Гнатюк Микола Васильович

Гнатюк Микола Васильович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	14 вересня 1952(1952-09-14) (71 рік)
Місце народження	Немирівка, Старокостянтинівський район, Хмельницька область
Роки активності	1973—донині
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	українець
Професії	співак
Освіта	Рівненський педагогічний інститут
Співацький голос	ліричний баритон
Інструменти	вокал
Жанри	традиційна естрада
Нагороди	Q4375537?
Звання
Файли у Вікісховищі

Микола Васильович Гнатюк (нар. 14 вересня 1952, Немирівка, Старокостянтинівський район, Хмельницька область) — український співак, народний артист України.

Біографія

1973 року закінчив музично-педагогічний факультет рівненського педагогічного інституту, співав в ансамблі «Ми — одесити», навчався в студії Ленінградського мюзик-холу і паралельно гастролював з найстарішим в СРСР ВІА «Дружба». Успіх випадкового запису з оркестром Ростислава Бабича та надзвичайна телегенічність досить швидко зробила його бажаним гостем у студіях — з екрана залунали «Девчонка из квартиры 45», «Крылья удачи», «У веселого клена», «Если город танцует».

1978 — став переможцем II Конкурсу артистів естради України у Запоріжжі.

1979 — зайняв 3-тє місце на VI Всесоюзному конкурсі артистів естради, що відкрило йому шлях за кордон.

Пісня Давида Тухманова «Я с тобой танцую» принесла йому Гран-прі конкурсу естрадної пісні в Дрездені, а «Танец на барабане» Раймонда Паулса — 1-ше місце фестивалю «Інтербачення» у Сопоті 1980 року.

1980 — недовго співав з ВІА «Мальви», потім — із власним ансамблем «Бенефіс», відтак — із джаз-роковою групою «Кросворд», з якою була записана перша сольна платівка з перекладами французьких шансонів. Потім співпрацював із Державним естрадним оркестром під керуванням А. Ануфрієнка, ВІА «Мрія», власним ансамблем «Свято». Присвоєно звання «Заслужений артист Української РСР».

1981 — у репертуарі Гнатюка з'явився супер-хіт — «Птица счастья». За популярністю в СРСР його тоді випереджали хіба що Алла Пугачова та білоруські «Песняры».

1985 — вийшла друга платівка Гнатюка з піснями Євгена Ширяєва, записана з ВІА «Лабіринт» (Ташкент). До того часу ажіотаж навколо творчості Гнатюка згас і він уже рідко потрапляв на телеекрани, поступово втрачав популярність — не допомогли навіть власні композиторські спроби.

Упродовж 1986—1994 років працював солістом Хмельницької обласної філармонії.

1987 — прийшла друга хвиля популярності: Олександр Морозов написав для нього «Малиновый звон», 1988 року — «Белые ставни». Отримав звання Народного артиста України. Користуючись цим, з інтервалом у рік, записав два диски-гіганти — «Малиновый звон» і «Не покинь меня».

Несподівано на кілька років залишає українську естраду та за сімейними обставинами переїжджає у ФРН.

1993 — його повернення шанувальники зустріли з ентузіазмом. Особливо популярною стала пісня «Час рікою пливе». Однойменний альбом (на касеті та CD) вийшов влітку 1996 року під лейблом «НАК».

Розлучений. Екс-дружина Наталя Швачко та син Олександр (нар. 1983) мешкають у Німеччині.

Рідний брат Анатолій Гнатюк (нар. 12 червня 1964) — провідний актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві, народний артист України (2015).

Дискографія

• 1980 — Николай Гнатюк и группа «Кроссворд», міні-альбом.
• 1980 — Николай Гнатюк и ансамбль «Лабиринт», міні-альбом.
• 1981 — «Танец на барабане».
• 1988 — «Малиновый звон».
• 1989 — «Не покинь меня».
• 1996 — «Час рікою пливе».
• 2005 — «Господи, спаси, сохрани».
• 2006 — «Знов».

Джерела

• «Черемшина». Історія української естради
• Рудаков М. Автографи майстрів. — К.: Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с. — ISBN 966-7025-05-5.

Посилання

• Гнатюк Микола Васильович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 477.
• Золотий Фонд Української естради
• Николай Гнатюк: «Птица счастья завтрашнего дня? Прилетела, крыльями звеня!» (рос.)
• Судьба «барабанщика» Николая Гнатюка (рос.)
• youtube.com — Птица счастья Николая Гнатюка, документальний фільм, 2008 (рос.)
• Микола Гнатюк в гостях у «Комсомольской правды», 31 серпня 2011 (рос.)