Євдокимов Ярослав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євдокимов Ярослав Олександрович
Яраслаў Аляксандравіч Еўдакімаў
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 листопада 1946(1946-11-22) (71 рік)
Місце народження Рівне, тепер Україна
Роки активності з 1975 — до сьогодні
Країна СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Росія Росія
Національність українець
Професія співак
Співацький голос лірико-драматичний баритон з особливим світлим тембральним забарвленням;рідкісний тип голосу баритон-мартін (теноровий баритон).
Жанр естрада
Лейбл

Мелодия АЗГ [C60-27587-88 003] MTM Ltd. United Music CD Land

Астра
Нагороди
Заслужений артист Росії
Народний артист Білоруської РСР
Звання

Заслужений артист Росії


народний артист Білоруської РСР
yaevdokimov.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

Євдоки́мов Ярослав Олександрович (нар. 22 листопада 1946,[1][2] Рівне, Україна) — співак (баритон), народний артист Білоруської РСР, заслужений артист Російської Федерації.

Я.Євдокимова вирізняє глибоко продуманий відбір репертуару. Артистові властиві природність та безпосередність, елегантність, вроджений артистизм, глибока музикальність, досконалість інтонації, чистота співу, правильне сценічне самопочуття, при якому емоційно забарвлені виконавські наміри підсвідомо викликають необхідні нюанси, роблять спів живим, дієвим. «У його виконавському інтерпретуванні органічно поєднуються народний мелос, фольклорне нюансування, елементи народного гумору, жарту с особливим тембровим забарвленням, відтінком голосу — все це створює гармонію».[3]

Зміст

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство і юність[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1946 року[1][2] у місті Рівному.[4]

Його мати Анастасія Харитонівна Очеретович уже за тиждень після заміжжя, зазнавши політичних репресій, потрапила до Рівненської в'язниці, де й народився співак.[5] «Як багато в ті часи народжувалося дітей у в'язниці і скільки помирало. Врятувати сина від голоду у ті страшні роки їй допомогла співкамерниця Зіна, дружина льотчика, героя війни, яка годувала свою дитину і Ярослава».[6] Батько Олександр Гнатович Євдокимов родом із Пермської області, Красновишерського району, теж був репресований.[7] Мати віддала п'ятимісячного сина своїм батькам, сама ж опинилася на одному з рудників Норильська, заполярного міста.[8]

Зростав на Поліссі — у селі Користь[9] Корецького району Рівненської області. Його виховували бабуся Ярина, дідусь Харитон[7] і рідна сестра матері, тітка Ганна, у хаті якої на той час знаходилась сільська бібліотека.[10]

Працювати й співати почав рано. Перші уроки вокалу отримав у дідуся, який сам співав у церковному хорі і залучав до цього Ярослава.[11] Дідусь Харитон був першокласним ковалем, він навчав онука ковальської справи, але не просто так — із народною піснею, яка й означила долю хлопця. У кузні гартувався його дух і, можливо, ставав абсолютним слух, і міцнів баритоновий голос. Так і виростав він, вбираючи всю красу української природи, знаючи святу ціну шматка хліба, захоплюючись пісенною культурою рідного народу, що врешті призвело до усвідомлення національної самобутності митця.

Знову побачив матір у 1955 році, коли вона змогла приїхати до рідного села.[6] Анастасія Харитонівна (реабілітована 24.04.1954 р.[12], в Україні у 1991 р.[13][14]) повернулася до Норильська працювати, забрала сина. Ярослав там закінчив музичну школу.[8] Вступив до музичного училища, клас контрабаса, бо не було вокального відділення.[15] В училищі, у творчій майстерні Рими Федорівни Тараскіної, заслуженої артистки Росії, розпочинав заняття з вокалу. Після служби в армії до училища уже не повернувся.[16]

Незважаючи на вроджений талант, навчався у Корецькому професійному училищі, із жовтня 1964 р. по квітень 1965 р. опановував робітничу спеціальність.[17]

Прийшов час служби в армії (19651968). Разом із земляками потрапив на Північний флот, Кольський півострів, місто Североморськ, селище Видяєво. От лише на корабель чи на підводний човен його не взяли, бо був такий негласний наказ: «Дітей репресованих батьків до секретних військових об'єктів не допускати».[18] Рядовий Євдокимов три роки прослужив у будівельному загоні. Був ротним заспівувачем,[19] організатором пісенної творчості серед солдатів.[20]

Після демобілізації повернувся до рідного села та згодом поїхав до Дніпра,[21] де працював на шинному заводі. Випадково почав співати у ресторані. Там же, у Дніпропетровську, одружився на білоруській дівчині, переїхав на її батьківщину.[22]

Творчий шлях[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що народився Ярослав Євдокимов в Україні, становлення його як артиста естради припало на період життя у Білорусі, яку він називає другою Батьківщиною. Саме тут став відомим.[3][23]

Сьогодні живе й працює у Російській Федерації.[22]

Однією із особливостей творчості є багатонаціональність, оскільки є тісні зв'язки із Україною, Білоруссю, Росією. Культури трьох країн гармонійно поєднуються у його творчості.

Визнання у кожній із цих країн сприяло появі своєрідної алегоричної класифікації, що додавала титул до імені артиста: білоруський соловей,[24] гарний «Фантазер».[25]

Білоруський соловей[ред. | ред. код]

Приїхав до Бобруйська, де влаштувався на молочний завод вантажником. Згодом переїхав до Мінська.[26]

Ярослав мріяв співати, але в українського самородка не було спеціальної музичної освіти. Та у Білорусі його творча кар'єра знайшла достойне продовження. У 1975 році пройшов прослуховування у Мінській філармонії,[27] де формувалась концертна програма «Пам'ять»,[28] і його, як виняток, залишили.[27][28] Із 1975 року соліст-вокаліст Мінської філармонії.[29] Розпочалось активне гастрольне життя. Про нього заговорили, як про феноменально обдарованого артиста.[27] Акомпонуючим колективом була група «Карусель».[30]

Я.Євдокимов розумів, що природні здібності — добре, а вокалісту необхідна професійна школа. Вступив до Мінського музичного училища ім. М.Глінки (1979).[1][31][32] Спеціальність — вокал, клас заслуженого працівника культури Республіки Білорусь Адама Мурзича.[33][34][35][27]

У Мінській філармонії познайомився із професором Бучелем Володимиром Миколайовичем (1935 р.н.,баритон),[7][36] одним із найкращих у СРСР спеціалістів із техніки італійського бельканто. Три роки він брав уроки в маестро.[37]

Музичне навчання поєднував із концертною практикою в Ансамблі пісні й танцю Білоруського військового округу (художній керівник Смислов Віктор Іванович,[38] керівник Муранов Лев Борисович[39]), куди на запрошення керівництва перейшов із філармонії. За три дні вийшов на велику сцену із піснею «Соловьиная роща» (російською мовою).[40] Розпочались гастролі по усій країні — від Білорусі до Далекого Сходу.[41] Робота під керівництвом досвідчених хормейстерів і диригентів була корисною для творчого росту співака (19771980).[1][42]

За скеруванням ансамблю виконавець узяв участь у ІІІ Всесоюзному телевізійному конкурсі «З піснею по житті» (1979),[43] що проходив в Останкінській концертній студії. Це був його перший виступ на Центральному телебаченні. Саме у військовій формі уперше з'явився на телеекрані.[44] Пісня («Ростань» (білоруською мовою) І.Скурко, І.Лученок) була надто висока за теситурою, незручна для баритона, тому молодому артистові не вдалося підпорядкувати її своєму голосу й досягти емоційної виразності у виконанні. У лідери не потрапив, був удостоєний звання дипломанта.[45]

У 1980 році молодий артист узяв участь у державному концерті, присвяченому Дню визволення Мінська від фашистських загарбників,[46] на якому присутнім був перший секретар ЦК Компартії Білорусі Петро Машеров. Колишнього партизана Машерова полонила пісня «Поле пам'яті»[47] (Л.Захлєвного,[48] В.Некляєва), яку виконав Ярослав.[49][50] Зворушення першої людини в республіці було таким сильним,[51][52] що він розпорядився присвоїти Ярославові Євдокимову почесне звання «Заслужений артист Білоруської РСР».[53]

Цього ж року співак стає солістом Білоруського національного радіо й телебачення (19801990 рр.),[1][54] де зміг серйозно зайнятися поповненням свого репертуару, у чому йому завжди активно допомагав Б. І. Райський, заслужений артист Білорусі, головний диригент симфонічного оркестру Держтелерадіо Білорусі. Молодий співак пройшов добру професійну школу й записав у студії республіканського Будинку радіо майже увесь свій основний пісенний репертуар — понад сімдесят творів білоруських авторів.[55]

Відразу після військового параду 9 травня 1980 року по Центральному телебаченню й першій програмі Всесоюзного радіо у виконанні Ярослава Євдокимова прозвучав, спеціально написаний для нього, цикл пісень «Пам'ять» («Поле пам'яті», «Носіть ордени», «Милосердя», «Пісня Перемоги»), композитор Леонід Захлєвний.[56] Спільна робота композитора й співака принесла заслужений успіх, стала етапною у їх творчості і помітним явищем у музичному мистецтві Білорусі,[57] була номінована у 1984 році на здобуття Державної премії БРСР.[58]

Спеціально для Ярослава Євдокимова, враховуючи його вокальні можливості, Валерій Іванов написав цикл пісень-балад «Будьте обов'язку вірні».[59]

Звістка про талановитого співака долетіла і до Москви. Редактор і ведуча програми «Алло, ми шукаємо таланти» Тетяна Коршилова[60] запросила його до своєї передачі.[61] Ольга Молчанова із Центрального телебачення — у найпопулярніші в ті роки передачі «Ширше коло»(06.11.1988).[62] Ярослав Євдокимов був ведучим цієї передачі.[63][64] Брав участь у програмі «Заспіваймо, друзі!».[61] Голос артиста часто звучав і в програмах Всесоюзного радіо.[37]

Ярослав закінчує Мінське музичне училище ім. М.Глінки у 1981 році,[31][32][65] уже працюючи солістом Держтелерадіо Білорусі.

На Всесоюзному фестивалі «Пісня року-81» дебютував із піснею «Зачарована моя» (Г.Буравкін, І.Лученок). Увійшла до антології пісень про Перемогу у Другій світовій війні «Лист із 45-го» (1983, М.Ясень (Гольдман), І.Лученок). Уперше прозвучала на фестивалі, здобула успіх і стала класичною вокальною спадщиною пісня «Травневий вальс» (1985, М.Ясень (Гольдман), І.Лученок):

«Одна із найкращих композицій на воєнну тематику, яку написав народний артист на слова поета-фронтовика із Мінська, уперше прозвучала у 1985 році на «Пісні року» по Центральному телебаченню й здобула приголомшливий успіх. Саме виконання Євдокимова визнано канонічним, хоч за неї брались інші артисти, серед яких і Кобзон».[66]
Оригінальний текст(біл.)
«Адна з самых адметных кампазыцыяў на ваенную тэму, напісаная народным артыстам на верш паэта-франтавіка зь Менску, упершыню прагучала ў 1985 годзе на «Песьні году» па Цэнтральным тэлебачаньні і займела ашаламляльны посьпех. Менавіта выкананьне Еўдакімава прызнаецца за кананічнае, хоць за яе браліся і іншыя артысты, у тым ліку Кабзон».

У біографії Ярослава Євдокимова була гастрольна поїздка до Афганістану, у жовтні 1986 року,[39] до радянських воїнів, коли він виконував спеціально написану для цієї поїздки пісню «Снимок в газете» (М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок).[67]

Результатом співпраці артиста із композитором Едуардом Зарицьким є пісні «Палыновая ростань» (Н.Гілевич), «Листок календаря» (Н.Шкор), «Месяц малады» (Г.Буравкін), що увійшли до фільму-концерту «И пока на земле существует любовь» (1987),[68] прем'єра якого відбулася на початку 1987 року на першій програмі Центрального телебачення й викликала великий громадський резонанс. Фільм присвячено творчості Я.Євдокимова. Автор сценарію і режисер Бахтіяр Бахтіяров відзняв на Білоруській студії у порядку експерименту сюжетний телеконцерт, що включав окремі, драматургічно пов'язані між собою пісенні відеокліпи — найкращі номери із репертуару співака, серед яких українська пісня «Віють вітри».[69] Пісня «Набат тишины» (Д.Михлеєв) звучала у документальному фільмі «Захід-83».[70]

За зростання майстерності, високий виконавський рівень, величезну камерно-концертну діяльність Ярославові Євдокимову присвоюють почесне звання «Народний артист Білоруської РСР» (1987).[71]

Платівка «Все збудеться» (1988) — дебют на Всесоюзній студії грамзапису фірми «Мелодія». Однак, ім'я виконавця уже було добре відомим глядачеві, адже творчість Ярослава Євдокимова надійно зайняла місце у серцях мільйонів поціновувачів мелодійних, душевних, ліричних, одухотворених пісень.[3]

Співак гастролював за кордоном — Італія, Греція, Німеччина, Норвегія, Польща, Чехословаччина, Швеція.[72],[73] Представляв білоруське мистецтво у столиці Ісландії — Рейкявіку і на Міжнародному фольклорному фестивалі у Парижі, де одна із французьких газет назвала його за прекрасне виконання народних пісень «супербаритоном».[74] У 1986 році відвідав із концертами Голландію. Виконував в основному народні пісні: білоруську «Камар», українську «Гандзя». Успіх співака перевершив усі сподівання, його запросили до Швейцарії і Бельгії.[75]

У Мінськконцерті артист співпрацював зі звукорежисером, автором-виконавцем Олександром Климовим,[76] у 1990—1992 роках акомпонуючим колективом був музичний гурт «Дзвони» (м. Коломия, Україна).[77]

Неодноразово виступав на Міжнаро́дному фестива́лі мисте́цтв «Слов'я́нський база́р» (Вітебськ, Білорусь), був у складі Міжнародного журі Міжнародного конкурсу молодих виконавців естрадної пісні «Вітебськ-1993».[78]

Компакт-диск «Не рви сорочку» (1994) — спільна робота співака з композитором Віталієм Окороковим, який працює з багатьма зірками естради.[79]

У передачі «Про музику від А до Я» (1996), автор і ведучий Володимир Шеліхін, артист заспівав романс «Соловей» П.Чайковського і «Елегію» Жуля Массне.[80]

Ярославові Євдокимову у 1999 році присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бобруйська»[81]

Шлягерами стали пісні, створені у співавторстві із такими відомими композиторами — Едуард Зарицький, Леонід Захлєвний, Євген Глебов, Валерій Іванов, Дмитро Смольський, Ігор Лученок та поетами Геннадій Буравкін, Ніл Гілевич, Володимир Некляєв, Михайло Ясень (Гольдман), Микола Третьяков, Володимир Каризна.

Гарний «Фантазер»[ред. | ред. код]

Після розпаду імперії Ярослав Євдокимов зник із телеекранів, бо «мистецтво не можна перетворити у шоу!»[82] Усе-таки із різних стилів, напрямів, впливів артист віднайшов саме те, що допомогло утвердитись у своєму.

Новий період у житті починається у 1996 році. Уже будучи солістом Мосестради, переїжджає до Москви. Для співака тут можливостей набагато більше, ніж у Мінську.[83] У період з 1993 по 2005 рр. працював із колективом у складі: Михайло Пилипчук, Леся Шаповал, Андрій Субботін.

У 1998, 1999 рр. артист — гість Міжнародного фестивалю «Золотий Шлягер» (Могильов, Білорусь).[84][85][86]

Співак завжди особливу увагу звертає на тексти пісень. Співробітництво із Анатолієм Поперечним, поезія якого відзначається глибоким психологізмом, і композитором Олександром Морозовим, чиї музичні твори відомі найширшому колу слухачів, створило на російській естраді творчий союз. Підсумком цієї роботи є компакт-диск «Фантазер» (2002).

Узяв участь у благодійному концерті «Здрастуй, друже!», присвяченому пам'яті поета Миколи Третьякова (16.03.2004 р., Мінськ, Білорусь).[87]

Ярослав Євдокимов не зупиняється на досягнутому. У результаті співпраці із такими композиторами, як Борис Ємельянов, В'ячеслав Добринін, Ігор Матета, В'ячеслав Малежик та поетами — Симон Осіашвілі, Лариса Рубальська, Вікторія Ветрова у репертуарі артиста з'являються нові пісні, кожна з яких стає такою ж упізнаваною, як «За Дунаєм». Найкращі зібрано на дисках «Цілую твою долоню» (2002), «Grand collection» (2003), «За білою рікою» (2006).

Популярними стали пісні козаків «Под окном широким», «Скакал казак через долину», «Шел казак», всі російською мовою, у виконанні Ярослава Євдокимова й дуету «Солодка ягода» (Александрова Катерина і Чумакова Ірина), записані на компакт-диск «Українські і козачі пісні» (2008). Найбільша кількість закономірностей, що розповсюджуються на все багатоголосся, виводить, головним чином, саме на традиції козацької пісні. Варто звернути увагу на стиль багатоголосого викладу козацької пісні — поліфонічний народний спів (гетерофонічне голосоведення козацької пісні). Лірична пісня «Вниз по матушке Волге» (рос.мовою) відзначена характерними рисами південного стилю. Виконавцю вдається досягти відповідного регіональній традиції щільного, гучного, тембрового яскравого звучання голосу. Пісню «Ой мороз, мороз!» співають давно, а Ярослав Євдокимов виконує її так, як можуть співати лише козаки, вони проживають пісню.

Стимулом до творчості є його любов до рідної землі, краю.[88] Артист робить вагомий внесок у розвиток культури, зберігає національні традиції, популяризує їх. «Пісня про рушник», «Дивлюсь я на небо», «Нiч яка місячна» у виконанні Ярослава Євдокимова лунають у Росії.

Із 2009 р. Ярослав Євдокимов — громадянин Російської Федерації.[89] Виступає як концертний співак. У 2012 році виконавець записав альбом «Повернення в осінь», в якому є популярна українська пісня «Два кольори».

Спiльно із музикантом свого гурту Артуром Хачатуровим написав вірш «Пісня любові моєї»(2016), який Григорій Шило, художній керівник гурту, й Артур Хачатуров поклали на музику.[90]

Співак багато гастролює. Його сольні концерти незмінно збирають повні зали. «Творчість Я. Євдокимова гуманна у своїй основі. І не лише прекрасний, щедрий голос співака, але й відкритість його серця для добра, щирість, душевність інтонацій — без сумніву, повинні зустріти й зустрічають відповідний відгук».[3]

Український культурний контекст[ред. | ред. код]

Попри необхідність спілкуватися зі своїм оточенням іншою мовою, материнську Ярослав Євдокимов свято охороняє й передає наступним поколінням, вона, як вагомий засіб духовно-практичної творчої діяльності, дає змогу зберегти і проявити унікальну неповторну самобутність особистості, бо увійти у вселенську сім'ю можна за наявного матеріального та духовного доробку.

Приналежність співака до українського культурного контексту засвідчують не лише родинні корені, а постійні зв'язки із рідною землею. У березневі дні 1995 року був гостем і членом журі другого фестивалю «Романси Славутича».[91]

У 2000 році брав участь у культурно-мистецькому святі «Чолом тобі, наш древній Корцю!».[92] Завітав у 2009 році до своїх земляків на свято Івана Купала.[93],[94]

Артист є учасником фестивалю української музики й культури «Українська весна в Санкт-Петербурзі»,[95],[96] який щорічно (з 2006 року) проводять у місті Українська культурна автономія та "Діловий клуб «Україна-Санкт-Петербург». Цей фестиваль пов'язаний із трьома важливими подіями: Днем міста Санкт-Петербурга, Днями слов'янської писемності й роковинами перепоховання Т. Г. Шевченка. Властиві українському мистецтву гуманістичні традиції діалогу культур, утвердження ідеї національної незалежності, розуміння людини як активної творчої особистості — залишаються актуальними в умовах інтеграції України в європейський культурно-освітній простір.

Ярослав Євдокимов — постійний учасник фестивалю народного мистецтва «Зелене купало у літо упало», що проводиться у м. Корці.[97],[98]

У рідному селі Користі створив музей старожитностей,[99] що є свідченням любові до Батьківщини, до української культури, традиції якої повинні передаватися із покоління до покоління — жити вічно.

Отже, Ярослав Олександрович Євдокимов дає змогу слухачеві органічно долучитися до культури, усунути стереотипи і дати простір гуманістичному розвоєві душі, чим створює можливість для самореалізації особистості в контексті культури.

