Новоград-Волинський повіт

Новоград-Волинський повіт
Герб повіту
Губернія	Волинська губернія
Центр	Новоград-Волинський
Створений	1804 рік
Площа	близько 7 150 км²
Населення	348 950 чоловік (на 1897 рік) осіб

Новоград-Волинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії утворена в 1804 році. Повітовий центр — місто Новоград-Волинський.

На південному заході повіт межував з Старокостянтинівським, на заході з Заславським і Острозьким, на північному заході з Рівненським, на півночі з Овруцьким, на сході з Житомирським повітами Волинської губернії та з Літинським повітом Подільської губернії на півдні. Займав площу 6331,3 верст² (близько 7 150 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 348 950 чоловік. З них 65,49 % — українці, 15,63 % — євреї, 5,22 % — поляки, 10,95 % — німці, 2,41 % — росіяни, 0,14 % — чехи.

Адміністративний поділ

Повіт поділявся на 20 волостей, 233 сільські громади, населених пунктів було 609.

На 1906 рік повіт поділявся на 20 волостей, до складу повіту входило 1 місто (повітове, утворювало окрему адміністративну одиницю, не мало власної волості), 11 містечок, решта — села, колонії, передмістя, присілки хутори, урочища — разом 932 населених пункти.

У березні 1921 року 8 волостей у південній частині повіту було включено до новоствореного Полонського повіту (Деревицька, Кустовецька, Любарська, Миропільська, Ново-Чарторийська, Остропільська, Полонська, Романівська).

Також внаслідок підписання 18 березня 1921 року Ризького миру, за яким уся Західна Волинь відходила до складу Польщі, до Рівненського повіту відійшла у повному складі Корецька волость.

Тож на час ліквідації повітового устрою 7 березня 1923 у складі повіту із 20 колишніх залишалося 11 волостей — Баранівська, Берездівська, Городницька, Емільчинська, Жолобенська, Курненська, Піщівська, Рогачівська, Романівецька, Сербівська, Смолдирівська.

Джерела

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)