Дніпровський район (Запоріжжя)
| Дніпровський район | ||||
|---|---|---|---|---|
 Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Запоріжжя | |||
| Утворений: | 16 березня 1928 | |||
| Населення: | 134,372 тис. осіб (на 1 січня 2017) | |||
| Площа: | 49,67 км² | |||
| Густота населення: | 2805 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д.Координати: 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д. | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
 Дніпровський район у Вікісховищі | ||||
Дніпро́вський район (до 2016 року — Ленінський) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя. Площа району становить 49,67 км².
Дніпровський район розташований уздовж Правого та частково Лівого берегів річки Дніпро. Межує з Вознесенівським районом міста Запоріжжя по залізничній колії та по вул. 12 Квітня; з Заводським районом міста Запоріжжя — уздовж річки Дніпро та частини Восьмого селища по вул. Північне шосе; з Хортицьким районом міста Запоріжжя — уздовж річки Дніпро[1]. Орган управління районом — Дніпровська районна державна адміністрація.
Історія[ред. | ред. код]
_(%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%E2%84%961).jpg)
Дніпровський район є першим за часом виникнення адміністративним районом міста Запоріжжя. Уперше цей район було утворено 16 березня 1928 року під назвою Кічкаський (Дніпробудівський) район, який проіснував до 9 вересня 1935 року.
21 січня 1939 року район було утворено вдруге під назвою Ленінський[2][3].
Сучасну назву район отримав 19 лютого 2016 року[4]. Ключову роль у розвитку району відіграло будівництво ДніпроГЕСу у 1927—1932 роках. Після завершення будівництва греблі, внаслідок затоплення місцевості з частини правого берега Дніпра, на початку 1930-х років, утворилося Дніпровське водосховище з мальовничим островом.
.JPG)
З 1934 року працює у верхньому б'єфі Дніпра річковий порт. Вирішення енергетичних проблем у 1920-х роках ХХ століття будівництвом у рекордно короткі терміни Дніпровської гідроелектростанції, на той час найпотужнішої у Європі, дало могутній поштовх для розвитку промислових та культурних об'єктів міста і в цілому Запорізької області і прилеглих областей.
Згідно з державним Генеральним планом 1932 року поблизу електростанції почала будуватись лівобережна частина району — «Соцмісто». Забудова здійснювалась у актуальному для першої половини XX століття стилі конструктивізму.
19 листопада 1949 року урочисто відкритий Палац культури Енергетиків виповнилося 74 роки, авторами проекту є архітектори Купеціо-Орлова та Алфьоров.
.jpg)
Парки та сквери, приміщення торговельно-промислового призначення, будівлі дитячих садочків, лікарень, установ культури, школи–гіганта (зараз це приміщення належить Запорізькій державній інженерній академії), стадіон «Металург» (нині — «Славутич-Арена») — все це представляло гармонійний ансамбль. Конструктивною функціональністю, силуетами будівництва і архітектурними деталями Соцмісто скликалося з Дніпровською ГЕС. 1937 року на Всесвітній виставці у Парижі цей план будівництва міста отримав нагороду як «Видатне місто — будівельний і архітектурний комплекс» та у 1939 році — премію у Нью-Йорку.
На території району знаходяться національно-історичні пам'ятки, які визнані всесвітньо значущими і мають велике значення у вихованні свідомих патріотів України.
У 1995 році у зв'язку з адміністративно-територіальними змінами міста частина території тогочасного Ленінського району відійшла до новоутвореного Хортицького району.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району станом на 1 січня 2017 року становить 134,372 тисяч осіб, однак має тенденцію до зменшення в останні роки:
| Рік | 2011[5] | 2016[6] | 2017[7] |
|---|---|---|---|
| Чисельність, тис. осіб | 139,3 | 135,8 | 134,372 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 67 995 | 44,95 % |
| Російська | 81 235 | 53,71 % |
| Інше | 2 030 | 1,34 % |
| Разом | 151 260 | 100,00 % |
Основні галузі промисловості[ред. | ред. код]
Основними видами промислової діяльності в районі є: обробна промисловість, виробництво і розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, будівництво та транспорт.
На території району розташована низка комунальних підприємств: Дніпровська дільниця КП «Зеленбуд», КП «ЕЛУАШ», дільниця КП «Міськсвітло», філія концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, Правобережний районний відділ електричних мереж Запорізьких міських електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», дільниця каналізації та водопроводу Дніпровського району КП «Водоканал», річковий порт.
Економіко-визначальні підприємства району, на сучасному етапі, великою мірою зберігають свій виробничий, технічний та інтелектуальний потенціал.
Освіта, наука та медицина[ред. | ред. код]
У Дніпровському районі розташовані 21 загальноосвітній навчальний заклад комунальної форми власності, 18 дошкільних навчальних закладів та 2 дошкільних відділення при навчально-виховних комплексах.
На території району функціонують 2 навчально-виховних заклади недержавної форми власності: спеціалізована школа «Хабад Любавич» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліцей економіки та інформаційних технологій».
У 23 школах Дніпровського району навчаються понад 11,8 тис. школярів, у 18 дошкільних закладах виховуються понад 4,7 тис. малюків.
Дошкільні заклади мають спеціалізовані групи, які спрямовані надавати додаткові послуги, що сприяють всебічному розвитку дітей дошкільного віку. Так, в районі функціонує 7 санаторних груп та 31 спеціалізована група.