Участь у фестивалі «Пісня року»[ред. | ред. код]

  • 1981 рік — «Зачарована моя».[100] Білоруською мовою. Це був дебют Ярослава Євдокимова на фестивалі. Пісня не увійшла до музичних альбомів співака. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Г.Буравкін.[215]
  • 1983 рік — «Лист із 45-го».[101] Російською мовою. Не увійшла до музичних альбомів співака. Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень.[216]
  • 1985 рік — «Травневий вальс».[102] Російською мовою. Також увійшла до фільму-концерту «И пока на Земле существует любовь…». Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень.[217][218]
  • 1986 рік — «Берег юності».[103] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — В.Бут.[219], [220]
  • 1987 рік — «Поки на Землі існує любов…».[104] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Р.Рождественський.[221]
  • 1988 рік — «Тиха пристань».[105][106] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Ю.Рибчинський.[222]
  • 1989 рік — «Фантазер».[107] Російською мовою. Композитор — О.Морозов. Автор слів — С.Романов.[223]
  • 1990 рік — «За Дунаєм».[108] Російською мовою. Композитор — О.Морозов. Автор слів — А.Поперечний.[224], [225]
  • 1997 рік — «Тільки ніч».[109] Російською мовою. Композитор — І.Матета. Автор слів — В.Степанов.[226]
  • 2000 рік — «Добре».[110] Російською мовою. Композитор — В.Окороков. Автор слів — А.Поперечний.[227]

Українська пісня — особлива сторінка творчості[ред. | ред. код]

Принципова позиція співака стосовно концертних програм — виконання творів української музики, маніфестація свого національного мистецтва, піднесення його вартості у світі. Ярослав Євдокимов, як особистість, вносить у культуру дещо нове, своє — мовою музики повертає нам, по суті, нас самих, адже глибинно відчути пісню — це дуже важливо для того, щоб справді відчути себе приналежним до певної культури.

Таїну українських народних традицій передала генетична пам'ять Ярослава Євдокимова. Своєрідним стилем виконання і трактування артист намагається донести голос горлиці чи перепілки, що домінують у мелодіях багатьох українських пісень, прагне зберегти «код» життя, переданий нам у музиці предками, а також передати нащадкам усі ті найкращі надбання національної культури, що виплекав упродовж століть народ, бо українська пісня — символ високої культури, духовності.

Народна пісня доступна широким масам людей завдяки простоті поетичної та музичної мови. Заслуговує на увагу народна пісня у виконанні українця Євдокимова Ярослава Олександровича і колективу «Солодка ягода» (Александрова Екатерина и Чумакова Ирина), який надбав до власного репертуару численну кількість українських народних пісень в оригінальних аранжировках та інтерпретаціях. (Студійний альбом «Українські і козачі пісні» 2008). Артисти на перше місце ставлять голос. Вирізняються пісні багатоголосі, «розспівані» на кілька рівнозначних мелодій із самобутністю ладу, художністю й самостійністю горизонтального руху. Виконавці надали творам власної інтерпретації. Мелодії даного альбому: «Ой чорна я си чорна», «Підманула, підвела», «А я чорнява». Любов українців до гострого слова, оптимістичність народного світогляду засвідчено у народних піснях у стилі й характері жартівливому, гумористичному та навіть сатиричному — «Варенички», «Ой червоний бурячок».

«Для душі я співаю багато народних пісень — українських, російських. На народних піснях — розспівуюся, розігріваю голосові зв'язки, але в концерти їх включаю мало. І все ж народні пісні треба співати обов'язково, вони — культура нації».[111]
Оригінальний текст(біл.)
«Для душы я спяваю многа народных песень – украінскіх, рускіх. На народных песнях – распяваюся, разаграваю галасавыя звязкі, але ў канцэрты іх уключаю мала. Ды ўсё ж народныя песні трэба спяваць абавязкова, яны – культура нацыі».

Звертання до традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. У репертуарі Ярослава Євдокимова є твори, що мають багато спільних рис із народними піснями — пісні літературного походження. Серед них такі, що здобули визнання як традиційно усталені пісні: «Віють вітри, віють буйні…» (І.Котляревський, муз. народна, обробка М.Лисенка), «Гандзя» («Чи є в світі молодиця», Д.Бонковський), «Дивлюсь я на небо» («Небо», М.Петренко, Л.Александрова), «Черемшина» («Знов зозулі голос чути в лісі», М.Юрійчук, В.Михайлюк), «Ніч яка місячна» («Виклик», М.Старицький, М.Лисенко), «Пісня про рушник» (А.Малишко, П.Майборода), «Ой на горі два дубки» (комп. В.Конощенко), «Два кольори» (Д.Павличко, О.Білаш), «Червона рута» (В.Івасюк), «Україно, мати» (В.Крищенко, Г.Татарченко[112]).

У кожного в душі є свій образ гармонійної ідеальної України, тому у репертуарі є твори, які найяскравіше презентують виконавський стиль і багатогранність таланту Ярослава Олександровича Євдокимова.

Спільні виступи[ред. | ред. код]

Сольний концерт вокаліста — явище неординарне в музичному світі: емоційні та фізичні навантаження при цьому такі великі, що зірки академічного мистецтва віддають перевагу спільним виступам, та Ярослав Євдокимов обрав сольну кар'єру. Академічний вокал Євдокимова відкриває публіці нову грань його таланту: у багатьох випадках важко визначити, що більш абсолютне — композиторський текст чи його вокальне втілення. Виконавський талант артиста дозволяє продемонструвати процес справжньої співтворчості інтерпретатора та композитора.

На формування виконавського рівня артиста вплинула, зокрема, тривала співпраця із певними диригентами. Одна із цілей оркестру в роботі з молодими музикантами — формування високих критеріїв виконавства. Якість звучання оркестру, професійний рівень виконання, ансамблева єдність, майстерність соліста — усі ці чинники створюють уявлення про професіоналізм і стають орієнтирами щодо напрямів розвитку. Ярослав Євдокимов співпрацював із такими колективами: інструментальний ансамбль під керівництвом В.Кофмана; Мінський естрадний оркестр, диригент — М.Фінберг; інструментальний ансамбль під керівництвом А.Архипова; естрадно-симфонічний оркестр Білоруського телебачення і радіо, диригент — Б.Райський.[113] Пісня «Зачарована моя» прозвучала в ефірі під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, диригент Юрій Васильович Силантьєв. Пісню «Лист із 45-го» уперше виконав спільно з хором Білоруського радіо та естрадно-симфонічним оркестром Білоруського телебачення і радіо, диригент — Борис Райський.[114] В ефірі вона прозвучала під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, диригент — Олександр Михайлов, у виконанні Ярослава Євдокимова й Московського хору молоді і студентів (лауреата Премії Ленінського комсомолу), художній керівник — проф. Борис Тевлін (заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, лауреат Премії Ленінського комсомолу). «Травневий вальс» прозвучала в ефірі (1985) під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру, диригент Петухов Олександр на фестивалі «Пісня року» та на концерті радянської пісні й естрадної музики VII Всесоюзного з'їзду композиторів (1986) у супроводі Ленінградського державного концертного оркестру під керівництвом Анатолія Бадхена й ансамблю студії радянської пісні Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, художній керівник Вадим Судаков. Необхідну рівновагу встановлено між оркестром і співаком — кожне слово, кожну інтонацію виразно чутно у залі. У поєднанні із великим симфонічним оркестром виступ Ярослава Євдокимова дозволяє розкрити найсміливіші відтінки голосу і об'єм звучання.

Віктор Вуячич і Ярослав Євдокимов — два виняткових артисти-баритони, які завоювали славу і почесті. Дует «Песня о Минске» (російською)[115] — І.Панкевич, В.Оловніков (1984), в силі полум'яного громадянського пафосу, правдиво і цікаво звучить у їх виконанні, утворюючи букет тембрової й інтонаційної бездоганності.

Ярослав Євдокимов співав із ансамблем цимбалістів «Золота струна» (Мінськ).[116]

Результатом співпраці артиста із дуетом «Солодка ягода» (Александрова Катерина і Чумакова Ірина) став компакт-диск «Українські і козачі пісні» (2008).[117] Потужний унісонний спів, примножений тембральними характеристиками усіх виконавців. Простежується виконання різноманітних тризвуків, що надає співові краси, з'являється підголоскова поліфонія, різноманітні витримані звуки, що прикрашає спів і надає характерної звучності. Передано красу, гармонію народних пісень.

Лише академічна база дозволяє у подальшому працювати із будь-яким репертуаром — чи це опера, чи естрадний вокал. Велика сценічна культура, сценічний досвід виконавців особливо відчуваються у ситуативному дуеті Ярослава Євдокимова із Катериною Шавріною — «Ех, на небі далі» (2009).[118][119] Привертають увагу своєю контрастністю трагічні «напівтони» й ніжні «шовкові» інтонації, драматична схвильованість. Твір прозвучав із оперним розмахом, однак без будь-якої зовнішньої гри «на публіку».

Обізнаність у деталях виконавського мистецтва важлива, однак не є самоціллю, а повинна посилити здатність співака розкрити і точно передати композиторські вимоги до виконання того чи іншого твору. У ситуативному квартеті Я.Євдокимов, «Солодка ягода» і Ф.Царікаті є виконання різноманітних тризвуків та септакордів. Виконавці із притаманним артистизмом демонструють незвичний запальний стиль, виконуючи авторські твори Ф.Царікаті[120] «Нелегко втиматися у сідлі», «Полюбімо цей світ» (2009). Ці пісні також вирізняє романтичний настрій і легка приємна мелодійність.

Мистецька характеристика[ред. | ред. код]

Чуття часу, його гармонії обов'язкове. Популярність — теж немало важлива складова, та не головна. «Купання» у славі дає можливість бути вибагливим, прагматичним, серйозним, відповідальним і самокритичним.[121]

Стиль артиста[ред. | ред. код]

Ярослав Євдокимов зарекомендував себе як вимогливий і безвідмовний у роботі артист, що володіє неабиякою волею й творчою активністю. Співакові притаманні скромність, інтелігентність, органічна шляхетність, тонкий смак, привабливість, висока музична культура, небуденний артистизм, пристрасність, душевність, щирість.

Громадянська позиція артиста — той світоглядний стрижень, який проявляється найперше у діях, у ставленні до життя, до людей, адже після концерту людина має вийти емоційно наснаженою, піднесеною, аби щось небуденне залишилося в душі надовго.[122]

Добре володіє сценічною майстерністю, сценічною культурою. Стриманий, навіть статичний на сцені, не виказує своїх емоцій, а намагається скупими, але точними засобами передати пісню слухачам. Для кожної пісні знайшов уміле сценічне втілення й емоційний настрій. Майстерність акторського перевтілення — уміння створювати за допомогою пісні цілу музичну картину, закінчений художній образ — одна із характерних особливостей співака. Така сила акторського впливу, якою володіє Я.Євдокимов. Причому досягає він цього суто вокальними засобами, не вдаючись до інших особливих форм подачі пісні, до сценічних ефектів. Найважливішим є і буде — захопити різновікового слухача крізь призму розуміння пісні.

Артист відчуває гостру необхідність у регулярному спілкуванні із глядацьким залом. Безпосередній, невимушений контакт співака із людьми, тонка делікатність, увага і любов до співрозмовника перетворюють його концерти у своєрідні творчі вечори[123] — чи у столицях, чи у маленьких містечках, бо співак розуміє, що мала сцена живе й житиме за законами великої сцени: «Я люблю виступати у невеличких містах. На відміну від столичних сцен, тут можна відчути домашню атмосферу на концерті, утворити єдине ціле із глядацьким залом».[124]

Лірика й мужність завжди, прямо чи ні, окреслюють суть його мистецтва, незалежно від того, до яких жанрів артист звертається — до романсу, професійної чи народної пісні, через яку творчість Майстра вже промовляє серцем і спрямовується у Вічність.[3]

«Ярослав Євдокимов — яскрава художня особистість на естраді. Його не сплутаєш ні з ким із інших виконавців. Він неповторний та індивідуальний. Ось чому мистецтво цього співака, що відповідає найвищим художнім вимогам, привертає до себе багатомільйонну глядацьку аудиторію, здатне викликати почуття загальної симпатії, хвилювати й звеселяти людські серця».[125]
Оригінальний текст(рос.)
«Ярослав Евдокимов — яркая художественная личность на эстраде. Его не спутаешь ни с кем из других исполнителей. Он неповторим и индивидуален. Вот почему искусство этого певца, отвечающее самым высоким художественным требованиям, располагает к себе многомиллионную зрительскую аудиторию, способно вызвать чувство всеобщей симпатии, волновать и радовать человеческие сердца».

Секрет невичерпної і безмежної любові слухача насправді простий, але доступний лише талановитим людям. Не кожен хороший текст може «зазвучати» так, що сприйматиметься піснею. Відомий такий секрет Ярославу Євдокимову. Заслуга артиста — збереження пісенних традицій, котрі цікаві своїм мелодичним рядом і віршами. Дуже важливо мати голос, та без почуттів немає артиста на сцені. От коли виконавець уперше надасть цьому організмові своєї інтерпретаційної мови, коли подарує йому своє ім'я — тоді народжується пісня.

Голос[ред. | ред. код]

Ярослав Єдокимов володіє сильним, проникливим голосом повного діапазону, співає просто й природньо. Зумів досягти гнучкості й чистоти звучання голосу в усіх регістрах. Голос підкорює музикальністю, насиченістю й політністю звуку, виразною дикцією, бездоганними інтонуванням, фразуванням, кантиленою.

Його голос — це лірико-драматичний баритон із особливим світлим забарвленням; тембрально нагадує рідкісний тип голосу баритон-мартін (теноровый баритон), але при цьому охоплює понад дві октави (внизу «фа-соль» великої октави, а вгорі — «ля» першої), звучний, яскравий, глибокий, багатий обертонами та, водночас, ніжного тембру. Співакові властиве уміння міксувати тембри, досягаючи при цьому такої незвичної якості. Ярослав Євдокимов співає і бас-баритоном («Молитва»), і ліричним баритоном («Цілую твою долоню») — голос рівний в усьому баритоновому діапазоні.

Микола Кондратюк, педагог-консультант співака, зазначав:

«Голос у Ярослава Євдокимова був поставлений з дитинства».[126]

Nuvola apps arts.svg Зовнішні аудіофайли
Nuvola apps arts.svg [228]
Nuvola apps arts.svg Зовнішні аудіофайли
Nuvola apps arts.svg [229]

Особлива риса підходу до навчання вокальному мистецтву В. М. Бучеля — педагога Ярослава Євдокимова — ніжність і рухливість голосу, з одного боку, й водночас потужність і насиченість фарб, з іншого. Авторська методика Володимира Миколайовича розкриває усе багатство тембральних барв природного голосу, спирається на пріоритет бронхів, які по суті утворюють концертний оргáн із мільйонами трубок. Удосконалення голосу будується не на традиційному використанні гортані як джерела звуку, а на свідомому включенні у звукоутворення мембранозної перетинки задньої стінки трахеї і бронхів. Зрозуміло, Ярослав Олександрович має бездоганну вокальну техніку, володіючи першокласною вокальною школою бельканто, прекрасною дикцією, широким диханням, бездоганним філіруванням звуку, блискучими верхніми нотами (у найкращих традиціях італійської школи — мале дихання, мембранно-резонансний спів), гнучко передає емоційні нюанси та відтінки — співчуття, біль, жарт, ласку, сміливість, лукавство.

Вокал Ярослава Євдокимова характеризується:

  1. Високим головним, рівним по всьому діапазону, сконцентрованим та округлим звучанням із точно установленою позицією та м'якою, але точною атакою звуку.
  2. Співом на добрій дихальній опорі з особливою манерою піано та піанісімо на верхніх нотах.
  3. Глибоко осмисленим, емоційним виконанням творів, без напруження м'язів, із чітко виробленою дикцією.

Свого часу артиста за силою голосу порівнювали із неперевершеним Енріко Карузо,[127] експерти пророкували йому кар'єру оперного співака, та Ярослав Олександрович знайшов свій, незвичний підхід: виконує естрадні твори — народну й авторську пісні — на основі техніки академічного вокалу, уникаючи академізму і будь-якої штучності. При цьому іде не від звуку, а від слова. Потужний академічний вокал із відчуттям кожного слова і підкуповує слухачів. Такий стиль виконання, у порівнянні з оперним, потребує більшої деталізації, філігранності та гнучкості нюансування, емоційної гри голосу, проспівування відтінків кожного слова. Ярославові Євдокимову ближче завзятість, хвацькість, розмах душі — у цьому щонайкраще виявилася властивість голосу співака — висловлювати почуття й емоції, гнучко перевтілюватись у різні образи.

Саме емоційна виразність голосу співака є чи не головною характеристикою його виконавської манери. При тому характер цієї емоційної виразності вже закодований у поетичному тексті та музиці виконуваного твору. Виконавець, вільно володіючи усіма можливостями вокалу, лише досконало прочитує словесно-музичний текст пісні, неначе дає їй крила.

Ярослав Олександрович Євдокимов знайшов творчу самостійність, самобутність, притаманну лише йому одному неповторну манеру виконання — і став особистістю у вокальному мистецтві.

Почесні звання[ред. | ред. код]

  • 17 квітня 1980 року — Указом Президії Верховної Ради Білоруської РСР присвоєно почесне звання «Заслужений артист Білоруської РСР»[128]
  • 13 липня 1987 року — Указом Президії Верховної Ради Білоруської РСР присвоєно почесне звання «Народний артист Білоруської РСР»[129][130]
  • 15 лютого 2006 року — Указом Президента Російської Федерації присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації»[131][132]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Якщо оглядати чималий творчий доробок артиста, то здається, що його слава в цілому менша за його талант, хоча це важко об'єктивно оцінити, бо слава — ефемерне явище, швидко минає, а визнання — це зовсім інше, адже пісні витримали іспит часом.

Де з'являвся Ярослав Євдокимов, там був спів: у церкві співав, у школі співав, у селі співав — так було завжди. Із роками сценою для голосу співака став увесь світ. Тепер на великій сцені стоїть і співає для тисяч людей.

Дискографія[ред. | ред. код]

Пісенна естрада — жанр непростий, у багатьох випадках суперечливий. Це природно: процес розвитку супроводжується то утвердженням, то запереченням певних стилів, манер, способів сценічної поведінки. "У цьому морі-океані поряд із водоворотом рок-музики є і сильна у своїй чистоті (без сусальності, рафінованості й естетства — саме чиста) течія. Це такий спів, в якому немає агресивності, розв"язаності, спотворення мови й звуку. Таке виконання, як у Ярослава Євдокимова, що відображає пошук істинної духовності".[133]

Багато із пісень, пісенних циклів створювались спеціально із розрахунку на творчу індивідуальність Ярослава Олександровича Євдокимова.

