 року на станції розташоване моторвагонне депо РПЧ-3 «Запоріжжя ІІ».

29 серпня 2021 року, через схід чотирьох вагонів вантажного поїзда біля станції Запоріжжя ІІ, виникла затримка у графіку руху до двох годин п'яти пасажирських поїздів. Поїзди здійснювали об'їзд пошкодженої дільниці через станції Запоріжжя-Ліве та Вільнянськ[7]. 30 серпня 2021 року, о 21:38, аварійно-відновлювальні роботи були завершені, а рух поїздів відновлено згідно графіку[8].

16 березня 2022 року, близько 05:00, російські окупанти завдали ракетний удар по інфраструктурі станції Запоріжжя ІІ, в результаті суттєво були пошкоджені колії, контактна мережа, у будівлях повилітали шибки. У приміських електропоїздів, що знаходилися біля перону вокзалу (без пасажирів), були пошкоджені вікна. Відправлення усіх приміських поїздів, які вирушали зі станції Запоріжжя ІІ тоді було тимчасово перенесено на вокзал станції Запоріжжя I[9][10]. Наразі кошторис і плани ремонту опрацьовуються, проте є можливість приєднатися до проєкту «Збережіть українську культуру», який допомагає відновленню культурних пам'яток та привертає увагу до воєнних злочинів росії проти України, за допомогою інтерактивної мапи з описом постраждалих об'єктів у розділі Cultural Patronage на сайті Find&Follow та долучитися до збору коштів на їх відновлення[11].

5 вересня 2022 року водонапірну вежу часів Другої Катерининської залізниці, що у Шевченківському районі Запоріжжя, внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, яка з комплексом споруд стала частиною вузлової станції Олександрівськ II на Другій Катерининській залізниці у 1904 році. Сама водонапірна вежа розташовувалася за 500 м від станції на землях залізниці. Після Другої світової війни водонопірна вежа за призначенням не використовувалася і була майже частково зруйнована, наприкінці 1990-х років земельна ділянка з вежею була передана до міської власності, у 2018 році — до приватної власності[12].

24 квітня 2024 року, за позовом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя судом відкрито провадження щодо зобов'язання забезпечити складання облікової документації об'єкту культурної спадщини — вокзалу станції Запоріжжя ІІ та встановлено, що через бездіяльність спеціально уповноваженого органу об'єкт культурної спадщини архітектури та містобудування понад 10 років залишається без статусу пам'ятки культурної спадщини, а місцевою владою не забезпечено складання пакета документів та направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою включення залізничного вокзалу «Олександрівськ» (вокзал Запоріжжя ІІ) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Саме це і стало підставою для захисту інтересів держави в суді[13].

Перспективи реконструкції[ред. | ред. код]

17 лютого 2014 року, на нараді з питань життєдіяльності регіону обговорювалася проблема неналежного стану залізничних вокзалів Запорізької області, у тому числі була озвучена інформація про те, що на території залізничного вокзалу Запоріжжя ІІ планується створити музейний комплекс, який повинен з'явитися на місці дореволюційного будинку залізничного вокзалу Запоріжжя ІІ.

Історична будівля вокзалу станції Олександрівськ ІІ

За словами містян і співробітників залізниці, ця будівля давно знаходиться в аварійному стані, у зв'язку з цим вона найближчим часом буде не тільки відремонтована, а й стане музеєм. Крім того планулося відремонтувати фасад будівлі вокзалу, замінити вікна, комунікації, а також ремонт всередині будівлі (станом на 2022 рік цей план досі нереалізований)[14].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Приміський електропоїзд на станції Запоріжжя ІІ

Пасажирські поїзди далекого сполучення прямують через станцію Запоріжжя ІІ без зупинок. Станція обслуговує лише поїзди приміського сполучення у Мелітопольському, Нікопольському, Синельниківському та Пологівському напрямках.

Приміське сполучення
Більшість приміських перевезень здійснюється електропоїздами ЕР2[15].

Приміський електропоїзд сполученням Запоріжжя — Нікополь

Приміські поїзди відправляються з вокзалу Запоріжжя ІІ до станцій у таких напрямках:

Напрямки руху приміських поїздів по станції Запоріжжя ІІ
Синельниківський Мелітопольський* Нікопольський Пологівський*
Вільнянськ Пришиб Канцерівка Пологи
Синельникове I Федорівка Марганець Бердянськ
Лозова Мелітополь — Тащенак
Новоолексіївка
Генічеськ
Сиваш

Примітка: (*) напрямки, які тимчасово не обслуговуються через російське вторгнення в Україну.

