Верецький перевал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верецький перевал
Краєвид із Верецького перевалу
Краєвид із Верецького перевалу
Краєвид із Верецького перевалу

48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д. / 48.81416666669477422; 23.16972222224977784Координати: 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д. / 48.81416666669477422; 23.16972222224977784
Країна  Україна
Розташування Україна Україна,
Львівська область,
Закарпатська область
Система Вододільний хребет (Українські Карпати)
Тип гірський перевал
Висота 841 м
Верецький перевал. Карта розташування: Україна
Верецький перевал
Верецький перевал
Верецький перевал (Україна)
Мапа
CMNS: Верецький перевал у Вікісховищі

Вере́цький перевал (інші назви — Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота; англ. Veretskyi Pass; угор. Vereckei-hágó) — перевал в Українських Карпатах через Вододільний хребет. Розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця.

Верхів'я річки Стрий поблизу сіл Климець — Жупани

Географія

Пам'ятний знак борцям за волю України

Висота 841 м. над рівнем моря. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область).

З перевалу відкривається мальовничий краєвид гірських хребтів, який, щоправда, псує нафтопровід «Дружба».

Історія

За свідченням літописів[джерело?], саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. За іншою версією, угри гнані половцями вздовж Чорного моря зайшли лівим берегом Дунаю аж до слов'янського озера Балатон і вибили звідти слов'ян. Далі вони перейшли Дунай і пішли нищити русів в Дунайсько-Тисовій низовині. Перед 900 роком навала угрів була зупинена в передгір'ях Карпат русами, можливо під проводом князя Лаборця.[джерело?]

Пам'ятний знак на Верецькому перевалі з нагоди 1100 роковин переходу фіно-угорських племен через Карпати

17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між Петросовицею, Жупанами і Лазами.[1]

Див. також

Примітки

  1. Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.

Джерела

Посилання