Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Присвята творові на обкладинці газети «Культура і життя»

«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка[1][2][3][4]. Є однією з двох перших пісень, що були виконані у космосі (12 серпня 1962 року на борту радянського космічного корабля «Восток-4» першим українським радянським космонавтом Павлом Поповичем та його чуваським колегою Адріяном Ніколаєвим[5][6][7]). За 55 років після першого виконання у космосі української пісні, що нею була улюблена пісня видатного українського конструктора Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», 12 серпня 2017 року було ініційовано впровадження цього дня Дня української пісні[8].

Історія

Текст

Вперше вірш Михайла Петренка, що починався словами «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» подано Олександром Корсуном в поетичній збірці «Снjпъ»[9] 1841-го року, де він мав первісну назву «Недоля».

Вдруге вірш з'явився в циклі «Небо» в «Южном русском зборнике»[10], підготовленому й виданому 1848-го року Амвросієм Метлинським. Друга редакція вірша практично не відрізнялася від першої.

1876-го року думу надруковано у львівській «Правді»[11] в рубриці «З недрукованих ще поезій Тараса Шевченка». Згаданий текст знайдено в альбомі Тараса Шевченка, куди Кобзар інколи записував вірші, що йому були до вподоби. Це і спричинило літературну помилку, яку на сторінках львівського журналу «Зоря» 1887-го року, виправив Олександр Кониський. Але дехто і сьогодні помилково вважає Тараса Григоровича Шевченка автором цього вірша.

Версія 1841 року[9] Версія 1848 року[10] Версія, приписана Т. Шевченку[11]
В минуту жизни трудную
Тѣснится въ сердце грусть…
Лермонтовъ.





Дивлюся на небо та й думку гадаю:
Чому я не соколъ, чому не лjтаю?
Чому менj, Боже, Ти крилля не давъ?
Я бъ землю покинувъ и въ небо злjтавъ…
Далèко, за хмари, подальше вjдъ свjту,
Шукать собj долj, на горе привjту,
И ласки у сонца, у зjрокъ прохать,
Й у свjтj ихъ яснjмъ себé покохать.
Бо долj ще з-малу кажусь я нелюбій;
Я наймjт у неи; хлопцюга приблудній:
Чужій я у долj, чужій у людей…
Хиба хто кохае нерjднихъ дjтей?…
Кохаюся лихомъ и щастя не знаю,
И гjрко безъ долj свjй вjкъ каратаю;
Й у гóрj спjзнавъ я, шо тjлькj одна
Далекое небо моя сторона…..
И на свjтj гjрко! — Якъ стане щé гjрше,
Я очи на небо — менj веселjше,
И въ думкахъ забуду, що я сирота —
И думка далеко, висóко лjта!….
Такъ дайте же крилля, орлячого крилля!
Я землю покину — и на новосjлля
Орломъ бистрокрилимъ у небо польну
И въ хмарахъ вjдъ свjту на-вjкъ утону.





Дuвлюся на небо, та й думку гадаю,
Чому я не сокил, чому не ли́таю,
Чому мени, Боже, тu крuльлив не дав?
Я землю-б покuнув и в небо зли́тав!
Далеко за хмарu, подальше од свиту,
Шукать соби доли, на горе прuвиту,
И ласкu у зи́рок, у сонця просuть,
У свити их ясним все горе втопuть;
Бо доли ще з-малу здаюся не любuй,
Я наймuт у неи, хлопцюга прuблуднuй;
Чужuй я у доли, чужuй у людей:
Хиба-ж хто кохає нери́днuх дитей?
Кохаюся лuхом, прuвиту не знаю,
И гирько, и марно сви́й вик каратаю,
И в гори спи́знав я, що тилькu одна —
Далекеє небо — моя сторона.
И нà-свити гирько; як стане ще гирьше,
Я очи на небо, мени веселише!
И в думках забуду, що я сuрота,
И думка далеко, вuсоко ли́та.
Колu-б мени крuльля, орлячи ти крuльля,
Я землю-б покuнув, и на новоси́льля
Орлом бuстрокрuлuм у небо польнув,
И в хмарах навикu од свита втонув!





Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крила не дав?
Я б землю покинув и в небо злітав,
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
И ласки у сонця и зірок прохать
И в світі іх яснім себе покохать.
Бо долі ще з-малку кажусь я нелюбий!
Я наймит у неі, хлопцюга приблудний,
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хиба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюсь я лихом и щастя не знаю
И гірко без долі свій вік коротаю.
И в світі гірко, а як стане ще гірше…
Я очі на небо, — и мені веселійше,
И в думках забуду, що я сирота,
И думка далеко, високо літа!
Дайте ж мені криля, орлиниі криля:
Я землю покину, на небо полину
И в хмарах від світу на віки утону.

(З рукопису 1848-го року)

Третю публікацію відомого вірша, що здійснено ще за життя автора, подано в книжці «Holos na holos dlia Halyčyny» (початок квітня 1861)[12]. В збірці надано дві поезії Михайла Петренка (без згадки прізвища автора), одна з них має назву «Dumka (nedolia.)»:

Dyvliu sia na nebo taj dumku hadaju,
Čomu ja ne sokil, čomu ne litaju?
Čomu mini Bože ty kryla ne dav,
Jab zemliu pokynuv i v nebo zlitav!
Daleko z za chmary, podalše vid sjvitu
Šukaty sy doli na hore pryvitu,
I laski u soncia u zirok prosyty
I v sjvitli ich jasnim sebe poliubyty.
Bo doli šče z milu kažu-sj ja neliubyj,
Ja najmyt u neji chlopciuha prybludnyj;
Čužyj ja u doli čužyj u liudej,
Chyba kto kohaje neridnych ditej?
Kochaju sia lychom i ščastia neznaju
I hirko bez doli svij vik korotaju;
I v horiu zpiznav ja, ščo tyljko odna
Dalekoje nebo — moja storona.
I na sjviti hirko! — jak stane šče hirše,
Ja očy na nebo, mini veselijše,
I v dumkach zabudu , ščo ja syrota
I dumka daleko vid sjvita lita! —
Tak, dajtež my krylia,
Ja zemliu pokynu I na novosilia
Orlom bystrokrylym u nebo poljnu
I v chmarach vid sjvita na vik utonu!

Беручи до уваги деякі невеличкі розбіжності, поданий текст збігається з віршем Михайла Петренка з збірки «Сніпъ».

Усі відомі версії вірша «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» доступні на сайті «Дивлюсь я на небо»[13], а деякі — у книзі «Михайло Петренко: Життя і творчість»[14], що вийшла в Києві з нагоди 196-ї річниці народження Поета (2013).

Музика

ноти

Покладена на музику Людмилою Александровою[15] (про що згадано, наприклад, в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»[16]).

Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба вдало обробив пісню Людмили Александрової «Дивлюсь я на небо…» для голосу та фортепіано.

Переклади

Видання «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу» (2017)

Вірш «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» перекладено багатьма мовами. Ці переклади створили Рауль Чілачава (грузинською), Мрідула Гош (бенгальською), Левон Блбулян (вірменською), Антон Паперний (івритом), Юко Янаі (японською), Марсель Салімов і Сергій Дзюба (татарською), Андрій Гевка (словенською), Димитр Христов (болгарською) й інші відомі у світі поети і перекладачі[17].

Восени 2017 року вийшла у світ книжка «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу»[18], яка увібрала в себе 24 переклади — всі відомі на час видання. Перша презентація книжки відбулася у Лебедині, під час урочистих заходів на честь 200-річчя з року народження Михайла Петренка[19]. Грецькою мовою переклала Оксана Терещенко.[20] Автор перекладу чеченською мовою — Тамара Сангарієва.[21]

Цікаві факти

Виконання пісні для Сталіна

1949 року у СРСР святкували 70-річчя з дня народження Сталіна. На інтернаціональні свята до Москви зібрались представники багатьох країн. Був серед запрошених і Мао Цзедун, як голова уряду молодої Китайської Народної Республіки.