Вінілові платівки (LP)[ред. | ред. код]

Все збудеться (1988)[ред. | ред. код]
Авторські збірки пісень[ред. | ред. код]
Рік Назва платівки Автор Назва пісні Примітки
1983 І.Лученок: «Песни и инструментальная музыка» (стерео) М.Ясень Письмо из 45-го (рос.мовою) © «Мелодія», 1983. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Типографія АЗГ. Всесоюзна студія грамзапису. Запис Всесоюзного радіо, 1983 р. Зам. 653—О—6080. Арт. 11-1.[134]
1984 І.Лученок: «Песни и инструментальная музыка» (стерео) М.Ясень Письмо из 45-го (рос.мовою) Перевидання запису 1983 року. © «Мелодія», 1984. Ризький завод грамплатівок. Типографія РЗГ. Всесоюзна студія грамзапису. Запис Всесоюзного радіо, 1983 р. Зам. 860 6000. Арт. 11-1.[135]
1988 Пісні В'ячеслава Добриніна (стерео) С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) © «Мелодія», 1988. Ленінградський завод грамплатівок. Типографія ЛЗГ. Всесоюзна студія грамзапису. Записи 1987, 1988 рр. Зам. 1492—О—46740. Арт. 10-4.[136]
1988 І.Лученок «И пока на Земле существует любовь», песни (стерео) М.Ясень — Майский вальс, Снимок в газете (рос.мовою), В.Бут — Берег юности (рос.мовою), П.Кошель — Лета першага спаткання (білор.мовою), Р.Роджественский — И пока на Земле существует любовь (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1988. Ленінградський завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія ЛЗГ. 2 Х Арт. 12-8. Зам. 79 22805 009.[137]
1989 Пісні В'ячеслава Добриніна (стерео) С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) Перевидання запису 1988 року. © «Мелодія», 1988. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Типографія АЗГ. Всесоюзна студія грамзапису. Записи 1987, 1988 рр. Арт. 10-4. Variant 1: 1989. Зам. 111. Тираж 3760. Variant 2: 1989. Зам. 212. Тираж 25860.[138]
1992 Хрустальные цепи. Пісні О.Морозова (стерео) С.Романов Фантазер (рос.мовою) © «Sintez Records / RiTonis», 1992. Ризький завод грамплатівок. Типографія РЗГ. Запис 1992 р.[139]
А.Поперечний За Дунаем (рос.мовою) © «Sintez Records / RiTonis», 1992. Ризький завод грамплатівок. Типографія РЗГ. Запис 1992 р.[139],[140]
1993 Пісні на вірші Лариси Рубальської (стерео) А.Клевицький Под лоскутным одеялом (рос.мовою) © Россия: Aprelevka-Sound Inc., cop. 1993. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. АЗГ. Всесоюзна студія грамзапису. Записи 1993 р. Ид. запису: BY-NLB-br5196. 1 грп. (38 хв. 30 сек.) : 33 об/хв., стерео. Номер матриці: R90 01971-2. Генеральний продюсер СП «Апрелевка-Саунд». Б.КрутоголовЗамовлення 95. Тираж 15 000[141][142]
2015 В'ячеслав Добринін. «Старий альбом» (стерео) Симон Осіашвілі Колодец (рос.мовою) ©Виробник: arvalo Enlerlainmenl Europe GmbH.Germany. 2015 р. MEL LP 0065.[143][144]
Збірки пісень[ред. | ред. код]
Рік Назва платівки Автори Назва пісні Примітки
1983 Каска с красной звездой (стерео) Л.Захлєвний, В. Некляев Поле памяти (рос. мовою) (c)«Мелодія», 1983. Записи 1975—1982 рр. Сторона 4 — записи 1979—1982 рр. Всесоюзна студія грамзапису. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи ВСГ і Всесоюзного радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 11-2. Зам. 353-О-1000. Гр. 4. 10-9.[145],[146]
1985 Письмо из 45-го (стерео) І.Лученок, М.Ясень Письмо из 45-го (рос. мовою) (c)«Мелодія», 1985. Всесоюзна студія грамзапису. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи ВСГ і Всесоюзного радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 11-2. Зам. 146-О-500. Гр. 2. 1-20.[147]
1985 Соловьи Хатыни. Пісні білоруських композиторів (стерео) Л.Захлєвний, В.Некляев Память (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1984. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 10-9. Зам. 305-О-2000.[148]
1985 50-літтю Великої Перемоги присвячується. Ех, дороги, День Перемоги (стерео) І.Лученок, М.Ясень Майский вальс (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1985. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 10-9. Зам. 305-О-2000.[149]
1985 Письмо из 45-го. (стерео) І.Лученок, М.Ясень Письмо из 45-го (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1985. М90 46595 009 (2 платівки). Платівка 1. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Всесоюзної студії грамзапису і Всесоюзного радіо. Типографія АЗГ. 2 Х арт. 11-2. Зам. 146-О-500.[150]
1985 Письмо из 45-го. Пісні білоруських композиторів (стерео) Е.Зарицький, Д.Михлеєв Набат тишины (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1985. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 11-9. Зам. 60-22595-009.[151]
І.Лученок, М.Ясень Письмо из 45-го (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1985. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 11-9. Зам. 60-22595-009.[151]
Е.Зарицький, М. Ясень Так пришла к нам победа (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1985. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 11-9. Зам. 60-22595-009.[151]
1986 Мир планете Земля (стерео) І.Лученок, М.Ясень Майский вальс (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1986. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 13-4. Зам. 183-О-3000.[152]
1987 Оставим добрый след. Песни студенческих отрядов (стерео) Э.Зарицкий — Л.Прончак Земля молодых (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1987. С60 25325 007. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 12-3. Зам. 81-О-2000.[153]
1987 Песня о Родине. Білоруська естрада (стерео) І.Лученок, М.Ясень Снимок в газете (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1987. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 12-3. Зам. 605-О-3000.[154]
Е.Зарицький, Н.Гілевич Полынная ростань (рос.мовою) (c) «Мелодія», 1987. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 12-3. Зам. 605-О-3000.[154]
1989 Галасы Радзімы (Голоси Батьківщини) (стерео) Е.Зарицький, Г.Буравкін Белыя крылы (білор.мовою) (c) «Мелодія», 1989. Апрелєвський ордена Леніна завод грамплатівок. Типографія АЗГ. Записи Білоруського радіо. Типографія АЗГ. 2 Х Арт. 14-3. Зам. 7095-О-3000.[155]

Гнучка платівка щомісячного суспільно-політичного часопису «Кругозор»[ред. | ред. код]

Рік Назва платівки Автори Назва пісні Примітки
1986 Часопис «Кругозор». Москва. — 1986 р. — № 5 І.Лученок, М.Ясень Майский вальс (рос.мовою) Державний Комітет Ради Міністрів СРСР з телебачення і радіомовлення. Державний дім радіомовлення і звукозапису СРСР. Всесоюзна студія грамзапису. Типографія газети «Правда». Тираж 260000 примірників.[156],[157]

Компакт-касети[ред. | ред. код]

Рік Назва касети Автори Примітки
1994 Не рви сорочку (рос.) Пісні В.Окорокова MTM Ltd. ‎- 94021MC. АО «МАШМИР». Recorded At — Тандем. Designed At — «М-Студио». Аранжування — В.Окороков, Р. Заславський. Продюсер — В.Окороков.[158],[159]
1995 День перемоги (рос.) Компіляція У виконанні Я.Євдокимова: А2 «Майский вальс», В4 «Поле памяти». Жанр: Pop, Retro, Soviet song. Лейбл: Мелодія ‎– MEL MC 60 054—055.[160]
1997 Ігар Лучанок Спадчына (біл.) Збірка. У виконанні Я.Євдокимова: 10."Письмо из 45-го" (М. Ясень), 11."Майский вальс" (М. Ясень), 18."Снимок в газете" (М. Ясень) — усі рос.мовою. Мінськ.[161]
1998 Найкращі пісні (рос.) Компіляція Лейбл ‎- Prestige Records. Москва.[162][163]
2001 Найкращі пісні (рос.) Компіляція Лейбл ‎- ООО «Жирафик». Україна. Cassette, Compilation.[164]
2003 Grand Collection (рос.) Компіляція Лейбл ‎- Квадро-Диск ‎- GCR 107. Grand Collection — GCR 107. Студія звукозапису — РАО Первое музыкальное Издательство, Пролог-мьюзик, Москва.[165]

Лазерні диски (CD, DVD)[ред. | ред. код]

Не рви сорочку (1994)[ред. | ред. код]
Не рви сорочкуM:
Rubasha.jpg
Студійний альбом
Виконавець Ярослав Євдокимов
Дата випуску 1994
Записаний 1994
Жанр Естрада
Тривалість 38 хв 53 с
Лейбл MTM Ltd.
Хронологія Ярослав Євдокимов
Попередній
←
Все збудеться
(1988)
Фантазер
(2002)
Наступний
→

Музичний альбом (1994), у якому зібрано найкращі пісні Віталія Окорокова.[166] Виконавець — Ярослав Євдокимов, заслужений артист Російської Федерації, народний артист Білорусі. Це перший компакт-диск співака, що є спільною роботою з уже відомим композитором Віталієм Окороковим.[79]

Композитор працює з багатьма зірками естради. У піснях для Ярослава Євдокимова можна відзначити риси, притаманні мелодичному дару В.Окорокова: шлягерність, різноплановість.

Голос співака звучить дуже насичено, різноманітно.[167] Сучасні аранжування і цифровий запис доповнюють цю високоякісну роботу.

Зміст альбому 1. Там за окнами… — (Ю.Дружков — Л.Мялик) — 4:02
2. Белокурая колдунья — (В.Ветрова) — 4:11
3. Верочка — (Ю.Дружков) — 3:28
4. Подковочка — (М.Танич) — 3:35
5. Любовь и ложь — (В.Ветрова) — 3:53
6. Вишневый сад — (Ю.Дружков) — 4:33
7. Горе — не горе — (В.Ветрова) — 3:33
8. Уходи, любовь! — (Ю.Дружков) — 4:03
9. Не звони в колокола — (І.Резнік) — 4:21
10. Не рви рубаху! — (Ю.Дружков) — 2:39

Аранжування: Роман Заславський, В. Окороков (4).
Back vocal: Ірина Роділес (2). Продюсування запису: В. Окороков. Звукорежисер: Ю. Андропов. Записано в студії «Тандем» (січень — червень 1994 р.). ® © MTM Ltd. 1994 р. Дизайн «М-Студио», Москва, тел. 242-54-36. Художник Є.Хайлов. Віддруковано в АО «МАШМИР».[168]

Фантазер (2002)[ред. | ред. код]
Цілую твою долоню (2002)[ред. | ред. код]
Grand collection (2003)[ред. | ред. код]
За білою рікою (2006)[ред. | ред. код]
Українські і козачі пісні (2008)[ред. | ред. код]
Повернення в осінь (2012)[ред. | ред. код]
Авторські збірки пісень[ред. | ред. код]
Рік Назва диска Автор Назва пісні Примітки
1993 Виталий Окороков ‎- Попса Ю.Дружков Не рви рубаху (рос.мовою) Жанр: Pop.Виробник: Росія. Рік видання: 1993. Лейбл MTM Ltd. ‎- MTMCD 60 006. Аудіо кодек: mp3, 320kbps. Розмір: 148.40 Мб

Тривалість: 66:03[169][170]

1995 Золотой Шлягер 80-х. С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) Якість: MP3 CBR 320 kbs. Розмір файлу: 174 МБ[171][172]
1995 Спасибо Вам, Враги Мои (Лучшие Песни Композитора Виталия Окорокова) Виталий Окороков Горе, не горе (рос.мовою), Верочка (рос.мовою) Якість: CD, Compilation[173]
1996 Вячеслав Добрынин. Золотой шлягер 80-х. Лучшие Песни Вячеслава Добрынина. 1980—1989. Russian Collection Vol. 6 С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) Phonographic Copyright (p) — Jam Music Group. Ensemble — Группа В. Добрынина* (tracks: 14, 18). This Compilation ⓟ1996 JAM Music Group.[174]
1997 Вячеслав Добрынин. Золотой шлягер 80-х. Лучшие Песни Вячеслава Добрынина. 1980—1989. Russian Collection Vol. 6 С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) Copyright (c) — РАО. Copyright (c) — J.S.P. Company Phonographic Copyright (p) — J.S.P. Company Copyright (c) — Джем Группа. Phonographic Copyright (p) — Джем Группа. Distributed By — JAM Group International. Made By — Минэлла. Лицензия МПТР России ВАФ № 77-79.[175]
2003 Александр Морозов — Земля Нижегородская Ю.Паркаєв Малая Родина (рос.мовою) [176]
2004 Александр Морозов

Украина нэнька — матушка Россия (Песни Александра Морозова)

Г.Горбовський Разбудите меня (рос.мовою) [177]
2005 Песни композитора Александра Морозова — «Вальс моего отца»

Украина нэнька — матушка Россия (Песни Александра Морозова)

А.Поперечний Прохоровское поле (рос.мовою) [178]
2009 Римма Казакова ‎- Ненаглядный мой А.Федорков Ты меня не понимаешь (рос.мовою) Серия: Золотая коллекция ретро. Bomba Music ‎- BoMB 033—535.[179]
2009 Кремлевские звезды. Вячеслав Добрынин. Браво, Маэстро! С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) [180]
2010 Вячеслав Добрынин. Золотой Шлягер 80-х. Часть 1. С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) Лейбл: Bomba Music ‎– BoMB 033—674. Серія: Доктор Шлягер Представляет. Формат: CD, компіляція. Росія.[181]
2012 Лариса Рубальская ‎- Брызги шампанского Е.Зарицький Эхо в ночи (рос.мовою) Серия: Имена на все времена. Монолит ‎- МТ 001091-107-1.[182]
2014 Александр Морозов — Золотые хиты А.Поперечний Фантазер (рос.мовою) [183]
Збірки пісень[ред. | ред. код]
Рік Назва диска Автор Назва пісні Примітки
2002 Ярослав Евдокимов ‎- Звездная галерея: лучшие отечественные хиты CD, Compilation (рос.мовою) Росія. Artel-G Records. Тривалість 73 хв. 55 сек. Ид.записи: BY-NLB-br0000701565. Номер матрицы: АGR0001/02.

[184]

2003 Ярослав Евдокимов ‎- Grand Collection CD, Compilation (рос.мовою) Квадро-Диск ‎- GCR 107.[165]
2004 Ярослав Евдокимов ‎- Колодец CD, Compilation (рос.мовою) Record Company — Фирма Грамзаписи Никитин. Distributed — Торговая Фирма «Никитин». Никитин ‎- ТФН-CD 100/04.[185]
2004 Ярослав Евдокимов ‎- Любовное настроение CD, Compilation (рос.мовою) Record Company — Фирма Грамзаписи Никитин. Distributed — Торговая Фирма «Никитин». Фирма грамзаписи Никитин ‎- ТФН-CD 108/04.[186]
2005 60 Лет Великой Победы (1945—2005) І.Лученок, М.Ясень Майский вальс (рос.мовою) Not On Label ‎- none. Аудиоматериалы предоставлены Гостелерадиофондом России. Завод-изготовитель: ООО «НИК и КОМПАНИЯ». Лицензия Минпечати РФ: серия ВАФ № 77-22. Не для продажи ![187]
2007 XXXL 18 — Праздничный Варенички (українська народна пісня) дует Сладка Ягода та Ярослав Євдокимов Phonographic Copyright (p) — ООО «Монолит-Рекордс». Copyright (c) — ООО «Монолит-Рекордс».[188]
2007 Песня — 86 І.Лученок, В.Бут Берег юности (рос.мовою) © ООО «Первое Музыкальное издательство» 2007 р. (8-10, 12), © Давид Тухманов, ⓟ Гостелерадиофонд, © НААП, © Музыкальное издательство НААП. ©&ⓟ Bomba Music 2007. Издатель: ООО «Бомба Мьюзик». Изготовитель: ООО «Лицензионные носители».[189]
2010 Золотой Шлягер 80-х. Часть 1. В.Добринін, С.Осіашвілі Колодец (рос.мовою) ©&℗ Вячеслав Добрынин, © По лицензии ООО «Первое Музыкальное издательство» 2010 г. (1-19). Издатель: ООО «Бомба Мьюзик».

Изготовитель: ООО «ПО Евро Оптикал Диск».[190]

2011 Майский вальс — Песни войны І.Лученок, М.Ясень Майский вальс (рос.мовою) 100 пісень у форматі МР3. Жанр: Військова пісня. Тривалість: 05 год 38 хв. Треки: 100

Формат / Бітрейт: MP3, 44.1 KHz, 256 Kbps. Розмір: 700 MB[191]

2013 Верила-Верю! С.Білявська, В.Окороков Эх! (рос.мовою) дует із К.Шавріною © РАО. По лицензии ООО «Первое музыкальное Издательство» (1, 4, 17, 18), Н. Зиновьев, А. Морозов, В. Окороков, И. Резник.

Монолит ‎– MT 001091-296-1[192],[193],[194]

2015 Made in USSR С.Осіашвілі, В.Добринін Колодец (рос.мовою) Якість: mp3|320 kbrs. Час звучання: 06:06:27

Розмір файлу: 846 Mb[195][196]

2015 Дискотека 80-х (2015) С.Осіашвілі, В.Добринін Колодец (рос.мовою) Якість: mp3|320 kbps. Час звучання: 12:43:53

Розмір файлу: 1.71 GB[197]

2015 70 песен к 70-летию Великой Победы! М.Ясень, І.Лученок Майский вальс (рос.мовою) Якість: mp3|320 kbps. Час звучання: 03:56:01

Розмір файлу: 564 MB[198]

Відео колекція (DVD)[ред. | ред. код]
Рік Назва пісні Автори Примітки
2011 Відео колекція. Ярослав Євдокимов (російською мовою) Компіляція Dream Box Studio. Формат 16:9. Тривалість 80 хв. Mooc design color prsntsng.[199]
Різні роки Відео колекція. Ярослав Євдокимов (російською мовою) Компіляція Відео: DivX 3 Low, 640 x 480, 4/3, 2 016 Kbps, 25.000 fps, 0.263 b/px. Аудіо: MPEG-1 Audio layer 3, 192 Kbps, CBR, 44.1 KHz, 2 ch. Формат: AVI. Розмір: 556.98 Mb.[200],[201]
Передача «Ширше коло» (DVD)[ред. | ред. код]
Рік Назва пісні Автори Примітки
1990 «Наломал черемухи» (російською мовою) Композитор — О. Морозов. Автор слів — А.Поперечний Концертна програма за участю самодіяльних колективів і популярних естрадних виконавців, що виходила в ефір з 1976 року. У святковому випуску, приуроченому Дню міжнародної солідарності трудящих, беруть участь різноманітні танцювальні колективи, а також естрадні співаки: Тетяна Луканова, Ярослав Євдокимов, Леонід Агутін, Філіпп Кіркоров, Євген Гетьманський, Михайло Муромов, Едіта П'єха, Роксана Бабаян, Олександр Сєров та інші. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. [230]
Фестиваль «Пісня року» (DVD)[ред. | ред. код]
Рік Назва пісні Автори Примітки
1981 «Зачарованная моя» (білоруською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — Г.Буравкін Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: DD 5.1/2.0. Тривалість: 2 год. 30 хв. [231]
1983 «Письмо из 45-го» (російською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1 Тривалість: 1 год. 51 хв. [232]
1985 «Майский вальс» (російською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Ефір 30.12.1985 р. Палац спотру «Динамо». Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 2 год. 40 хв.[202],[203],[204]
1986 «Берег юности» (російською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — В.Бут Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 3 год. 33 хв. [233]
1987 «И пока на Земле существует любовь…» (російською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — Р.Рождественський Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 3 год. 07 хв. [234],[205],[206]
1988 «Тихая пристань» (російською мовою) Композитор — І.Лученок. Автор слів — Ю.Рибчинський Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 2 год. 49 хв. [235]
1989 «Фантазер» (російською мовою) Композитор — О.Морозов. Автор слів — С.Романов Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 2 год. 43 хв. [236],[207]
1990 «За Дунаем» (російською мовою) Композитор — О.Морозов. Автор слів — А.Поперечний Концерт Пісня 1990 (осінь). Останній проміжний випуск телефестивалю «Пісня-90». BOX 32-38. Тривалість 72 хв.[208]
1990 «За Дунаем» (російською мовою) Композитор — О.Морозов. Автор слів — А.Поперечний Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Звукова система: Dolby Digital Surround 5.1. Тривалість: 3 год. 48 хв. [237]
2007 Збірка «Песня 81-85» (російською мовою) Компіляція Завершальні програми Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. 5 DVD. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Дистриб'ютор — Bomba Music. Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1). Тривалість: 11 год. 22 хв. [238]
2007 Збірка «Песня 86-90» (російською мовою) Компіляція Завершальні програми Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. 8 DVD. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Дистриб'ютор — Bomba Music. Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1). Тривалість: 13 год. 10 хв. [239], [240]
2007 Збірка «Песня 71-90» (російською мовою) Компіляція Завершальні програми Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. 20 DVD. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Дистриб'ютор — Bomba Music. Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1). [241]
2007 Збірка «Советский Союз — Песня-1989/1990 (2007)» (російською мовою) Компіляція Завершальні програми Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. DVD. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. ООО «Контакт відео». Виробник ООО «Градієнт».[209]
2008 Збірка «Песня 71-90» (російською мовою) Компіляція Завершальні програми Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. 27 DVD. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Дистриб'ютор — Bomba Music. Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1). Тривалість: 50 год. 30 хв. [242]
Фестиваль «Пісня року» (CD)[ред. | ред. код]
Рік Назва пісні Автори Примітки
2007 «Зачарованная моя» (білоруською мовою), 1981 Композитор — І.Лученок. Автор слів — Г.Буравкін Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Bomba Music, Andreyevs Production. Тривалість: 1 год. 29 хв. [243]
2007 «Берег юности» (російською мовою), 1986 Композитор — І.Лученок. Автор слів — В.Бут Завершальна програма Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні. Компіляція. Кінокомпанії: Держтелерадіо СРСР, Держтелерадіофонд СРСР. Bomba Music, Andreyevs Production. Тривалість: 58:07 хв. [244]Пісня-86

Естрадний репертуар[ред. | ред. код]

  • «А все-таки марши» (російською) — М.Дахіє, В.Плешак
  • «Ах мама, маменька» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Барабанщица» (російською) — Б.Ємельянов
  • «Без вины виноватые» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
  • «Белая вьюга» (російською) — Н.Грибачов, Е.Зарицький[210]
  • «Белокурая колдунья» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
  • «Белыя крылы» (білоруською) — Г.Буравкін, Е. Зарицький[210]
  • «Белые лилии» (російською) — М.Меєрович, І.Матета
  • «Берег юности» (російською) — В.Бут, І.Лученок
  • «Берегите матерей» (російською) — Р. Гамзатов, Е. Зарицький[210]
  • «Боюсь, что разлюблю» (російською) — Р.Казакова, А.Федорков[211]
  • «Будьте долгу верны» (цикл пісень російською) — Р.Гамзатов (пер. О. Я. Козловського), В.Іванов
  • «Варенички» — українська народна пісня[212]
  • «Верочка» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
  • «Весна на Заречной улице» (російською) — А.Фатьянов, Б.Мокроусов
  • «В землянке» («Бьется в тесной печурке огонь») (російською) — А.Сурков, К.Лістов
  • «Вечер на рейде» (російською) — А.Чуркін,[213] В.Соловйов-Сєдой
  • «Вишневый сад» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
  • «Віють вітри» — І.Котляревський, муз. народна, обробка М.Лисенка
  • «Вниз по матушке Волге» — російська народна пісня
  • «Возвращение в осень» (російською) — В.Шемянський, В.Шемянський
  • «Вокзал Савеловский» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Вот какая ты, любовь!» (російською) — П.Хмара, В.Малежик
  • «Все сбудется» (російською) — В.Верба,[214] Е.Зарицький[210]
  • «Гандзя» («Чи є в світі молодиця») — Д.Бонковский
  • «Героям Бреста» (Я иду по святой земле…(російською)) — В. Левін, Л.Захлєвний
  • «Горе не горе» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
  • «Горячий снег» (російською) — М.Львов, А.Пахмутова
  • «Давай полюбим этот мир» (російською) — Ф.Царикаті[215]
  • «Два кольори» — Д.Павличко, О.Білаш
  • «День рождения» (російською) —
  • «Динамо-82» (російською) — Г.Буравкін, І.Лученок[216]
  • «До конца, до тихого креста» (російською) — Н.Рубцов, О.Морозов
  • «Душевная боль» (російською) — В.Циганов, В.Окороков
  • «Дивлюсь я на небо» («Небо») — М.Петренко, Л.Александрова, обробка В.Заремба
  • «Европа» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
  • «Ехал я из Берлина» (російською) — Л.Ошанін, І.Дунаєвський
  • «Журавли» (російською) — Р.Гамзатов (аварською, переклад російською — Н. Гребнєв), Я.Френкель
  • «За белою рекой» (російською) — В. Гін (В.Гінзбурзький), О.Морозов
  • «Загрусти, душа» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Загрусти, душа моя» (російською)— А.Поперечний, А.Хоралов
  • «За друзей» (російською) — О.Куланіна, В.Окороков[217]
  • «За Дунаем» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Завтрашний день» (російською) — Р. Рождественський, М. Фрадкін
  • «Замова» (білоруською) — В.Некляєв, Е. Зарицький[210]
  • «Зачарованная мая» (білоруською) — Г.Буравкін, І.Лученок
  • «Зачарована моя» (російською) — В.Гін (В.Гінзбурзький), І.Лученок
  • «Зачем же люди расстаются» (російською) — М.Рябінін, Б.Ємельянов
  • «Земля молодых» (російською) — Л.Прончак, Е.Зарицький
  • «Здравствуй» — лучше, чем «Прощай» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
  • «Золотце моё» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Зря говорят» (російською) — Л.Рубальська, Е. Зарицький[210]
  • «И пока на земле существует любовь» (російською) — Р. Рождественський, І.Лученок
  • «Калины куст» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Камар» — білоруська народна пісня
  • «Кафе у моря» (російською) — В.Зінов'єв, І.Матета
  • «Качели» (російською) — Ю.Рейдель, В.Шаїнський
  • «Кветка-папараці» (білоруською) — В.Буднік, А.Гречаников[218]
  • «Кветка шчасьця» (білоруською) — О.Легчилов, І.Лученок[219],[220]
  • «Клубится волною» (російською) — М.Вазех, переклад П.Чайковського, А.Рубінштейн
  • «Край белого дня» (російською) — Л.Ошанін, І.Лученок
  • «Колодец» (російською) — С.Осіашвілі, В.Добринін
  • «Колокольчик» (російською) — Г.Горбовський, О.Морозов
  • «Кони степные» (російською) — А.Луговський, Е.Зарицький
  • «Конокрад» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Кораблик беленький» (російською) — Л.Дербеньов, О.Морозов
  • «Красавица-невеста» (російською) — В.Гін (В.Гінзбурзький), І.Лученок
  • «Кто с нами» (російською) — Н.Тряпкін, О.Морозов
  • «Кукушка» (російською) — В.Кочетков,[221] І.Лученок
  • «Курочка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Ледокол» (російською) — Л.Дербеньов,[222] І.Матета
  • «Лета першага спаткання» (білоруською) — П.Кошель, І.Лученок
  • «Листок календаря» (російською) — Н.Шкор, Е. Зарицький[210]
  • «Любовь и ложь» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
  • «Лучик света» (російською) — Д.Григор'єв, В.Окороков
  • «Майский вальс» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
  • «Малая родина» (російською) — Ю.Паркаєв, О.Морозов
  • «Маменька» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Мамины слова» (російською) — Ю.Ремесник, А.Хоралов
  • «Между двух огней» (російською) — М.Меєрович, О.Морозов
  • «Между мной и тобой» (російською) — сл., муз. А.Хачатуров
  • «Месяц малады» (белоруською) — Г.Буравкін, Е. Зарицький[210]
  • «Метель» (російською) — М.Меєрович, О.Морозов
  • «Метроном» (російською) — О.Жуков,[223] Л.Захлєвний
  • «Милосердие» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Л.Захлєвний
  • «Мини-футбол» (російською) — Ю.Ремесник, В.Малежик
  • «Мир тебе, земля!» (російською) — В. Дроздовська, Е. Зарицький[210]
  • «Молитва» (російською)
  • «Молчи» (російською) — А.Смогул,[224] В.Малежик
  • «Муха» (російською) —
  • «Набат тишины» (російською) — Д.Михлеєв, Е. Зарицький[210]
  • «Наливай!» (російською) — В.Степанов, І.Матета
  • «Наломал черемухи» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «На обратном пути» (російською) — Л.Рубальська, В.Мигуля
  • «Напиши мне письмо» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
  • «Насіце ордэны» (білоруською) — А.Коваль-Волков,[225][226] Л.Захлєвний
  • «Начныя кастры» (білоруською) — С. Граховський, Е. Зарицький[210]
  • «Не жалей!» (російською) — Ф.Радов, О.Морозов
  • «Не звони в колокола» (російською) — І.Рєзнік, В.Окороков
  • «Ніч яка місячна» («Виклик») — М.Старицький, М.Лисенко
  • «Нелегко удержаться в седле» (російською) — Ф.Царикаті[215]
  • «Не остуди свое сердце, сынок» (російською) — В.Лазарєв,[227] В.Мигуля
  • «Не рви рубаху» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
  • «Несе Галя воду» — українська народна пісня
  • «Огни вокзала» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
  • «Ой на горі два дубки» — комп. В.Конощенко[228]
  • «Ой мороз, мороз» — російська народна пісня
  • «Ой червоний бурячок» — українська народна пісня
  • «Осенние цветы» (російською) —
  • «От любви спасенья нет» (російською) — В.Добринін
  • «Ти ж мене підманула» — українська народна пісня
  • «Палыновая ростань» (білоруською) — Н.Гілевич, Е.Зарицький[210]
  • «Памятаю» (білоруською) —
  • «Память» (Сколько вечных огней…) (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
  • «Перелетные птицы» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Перепёлочка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Песня любви моей» (російською) — Я.Євдокимов і А.Хачатуров, А.Хачатуров і Г.Шило
  • «Песня о Минске» (російською) — І.Панкевич, В.Оловніков
  • «Песня о Че Геваре» (російською) — Г.Буравкін, І.Лученок
  • «Пехота» (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
  • «Письмо» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
  • «Пісня про рушник»А.Малишко, П.Майборода
  • «Письмо из 45-го» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
  • «Победа» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Л.Захлєвний
  • «Подковочка» (російською) — М.Таніч, В.Окороков
  • «Под лоскутным одеялом» (російською) — Л.Рубальська, О.Клевицький
  • «Под окном широким» — російська народна пісня
  • «Покатились деньки» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Поле памяти» (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
  • «Полинушка» (російською) — Ю.Ремесник,[229] В. Малежик
  • «Полынная ростань» (російською) — Н.Гілевич, Е.Зарицький[210]
  • «Последний поезд» (російською) — І.Рєзник, В.Окороков
  • «Прохоровское поле» — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Разгулялся ветер» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Разруби меня взглядом» (російською) —
  • «Ребята» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
  • «Роза красная моя» (російською) — Л.Козлова, С.Коржуков
  • «Ростань» (білоруською) — І.Скурко, І.Лученок
  • «Світанак» (білоруською);— В.Некляєв, І.Лученок
  • «Серая кошка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Скакал казак через долину» — російська народна пісня
  • «Сладкая водочка» (російською) — Є.Муравйов, О.Морозов
  • «Слёзы капают» (російською) — С.Григор'єв, В.Окороков
  • «Снежинки из кружев» (російською) —
  • «Снимок в газете» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
  • «Сожаление» (російською) — О.Жуков, Л.Моллер
  • «Солнышко» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
  • «Соловей» (російською) — А.Пушкін, П.Чайковський
  • «Соловьиная роща» (російською) — А.Поперечний, Д.Тухманов
  • «Соловьи Хатыни» (російською) — Н.Тулупова, переклад В. Лазарева, І.Лученок
  • «Старый клен» (російською) — М.Матусовський, О.Пахмутова
  • «Стоп, душа» (російською) — А.Поперечний, В.Окороков
  • «Так пришла к нам Победа!» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Е. Зарицький[210]
  • «Там за окнами» (російською) — Ю.Дружков, Л.Мялик, В.Окороков
  • «Тихий уголок» («Тихая пристань») (російською) — Ю.Рибчинський, І.Лученок
  • «Темная ночь» (російською) — В.Агатов, Н.Богословський
  • «Только ночь» (російською) — В.Степанов, І.Матета
  • «Туман» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
  • «32 минуты» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
  • «Україно, мати» — В.Крищенко,[230] Г.Татарченко[231]
  • «Улетают птицы к югу» (російською) —
  • «Улица детства» (російською) — Н.Зінов'єв, О.Морозов
  • «Ураган» (російською) — А.Клименко, Г.Мчиделі
  • «Уходи, любовь» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
  • «Фантазёр» (російською) — С.Романов, О.Морозов
  • «Франтавыя дарогi» (білоруською) — Г.Буравкін, І.Лученок
  • «Хорошо» (російською) — А.Поперечний, В.Окороков
  • «Храм Христа» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
  • «Хрустальные цепи» (російською) — А.Демиденко, О.Морозов
  • «Целую твою ладонь» (російською) — Л.Котюков, Б.Ємельянов
  • «Чарка на пасашок» (білоруською) — А.Легчилов, А.Болотніков
  • «Часовенка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Червона рута» — В.Івасюк
  • «Черемшина» («Знов зозулі голос чути в лісі») — М.Юрійчук, В.Михайлюк
  • «Чом ти не прийшов» — українська народна пісня
  • «Чудотворная» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
  • «Шел казак…» — російська народна пісня
  • «Элегия» (російською) — Л.Галле, переклад А. Сантагано-Горчакова, Жуль Массне
  • «Эмигрантка» (російською) — Р.Казакова, А.Федорков[211]
  • «Это мы, Господи!» (російською) — З.Вальшонок, Б.Ємельянов
  • «Эх!» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
  • «Эхо в ночи» (російською) — Л.Рубальська, Е.Зарицький[210]
  • «Я перед вами с памятью своей» (російською) — О.Вертинський,[232] Л.Захлєвный

Медіаархів[ред. | ред. код]

Творчі вечори колег[ред. | ред. код]

Рік Творчий вечір Пісні Примітки
1988 «Пятое время года». Авторський вечір Ігоря Лученка У концерті брали участь: «Чаровніци», Великий дитячий хор Держтелерадіо СРСР, Віктор Попов, Державний концертный оркестр Білорусі, Ярослав Євдокимов, Ядвіга Поплавська, Олександр Тиханович, Тамара Гвердцителі, «Сябри», Валентина Толкунова, «Пісняри». ТК «Время». 109 хв.[233] Трансляція 08.07.2011 р. на Центральному Інтернет ТВ.
1989 «Ни минуты покоя». Творчий вечір В'ячеслава Добриніна «Колодец» (рос. мовою) Перший творчий вечір композитора В'ячеслава Добриніна. У концерті брали участь: Я.Євдокимов, Л.Лещенко, І.Суручану, М.Боярський, В.Легкоступова, сам В.Добринін. Про пісенну творчість композитора розповідають Ю.Філінов, Л.Рубальська, Л.Дербеньов, С.Осіашвілі. ТК НОСТАЛЬГІЯ[234], [245]
1990 «Именины Сердца». Творчий вечір композитора Олександра Морозова. (20-ліття творчої діяльності) «Фантазер», «За Дунаем» (рос. мовою) На концерті «Іменини серця», присвяченому 20-літтю творчості композитора О.Морозова, звучали пісні маестро у виконанні Я.Євдокимова, Л.Сандулесу, М.Гнатюка, С.Ротару, групи «Форум». Державний центральний концертний зал «Росія». Ведуча — диктор ЦТ Тетяна Веденєєва.[235],[236][237]Іменини серця. Творчий вечір О.Морозова[246], [247]
1991 Вас запрошує Лариса Рубальська «Под лоскутным одеялом» (рос. мовою) Творчий вечір поетеси Л.Рубальської. У програмі беруть участь: Я.Євдокимов, В.Мигуля, В.Соломін, К.Семенова, А.Буйнов. Ведуча — Лариса Рубальська. Державний театр естради.[238], [248]
1998 «Играй, музыкант». Творчий вечір Ігоря Матети «Кафе у моря», «До дна» (рос. мовою) Творчий вечір композитора Ігоря Матети у державному центральному концертному залі «Росія». 26 вересня 1998 р. У програмі беруть участь: Я.Євдокимов, М.Распутіна, А.Малінін, Л.Лещенко, Т.Маркова.[239], [249]
2002 «Всё, что в жизни есть у меня». Творчий вечір В'ячеслава Добриніна «Колодец» (рос. мовою) Результатом концерту став випуск альбому «Кремлівські зірки»,[240] до якого увійшли пісні у виконанні Я.Євдокимова, В.Леонтьєва, Л.Вайкуле, А.Буйнова. Державний Кремлівський Палац.[241], [250]
2003 «А жизнь продолжается». Авторський концерт композитора Олександра Морозова «За Дунаем» (рос. мовою) Державний Кремлівський Палац. Подвійний ювілей композитора: 55-ліття і 35-ліття творчої діяльності. У березні 2003 р. відбувся творчий вечір, названий за відомою піснею композитора. Телевізійна трансляція відбулась на каналі РТР.,[242] [251] — хв. 46,50
2004 «Україна ненька — матушка Россия». Авторський концерт композитора Олександра Морозова «Фантазер», «За Дунаем» (рос. мовою) Державний Кремлівський Палац. Телевізійна трансляція відбулась на каналі РТР.

[242],[252]

2004 «Любите, пока любится!». Авторський концерт композитора Олександра Морозова «Фантазер», «За Дунаем» (рос. мовою) Державний центральний концертний зал «Росія». Концерт присвячений урочистій церемонії відкриття іменної зірки народного артиста Росії на Площі Зірок Державного центрального концертного залу «Росія» за участю О.Морозова, Й.Кобзона, Л.Лещенка, Н.Баскова, Я.Євдокимова, Е.П'єхи, Р.Ібрагімова, артистів театру пісні «Самородок».[253]
2006 «АЗБУКА ЖИЗНИ от А до Я». Ювілейний концерт В'ячеслава Добриніна «Колодец» (рос. мовою) Ювілейний концерт до 60-ліття В.Добриніна. 25 січня 2006 року. Державний Кремлівський Палац.[243],[244] [254]
2008 «Играй, музыкант». Творчий вечір Ігоря Матети «Кафе у моря», «До дна» (рос. мовою) [245], [255]
2009 Катерина Шавріна. «Покуролесим» «Ех!» (дует із К.Шавріною) (рос. мовою) Концерт до 40-ліття творчої діяльності К.Шавріної. 3 квітня 2009 року. Державний театр естради.[246],[247] Також знято відеофільм «Покуролесим» (2009)[248]
2009 Фелікс Царікаті: «Для вас мои песни. Для вас мое сердце» «Давай полюбим этот мир» (Я.Євдокимов, Ф.Царікаті, дует «Сладка ягода») (рос. мовою) Ювілейний концерт у Державному центральному концертоному залі «Росія», [256] Третій канал. ТВЦентр [257]
2009 Анатолій Поперечний: «Цей малиновий дзвін» «За Дунаєм!» (рос. мовою) Ювілейний творчий вечір поета-пісняра у Московському Державному театрі естради, 19.11.2009 р. Ведуча концерту — Світлана Моргунова.[249]
2011 Ювілейний концерт композитора Бориса Ємельянова «Без вины виноватые», «Зачем же люди расстаются», «Целую твою ладонь» (рос. мовою) Ордена Дружби народів Центральний Будинок працівників мистецтв.[250],
2013 «Играй, музыкант». Ювілейний вечір Ігоря Матети «Кафе у моря», «До дна» (рос. мовою) Ювілейна програма композитора І.Матети з нагоди його 50-ліття. Державний центральний концертний зал «Росія».[251], [258]
2015 «Від усього серця…». Ювілейний вечір Аркадія Хоралова «Мамині слова» (рос. мовою) Ювілейний концерт Аркадія Хоралова з нагоди 65-ліття і 45-ліття творчості. Державний центральний концертний зал «Росія».12.11.2015 р.[252] [259]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва фільму Пісні Примітки
1980 Цикл пісень «Пам'ять». Фільм-концерт «Поле памяти», «Носите ордена», «Милосердие», «Песня Победы» (рос.мовою) Транслювався по ЦТ і по першій програмі всесоюзного радіо 09.05.1980 р., відразу після параду Перемоги.[253],[254]
1980 «Метроном». Телеконцерт приурочений Олімпіаді-80 «Метроном», «Сожаление» (рос.мовою) Концертна програма присвячена Олімпіаді-80. Прозвучали пісні Л.Захлєвного, Л.Моллера на вірші О.Жукова[255]
1984 «Если б камни могли говорить». Фільм-концерт «Героям Бреста» (Я иду по святой земле…) (рос. мовою), «Песня о Минске» (російською) — дует із В.Вуячичем Концертна програма із циклу «Салют Перемоги» присвячена 40-літтю звільнення Білорусі від німецько-фашистських загарбників. У програмі беруть участь: В.Вуячич, Я.Євдокимов, В.Кучинський, Ю.Ступаков, Г.Латишев, ВІА «Сябри», військовий оркестр Мінського гарнізону ім. А.Александрова, академічний ансамбль пісні й танцю Радянської Армії… Режисер: В.Черкасов[256], [260], [261][257]
1986 «Однажды летом». Фільм-концерт «Полынная ростань» (рос. мовою). Прем'єра пісні. Гумористична й музична концертна програма. Ведучі: І. Грибуліна, О.Дитятєв. За участі В. Малєжика, Н. Рожкової, Р. Карцева, К. Семенової, В. Леонтьєва, Л. Оганезова, ансамблів «Кукуруза», «Аріель», «Браво», «Ровесник», Я.Євдокимова, О.Седової. Центральне телебачення. Ефір 30.08.1986 р. Тривалість: 01:28:18 хв.[258],[259],[260][262], [263]
1987 «Как прекрасны мир и земля…». Фильм-концерт «Майский вальс» (рос. мовою) Головна редакція музичних програм[261], [264], [265][266]
1987 Всесоюзний фестиваль телевізійних фільмів. Концертна програма У 1987 році у Мінську пройшов уже ХII Всесоюзний фестиваль телевізійних фільмів. У концертній програмі Всесоюзного фестивалю беруть участь: Ярослав Євдокимов, Сергій Захаров, Наталія Нурмухамедова, Полад Бюльбюль-огли, Аннє Вескі, Людмила Сенчина, Михайло Боярський.[262]
1987 «И пока на земле существует любовь…» Фільм-концерт «Месяц малады» (білор. мовою), «Зачарованая мая» (білор. мовою), «Віють вітри», «Полынная ростань» (рос. мовою), «Поле памяти» (рос. мовою), «Майский вальс» (рос. мовою), «Листок календаря» (рос. мовою), «И пока на Земле существует любовь…» (рос. мовою) Пісні на вірші Г.Буравкіна, Н.Гілевича, В.Некляєва, Р.Рождественського, М.Ясеня. Музика Е.Зарицького, Л.Захлєвного, І.Лученка. За участю естрадно-хореографічних ансамблів «Чаровніци», «Сенс», симфонічного оркестру Держтелерадіо БРСР, инструментального ансамблю «Планета». Сценарій і постановка Б.Бахтіярова.[263][267]

