Координати: 49°31′56″ пн. ш. 26°12′30″ сх. д. / 49.53222° пн. ш. 26.20833° сх. д. / 49.53222; 26.20833

Волочиськ (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:29, 3 лютого 2022, створена Wlados1991 (обговорення | внесок) (зображення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Волочиськ

Гречани — Волочиськ
Південно-Західна залізниця
Жмеринська дирекція
місто Волочиськ

Вокзал станції Волочиськ
Вокзал станції Волочиськ
Вокзал станції Волочиськ
49°31′56″ пн. ш. 26°12′30″ сх. д. / 49.53222° пн. ш. 26.20833° сх. д. / 49.53222; 26.20833
Рік відкриття 1871 (153 роки)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 426
Відстань до Львова, км 197
Відстань до Жмеринки, км 162
Відстань до Хмельницького, км 63
Код станції 330102 ?
Код «Експрес-3» 2200268 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Волочиськ. Карта розташування: Хмельницька область
Волочиськ
Волочиськ

Волочиськ — проміжна залізнична станція 4-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Гречани — Волочиськ між зупинним пунктом Лозова (5,8 км) та станцією Підволочиськ (5,4 км). Розташована в однойменному місті Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області.

Історія

Станція відкрита у вересні 1871 року, одночасно із відкриттям руху на всій лінії Жмеринка — Волочиськ. Тоді станція була на кордоні Російської імперії та Австро-Угорщини. 4 листопада 1871 року відкрито залізничне сполучення між Волочиськом та Підволочиськом — ця лінія стала найпершою, що сполучила обидві частини України — російську та австрійську.

Станція мала важливе прикордонне значення (на станції діяла Волочиська митниця), на ній здійснювався прикордонний та митний контроль вантажів та пасажирів, що прямували з Росії у Австрію та зворотно.

Станція складалася з північної та південної частин: поїзди з Австрії прибували на південну сторону вокзалу, пасажири проходили прикордонний та митний контроль, переходили на інший бік, де через 3 години пересідали до поїздів, що прямували у напрямку Києва — наскрізного руху не було.

Вантажні вагони обслуговували так: російські стояли на спеціальній рампі, австрійські внизу, вантажі пересипали або перекладали вручну у вагони.

Після Першої світової війни та відходу західноукраїнських земель до Польщі у 1921 році, станція зберегла своє прикордонне значення аж до 1939 року, коли внаслідок приєднання Західної України стала звичайною проміжною станцією.

У 1998 році електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Тернопіль — Гречани[1].

Пасажирське сполучення

Вигляд на станцію з вікна приміського електропоїзда Волочиськ — Хмельницький

На станції зупиняються більшість пасажирських поїздів далккого сполучення та приміські електропоїзди сполученням Хмельницький — Підволочиськ[2].

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання