Ілля Муромець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілько Муровець
Die drei Bogatyr.jpg
«Три богатирі» (Віктор Васнецов)
Період життя: XI—XII століття

Ілько́ Му́ровець або Ілля́ Му́ромець (від рос. Илья Муромец) — один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі, що часто згадувався в українському фольклорі. Разом з Добринею Микитичем та Олешком Поповичем оберігав рідну землю від ворогів. Його часто помилково плутають з іншим руським богатирем святим Іллею з Мурома[ru] також відомим як Чоботько, Чоботко, Чобітко або Чоботько, який є одним з православних святих та похований у Києво-Печерській лаврі.[1][2]

У стародавніх писемних згадках пов'язаних з Києвом, що датуються XVI століттям, зокрема у щоденниках австрійського дослідника Еріха Лясота розповідається про благородного героя Муравлянина або Моровлянина, про якого місцевим жителям було відомо багато легенд і який був похований у місцевому Софійсьому соборі, але чия гробниця в Києві була зруйнована.[3] У XVIII столітті Іллю Муромця згадує також і Іван Котляревський в своїй «Енеїді».[2]

Писемні свідчення[ред.ред. код]

Реконструкція М. М. Герасимова за черепом преподобного Іллі Печерського
Мощі преподобного Іллі у Києво-Печерській Лаврі.

Найстаріші писемні згадки про богатиря Іллю Муромця датовані XVI століттям. Перша міститься у листі київського шляхтича Філона Кміти, оршанського старости, до Остафія Воловича, троцького каштеляна, від 5 серпня 1574 року. У листі Кміта називає богатиря не Муромцем, а Муравленіним (Муравлянином), й згадує поряд із Солов'єм Розбійником:

«Бо прийде час, коли треба буде Ілії Муравленіна і Солов'я Будимировича, прийде час, коли буде служб наших потреба![4]»

Друга згадка про Іллю Муромця міститься в щоденнику австрійського дипломата Еріха Лясоти (1594), що був проїздом у Києві. Автор називає богатиря Моровліном (Моровлянином) і зазначає, що він був похований у місцевому Софійсьому соборі:

«У другій каплиці зовні церкви була гробниця Іллі Моровліна (Eliae Morоwlin), такого собі благородного героя, тобто богатиря (Bohater), як вони називають. Про нього розповідають багато легенд. Ця гробниця на сьогоднішній день зруйнована, але гробниця його товариша ще ціла, також у цій самій каплиці.».[3]

В пізніших джерелах, зокрема в «Тературігмі» (1638) православного ченця Києво-печерського монастиря Афанасія Кальфойського, згадується богатир Чобiтько, чиї мощі зберігалися в Антонієвій печері Києво-печерського монастиря. Богатиря Чобітька, якого канонізувала православна церква як Іллю з Мурома[ru] часто плутають з Іллею Муромцем, хоча це два різних богатиря. Зокрема про Чобiтька згадував і Лясота, який вважав його окремим, відмінним від Іллі Муромця богатирем:

«Тут у давнину звичайно хоронили померлих і тіла, які там лежать, в більшості ще не зотліли. Лежать там серед інших, яких я бачив, Святий Денис (вірю, що це Діонісій) [(Sanct Denis (credo quod sit Dionisius)], Святий Олексій (Sanct Alexius), Святий Марко (Sanct Marcus) (але не євангеліст). Також велетень і богатир, який зветься Чоботка (Czobotka), і про якого розповідають, що на нього одного разу зненацька напали вороги саме тоді, як він надів один чобіт. Але він поспіхом не зміг найти іншої зброї, то схопив другий чобіт, якого ще не взув, для самозахисту і ним убив їх усіх. Звідси і отримав прізвисько.»[3]

Міфологічний життепис[ред.ред. код]

Згідно з українськими билинами, зокрема оповідкою «Про Іллю Муромця і Соловія», Ілля походить з «міста Муромль». Деякі українські дослідники припускають, що йдеться про місто Моровійськ сучасної Чернігівської області України. Одним із головних аргументів називається швидкість, з якою він дістався до Києва - це можна було здійснити лише з придесенського Моровійська.

Згідно з російськими билинами, Ілля походить з «села Карачарово під Муромом». Деякі російські дослідники припускають, що йдеться про село Карачово під Муромом сучасної Владимирської області Росії.

За легендою Ілля до 30 років не міг ходити тож просидів всі ці роки "на припічку". Потім він чудесним чином зцілився і вилікуватися йому допомогли якісь «каліки перехожі».[1] Після одужання він стає бравим воїном і за п'ять годин прибуває до Києва у дружину до князя Володимира Мономаха. Згодом здійснив багато героїчних подвигів, зокрема поборов Солов'я Розбійника біля Чернігова тощо.

Билинні сюжети[ред.ред. код]

«Ілля Муромець» (Віктор Васнецов, 1914)

Українські[ред.ред. код]

  • Про Іллю Муромця та Соловія
  • Ілля Муромець і Святогор
  • Ілля Мурин[2]

Російські[ред.ред. код]

Богатир Ілля Муромець - персонаж північноросійських билин, зібраних у середині ХІХ століття, в яких називається Муромцем. В російських билинах старих видань XIX століття Іллю Муромця називали старим козаком, в новіших російських виданнях слова «козак» вже немає.

За даними філолога С. О. Азбелєва, Ілля Муромець є головним героєм 15 богатирських билин (№ 1-15 за укладеним автором покажчиком[5]).

  1. Придбання сили Іллею Муромцем (Зцілення Іллі Муромця)[6]
  2. Ілля Муромець і Святогор
  3. Ілля Муромець і Соловей-розбійник (відома також як «Перша поїздка Іллі Муромця» та ін.)
  4. Ілля Муромець та Ідолище
  5. Ілля Муромець в ссоре с князем Володимиром
  6. Ілля Муромець і голі кабацькі
  7. Ілля Муромець на Соколі-кораблі
  8. Ілля Муромець і розбійники
  9. Три поїздки Іллі Муромця
  10. Ілля Муромець і Батий-цар
  11. Ілля Муромець і Жидовин
  12. Ілля Муромець і Тугарин (про подружжя Іллі)
  13. Ілля Муромець і Сокольник
  14. Ілля Муромець, Єрмак і Калин-цар
  15. Камське побоїще
  16. Ілля Муромець і Калин-цар
  17. Двобій Добрині Микитича з Іллею Муромцем
  18. Ілля Муромець і Альоша Попович

У кожного сюжету існує кілька різних варіантів, записаних зі слів різних оповідачів. Число версій може сягати сотні (№ 3, 9, 10), зазвичай їх було у межах 12-45.

На Заході[ред.ред. код]

  • У «Сазі про Тідрека Бернського» фігурує ярл Ілля Грецький (Iljas of Greca) — народжений від наложниці родич руського короля Вальдемара (Володимира)[7].
  • У німецькій поемі «Орніт» діє старий Ілля з Русі, король руських (Ilias Kunig von den Riuzen, Iljas von Riuzen)[7].

Можливі історичні прототипи[ред.ред. код]

Преподобний Ілля з Мурома

Питання того, чи існував історичний прототип Іллі Муромця, досі не розв'язане. Деякі науковці вважають що Ілля Муромець - це лише узагальнений поетичний образ, що не мав якогось конкретного історичного прототипа. Деякі дослідники навіть висунули гіпотезу, що пов'язує прізвисько «Моровлянин» з чеською Моравією і припускає західнослов'янське походження героя.

Ілейко Муромець[ред.ред. код]

Російські билини про Іллю Муромця також можливо замішані з образом героя російського епосу — розбійником періоду Смутного часу Ілейком Муромцем. На думку російського дослідника Бориса Соколова[fr], саме внаслідок переосмислення образу богатиря у народних піснях під впливом образу самозванця Ілля Муровлянин перетворився на Іллю Муромця з села Карачарово[8]

Ілля з Мурома-Чоботько[ред.ред. код]

Деякі науковці схильні пов'язувати походження богатиря Іллі Муромця зі святим Іллею з Мурома, богатирем відомим як Чоботько, Чоботко, Чобітко, або Чоботько. Преподобний Ілля з Мурома[ru], чернець Печерської лаври, жив у 12-13 сторіччах та був канонізований до лику святих православною Києвською митрополією у 1643 році як «преподобний Ілля з Мурома» та був похований у Києво-Печерській лаврі. Деякі дослідники припускають, що він міг стати одним з прообразів легендарного героя.

Місце народження преподобного богатиря Іллі з Мурома-Чоботька достеменно невідоме. Припускають що це місто Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області Україна)[9]. Одним із головних аргументів походження богатиря з українського міста Моровійськ під Черніговом, а не з російського села біля міста Мурома, називається те, що в перших писемних згадках що датуються XVI століттям згадується богатир Моровлянин (Муравлянин).[3][10]

Життя Іллі з Мурома-Чобітка відносять до XII століття. Дослідники датують його мощі XI-XII століттям. Припускають, що святий загинув при взятті Києва князем Рюриком II у 1204 році, яке супроводжувалося розгромом Печерського монастиря половцями, що були союзниками Рюрика.[1]

У масовій культурі[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Мультфільми[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У жовтні 2017 року Укрпошта випустила ювілейну поштову марку на якій зображені три українських богатиря: Ілько та його побратимами-богатирі Олешко та Добриня. Поява цієї поштової марки була приурочена до початку українського прокату фільму за романом Володимира Рутківьского "Сторожова застава", в якому головними героями виступають троє руських богатирів: Ілько, Добриня та Олешко.[11]

Скандал у січні 2017[ред.ред. код]

12 січня 2017 року у низці російських ЗМІ з'явилося повідомлення, що співпрацівники українських силових відомств зробили істотні виправлення у Російській Вікіпедії з метою «фальсифікації походження богатиря». Згідно з ними, у статті «Російської Вікіпедії» про Іллю Моромця анонімні редактори у грудні 2016 зробили кілька правок, записавши, що місцем народження Іллі є Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області, Україна). Як доказ, що правки було зроблено працівниками українських силових структур, було наведено інформацію з твітер-бота «Держредагування», що відстежує анонімні правки у Вікіпедії з IP-адрес, належних українським держструктурам[12][13] Згодом, газета "Вести" у своїй статті припустила, що внесення змін в російській вікі-статті про Іллю Муромця співпрацівниками українських силових відомств пов'язане із виходом в український прокат першого українського фентезі фільму про супергероїв «Сторожова Застава».[14]

Згодом, 18 січня 2017 року, в українській газеті Україна молода з'явилась стаття, яка повідомляла що російські чиновники підняли шквал критики на адресу «Української Вікіпедії» оскільки, як стверджує видання, україномовна стаття про Іллю Муромця «зачепила [їх] за живе» тим що орієнтовне місце народження богатиря у ній було вказано як українське місто Моровійськ; особливо бурхливо на це начебто відреагував перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич, який заявив «Добралися і до билинних богатирів, вирішивши «приватизувати» Іллю Муромця». Як зазначає газета, в статті про богатиря в українській Вікіпедії насправді відображено як українська так і російська теорія щодо його походження: там зазначено як селище Карачаров під Муромом (Російська Федерація)» так і місто Моровійськ (Україна).[15]

Скандал спонукав Пошту Росії призначити 12 січня 2017 «точну адресу Іллі Муромця»: російський Головпоштамт назвав місце народження богатиря як музей в Муромі, РФ.[13] Директор музею Юлія Єлепова, коментуючи ситуацію, назвала спроби заперечити російське походження Іллі Муромця «нісенітницею».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Загадка Іллі Муромця. Ілля з Лаври і Ілля що лежав в гробниці описаній Лясотою – два різні герої - Український тиждень, 17 грудня 2010
  2. а б в Українські билини: Історико-літературне видання східнослов'янського епосу. // Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука; Малюнки Б. Михайлова. Київ: Веселка. 2003. 247 стор
  3. а б в г Щоденник Еріха Лясоти із Стеблева // Запорозька старовина. - Київ-Запоріжжя: НДІ козацтва Запорізьке відділення, 2003. - С. 222-277, запис від 9 травня 1594
  4. Лист 19. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого. 05.08.1574. // Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці / Уклад., уступ. артыкулы, каментарыі А. Ф. Коршунаў. — Мінск, 1975. (біл.)
  5. Азбелев С. Н. Историзм былин и специфика фольклора. Л.: Наука, 1982. — С. 278—285 (рос.)
  6. Исцеление Ильи Муромца (былина) (рос.)
  7. а б А. М. Робінсон. Билинний епос Київської Русі у співвідношенні з епосом Заходу і Сходу // «Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI XVIII ст.». — Збірка наукових праць. — Відповідальний редактор О. В. Мишанич. — К.:Наукова думка, 1981. — С. 76-77
  8. Соколов Борис Матвійович Русский фольклор. Вып. 1, М., 1929, «Крестьянский слой в былинах» с. 35, 36. (рос.)
  9. Упродовж 70—80-х років XIX сторіччя дослідники Орест Міллер[sv], Олександр Веселовський, Микола Дашкевич, та Михайло Халанський переважно висловлювались на користь первинності форм типу Муровлин, Муровець, але після заміток Володимира Каллаша, ціла плеяда дослідників рішуче переходить на бік визнання «в-форм» давнішими і, відповідно, південної прив'язки витоків билинного Іллі Муровця. (Див. До питання про походження імені билинного героя Іллі Муромця (історико — географічний аспект)) (PDF)
  10. 1 Січня. Пам'ять преподобного Іллі Муромця Печерського, що спочиває у Ближніх печерах - Видавництво "Дух і літера"
  11. Укрпошта випускає марку із зображенням героїв фентезі-фільму «Сторожова застава» (ФОТО) - Детектор медіа, 29 вересня 2017
  12. Твітер-бот «Держредагування»
  13. а б На Росії істерять щодо місця народження Іллі Муромця - Depo.ua, 12 січня 2017
  14. Відтепер Ілля Муромець наш «офіційний» земляк - ЧEline - новини Чернігова, 14 січня 2017
  15. Не Ілья, а Ілля: уряд підтримає розвиток україномовного розділу «Вікіпедії» - Україна молода, 18 січня 2017

Література[ред.ред. код]

Видання

Дослідження

Посилання[ред.ред. код]