Бузинове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бузинове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Громада Іванівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51020090070077902
Основні дані
Засноване 1792[1]
Населення 1077
Площа 10,118 км²
Густота населення 106,44 осіб/км²
Поштовий індекс 67204
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 46°58′27″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 46.97417° пн. ш. 30.48694° сх. д. / 46.97417; 30.48694Координати: 46°58′27″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 46.97417° пн. ш. 30.48694° сх. д. / 46.97417; 30.48694
Середня висота
над рівнем моря
18 м
Водойми р. Великий Куяльник
Місцева влада
Адреса ради 67200, Одеська обл., Березівський р-н, смт Іванівка, вул. Центральна, 93
Карта
Бузинове. Карта розташування: Україна
Бузинове
Бузинове
Бузинове. Карта розташування: Одеська область
Бузинове
Бузинове
Мапа
Мапа

CMNS: Бузинове у Вікісховищі

Бузино́ве — село Іванівської селищної громади Березівського району Одеської області в Україні. Населення становить 1777 осіб.

Історія

Ще за часів кріпацтва на території сучасного знаходився хутір, а пана звали Бузин. Після його смерті хутір став осередком роботи для селян, тому сюди стали прибувати люди які й залишалися тут жити. Пізніше утворилося село, яке назвали Бузинове. Після Першої Світової війни село об'єднали з іншим невеличким селом Анастасієво. Колишню назву так і залишили (село Бузинове). Так воно зветься й донині.

Населення

Старі будинки в селі

На 1 січня 1860 року мешкало 541 особа[2].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1078 осіб, з яких 491 чоловік та 587 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1033 особи.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 93,78 %
російська 3,99 %
болгарська 1,02 %
молдовська 0,74 %
білоруська 0,28 %
гагаузька 0,09 %

Сторiнки в соцiaльних мережах

Примітки

  1. Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 250.
  2. Городские поселения в Российской империи — Алфавитный каталог — Электронная библиотека Руниверс. runivers.ru. Процитовано 23 липня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.