ТВ-проекти[ред. | ред. код]

Концертні програми[ред. | ред. код]

Рік Назва програми Пісні Примітки
1982 «Блакитний вогник» «Память» (рос. мовою) Листопадовий випуск. Шістдесят п'ята річниця Великого Жовтня на радянському телебаченні із улюбленим «Блакитним вогником». У концертній студії «Останкіно» У святковому концерті беруть участь: Аліса Фрейндліх, Людмила Чурсіна, Ігорь Горбачов, Людмила Сенчина, Лев Лещенко, Дмитро Гнатюк, Юрій Тимошенко і Єфим Березін (Тарапунька і Штепсель), Людмила Рюміна, Ярослав Євдокимов, Єрмек Серкебаєв, Алла Пугачева та багато інших виконавців.[264],[265] [268]
1984 «Салют Перемоги» «Героям Бреста.(Я іду по святій землі)» (рос. мовою) Програма присвячена 40-літтю звільнення Белорусі від німецько-фашистских війск. (1984 рік). ГОСТЕЛЕРАДІОФОНД.[269]
1984 «Блакитний вогник» «Завтрашний день» (рос. мовою) Листопадовий випуск, 7.11. Концертна студія «Останкіно». У конценрті брали участь: Л. Зикіна, С. Ротару, В. Кікабідзе, В. Толкунова, Н. Караченцев, Я. Йоала, И. Отієва, Я. Євдокимов, ВІА «Пламя» та інші.[265][270]
1986 Концерт радянської пісні і естрадної музики VII Всесоюзного з'їзду композиторів. «Майский вальс» (рос. мовою) Концертний зал «Росія». У супроводі оркестру під керуванням Анатолія Бадхена.[271]
1986 Концерт радянської пісні і естрадної музики VII Всесоюзного з'їзду композиторів. «Майский вальс» (рос. мовою) Колонний зал Будинку союзів. У супроводі оркестру під керуванням Анатолія Бадхена.[272]
1986 Фестиваль солдатської пісні у Біловезькій пущі Держтелерадіофонд. Жанр: концертна програма. Виробництво: Головна редакція програм для молоді. Рік 1986. Хронометраж: 2:04:59. Ведучі: диктор М Бурцева, Д Полетаєв. Режисер: О Маркичева. Анотація: перша передача циклу конкурсних програм «Коли співають солдати» армійської і флотської самодіяльності, присвячених 70-літтю радянської армії і військово-морського флоту. Разом із учасниками фестивалю у програмі беруть участь Я.Євдокимов, М.Караченцев, В.Толкунова, вокально-інструментальні ансамблі «Вераси», «Пісняри».[266][267][268][269]
1986 Фестиваль солдатської пісні у місті-герої Одесі «Майский вальс» (рос. мовою) Держтелерадіофонд. Ідентифікаційний номер: 38856 Жанр: концертна програма. Виробництво: Головна редакція програм для молоді. Рік 1986. Хронометраж: 02:47:00. Ведучі: диктор М Бурцева, Д Полетаєв. Режисер: А Алексеєв, О Маркичева. Анотація: друга передача циклу конкурсних програм «Коли співають солдати» армійської і флотської самодіяльності, присвячених 70-літтю радянської армії і військово-морського флоту. Разом із учасниками фестивалю у програмі беруть участь Я.Євдокимов, М.Боярський, І.Ніколаєв, М.Дунаевський, А.Широченко, брати Радченки.[270][271][272][273]
1988 Ширше коло У передачі, присвяченій 71-й річниці Жовтня, беруть участь: Ігор Саруханов, ансамбль «Пісняри», Сергій Беліков, Володимир Кузьмін, Ярослав Євдокимов, Катерина Суржикова й учасники художньої самодіяльності.[274]
1989 Ширше коло «За Дунаем» (рос. мовою) Концертна програма за участю самодіяльних колективів і популярних естрадних виконавців, що виходила в ефір з 1976 року.[273], [274]
1989 Заспіваймо, друзі! Зйомки проводиись в Одесі. Учасники програми: композитор О.Морозов, В.Вахрамов, І.Тальков, В.Малежик, М.Распутіна, група «Електроша» (Тобольськ), Г.Галицька, група «Мона Ліза» (Москва), Р.Султанов, вокальний ансамбль «Гама» (Дніпропетровськ), народна шоу-група «Біла ворона» (Хабаровськ), В.Міщук і В.Міщук (Рига), ансамбль «Жива вода» (Білгород-Дністровський), група «Амадеус», Я. Євдокимов, група «Дюна», група «Сталкер», А.Державін.[275]
1990 Музичний марафон Жанр: концертна програма. Виробництво: Головна редакція музичних програм. Рік виробництва: 1990. Хронометраж: 02:06:00.Ведучі: А Вовк, В Вахрамов. Анотація: концертна програма за участі А.Вескі, Р.Бабаян, І.Саруханова, ансамблю «Гжель», В.Готовцевої, Я.Євдокимова та ін.[276]
1990 Ширше коло «Наломал черемухи» (рос. мовою) Концертна програма за участю самодіяльних колективів і популярних естрадних виконавців, що виходила в ефір з 1976 року. У святковому випуску, приуроченому Дню міжнародної солідарності трудящих, беруть участь різноманітні танцювальні колективи, а також естрадні співаки: Тетяна Луканова, Ярослав Євдокимов, Леонід Агутін, Філіпп Кіркоров, Євген Гетьманський, Михайло Муромов, Едіта П'єха, Роксана Бабаян, Олександр Сєров та інші.[275], [276], [277][278]
1990 Ширше коло «Вот какая ты, любовь», «Фантазер» (рос. мовою) Концертна програма за участю самодіяльних колективів і популярних естрадних виконавців, що виходила в ефір з 1976 року. Нам 15 років — Новорічний ювілейний випуск [279], [280][281]
1991 Заспіваймо, друзі! «За Дунаем», «Ураган» (рос. мовою) У третьому виїзному випуску програми у місті Вітебську беруть участь: Ігорь Наджиєв, Ярослав Євдокимов, В'ячеслав Малежик, Галина Бесєдіна, Сергій Чумаков, Маша Распутіна, Філіпп Кіркоров. Самодіяльна співачка Є. Кузьміна виконає «Бабі-блюз», Д. Халід — «Марш одиноких женщин», А. Духовський — «Тум-балалайку», а вокаліст групи «Лесоповал» Сергій Коржуков «А белый лебедь на пруду».[277], [282], [283]
1994 «Добра і щастя вам, друзі!» «Горе не горе» (рос. мовою) Український центр мистецтв у Москві. Урочистості з нагоди 50-ліття звільнення України від німецько-фашистських зазагарбників. У концерті беруть участь артисти із України, Росії, Білорусі, а саме Я.Евдокимов, К.Шавріна, І.Саруханов, Й.Кобзон.[284]
1996 Шарман-шоу «Только ночь» (рос. мовою) Музична програма. Виходила із 1993 по 1996 роки на телеканалі РТР. [285]
1996 Шарман-шоу «До дна!» (рос. мовою) Музична програма. Виходила із 1993 по 1996 роки на телеканалі РТР. [286]
1996 Шарман-шоу «Калины куст» (рос. мовою) Музична програма. Виходила із 1993 по 1996 роки на телеканалі РТР. [287]
1998 Міжнародний музичний фестиваль «Золотий шлягер у Могильові» «Фантазер» (рос. мовою) Ідея фестивалю виникла через бажання зібрати разом «забутих» артистів, що входять до «золотого фонду» радянської пісні, зберегти і продовжити найкращі традиції музичної культури у пісенному жанрі, об'єднати культурний простір країн СНД і країн далекого зарубіжжя, реалізувати ідеї спадкоємності поколінь діячів культури й мистецтва. (Білорусь)[278], [288]
2003 Урочистий вечір з нагоди 40-ліття польоту першої жінки у космос — Валентини Терешкової. Державний концертний зал «Росія». Москва, 17 червня 2003 р.[279]

Передачі[ред. | ред. код]

Рік Назва передачі Примітки
1991 Музична альтанка (рос.мовою) Передача в рамках концертної програми «Споёмте, друзья!». Ведучі В.Вахрамов і Т.Веденеєва. Зйомки у м. Вітебську (Білорусь).[289] Споёмте, друзья! Мин. — 20.24., [290]
1993 Живіть і радійте. Зустріч із Ярославом Євдокимовим (рос.мовою) Виробництво: Студія «Народное творчество».[280]
1996 Авторська передача Ексклюзив (рос.мовою) Тольятті. Телевізійна передача про музику та її виконавців. Автор сценарію, режисер — Наталія Корсакова. (Академкіно)[291]
1999 Сиреневый туман. «Уходи любовь» (рос.мовою) Телеканал РТР-Росія[281], [292]
1999 Музичний ринг. Золота колекція. О.Морозов і артисти естради (рос.мовою) Канал РТР. Автори передачі Володимир і Тамара Максимови. Запис 9 квітня 1999 р. За участі Миколи Баскова, братів Радченків, Ярослава Євдокимова, Стелли, Каті Огоньок [293],[282]
2004 Принцип доміно. Прощай високосний рік (рос.мовою) Телеканал НТВ[283],[284] У «Принципі» може бути все. У кожній програмі — різні історії та їх обговорення, різні, але завжди цікаві гості. Ведуть програму Олена Ханга і Дана Борисова.
2007 Малахов плюс. Вся правда про жири (рос.мовою) Перший телеканал. Шоу «Малахов+». Ідея передачі у тому, щоб розповісти про нетрадиційні методи лікування. Ведуть програму Геннадій Малахов і Олена Проклова. Архівний телевізійний номер передачі № 35154[285] Дата виходу передачі: 23.11.2007 р.
2009 Найкращі роки нашого життя. «Колодец» (рос.мовою) Найкращі роки нашого життя — ретро-шоу, що виходило на каналі «Росія» з 8 листопада по 30 грудня 2009 року. Випуск 5.[294]
2009 На хвилі моєї пам'яті (рос.мовою) ЗОА «Первый канал. Всемирная сеть». Авторська програма О.Нестерова — це невимушена розмова про улюблену музику, що виховала декілька поколінь, із її творцями. Ті люди, що формували музичний світогляд усієї країни, розповідають нам про свою роботу, цікаві історії, пов'язані із найвідомішими творами, діляться планами на майбутнє.[295]
2009 Запрошує Борис Ноткін (рос.мовою) ТВЦ. Жанр програми «Запрошує Борис Ноткін» — інтерв'ю. Тривалість: 25 хв. Дата виходу в ефір: 2009-05-24. Мова — російська. У гості до відомого ведучого приходять популярні актори, політики, спортсмени, державні діячі. Цього разу Б.Ноткін вдома у Я.Євдокимова.[286] Частина перша [296]. Частина друга [297], [298]
2009 Добрий вечір, Москва! (рос.мовою) ТВЦ. Дата виходу в ефір: 11 грудня, напередодні Дня Конституції Російської Федерації, присячений цьому святу і називається «Широка страна моя родная»… Ведучі Лариса Голубкіной та Олексій Ягудін. За участі Азізи, Аннє Вєскі, Ярослава Євдокимова, Надії Чепраги, Батирхана Шукенова, Ксенії Георгіаді, груп «Верасы», «Учкудук».[287]
2010 Добрий вечір, Москва! Найкраще (рос.мовою) ТВЦ. Тривалість: 57 хв. Дата виходу в ефір: 27.02.2010 р. Мова — російська. Беруть участь: Н.Варлей, Н. Бабкіна, Я.Євдокимов, Н. Чепрага, Р. Ібрагімов та ін.[288]
2012 Розмова з О.Мягченковим (рос.мовою) Автор і ведучий Олександр Мягченков. Режисер О.Войтенко. Оператори: М.Мурсалов, К.Шеголєв. Виробництво, продюсер І.Каленов. Виробництво ТОВ «Медіа Група Кворум» ВАТ "ГТК «ТБ Столиця». «Розмова з Олександром Мягченковым» — телевізійна програма. «Розмова з Олександром Мягченковым» — це дві людини в студії, ведучий Олександр Мягченков і герой — цікава людина. Але це не запитання й відповіді. Це живий обмін досвідом, енергетикою, думками. У результаті такого обміну відбувається відкриття Героя. Глядачі бачать відому людину іншими очима. Ефір: 17.05.2012 року.
2012 Сьогодні увечері: Легенди радянської естради (рос.мовою) Перший канал. Ведучий А. Малахов. Напередодні Нового року у студії програми «Сьогодні увечері» легенди радянської естради: керівник ВІА «Ялла» Фаррух Закіров, Аннє Вескі, Нані Брегвадзе, Ярослав Євдокимов, соліст ВІА «Пісняри» Анатолій Кашепаров, солістка ВІА «Вераси» Ядвіга Поплавська та інші.[289], [299], [300] Официальный сайт 1 канала[290]
2012 Нехай говорять «Фантазер Ярослав Євдокимов» (рос.мовою) Перший канал. У студії «Нехай говорять» обговорюють теми, про які неможливо мовчати. Часто приводом до розмови є історії про найголовніше у житті кожної людини — про кохання, сім'ю, дітей.[291], [301]
2013 Сьогодні увечері. Валентина Терешкова (рос.мовою) Перший канал. До студії Андрія Малахова запрошують лише відомих усім людей — в основному це представники кінематографії та шоу-бізнесу. Цього разу запрошено В.Терешкову, першу жінку-космонавта.[292], [302]
2013 У наш час. У новий рік — із піснею (рос.мовою) Які прекрасні новорічні пісні були. Які слова. які мелодії, просто відразу хотілось поринути в танок. І зараз багато людей часто згадують і співають пісні того часу. Та й на концертах часто оголошують «хіти минулих років у сучасному виконанні». У студії програми «У наш час» пригадують новорічні пісні минулих років.[293]
2014 Зірка у місті (рос.мовою) Перше незалежне телебачення Сєверодвінська. Канал СТВ. Ведуча Т.Шадьоркіна. Хронометраж програми: 13.05 хв. 06.04.2014 р.[303], [304]
2014 Скажи-ка, дядя… (рос.мовою) Дана програма — це відверта розмова двох поколінь. Актори, музиканти, поети, співаки й прозаїки відповідають на провокаційні запитання ведучої, діляться власним життєвим досвідом. Крім того. студенти, присутні у гладацькому залі, завжди мають у запасі власні, інколи зовсім несподівані запитання. Ведуча — Ірина Пушкарьова. Телерадіокомпанія «Знак». Хронометраж програми: 52 хв. 17.04.2014 р.[294][305]
2015 Дивіться, хто прийшов (рос.мовою) Обласний цілодобовий інформаційний канал «Брянская Губерния». До студії телеканалу «Брянская Губерния» приходять відомі у Росії та за її межами особистості. Це музиканти, актори, артисти різноманітних жанрів. У наформальному діалозі із ведучим вони діляться своїми думками про життя, кохання, політику — про все, що цікавить телеаудиторію. 18.03.2015 р. Хронометраж програми 17.47 хв.[295], [306]
2015 Народжені в СРСР (рос.мовою) Щоденне ток-шоу на телеканалі «Ностальгія». Це інтерактивна програма у прямому ефірі. Зустрічі із відомими людьми — зірками екрану, політики, спорту й телебачення. Ведучий — Володимир Глазунов. Жанр — інтерв'ю. Тривалість — 1 год.[296][307]
2016 Світська хроніка з Євгенією Машко (рос.мовою) Уфа. Зустрічі із відомими людьми, зірками російського і світового шоу-бізнесу, театру, спорту. Провокаційні запитання і несподівані відповіді. Ведуча — Євгенія Машко. Жанр — інтерв'ю. Дата виходу передачі: 30.01.2016 року. Частина 1. [308] Частина 2. [309] Частина 3. [310]
2016 «Штрихи до портрета» із Світланою Веретенніковою (рос.мовою) ГТРК Омськ. 12 Канал. Життєвий сценарій Ярослава Євдокимова цікавіший за популярні в Росії мильні опери. Однак, сьогодні співак — рідкісний гість на телебаченні. Соловей, народжений у неволі (в українській в'язниці) і вихований у селі: у 80-ті він заспівав на увесь Радянський Союз. Про образи і прощення, популярність і самотність народний артист Білорусі та заслужений артист Росії — у програмі. (20.03.2016). Ведуча — Світлана Веретеннікова. Жанр — інтерв'ю. Дата виходу передачі: 20.03.2016 року. Передачу знято 9 листопада 2015 року в Омській фалармонії. Тривалість: 24.28 хв.[311][312]
2016 Нехай говорять. Довкола «Ширше коло» (рос.мовою) «Перший канал». Росія. Телевізійний проект у жанрі розважального ток-шоу. Дата виходу програми: 21.04.2016 року. Зйомки 15.04.2016 р. Ведучий — Андрій Малахов. Тривалість: 52.08 хв. У передачі: 40 років тому на екрани радянського телебачення уперше вийшла музична програма «Ширше коло», в якій кожна талановита людина нарівні з визнаними метрами естради могла прославитися на всю країну. У цій програмі глядачі вперше побачили багатьх теперішніх зірок. Н.Чепрага, Я.Євдокимов та ін. Як обирали учасників програми і хто запалював нові естрадні зірочки? [313][314]

Репортажі[ред. | ред. код]

Рік Назва програми Примітки
2006 Концерт Ярослава Євдокимова зібрав у Красноярську аншлаг sibnovosti.ru. Найактуальніші новини[297]
2008 Євдокимов влаштував у цирку дискотеку PensaInform.ru. Культура.[298]
2011 Ярослав Євдокимов 21.03.2011 р. Телеканал СТС Курск.[299], [315]
2012 Шлях у зірки. Ярослав Євдокимов заспівав ще у дідусевій кузні. Телеканал НТВ.[300],[316]
2012 Ярослав Євдокимов Телеканал СТС Курск.[299], [317]
2013 Ярослав Євдокимов 19.09.2013 р. «Вісті. Воронеж». У День міста заслужений артист Росії Ярослав Євдокимов заспівав для Розсоші.[301]
2013 Ярослав Євдокимов «Первый областной». Челябінськ. За силою голосу його порівнювали із Карузо, а експерти пророкували йому кар'єру оперного співака. Але він обрав народні пісні. Головний фантазер, любитель колодязної води і завойовник жіночих сердець Ярослав Євдокимов заспівав для южноуральців. У глядацькій залі йшла спражня боротьба за місця ближче до сцени. Уляна Зайкова почула російсько-українського Карузо.[302],[303].
2013 Ярослав Євдокимов «Первый областной». Челябінськ. 07.11.2013 р. Він не хоче співати дуетом ні з ким із сучасних зірок. А піар вважає принизливим. Цього тижня у Челябінську відбувся концерт одного із найнепублічніших співаків — Ярослава євдокимова. Артист не дає інтерв'ю, не погоджується зніматися у модних телепроектах і не позиціонує себе із шоу бізнесом. Але спеціально для каналу ОТВ Ярослав Євдокимов зробив виняток і розповів, чому намагається перебувати у тіні.[302],[304],[305]
2013 Ювілей Держфільмофонду Росії — 65 років Держфільмофонд Росії [318]
2014 У Пензенському драмтеатрі виступив співак Ярослав Євдокимов PensaInform.ru. Культура.[306]
2014 Ярослав Євдокимов у Марінс Парк Готель. Нижній Новгород Марінс Парк Готель. Нижній Новгород [319]
2014 Колодец, колодец… В Апатитах з успіхом пройшов концерт Ярослава Євдокимова «Альфа Плюс» Апатитське телебачення. 6 березня на сцені палацу культури імені Єгорова виступив Ярослав Євдокимов. Творчість співака, пік популярності котрого припав на 80-ті роки, популярна серед людей старшого віку. Незважаючи на те, що на телебаченні Ярослав Євдокимов практично не з'являється, він, як і раніше, збирає повні зали. Так і цього святкового дня у палаці культури був справжній аншлаг. Побувала на концерті і наша знімальна група. [320] [321]
2015 Погода з Ярославом Євдокимовим Телеканал «360° Подмосковье». Висвітлює повний спектр життя Московського регіону — від масштабних перетворень до сімейних історій жителів. [322] Погода з Ярославом Євдокимовим
2015 У Сургуті виступить Ярослав Євдокимов «Сургут Информ ТВ». Помітна подія у культурному житті Сургута — концерт Ярослава Євдокимова на сцені міської філармонії. Автор — Світлана Славкіна.[323]
2016 Музично-розважальна програма «МузON» № 37 від 16.03.16 р. Стерлітамакське Телебачення. Ярослав Євдокимов привіз стерлітамаковцям насичену програму із нових пісень і старих добрих хітів. Ведуча — Крістіна Хасанова. «МузON» № 37 от 16.03.16
2016 У Мар'їній Гірці (Білорусь) пройшов фестиваль пісні і музики «Травневий вальс» Білоруська телерадіокомпанія. 1 канал Білорусі. Свою назву фестиваль отримав невипадково. Пісня, яку написав композитор І.Лученок і поет М.Ясень, уперше прозвучала в 1985 році. Її виконав народний артист Білорусі Ярослав Євдокимов на Всесоюзному телефестивалі «Пісня року». Із того часу «Травневий вальс» став піснею-символом Перемоги. Автори репортажу: Н.Сербіненко, Д.Гаркуша.[324](біл.)
2016 У Саранську (РФ). Канал Росія 1. Мордовія. (ГТРК Мордовия).