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Біля вокзалу прокладена тролейбусна лінія, проте регулярний тролейбусний рух з вокзалом відсутній.

ЛАЗ E183D1 біля вокзалу Запоріжжя II

Лінія використовується лише для обороту тролейбусів в «годину пік» або під час перекриття центральної автомагістралі міста під час святкових заходів. Раніше до вокзалу курсували регулярні тролейбусні маршрути № 2, 7, 15, 16 та 24 (нині скасовані).

З 29 грудня 2016 року до вокзалу Запоріжжя ІІ курсував автобусний маршрут № 33[16], а з березня 2017 року до вокзалу курсував автобусний маршрут № 24[17] (наразі дані маршрути припинили роботу).

З 25 березня 2019 року від Університетського майдану до вокзалу Запоріжжя ІІ подовжено маршрут руху муніципального автобусного маршруту № 39[18].

До 22 липня 2019 року до вокзалу курсував автобусний маршрут № 92, якому з 23 липня 2019 року скорочено маршрут руху до кінцевої зупинки Палац культуру «ЗАлК» (з 2022 року маршрут взагалі припинив існування)[19][20].

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК СРСР від 11 квітня 1934 року «Про перейменування залізничних станцій Олександрівськ І, Олександрівськ ІІ та Олександрівськ-Пристань Катерининської залізниці на Запоріжжя І, Запоріжжя ІІ та Запоріжжя-Пристань». Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 27 червня 2015., — Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1934. — № 16. — 22 квітня. — С. 7.
  2. Історія будівль та споруд Запоріжжя. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. (рос.)
  3. 7 та 8 квітня в історії Запоріжжя. Akbash.zp.ua. Процитовано 8 квітня 2023.
  4. Історія електрифікації залізниць (1951—1955). Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 14 квітня 2019. (рос.)
  5. Відкриття нової будівлі вокзалу Запоріжжя ІІ. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
  6. Історія електрифікації залізниць України. Форум залізничників.
  7. У Запоріжжі зійшов з колій вантажний поїзд, через аварію затримуються п'ять пасажирських поїздіа. actual.com. 29 серпня 2021. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021. (рос.)
  8. Через Запоріжжя знову курсують поїзда за розкладом після аварії з вантажним поїздом. inform.zp.ua. 31 серпня 2021. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. (рос.)
  9. На залізничному вокзалі Запоріжжя ІІ пролунав вибух. ЗаБор. 16 березня 2022. (рос.)
  10. У Запоріжжі бомбардували залізничний вокзал та ботанічний сад. Перший Запорізький. 16 березня 2022. (рос.)
  11. [restore.mkip.gov.ua Проєкт «Збережіть українську культуру»] // mkip.gov.ua.
  12. У Запоріжжі водонапірну вежу початку ХХ століття внесли до реєстру пам'ятників України (фото). ЗаБор. Процитовано 9 вересня 2022.
  13. Будівля вокзалу Запоріжжя ІІ може отримати статус пам'ятки культурної спадщини. Форпост. Процитовано 24 квітня 2024.
  14. У дореволюційній будівлі вокзалу Запоріжжя ІІ створять музейний комплекс. 061.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
  15. ДП Придніпровська залізниця. Розклад руху електропоїздів за напрямком. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  16. З Космічного мікрорайону на вокзал Запоріжжя ІІ відкритий новий автобусний маршрут № 33. 061.ua. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. (рос.)
  17. У Запоріжжі з'явився новий автобусний маршрут № 24 до вокзалу Запоріжжя ІІ. 1news.zp.ua. 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. (рос.)
  18. Відтепер з Бабурки можна буде доїхати до вокзалу Запоріжжя ІІ ще й на автобусі № 39. zp.vgorode.ua. 25 березня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019. (рос.)
  19. Міська влада вирішила закрити автобусний маршрут № 92 «Цвинтар святого Миколая — Вокзал Запоріжжя ІІ» через його збитковість. Перший Запорізький. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. (рос.)
  20. У Запоріжжі з'явиться новий автобусний маршрут між центром та Хортицьким районом. 061.ua. 19 липня 2019. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Панорами[ред. | ред. код]

Краєвид з перону на стару будівлю вокзалу