Білібін Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:29, 23 грудня 2021, створена Aibot (обговорення | внесок) (→‎Посилання: технічні зміни,, replaced: 1 березень 2 → 1 березня 2 за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Якович Білібін
Фрагмент портрета Білібіна роботи Б. М. Кустодієва, 1901
Народився 4 (16) серпня 1876(1876-08-16)
Тарховка, поблизу Петербурга
Помер 7 лютого 1942(1942-02-07) (65 років)
СРСР СРСР, Ленінград
·голод
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність художник-графік
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов російська[1][2]
Жанр книжкова ілюстрація
Сайт bibliotekar.ru/kBilibin/index.htm

Іва́н Я́кович Білі́бін (рос. Иван Яковлевич Билибин; 4 (16) серпня 1876(18760816) — †7 лютого 1942) — російський радянський художник-графік.

Життєпис

Навчався в Академії мистецтв у майстерні Іллі Рєпіна.

Художній талант Білібіна яскраво виявився у галузі книжкової графіки. Білібін створив багато ілюстрацій до російських народних казок, билин, казок Олександра Пушкіна.

З 1907 працював також як театральний художник, оформляючи переважно російські опери («Золотий півник», 1909; «Руслан і Людмила», 1913; «Казка про царя Салтана», 1937). У  дожовтневий час Білібін близько стояв до об'єднання «Світ мистецтва» («Мир искусства»). Білібін був учителем відомого українського графіка Георгія Нарбута.

Помер 7 лютого 1942 у блокадному Ленінграді від голоду.

Найвідоміші роботи

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl

Посилання