Автор репортажу: Антоніна Шепелєва. 31.08.2016 h/ [325](рос.)[326]

Естрадні пародії[ред. | ред. код]

Рік Назва програми Примітки
2015 Шоу «Один в один» Ефір від 10.05.2015 р. Марк Тішман в образі Ярослава Євдокимова. Пісня «Травневий вальс». Музична програма компанії «ВайТ Медіа», російська версія міжнародного формату «Your Face Sounds Familiar» (іспанский оригінал: «Tu cara me suena») компанії «Endemol».[307][308] Шоу, в якому учасники перевтілюються в образи відомих музикантів минулого й сучасності, наживо виконують їх пісні, намагаючись зробити це схожим на оригінал. Ведучі: Ігор Вернік і Юлія Ковальчук.[309]

Аудіоінтерв'ю[ред. | ред. код]

  • Радіо «Голос Росії». Перспективи співробітництва із Національною радіокомпанією України, зокрема про програму «Доброго дня, Україно». Випуск № 5. Співак Ярослав Євдокимов розповідає про свої кулірнарні пристрасті, і вважає українську природу найгарнішою. (Архів. Випуск № 5 від 05.04.2003 (RA 28.8)[327]
  • Радіостудія АС-FM медиахолдингу «АС Байкал ТВ» (Іркутськ). 15.11.2006. Передача «Трудові будні», ведучий Семен.[310][311]
  • Інтернет-радіо «Московская правда», 2012 р. «Фантазер» Ярослав Євдокимов в гостях у «Московской правды». І.Воєводін.[312]
  • Радіо Росії. Саратов, 2012 р. У Саратові з успіхом пройшов виступ Ярослава Євдокимова[313]
  • Радіостанція Єкатеринбурзької єпархії «Воскресение», 2014 р. Забута зірка. Ярослав Євдокимов[314]

Голос артиста на радіостанціях[ред. | ред. код]

  • Авторадіо [328](рос.)
  • Всесоюзне радіо. «В рабочий полдень». Зустріч із композитором В.Мигулею. 1989 р.[329](рос.)
  • Дорожнє радіо [330](рос.)
  • DreamRadio [331](рос.)
  • «Двадцять років вінілу» Архів радіопередачі «20 років вінілу»
  • eee.fm [332](рос.)
  • Зайцев.FM [333](рос.)
  • zv.fm [334](рос.) Шаблон:Лишние ссылки
  • Інтернет-радіо «Музика наших літ» [335][336] [337](рос.)
  • Last.Fm [338](рос.)
  • Міліцейская волна [339](рос.)
  • MoreRadio [340](рос.)
  • Moskva.FM [341](рос.)
  • Musico.by [342](біл.)
  • Muzmo.Ru [343](рос.)
  • Myradio [344]
  • Online радiо xMusik.me [345](рос.)
  • Партизанське радіо [346](рос.)
  • PATEFON.FM [347](рос.)
  • Пітер FM [348](рос.)
  • PodFM.ru. Krakatuk (Radyjo Racyja). «Радыёкропка п.90-х». Хв.24.04 [349](рос.)
  • Політ над зоною шансон [350](рос.)
  • PortaSound. Музика вашого настрою (Like fm 87,9)Ярослав Євдокимов(рос.)
  • Радіо Бомба [351](рос.)
  • Радіо Дача [352](рос.)
  • Радіо-Континенталь [353](рос.)
  • Радіо МЕЛОДІЯ [354]
  • РАДІОПОДМОСКОВЬЄ.РФ Берег юности. 2015-06-19 12:26, № 1405(рос.)
  • Радіо Таксі.FM.96,4 [355](рос.)
  • Радіо CITY Fm [356](рос.)
  • RADIOGROM [357](рос.)
  • Radio v Tomske [358](рос.)
  • Радіо Українське весілля (Україна / Вінниця)[359]
  • Radio For Me [360](рос.)
  • Радіола, 106,2 FM [361](рос.)
  • Радіостанція «Російська Служба Новин».[362](рос.)
  • Слов'янське радіо [363]
  • 101.ru. Онлайн радіо [364](рос.)
  • Старе Радіо. Всесоюзне радіо — Концерт (С.Ротару, Євген Мартинов, Ярослав Євдокимов, зап.1986) [365](рос.)
  • The-radio.ru [366](рос.)
  • УР 3: Ранок на радіо «Культура» («День сповіді». Літературно-музична композиція за творами В.Крищенка; пісні у виконанні М.Гнатюка, М.Мозгового, І.Бобула, Я.Євдокимова) [367]
  • Українське радіо. Перший канал. 22.11.2015. 06:55:03. Музичний календар. Ведуча Галина Верес.[368] [369]
  • Fruit.FM Жива хвиля спілкування [370](рос.)
  • Flymusic.FM [371](рос.)
  • Fmusic.mobi [372]
  • 12 TUZIN.FN [373][374]

Відеозаписи концертів[ред. | ред. код]

Рік Назва програми Місце проведення
2011 «Ваші улюблені пісні» Державний музичний театр національного мистецтва Володимира Назарова, 17.03.2011 р. Автор відео — BelezzaBene.[375]
2015 «Улюблені хіти» Палац молоді м. Уфи, 06.12.2015 р. Автор відео — Д. В. Нікіфоров.[376]

Фотоархів[ред. | ред. код]

  • Russian Look. 28 червня 2005 р.[315]
  • Іркутськ. 2006 р.[316]
  • Нижній Новгород. 8 грудня 2006 р.[317]
  • Санкт-Петербург. 26 серпня 2007 р.[318]
  • Новосибірськ. 6 травня 2008 р.[319]
  • ИНТЕРПРЕСС.РУ[320]
  • Persona Stars. PhotoBank. 29 травня 2008 р.[321]
  • Євдокимов знайшов українців в Уфі. 19 грудня 2008 р.[322]
  • Острогожськ. 17 травня 2009 р.[323]
  • Владивосток. 28 червня 2012 р.[324]
  • Tassphoto[325]
  • Курськ. 9 серпня 2012 р.[326]
  • Зеленоград. 23 лютого 2013 р.[327]
  • Фотобанк. Fotodom[328]
  • Уфа. 14 грудня 2013 р.[329]
  • Петрозаводськ. 4 березня 2014 р.[330]
  • Уфа. 30 березня 2014 р.[331]
  • Ярославль. 18 листопада 2014 р.[332]
  • Нижній Тагіл. 9 лютого 2015 р.[333]
  • Тихвін. Палац культури. 5 квітня 2015 р.[334]
  • PROCONCERT[335]
  • Kremerphoto[336]
  • Профі-імідж[337]
  • PhotoXPress[338]
  • Петрозаводськ. 15 листопада 2015 р.[339]
  • Уфа. 06 грудня 2015 р.[340]

Присвяти Ярославові Євдокимову[ред. | ред. код]

  • Сольный альбом В'ячеслава Климовича «… и немножко мудрый». (2004).[377]. Посвящение Ярославу Евдокимову (ст. и муз. В. Климовича) 531 Kb [378](рос.)
  • Стихи.ру. Романова Н. І.[379](рос.)
  • Стихи.ру. Капранцев В.[380](рос.)
  • Стихи.ру. Стойко А.[381](рос.)

Преса про творчість артиста[ред. | ред. код]

Періодика України[ред. | ред. код]

  • Кононенко А. В. В Славутиче поют романсы / Алексей Кононенко // Зеркало недели. Украина. — 1995. — 17 марта. — С. 6.[382]
  • Я. Евдокимов: «Хочу приехать еще раз». Славутич К. В. — 1995. — № 3. — с. 7.[383]
  • Т.Котлова «Роза красная моя» / Татьяна Котлова // Академия. — 2002. — 6 декабря.[384], [385]
  • Стретта О. Ярослав Евдокимов: «Ныне россиянин» / Ольга Стретта // Донецкий кряж. — 2002. — 12 декабря.[386]
  • Кручинин О. В Белоруссию я не вернусь / Олег Кручинин //[387]
  • Марчук Л. Ярослав Євдокимов: «Я пишаюсь тим, що я українець» / Людмила Марчук // Рівне Час. — 2007. — 11 жовтня. — С. 6.
  • Вальчук П. Ярослав Євдокимов — наш земляк. І син репресованої жінки / Поліна Вальчук // Сім днів. — 2007. — 12 жовтня. — С. 3.
  • Омелянчук І. Короткі миті материнського щастя: про незвичайну долю матері народного артиста Білорусі, заслуженого артиста Росії Я. Євдокимова Анастасії Очеретович / Інна Омелянчук // Урядовий кур'єр. — 2007. — 12 жовтня. — С. 7.
  • Новак С. Народний артист Білорусі Євдокимов мріє оселитися на Рівненщині / Сергій Новак // ВІСНИК+К. — 2007. — 21 листопада.[388]
  • Смик О. Ярослав Євдокимов / Олександр Смик // Своя музика. — 2007. — № 1. — 15 грудня.
  • Гранишевская Е. Ярослав Евдокимов: «У меня связи с Запорожьем прервались» / Елена Гранишевская // Суббота+. — 2008. — 10 января.
  • Жукова Т. «Вас так мало!» — писали Евдокимову восторженные поклонники / Татьяна Жукова // Акцент. — 2009. — 4 февраля.[389]
  • Бідюк А. Озеленене місто / Алла Бідюк // Рівне-Ракурс. — 2009. — 26 березня.[390]
  • Павловський А. І зацвітуть липи Євдокимова: [Про насадження дерев біля районного будинку культури з ініціативи нашого земляка, заслуженого артиста Білорусі Я. Євдокимова] / Андрій Павловський // Вісті Кореччини. — 2009. — 28 березня.- С.3.
  • Бородин С. Красивый «Фантазер» Ярослав Евдокимов / Сергей Бородин // Семейная газета. — 2009. — 21 мая.[391]
  • Рівненське міжрайонне управління водного господарства // Сайт. — 2009. — 14 липня.[392]
  • Тубіна С. Мама зірки — співака Ярослава Євдокимова, уродженця Рівного — Анастасія Очеретович / Світлана Тубіна // Вісті Рівненщини. — 2009. — 23 липня. — С. 1,13.
  • Тубіна С. Мати зірки / Світлана Тубіна // Голос України. — 2009. — 5 серпня . — С. 6. [393]
  • Омелянчук І. Ярослав Євдокимов: «Мені не вистачає мами й України» / Інна Омелянчук // Дивосвіт. — 2010. — N3. — С. 33-35. УДК 784. ББК Щ36. Рубрики: естрада.
  • Олексієва Т. Дві жінки — дві долі / Тетяна Олексієва // ТВ Всесвіт. — 2011. — 10 березня. [394]
  • Панченко С. Зелене купало в літо упало… / Світлана Панченко // Замкова гора. — 2011. — 9 липня.[395]
  • Пшебільська Л. На Рівненщині посвідку на постійне проживання отримала мати Ярослава євдокимова, Народного артиста Білорусі / Людмила Пшебільська // Міграція. — 2013. — 25 березня.[396][397]
  • Пшебільська Л. There were a permanent residence permit have received Yaroslav Evdokimov, People's Artist of Belarus / Людмила Пшебільська // Migration. Міграція. — 2013. — 25 березня.[398]
  • Залуговская М. Ярослав Евдокимов: «Стараюсь быть лучше, чем на самом деле» / Маша Залуговская // Деснянка вільна + Деснянская неделя. — 2013. — 15 августа. — С.7.[399], [400]

Зарубіжна преса[ред. | ред. код]

Періодика Республіки Білорусь[ред. | ред. код]

  • Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / Алег Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170.
  • Загородний Г. В поисках своей песни / Г. Загородний // Неман. — 1990. — № 1. — С. 171—173.
  • Ерохин Р. «Может, крепко любят меня?..» / Р.Ерохин // Беларуская думка. — 1991. − № 11. — С. 50-55.
  • Сафронова И. Скорпион с чарующим голосом подарил Галине Лукашенко «розу красную» / Ирина Сафронова // Вечер. Могилев. — 1998. — 11 нояб. — С. 3.
  • Марадудина Н. Ярослав Евдокимов: «Слышу о себе много чепухи» / Нина Марадудина // Вечерний Минск. — 1999. — 12 марта. [401]
  • Клыга А. «Роза красная» Ярослава Евдокимова / Алина Клыга // Гомел. праўда. — 1999. — 18 сак.
  • Ядревский Г. Евдокимов пролетел над городом «фанерой» / Геннадий Ядревский // Вечер. Брест. — 1999. — 3 нояб. — С. 1–2.
  • Якушава Т. Не хачу быць рабом свайго голасу! / Таццяна Якушава // Культура. — 1999. — № 18/19. — С. 16.
  • Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.
  • Улевич О. Композитор Лученок ищет киллера для певца Евдокимова? / Ольга Улевич // Комсомольская правда в Белоруссии. — 2000. − 4 октября.Комсомольская правда. — 2000. − 4 октября.
  • Версии: вы готовы умереть за президента? //БелГазета. — 2001. — 12 февраля.[402]
  • Ярослав Евдокимов. Отречение // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2001. — 11 июля.[403]
  • Слова и дела. Ярослав, ты не прав? // БелГазета. — 2001. — № 30. 6 августа.БелГазета № 30 (296) 06 августа 2001 г. События. Оценки
  • Эйсмант М. Бунтар Яраслаў Еўдакімаў: вядомы беларускі спявак Я. Еўдакімаў адмовіўся ад звання «Народны артыст Беларусі» / Марыя Эйсмант // Нар. воля. — 2001. — 25 кастр.
  • Калі Лукашэнка застанецца пры ўладзе, Яраслаў Еўдакімаў адмовіцца ад званьня народнага артыста // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2001. — 23 жніўня.[404][405]
  • Рымашэўская В. ВЯДОМЫ БЕЛАРУСКІ СЬПЯВАК ЯРАСЛАЎ ЕЎДАКІМАЎ АДМОВІЎСЯ АД ЗВАНЬНЯ «НАРОДНЫ АРТЫСТ БЕЛАРУСІ» / Вольша Рымашэўская // Радыё Свабода. — Менск. — 2001. — 8 лістапада.[406]
  • Падбярэскі З. «Кветка шчасьця» / Зьміцер Падбярэскі // Радыё Свабода. — Менск. — 2002. — 28 красавіка.[407]
  • Кривец Н., Улевич О. Кому посвящены белоруские шлягеры / Наталья Кривец, Ольга Улевич // Комсомольская правда. Бедарусь. — 2004. — 20 февраля.[408]
  • Шавыркін М. Лiст з 45-га. Анталогія беларускай песні / Мiхась Шавыркін // Звязда. Беларуская Газета. — 2005. — 28 красавiка [409]
  • Андриевич В., Хлыстун В. Белорусский вокзал встречает Победителей // Владимир Андриевич, Виктор Хлыстун // Звязда. Беларуская Газета. — 2005. — 12 мая. № 84 (25416).[410]
  • Варабей М. Яраслаў ЕЎДАКIМАЎ: «Я не шукаю для сябе тытулаваных кампазiтараў — мне патрэбны таленавiтыя» / Марына Варабей // news. 21. BY. — 2005. — 24 лістапада.[411]
  • Ярослав Евдокимов: «Мне не нравится то, что в Беларуси происходит. Выборы прошли какие-то странные» // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2006. — 27 июля.[412]
  • Яраслаў Еўдакімаў: Мне не падабаецца атмасфэра у Беларусі // Наша Ніва. — 2006. — 27 ліпеня.[413]
  • Ярослав Евдокимов: в Беларуси я персона нон грата // Новости TUT.BY. — 2006. — 12 ноября.[414]
  • Шевчук И. Дело было в армии… / Игорь Шевчук // NAVINY.BY. — 2007. — 23 февраля.[415]
  • Слуцкая А. Госконтроль обвиняет Ярослава Евдокимова в захвате земли / Александра Слуцкая // «КП» в Белоруссии. — 2007. — 31 июля.[416]
  • Миклошевский З. Передать незаконно возведенные дворцы детям / Зенон Миклошевский // Заўтра тваёй краіны. — 2007. — 28 сентября.[417]
  • Старовойтова Э. Малахов+Хлыстов / Эльвира Старовойтова // МВ.Магілёўскія ведамасці. — 2007. — 3 декабря.[418]
  • Андрэеў І. Ці адбяруць лецішча ў Яраслава Еўдакімава? / Ігар Андрэеў // Тут і цяпер. — 2009. — 15 студзеня.[419]
  • Павловская Д. Ярослав Евдокимов ушел в религию / Даша Павловская // Народная воля. — 2009. — 12 ноября.[420]
  • Юрый Антонаў, Сафія Ратару і Яраслаў Еўдакімаў апошні тыдзень у Полацку. — Краязнаўчы музей, Полацк.— 2009. — 21 жніўня.[421]
  • Коктыш М. Ярослав Евдокимов впервые познакомился со своим братом / Марина Коктыш // Народная воля. — 2013. — 19 февраля.Народная воля. — 2013. — 19 февраля.
  • Шидловская С. В художественной галерее М.Савицкого в фотографиях представлена жизнь страны за полвека / Светлана Шидловская // Минск-новости. — 2014. — 03 июля.Минск-новости.03.07.2014
  • Гілевіч Н. У віры быцця і дум… Роздумы. Хто зацікаўлны? (10.11.2002) / Ніл Гілевіч // Верасень. — 2014. — № 1. — С. 173—174.[422]
  • Бяласін, Я. Казак выставіў партрэты вядомых літаратараў, артыстаў і спартоўцаў : [аб адкрыцці ў Брэсцкай абласной бібліятэцы выставы берасцейскага мастака] / Яўген Бяласін // Брестский курьер. — 2016. — 18 февраля (№ 8). — С. 24 [423]
  • Панізьнік С. Ручнікі плылі… Да гісторыі адной песні / Сяргей Панізьнік // Новы час Online. — 2016. — 3 мая.Ручнікі плылі… Да гісторыі адной песні
  • Коктыш М. Ярослав ЕВДОКИМОВ: «Просто сердце кровью обливается!..» / Марина Коктыш // Народная воля. — 2017. — 13 сакавiка.[424]

Періодика Російської Федерації[ред. | ред. код]