Після урочистого засідання, присвяченого ювілею, відбувся офіційний ювілейний концерт. Наступного дня був ще один концерт в Георгієвській залі Великого Кремлівського палацу для членів Політбюро та гостей ювіляра, на якому відомий співак Дмитро Гнатюк, тоді студент Київської консерваторії (клас Паторжинського), виконав дві пісні. Одна з них була «Дивлюсь я на небо…».[22]

Перша пісня, виконана у космосі

12 серпня 1962-го року в космічний політ з Байконуру стартував корабель «Восток-4», на борту якого був перший космонавт українського походження Павло Попович. Впродовж сеансу радіозв'язку в Центрі управління польотами був присутній Сергій Корольов, також за походженням українець. У космосі Павло Попович заспівав пісню «Дивлюсь я на небо…», начебто для Корольова і знаючи, що пісня йому до вподоби.[22]

Таким чином, «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала у космосі[23].

Свято української пісні

12 серпня 2017 року — з нагоди 55 річниці космічного польоту Павла Поповича — редакція інтернет-видання «Український інтерес» виступила з ініціативою запровадження у цей день («коли українська пісня уперше прозвучала на цілий Всесвіт») свята української пісні[24].

Виконавці пісні

Пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» виконує лауреат всеукраїнських і дипломант міжнародних конкурсів Маркіян Свято під акомпанемент члена НСКУ Андрія Бондаренка. Презентація книги «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу». 14 грудня 2017

Примітки

  1. ↑ Українські народні пісні з репертуару Б. Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ: Музична Україна, 1972. — 64 с.
  2. ↑ Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ: Музична Україна, 1980. — 64 с.
  3. ↑ Барабанова О. А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 — 50-х років XIX століття: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О. А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2008. — 19 с.
  4. ↑ Смірнова Н. П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 / Н. П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с.
  5. ↑ Павло Попович. Перший український космонавт
  6. ↑ Павло Попович: У космосі співав «Дивлюсь я на небо…»
  7. ↑ «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…»
  8. ↑ В Україні ініціюють впровадження 12 серпня свята української пісні
  9. ↑ а б Сніпъ, украинскій новорочникъ. — Х., 1841. — С. 175–176
  10. ↑ а б Южный русскій зборникъ. — Х., 1848. — С. 32–33
  11. ↑ а б Правда. / Письмо литературно-политичне. Рік ІХ, ч. 4, 29 лютого. — Л., 1876.
  12. ↑ Holos na holos dlia Halyčyny. «v drukarny Jana Ekharta i syna». — Černivci, 1861.
  13. ↑ www.дивлюсьянанебо.com[недоступне посилання з травня 2019]
  14. ↑ Михайло Петренко : Життя і творчість : Художні тексти, дослідження, документи / упор. О. Є. Петренко, О. О. Редчук ; наук. ред. М. П. Бондар. — К. : Фенікс, 2013. — 218 с. — ISBN 978-966-651-899-9.
  15. ↑ Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011.
  16. ↑ «Червоний шлях», 1926 р., № 9.
  17. ↑ Переклади вірша Михайла Петренка «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» // дивлюсьянанебо.com.
  18. ↑ «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу / Упорядники Букет Євген Васильович, Петренко Олександр Євграфович. — Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети «Культура і життя»). — ISBN 978-617-7607-13-6.
  19. ↑ В Лебедині в День Архістратига Михаїла відбулись урочисті заходи з 200-річчя поета-романтика Михайла Петренка. Діловий Слов'янськ. 23.11.2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  20. ↑ «Дивлюся на небо…» перекладено грецькою // Вебпортал Жінка-українка. — 2018. — 5 квітня.
  21. ↑ Дзюба С. Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» переклали чеченською // Вебпортал Жінка-українка. — 2018. — 17 квітня.
  22. ↑ а б Петренко, Олександр. «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...» Дві історії однієї пісні // День : газета. — 2013. — № 164 (12 вересня).
  23. ↑ Перша пісня, яка пролунала в космосі, була українською!
  24. ↑ «Український інтерес» ініціює запровадження свята Української пісні. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дивлюсь_я_на_небо,_та_й_думку_гадаю…&oldid=34707938