На території району розташовані 2 вищих навчальних заклади різних рівнів акредитації:
- ІІІ-IV рівня акредитації — Запорізька державна інженерна академія, Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій.
Також функціонують 3 професійно-технічних навчальних заклади:
- І-ІІ рівня — Запорізький гідроенергетичний коледж Запорізької державної інженерної академії;
- Державний навчальний заклад «Запорізький професійний будівельний ліцей»;
- Державний навчальний заклад «Запорізький правобережний професійний ліцей».
Науковий потенціал району представляють: Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України, ПАТ «Український науково-дослідний проєктно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» ПАТ «ВІТ», ПАТ Спеціальне проєктне і конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь».
У Дніпровському районі працюють дві клінічні лікарні:
- Комунальний заклад «Міська клінічна лікарня № 3»;
- Комунальна установа «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9»;
- Комунальний заклад охорони здоров'я «Дитяча поліклініка № 6»;
- Комунальний заклад «Пологовий будинок № 4»;
- Комунальний заклад охорони здоров'я «Міська стоматологічна поліклініка № 3».
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району сприяє налагодженій роботі лікувально-профілактичних установ.
Культура та мистецтво[ред. | ред. код]
На території Дніпровського району розташована значна кількість історико-культурних національних пам'яток та пам'ятників.
Саме на території району знаходяться основні пам'ятки доби раннього слов'янства, антів, Київської Русі, пам'ятки XVIII століття.
Це унікальна природна і козацька реліквія — 700-річний Запорозький дуб, поряд з яким здійснено реконструкцію туристичного комплексу. Це і легендарний ДніпроГЕС, це і меморіал «Скорботна мати», де увічнено пам'ять понад 1600 загиблих бійців-визволителів міста Запоріжжя від фашистських загарбників у жовтні 1943 року.
На території району розташовані:
- Запорізька обласна філармонія;
- Міський палац юнацької та дитячої творчості;
- Центр дитячої та юнацької творчості Дніпровського району;
- музичні школи;
- Палац культури «Металургів» ПАТ «Запоріжсталь», Палац культури ПАТ «ЗалК», Палац культури ПАТ «Запоріжтрансформатор», Палац культури «Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Працює 10 бібліотек з загальним фондом понад 345,4 тис. книг, обсяг читачів яких складає 38064 особа.
Для відпочинку в районі існує 13 скверів та 5 парків; зокрема сквер на площі Запорізькій, парки Металургів та Енергетиків, сквери по бульвару Вінтера, вулицях Товариській, Ладозькій, Розенталь, Сергія Синенка тощо.
На території району розташований стадіон «Славутич-Арена» (раніше — «Металург»).
З метою організації відпочинку дітей в районі функціонують дитячо-юнацькі клуби, спортивні та дитячі майданчики у парку по вулиці Сергія Синенка, у Осипенківському і Бородінському мікрорайонах.
У серпні 2011 року на території району відкрито новий меморіальний комплекс (встановлена зенітна гармата КС-12 зразка 1941 року), присвячений солдатам 3-ї батареї 16 зенітно-артилерійського полку.
Для вшанування Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні по вулиці Гребельній розташований меморіал «Скорботна мати».
Житлово-комунальне господарство[ред. | ред. код]
Житловий фонд району налічує 32 тис. квартир. Це понад 800 будинків та 21 гуртожиток.
Політичне життя[ред. | ред. код]
Дніпровський район (разом із Заводським районом м. Запоріжжя) належить до територіального виборчого округу № 75 з виборів Народних депутатів України ЦВК, 75 округ. У жовтні 2014 року перемогу на виборах до Верховної Ради України здобув висуванець Блоку Петра Порошенка Артюшенко Ігор[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Будівля Дніпровської РДА -
Краєвид на Соборний проспект з площі Запорізької -
Палац культури енергетиків -
Гребля та Арковий міст -
Палац культури металургів ВАТ «Запоріжсталь» -
Палац культури «ЗТЗ» -
Церква святого Миколая
.JPG)
Література[ред. | ред. код]
- Шиханов Р. Б. Ленінський район міста Запоріжжя (1928—2008 роки): становлення та розвиток місцевих органів влади. — Запоріжжя: АА Тандем, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-488-015-9
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дізнайся про місто: чому мікрорайони міста так називаються [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Zp.vgorode.ua, 2020-02-12 (рос.)
- ↑ Перейменування Кічкаського (Дніпробудівського) району в Ленінський район
- ↑ Дізнайся про місто більше. Чому таку назву мають мікрорайони. zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020.
- ↑ Про перейменування Ленінського району в місті Запоріжжі на Дніпровський район. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Головешко В. П. (01.05.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 07.03.2012. Процитовано 23.07.2016.
- ↑ Головешко В. П. (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області.
{{cite web}}:|archive-date=вимагає|archive-url=(довідка)[недоступне посилання з травня 2019] - ↑ Соціально-економічний паспорт Дніпровського району (станом на 01.07.2017). Архів оригіналу за 22.08.2017. Процитовано 07.10.2017.
- ↑ Артюшенко баллотируется в депутаты от блока Порошенко на округе Кальцева. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шиханов Р. Б. Ленінський район міста Запоріжжя (1928—2008 роки): становлення та розвиток місцевих органів влади. — Запоріжжя: АА Тандем, 2008. — 384 с.; Офіційний сайт Запорізької міської ради
| |||||||