  • Агафонов А. Фантазер Евдокимов дал концерт в одной из зон Красноярска / Агафонов Андрей // Красноярский комсомолец. — 1992. — 15 августа. (Kaleda.ru.)[425]
  • Кушанашвили О. Ярослав Евдокимов — жертва травли / Отар Кушанашвили // Новый взгляд. — 1993. — 14 августа.[426]
  • Кушанашвили О. Ярослав Евдокимов Любимая женщина / Отар Кушанашвили // Новый взгляд. — 1993. — 16 октября.[427]
  • Снежинская А. Евдокимов уже обгоняет поезд / Алена Снежинская // Музыкальная правда. — 1995. — 29 сентября.[428]
  • Снежинская А. Ярослав Евдокимов: «Хочется остаться одному, но долго не протянешь» / Алена Снежинская // Моя газета. — 1995. — 4 октября.[429]
  • Гусейнова Ю. Ярослав Евдокимов: «Можете меня пощупать» / Юлия Гусейнова // Ежедневные новости. — 2000. — 16 марта.[430], [431], [432]
  • Вдовина Т. Горячий Хлопец! / Татьяна Вдовина // Столица Саранск.[433]
  • Каледа Г. Ярослав Евдокимов: "Я удивился, когда узнал, что Киркоров вдруг запел мою песню «Роза красная»! / Геннадий Каледа // Kaleda.ru. — 2000. — 27 марта.[434]
  • Сегал Л. Ярослав Евдокимов / Лариса Сегал // Relga. — 2000. — 23 сентября.[435]
  • Катанян Д. Ярослав Евдокимов: «Я не светский человек» / Дмитрий Катанян // ТРР-Телевидение и радио. — 2000. — № 13.[436]
  • Евдокимов Я.: «Не будь со мной такою, колючая моя» // Комсомольская правда. — 2001. − 20 июля.
  • Кучинский В. Обыкновенный блеф / Валерий Кучинский // Беларусь сегодня. — 2001. − 03 августа.[437]
  • Муранова М. Батька расшугал певчих птах / Марина Муранова // Независимая газета. — 2002. − 25 января.[438]
  • Барышева И. Раз пошли на дело. Фольклор народов Африки / Ирина Барышева // Независимая газета. — 2002. − 8 февраля.[439]
  • Архипова Е., Белобрагин В. Ярослав Евдокимов: «Мне в детстве дарили в основном деревянные самодельные игрушечки» / Екатерина Архипова, Виталий Белобрагин // Люди и игрушки. — 2002. — 14 октября.[440]
  • Американская улыбка Ярослава Евдокимова // CITYOUT Санкт-Петербург. — 2002. — 25 ноября.[441]
  • Ярослав Евдокимов // Городской дилижанс. Еженедельная газета. — 2003. − 3 апреля.[442]
  • Беляев А., Камтаринов М., Муранова М. Женюсь на одной, а остальные? / Александр Беляев, Марк Камтаринов, Марина Муранова // Российская газета. — 2004. — 4 марта.[443]
  • Логвинов И. Душа раскрывается в песне / Игорь Логвинов // Гудок. — 2004. — 13 октября.[444]
  • Безрук С. Ярослав Евдокимов: «Очарование доброты» / Сергей Безрук // Неделя в Подлипках. — 2005. — 6 октября.
  • Зацепина О. В Тюмени Ярослав Евдокимов бьет рекорды продаж / Ольга Зацепина // NewsProm.Ru. — 2006. — 14 февраля.[445]
  • Давлетшина Р. Красивый «Фантазер» / Рита Давлетшина // Магнитогорский металл. — 2006. — 27 февраля.[446]
  • Курпатина Ж. Ярослав Евдокимов: «Уважающим себя певцам — не место на телевидении!» / Жанна Курпатина // АиФ-Смоленск. — 2006. — 2 марта.[447]
  • Воеводин И. Ярослав Евдокимов: «Мое творчество от печки» / Игорь Воеводин // Московская правда. — 2006. — 11 марта.[448]
  • Королев А. Поет, как дед / Арсений Корольев // Симбирский курьер. — 2006. — 6 апреля.[449]
  • Ярослав Евдокимов: «Мой тур приурочен к моему 60-летию» // АС Байкал ТВ. Медиахолдинг. — 2006.[450]
  • Ярослав евдокимов: Перед концертами читаю «Отче наш» // Комсомольская правда. Воронеж — 2006. — 20 апреля.[451]
  • Гарипова Н. Ярослав Евдокимов: «Поверьте, скучно не будет» / Наталия Гарипова // Вечерние Челны. — 2006. — 26 апреля.[452]
  • Боровлева И. Секрет молодости Ярослава Евдокимова / Ирина Боровлева // Вечерний Ставрополь. — 2006. — 28 апреля.[453]
  • В Ставрополе Ярослав Евдокимов искал Полину // Комсомольская правда. — 2006. — 28 апреля.[454]
  • Ярослав Евдокимов: «С Минском меня связывает только дочка» // Комсольская правда. — 2006. — 27 июля.[455]
  • Заруцкая Н. Ярослав Евдокимов: говорил на русском, пел на белорусском / Наталья Заруцкая // Российская газета. Союз. — 2006. — 5 октября.[456]
  • Покоева И. К нам едет Евдокимов / Ирина Покоева // Пятница. — 2006. — 3 ноября.[457]
  • Новинская К. Музыка под снегом / Ксения Новинская // Премьер. Вологодская областная газета. — 2006. — 16 ноября.[458]
  • Покоева И. Ярослав Евдокимов выступил в Иркутске / Ирина Покоева // Пятница. — 2006. — 17 ноября.[459]
  • До концерта Ярослава Евдокимова в Южно-Сахалинске считали дни // Компания «Корпорация Событий». — 2006. — 26 ноября.[460]
  • Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: «Певцы самые плохие мужья» / Татьяна Кокина-Славина // Нижегородский рабочий. — 2006.[461]
  • Авдюшкина Н. Ярослав Евдокимов: «В Москве реализоваться гораздо легче» / Наталия Авдюшкина // Газета 35. — 2006. — 28 нояб. — С. 17.
  • Возвращение рядового Евдокимова // Вечерний Северодвинск. — 2006. — 7 декабря.[462]
  • Звездова В. Ярослав Евдокимов / Вера Звездова // Нижегородские новости. — 2006. — 18 декабря.[463]
  • Ивашечкина М. В Брянске Ярослав Евдокимов ходил по воде / Мария Ивашечкина // Комсомольская правда-Брянск. — 2007. — 1 марта.[464]
  • Заслуженный артист России на смоленской сцене // ГТРК Смоленск. — 2007. — 2 марта.[465], [466]
  • Зиновьева С. Ярослав Евдокимов: «Пою душой и сердцем» / Светлана Зиновьева // Родник (Раменское). — 2007. — 7 марта.
  • Ануфрикова Л. «Все начинается с любви!» / Лидия Ануфрикова // Машиностроитель. — 2007. — 19 марта. С.4. [467]
  • Андреев С. «Протезом» по народному артисту / Сергей Андреев // Газета «Смена». — 2007. — 21 марта. С.10.[468]
  • Грошева И. Ярослав Евдокимов спел для тюменки Лидии и для Туры / Инна Грошева // Вслух.ru. — 2007. — 26 марта.[469]
  • Мирная Н. Роскошь баритона подарил Ярослав Евдокимов / Наталья Мирная // Пятигорская правда. — 2007. — 19 июля. С.11.[470]
  • У Киркорова отобрали песню // Комсомольская правда. — 2007. — 23 июля.
  • Рыкусов В. После концерта / Вадим Рыкусов // Правда Севера. — 2007. — 27 октября.[471]
  • Ярослав Евдокимов: «На современной эстраде мне места нет!» // Новые рубежи. — 2007.
  • Павленко С. Декабрь гастрольный / Сергей павленко // Красноярский рабочий. — 2007. — 1 декабря. [472]
  • Воинский Т. Голос Ярослава / Тодор Воинский // Тюменская правда. — 2008. — 12 января. [473]
  • Романов С. «Рай — в душе человека!» — интервью с Ярославом Евдокимовым / Сергей Романов // Вечный Зов. — 2008.[474]
  • Смирнова О. Ярослав Евдокимов спел вместе с туляками / Ольга Смирнова // MysloНовости. — 2008. — 3 марта.[475]
  • Ермолина Л. Кумир остался прежним / Людмила Ермолина // Алтайская правда. — 2008. — 10 апреля.[476]
  • Щиголева Е. «Пою душой и сердцем» / Елена Щиголева // Вечерний Барнаул. — 2008. — 11 апреля.[477]
  • Евдокимов устроил в цирке дискотеку // PenzaInform.ru. Культура. — 2008. — 29 апреля.[478]
  • Ярослав Евдокимов: «Я приехал в Саратов голодный и злой» // Комсомольская правда. — 2008. — 4 мая.[479]
  • Ярослав Евдокимов: «Благодаря „Майскому вальсу“ я купил квартиру» // Теленеделя. — 2008. — 7 июня.
  • Шучалина Д. Качественной эстрады в России больше нет, считает певец Сергей Захаров / Дарья Шучалина // СЫКТЫВКАР, РИА Новости — 2008. — 6 июля.[480]
  • Звездова В. Звездная быль / Вера Звездова // Online Газета. — 2008. — 25 сентября.[481]
  • Одним из самых удачных концертов назвал Ярослав Евдокимов гастроли в Вологде // Новости Вологды и Вологодской области. — 2008. — 27 октября.[482]
  • Золотых О. Евдокимов споет о «Колодце» / Ольга Золотых // Вечерний Челябинск. — 2008. — 2 декабря.[483]
  • Евдокимов расцеловал волгоградок. Любимцы публики // Родной город. — 2008. — 17 декабря.
  • Киян М. Уфимцы помогли Ярославу Евдокимоу справиться с последствиями кризиса / Мила Киян // Комсомольская правда. — 2008. — 19 декабря.[484]
  • Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: На подлости реагирую мгновенно и с яростью / Татьяна Кокина-Славина // ЭКСПРЕСС газета. — 2009. — 5 ноября.[485]
  • Кокина-Славина Т. Пусть Киев с вас берет пример! / Татьяна Кокина-Славина // Нижегородские новости. — 2009. — 9 ноября.[486]
  • Астафьев Н. Снова праздник на нашей улице / Николай Астафьев // Волго-Невский Проспект.— 2009. — 30 ноября.[487]
  • Кузьмина О. Евдокимов пел на заказ / Оксана Кузьмина // Открытая для Всех и Каждого. — 2010. — 2 февраля.[488]
  • Мирошниченко М. Ярослав Евдокимов пустил самарцев в пляс / Мария Мирошниченко // Комсомольская правда. — 2010. — 3 ноября.[489]
  • Штименко С. Брянских женщин восхитил все тот же Ярослав Евдокимов / Светлана Штименко // ИА Город_24. — 2010. — 21 ноября.[490]
  • Лапина Т. Ярослав Евдокимов: «Я благодарен пиратам!» / Татьяна Лапина // Телепульт. — 2010. — 23 ноября.
  • Баркова М., Мирошниченко М. Как встретят новый год звезды шоу-бизнеса / Марина Баркова, Мария Мирошниченко // Комсомольская правда. — 2010. — 27 декабря.[491]
  • Лычагин В. На сцене «Октября» / Владимир Лычагин // Общественно-политическая газета Климовского специализированного патронного завода имени Ю. В. Андропова. — 2011. — 15 апреля.[492]
  • Седых Г. Ярослав Евдокимов / Галина Седых // Прогноз развития. — 2011. — 8 мая.
  • Чернова М. Неожиданное откровение / Марина Чернова // Премьер. Вологодская областная газета. — 2011. — 24 мая.[493]
  • Максименко Л. Ярослав Евдокимов, узнав про открытие музея ГУЛАГа в Кузбассе. признался, что тоже родился в тюрьме / Лариса Максименко // Комсомольская правда. — 2011. — 4 ноября.[494]
  • Попова Т. Евдокимов вылечил омичку песнями / Татьяна Попова // Omsk GAZETA. — 2011. — 8 ноября.[495], [496]
  • Баркова М. Ярослав Евдокимов думал, что в Самаре живут одни украинцы / Марина Баркова // Комомольская правда. — 2012. — 17 февраля.[497]
  • Подъяблонская Т. Ветеранов Воронежа поздравит певец Ярослав Евдокимов / Татьяна Подъяблонская. — Комсомольская правда. — 2012. — 3 мая.[498]
  • Воеводин И. «Фантазер» Ярослав Евдокимов в гостях у «Московской правды» / Игорь Воеводин // Московская правда. — 2012. — 28 мая.[499]
  • Евдан Ю. Ярослав Евдокимов пропел «Многая лета» саммиту АТЭС во Владивостоке / Юрий Евдан // PrimaMedia. — 2012. — 28 июня.[500]
  • Павлюченко О. Ярослав Евдокимов: «Врать не умею, живу как все» / Олеся Павлюченко // Свеча. — 2012. — 25 июня.[501]
  • Кузьмин В. Евдокимов за Дунаем / Валерий Кузьмин // Коммунар. — 2012. — 10 июля.[502]
  • Карпач М. О концерте Ярослава Евдокимова в городском дворце культуры / Михаил Карпач // Приамурские Ведомости. Он-лайн газета Хабаровска. — 2012. — 13 июля. [503]
  • Воеводин И. В попутчиках бродяга ветер / Игорь Воеводин // Гудок. — 2012. — 24 августа.[504]
  • Желтов П. В наше время такого не было / Павел Желтов // Приазовские степи. — 2012. — 10 октября.[505]
  • Ярослав Евдокимов, певец, кумир всех женщин СССР / Почта России. — 2012. — № 12. — С.65.
  • В Советском районе Воронежа провели праздничный концерт для ветеранов войны // Коммуна. Инфопортал Воронежа и Воронежской области. — 2013. — 25 января.[506]
  • Бонд А. Концерт Ярослава Евдокимова в Зеленоградском ДК / Алекс Бонд // Мобильный репортер. — 2013. — 24 февраля.[507]
  • Юдина Д. Ярослав Евдокимов: «Ульяновск — очень чистый город» / Дарья Юдина // Аргументы и факты. — 2013. — 30 апреля.[508]
  • Абумова Е. Помнит сердце, не забудет никогда / Елена Абумова // Хакасия. — 2013. — 17 мая.[509]
  • В Саранске Госфильмофонд РФ отпраздновал 65-летие / Валентина Зотикова // Российская Газета. — 2014. — 24 июня.[510]Презентация состоялась
  • Жителей Советского района Воронежа поздравили с 40-летием со дня его основания // Коммуна. — 2013. — 24 июня.[511]
  • Дурнова Т. С наступлением заката / Татьяна Дурнова // Наше время. — 2013. — 13 сентября.[512]
  • С юбилеем, Россошь! Фото. Видео // Сайт города Россошь. — 2013. — 15 сентября.[513]
  • Салтыкова Е. Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях / Елена Салтыкова // Областная газета (Свердловская обл.). — 2013. — 12 ноября.[514]
  • Евдокимов нашел украинцев в Уфе // Комсомольская правда. — 2013. — 4 декабря.[515]
  • Зверева Н. Ярослав Евдокимов: «Когда я вспоминаю детство, мне хочется пойти перекусить» / Наталья Зверева // Афиша. — 2013. — 16 декабря.[516]
  • Васильева В. Музыка, с которой так хочется жить / Валентина Васильева // Вести Стрельны. — 2013. — 26 декабря. — С. 2.[517]
  • Зверева Н. Ярослав Евдокимов: «Мне нравятся женщины, которых есть за что жалеть» / Наталья Зверева // Метро74. — 2014. — 14 января.[518]
  • Евполов Д. Известный певец Ярослав Евдокимов выступил в Барнауле / Дмитрий Евполов // Amic.ru. — 2014. — 15 апреля.[519]
  • Евполов Д. Известный певец Ярослав Евдокимов: «Теплее, чем в Барнауле, нигде не принимали» / Дмитрий Евполов // Amic.ru. — 2014. — 16 апреля.[520]
  • В Пензенском драмтеатре выступил певец Ярослав Евдокимов // PenzaInform.ru. — 2014. — 3 июня.[521]
  • Ярослав Евдокимов в Волгограде пел по заявкам и говорил о смысле жизни // Родной город. — 2014. — 5 июня.[522]
  • В Волгограде Ярослав Евдокимов раскрыл секрет счастья // Родной город. — 2014. — 11 июня.[523]
  • Брюзгина В. На подтанцовках у Ярослав Евдокимова / Валентина Брюзгина // Куранты-Маяк. — 2013. — 20 июня.[524]
  • Карандюк К. Вопрос дня: Что вам особенно памятно? / Кирилл Карандюк // Российская Газета. — 2014. — 18 сентября.[525]
  • Марченко И. Кто созидал, создавал и верил… / Инна Марченко // Газета «Наш выбор». — 2014. — 25 сентября.[526]
  • Ручников П. С песней по жизни / Петр Ручников // Тверская жизнь. — 2014. — 21 октября.[527]
  • Евдокимов исполнит в Челябинске песни с душой и для души // Вечерний Челябинск. — 2015. — 4 февраля.[528]
  • Королькова И. «XXI век и война. Это страшно, не должно быть вражды!»: известный певец выступил на тагильской сцене" / Ирина Королькова // TagilCity.ru. — 2015. — 16 февраля.[529]
  • В Курске на торжественном собрании к 23 февраля споет Ярослав Евдокимов // Новости Курска от 46ТВ. — 2015. — 20 февраля.[530]
  • «Бокситогорский десант» в плену у музыки // Новый путь. — 2015. — 7 апреля.[531]
  • Волкова А. Проникновенную встречу нескольких поколений подготовила к празднику Победы Управа Советского района г. Воронежа / Алина Волкова // Экономика и жизнь. Черноземье. — 2015. — 6 мая.[532]
  • Егоров С. Денис Глушаков: «Фантазера» ставлю. Но диджеем быть не планирую / Сергей Егоров // Sovsport.ru. — 2015. — 19 сентября.[533], [534], [535]
  • Ильинский Д. Ярослав Евдокимов: Мама думала, что я женюсь на Ротару / Дмитрий Ильинский // Собеседник RU. — 2015. — 5 ноября.[536], [537]
  • Гончаров М. Чествование тружеников и концерт / Михаил Гончаров // «Родина». Общественно-политическая газета Ивнянского района. — 2015. — 03 октября. Выпуск № 80-81 (9656-9657).[538]
  • Вахитов А. Ярослав Евдокимов споет в Уфе свои лучшие песни / Азат Вахитов // МКRU Уфа. — 2015. — 26 ноября.Ярослав Евдокимов споет в Уфе свои лучшие песни
  • Лучший голос Белоруссии выступит в Стерлитамаке // Cityopen.ru. — 2015. — 02 декабря. Лучший голос Белоруссии выступит в Стерлитамаке
  • Хлапова Н. В Ярославле выступит Ярослав Евдокимов / Наталья Хлапова // Комсомольская правда. — 2015. — 10 декабря.В Ярославле выступит Ярослав Евдокимов
  • Куцмус: Теперь нас называют фантазёрами // Официальный сайт ВК «Зенит-Казань». — 2016. — 1 января.Официальный сайт ВК «Зенит-Казань». Куцмус: Теперь нас называют фантазёрамиКуцмус: теперь нас называют фантазёрами
  • В Челябинск едет Ярослав Евдокимов // Вечерний Челябинск. — 2016. — 7 апреля.В Челябинск едет Ярослав Евдокимов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д [1] Беларуская энцыклапедыя. — Мн., 1998. — Т. 6. — С. 397.
  2. а б Шинкарук В. Євдокимов Ярослав Олександрович… — С. 312.Енциклопедія сучасної України
  3. а б в г д [2] Ярослав Євдокимов. Все сбудется
  4. Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях] Областная газета, 12 ноября 2013
  5. У Рівному там, де катували людей, зараз грають в більярд. Сайт м. Рівне
  6. а б [3] На Рівненщині посвідку на постійне проживання отримала мати Ярослава Євдокимова, Народного артиста Білорусі
  7. а б в Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях Областная газета, 12 ноября 2013
  8. а б [Урядовий кур'єр. — 2007. — 12 жовтня. — С. 7.]
  9. [4] Історична Волинь
  10. Корецька центральна районна бібілотека. Бібліотека с. Користь
  11. [5] Ярослав Евдокимов: «На подлости реагирую мгновенно и с яростью»
  12. [Тубіна С. Мама зірки — співака Ярослава Євдокимова, уродженця Рівного — Анастасія Очеретович. / Світлана Тубіна // Вісті Рівненщини. — 2009. — 23 липня. — С. 1, 13.]
  13. [Урядовий кур'єр. — 2007. — 12 жовтня. — С. 7.]
  14. [6] Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»
  15. [Ерохин Р. «Может, крепко любят меня?..» / Р.Ерохин // Беларуская думка. — 1991. − № 11. 6 с.– С. 53.]
  16. [Касабова Г. И. О времени, о Норильске, о себе… Книга 9. — М.: «ПолиМЕдиа», 2007. — 608 с. — С.539. ISBN 978-5–89180–054–0.ББК 84-4 [7]]
  17. [8] Наші випускники
  18. [9] Офіційний сайт Ярослава Евдокимова
  19. [10] Офіційний сайт Ярослава Євдокимова
  20. Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / Алег Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 166—167.
  21. Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро — BBC Україна, 19 травня 2016
  22. а б [11] Сайт Ярослава Евдокимова
  23. [12] ЯРОСЛАВ ЕВДОКИМОВ: ГОВОРИЛ НА РУССКОМ, ПЕЛ НА БЕЛОРУССКОМ
  24. [13]"Белорусский соловушка" споет в Абакане!
  25. [14] Бородин С. Красивый «Фантазер» Ярослав Евдокимов / Сергей Бородин // Семейная газета. — 2009. — 21 мая.
  26. Новицкая Л. Ярослав Евдокимов: «Беларусь до конца моих дней останется в моем сердце и душе» / Людмила Новицкая // bobr.by. Бобруйський інтерне-портал. 31.08.2017 р.
  27. а б в г [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.153]
  28. а б [15] Сайт Ярослава Євдокимова
  29. [16] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. с.397.
  30. Волковыск BY
  31. а б [17]
  32. а б [18] Выдающиеся выпускники
  33. [19] Євдокимов Ярослав Олександрович — Енциклопедія Сучасної України
  34. [20] Мінський державний музичний коледж ім. М.Глінки. Циклова комісія «Спів»
  35. [21] Мурзич Адам Османович
  36. [22] Володимир Бучель. Композитор. Педагог. Учений
  37. а б Сайт Ярослава Євдокимова
  38. [Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / А. Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170, с.167]
  39. а б Муранов Л. Б.
  40. [Ерохин Р. «Может, крепко любят меня?..» / Р.Ерохин // Беларуская думка. — 1991. − № 11. 6 с.– С. 53.]
  41. [Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / А. Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170, с.167]
  42. [23]
  43. [24] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. с.397.
  44. [25] Ярослав Евдокимов — Всё сбудется
  45. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.154]
  46. Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: На подлости реагирую мгновенно и с яростью / Татьяна Кокина-Славина // ЭКСПРЕСС газета. — 2009. — 5 ноября.
  47. Воєнні пісні. Поле пам'яті.
  48. [26] Новости Беларуси, 16.01.2012
  49. ПЕТР МИРОНОВИЧ
  50. [27] Сайт Ярослава Євдокимова
  51. Пётр Машэраў|Беларускія Героі. Яраслаў Еўдакімаў
  52. [Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: На подлости реагирую мгновенно и с яростью / Татьяна Кокина-Славина // ЭКСПРЕСС газета. — 2009. — 5 ноября.]
  53. [28] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. с.397.
  54. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.154]
  55. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.156]
  56. [29] Помеченный судьбою
  57. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.157]
  58. [Загородний Г. В поисках своей песни / Г. Загородний // Неман. — 1990. — № 1. — С. 171—173,С.172]
  59. [Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / А. Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170, с.168]
  60. [30] Коршилова Тетяна Юріївна
  61. а б Ярослав Евдокимов, певец, заслуженный артист РФ, народный артист Белоруссии: «Когда я вспоминаю детство, мне хочется пойти перекусить» Афиша, 16.12.2013 г.
  62. Програма «Ширше коло»
  63. Нехай говорять. Довкола «Ширше коло»
  64. Довкола «Ширше коло»
  65. [31] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998.с.397.
  66. [32] Tuzin.FM.Топ 100
  67. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.164]
  68. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.161]
  69. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.161]
  70. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.162]
  71. [33] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998.с.397.
  72. [34] Нёман. Літературно-художній журнал СП Білорусі. — 1990. — № 1.
  73. Тубіна С. Мама зірки — співака Ярослава Євдокимова, уродженця Рівного — Анастасія Очеретович. / Світлана Тубіна // Вісті Рівненщини. — 2009. — 23 липня. — С. 1, 13.
  74. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.163]
  75. [Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / А. Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170, с.170]
  76. Нова Черемшина. Історія української естради.[35]
  77. Дзвони
  78. [36] Архів фестивалю
  79. а б Євдокимов Ярослав — Не рви сорочку! (пісні композитора Віталія Окорокова) (1994) (320 kbps)
  80. [Шелихин В. А. Роз было много, а романсы еще ждут его…[Текст]: Книга В. А. Шелихин Сердце помнит…: Альбом-книга. — Мн.: Четыре четверти, 2000. — 224 с., ил. ISBN 985-6089-51-4, УДК 882(476)-94, ББК 84(4Беи-Рус)6. — С.188]
  81. [Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.]
  82. [37] Національна книжкова палата Білорусі
  83. [Ярослав Евдокимов: «Благодаря „Майскому вальсу“ я купил квартиру» // Теленеделя. — 2008. — 7 июня.]
  84. [38] Міжнародний музичний фестиваль «Золотий шлягер у Могильові»
  85. Вечірній Мінськ.04.11.1998
  86. [39] При авітамінозі душі допоможе пісня
  87. Здрастуй, друже! //Рэспубліка. — 2004. — 4 березня.
  88. Марчук Л. Ярослав Євдокимов: «Я пишаюсь тим, що я українець»/ Людмила Марчук // Рівне Час. — 2007. — 11 жовтня. — С. 6.
  89. [40] Сайт Ярослава Євдокимова
  90. [41] Офіційний сайт Ярослава Євдокимова
  91. [42]"Зеркало недели. Украина" № 11, 17 марта 1995 г.
  92. тобі, древній граде! Сайт Вільне Рівне
  93. Новини Сайт Рівненського міжрайонного управління водного господарства, 14.07.2009 р.
  94. ГУ ДКСУ у Рівненській області. Діяльність. Новини
  95. [43] Комітет з культури Санкт-Петербурга
  96. [44] Дипінфо. Інформаційне агентство
  97. Розпорядження Голови Корецької районної адміністрації 04.06.2010 р., № 204
  98. Зелене купало в літо упало… Сайт міської газети «Замкова гора», № 27 (9.07.2011)
  99. [45] Ярослав Евдокимов думал, что в Самаре живут одни украинцы
  100. [46] Телевизионный фестиваль Песня года
  101. [47] Телевизионный фестиваль Песня года
  102. [48] Телевизионный фестиваль Песня года
  103. [49] Телевизионный фестиваль Песня года
  104. [50]
  105. [51] Телевизионный фестиваль Песня года
  106. [52] Громадський Союз працівників і ветеранів телебачення. Фотоархів
  107. [53] Телевизионный фестиваль Песня года
  108. [54] Телевизионный фестиваль Песня года
  109. [55]
  110. [56]
  111. [Якушава Т. Не хачу быць рабом свайго голасу! / Таццяна Якушава // Культура. – 1999. – № 18/19. – С. 16.]
  112. [57] Геннадій Татарченко
  113. Ярослав Євдокимов. Все збудеться
  114. І.Лученок: Пісні та інструментальна музика
  115. Якби каміння могло говорити. Концертна програма
  116. [58]Мінський музичний коледж
  117. Ярослав Євдокимов і Сладка Ягода
  118. Катерина Шавріна. Вірила-вірю
  119. Ех. Дует із Я.Євдокимовим
  120. Офіційний сайт Фелікса Царікаті. Дуети
  121. Кумир остался прежним Алтайские новости, 10 апреля 2008 г.
  122. [59] Ярослав Євдокимов — Все збудеться
  123. [60] С песней по жизни
  124. [Сергій Безрук. «Ярослав Євдокимов — чарівність краси». Газета «Неделя в Подлипках», 06.10.2005 р.]
  125. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М.В.Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.164]
  126. Марчук Л. Ярослав Євдокимов: «Я пишаюсь тим, що я українець»/ Людмила Марчук // Рівне Час. — 2007. — 11 жовтня. — С. 6.
  127. [61]
  128. [62] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. с.397.
  129. [63] Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. с.397.
  130. [Енциклопедія Сучасної України [Текст] / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001 . — ISBN 966-02-2074-X. Т. 9 : Е — Ж / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України ; редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. — К., 2009. — 711 с. : фотогр. — Бібліогр. в кінці ст. — 10000 экз. — ISBN 978-966-02-5720-7. С. 312.]
  131. [64] Указ Президента РФ від 15.02.2006 N 120
  132. [Енциклопедія Сучасної України [Текст] / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001 . — ISBN 966-02-2074-X. Т. 9 : Е — Ж / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України ; редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. — К., 2009. — 711 с. : фотогр. — Бібліогр. в кінці ст. — 10000 экз. — ISBN 978-966-02-5720-7. С. 312.]
  133. [65]
  134. И. ЛУЧЕНОК: «Песни и инструментальная музыка»
  135. [66] Игорь Лученок ‎- Песни И Инструментальная Музыка
  136. Песни Вячеслава Добрынина
  137. И. ЛУЧЕНОК «И пока на земле существует любовь», песни
  138. [67] Вячеслав Добрынин ‎- Колодец / На Теплоходе Музыка Играет / Чашка Чая / Причал (Песни Вячеслава Добрынина)
  139. а б Хрустальные Цепи. Песни А.Морозова
  140. [68] Александр Морозов (2) ‎- Хрустальные Цепи. Песни Александра Морозова
  141. Зведений електронний каталог корпоративної каталогізації п.8
  142. Каталог радянських платівок
  143. В'ячеслав Добринін."Старий альбом"
  144. Мелодія
  145. [69] Various ‎- Каска С Красной Звездой
  146. [70] Збірка — Каска с красной звездой
  147. ПИСЬМО ИЗ 45-го
  148. СОЛОВЬИ ХАТЫНИ. Песни белорусских композиторов
  149. [71] VA — 50-летию Великой Победы Посвящается — Эх, дороги, День Победы
  150. Каталог радянських платівок. Письмо из 45-го
  151. а б в ПИСЬМО ИЗ 45-го. Песни белорусских композиторов
  152. Мир Планете Земля
  153. Оставим добрый след. Песни студенческих отрядов
  154. а б ПЕСНЯ О РОДИНЕ. Белорусская эстрада
  155. «Голоса Родины» («Галасы Радзiмы»)
  156. [72] Кругозор № 5/1986
  157. [73] ПЕВЦЫ ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ
  158. [74] Ярослав Евдокимов ‎- Не Рви Рубаху!
  159. [75] Евдокимов Я. не рви рубаху! Песни композитора Виталия Окорокова.
  160. [76] Ярослав Евдокимов ‎- День Победы
  161. [77] ПЕСНЯРЫ.com — Форум
  162. [78] Евдокимов Ярослав — Лучшие песни (1998).
  163. [79] Евдокимов Ярослав — Лучшие песни (1998).
  164. [80] Евдокимов Ярослав — Лучшие песни (2001).
  165. а б [81] Ярослав Евдокимов ‎- Grand Collection
  166. Ярослав Євдокимов. Не рви сорочку!
  167. Альбом: Ярослав Евдокимов — Не Рви Рубаху!
  168. Ярослав Євдокимов. Не рви сорочку!
  169. [82] Виталий Окороков ‎- Попса
  170. Попса Виталия Окорокова 1993
  171. [83] Вячеслав Добрынин. Золотой шлягер 80-х.
  172. [84] Добрынин Вячеслав — Золотой шлягер 80-х 1995
  173. [85]
  174. [86] Russian Collection Vol. 6 — Золотой Шлягер 80-х. Лучшие Песни Вячеслава Добрынина 1980—1989.
  175. [87] Russian Collection Vol. 6 — Золотой Шлягер 80-х. Лучшие Песни Вячеслава Добрынина 1980—1989.
  176. [88] Александр Морозов — Земля Нижегородская
  177. [http://www.aleksandr-morozov.ru/diskografiya/ukraina-nenka-matushka-rossiya.html ] АЛЕКСАНДР МОРОЗОВ Украина нэнька — матушка Россия (Песни Александра Морозова)
  178. [89] Песни композитора Александра Морозова — «Вальс моего отца»
  179. [90] Римма Казакова ‎- Ненаглядный мой
  180. [91] Кремлевские звезды. Вячеслав Добрынин. Браво, Маэстро!
  181. Various ‎– Золотой Шлягер 80-х. Часть 1.
  182. [92] Лариса Рубальская ‎- Брызги шампанского
  183. [93] Александр Морозов — Золотые хиты"
  184. [94] Зведений електронний каталог системи корпоративної каталогізації п.2
  185. [95] Ярослав Евдокимов ‎- Колодец
  186. [96] Ярослав Евдокимов ‎- Любовное настроение
  187. [97] 60 Лет Великой Победы (1945—2005)
  188. [98] XXXL 18 — Праздничный
  189. [99] Various ‎- Песня-86
  190. Часть-1/release/3820878 Золотой Шлягер 80-х. Часть 1.
  191. [100]
  192. [101] Екатерина Шаврина ‎– Верила — Верю!
  193. [102] Екатерина Шаврина — Верила-Верю! (2013) (320 kbps)
  194. [103]
  195. [104] Made in USSR
  196. [105] Збірка — Made in USSR — 2015
  197. [106] Дискотека 80-х (2015)
  198. [107] Сulers.ru
  199. [108]
  200. [109] Скачать Ярослав Евдокимов — Видео коллекция
  201. [110] Ярослав Евдокимов — Видео коллекция
  202. [111] Песня года-1985
  203. [112] Песня года-1985
  204. [113] Песня-85
  205. [114] Песня года-1987.
  206. [115] Концерт Пісня 1987 (офіційна версія)
  207. [116] Песня года-1989.
  208. [117] Концерт ПЕСНЯ 1990 (осень)
  209. [118] Советский Союз — Песня-1989/1990 (2007)
  210. а б в г д е ж и к л м н п р с [119] СВОДНЫЙ ЭЛЕКТРОННЫЙ КАТАЛОГ СИСТЕМЫ КОРПОРАТИВНОЙ КАТАЛОГИЗАЦИИ
  211. а б [120] Студия звукозаписи А.Федоркова
  212. [121]
  213. [122] Красная книга российской эстрады
  214. [123] 1000 пластинок
  215. а б [124] Феликс Царикати
  216. [125] "В последнее время Новицкого «несет»
  217. [126]Поетеса Ольга Куланіна. Офіційний сайт
  218. [127]
  219. [128] СВОДНЫЙ ЭЛЕКТРОННЫЙ КАТАЛОГ СИСТЕМЫ КОРПОРАТИВНОЙ КАТАЛОГИЗАЦИИ
  220. [129]"Кветка шчасьця", музыка І.Лучанка, словы А.Лягчылава. Яраслаў Еўдакімаў. З альбому «Песьні Ігара Лучанка», «Мелодия», 1987
  221. [130]
  222. [131] Леонид Дербенёв. Народный Поэт.
  223. [132] Олег Жуков, поэт-песенник
  224. [133] Сайт поэта и барда А.Смогула
  225. [134] Абхазская интернет-библиотека
  226. [135] Стихотворения, поэмы и песни о Великой Отечественной войне
  227. [136] Красная книга российской эстрады
  228. КОНО́ЩЕНКО Володимир Федорович
  229. [137] ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ ИЗДАТЕЛЬСТВА «СОЮЗ ПИСАТЕЛЕЙ» Регистрация | Вход | RSS
  230. [138] Сайт В.Крищенка
  231. [139]
  232. [140] СВОДНЫЙ ЭЛЕКТРОННЫЙ КАТАЛОГ СИСТЕМЫ КОРПОРАТИВНОЙ КАТАЛОГИЗАЦИИ
  233. [141]
  234. [142] Творчий вечір В'ячеслава Добриніна «Ни минуты покоя» 1989 рік.
  235. [143]"Именины Сердца". Творчий вечір композитора Олександра Морозова. (20-ліття творчої діяльності)
  236. Іменини серця. Творчий вечір О.Морозова
  237. [144]
  238. [145] Творчий вечір Лариси Рубальської 1991 рік.
  239. [146]
  240. «Кремлівські зірки»
  241. [147] Творчий вечір В'ячеслава Добриніна
  242. а б [148] Діловий нарис. Фотогалерея. Програми
  243. [149] Концерт В'ячеслава Добринина АЗБУКА ЖИЗНИ от А до Я — 2006
  244. Концерт В.Добриніна АЗБУКА ЖИТТЯ від А до Я — 2006
  245. [150]"Играй, музыкант"
  246. [151] ЕКАТЕРИНА ШАВРИНА «ПОКУРОЛЕСИТ» В ТЕАТРЕ ЭСТРАДЫ
  247. [152] Народна артистка Росії КАТЕРИНА ШАВРІНА Бенефіс «ПОКУРОЛЕСИМ!»
  248. [153] О творчестве
  249. Анатолій Поперечний. Фото
  250. [154] Неофициальный сайт композитора Бориса ЕмельяноваГостевая книга
  251. [155]"Играй, музыкант"
  252. Аркадий Хоралов «От всего сердца»
  253. Сетевое СМИ. Газета Парламентского Собрания Союза Беларуси и России, 01.06.2008. Помеченный судьбою. Композитор Леонид Захлевный — о музыке, о нашем времени и о себе.
  254. Помеченный судьбою
  255. Перечень песен — Поэт-песенник Олег Жуков
  256. Если б камни могли говорить — концерт онлайн
  257. Держтелерадіофонд
  258. летом (фильм-концерт) (1986)
  259. [156] Однажды летом
  260. [157] Однажды летом. 1986
  261. [158] Как прекрасны жизнь и земля
  262. [159] Всесоюзный фестиваль телевизионных фильмов
  263. [Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М.: Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С.161]
  264. [160] Ноябрьский «Голубой огонек»
  265. а б [161] ГОЛУБОЙ ОГОНЕК. СССР
  266. Аудиторія
  267. Історія Росії у проектах Держтелерадіофонду
  268. Форум каналу «Время»
  269. Держтелерадіофонд
  270. Держтелерадіофонд
  271. Форум «Кіноклуб Фенікс»
  272. Форум телеканалу «Время»
  273. Аудиторія
  274. [162] Шире круг
  275. Киноклуб «Феникс» -> Споёмте, друзья! Одесса, 1989
  276. Форум каналу «Время», С.24-25.
  277. [163] Споемте, друзья
  278. [164] Международный музыкальный фестиваль «Золотой шлягер в Могилеве»
  279. [165] Урочистий вечір з нагоди 40-ліття польоту першої жінки у космос
  280. [166] Живите и радуйтесь.
  281. [167] Телеканал «Россия-РТР»
  282. Різне про музику. «Музичний ринг», п.60
  283. [168] Принцип домино. Прощай високосный год
  284. [169] Принцип домино
  285. Малахов плюс. Вся правда о жирах
  286. [170] Приглашает Борис Ноткин
  287. Добрий вечір, Москва! Форум
  288. [171]
  289. [172] Андрей Малахов
  290. Первый канал. Официальный сайт. Новости. Премьеры. Вещание
  291. [173] Официальный сайт 1 канала
  292. Валентина Терешкова. Сегодня вечером. Выпуск от 22.06.2013 — Сегодня вечером — Первый канал
  293. [174] В новый год — с песней
  294. [175]
  295. [176]
  296. Народжені в СРСР. Ярослав Євдокимов
  297. [177] Концерт Ярослава Евдокимова собрал в Красноярске аншлаг
  298. [178] Евдокимов устроил в цирке дискотеку
  299. а б Официальный сайт телеканала СТС Курск
  300. Ярослав Евдокимов запел еще в кузнице у деда // НТВ.Ru
  301. Ярослав Євдокимов заспівав для Россоші
  302. а б [179] Главные новости Челябинской области — «Первый областной»]
  303. [180] Время новостей от 08.11.2013
  304. [181] Интервью. г. Челябинск. Ресторан «Спиридонова». 07.11.2013
  305. [182] Ярослав Евдокимов. Интервью.
  306. [183] В Пензенском драмтеатре выступил певец Ярослав Евдокимов
  307. A Talent Competition With a Comedy Twist
  308. Endemol shops Your Face Sounds Familiar across Europe
  309. Росія ТВ
  310. [184] Передача «Трудові будні», ведучий Семен.
  311. [185] Мій тур приурочений моєму 60-літтю.
  312. [186]"Фантазер" Ярослав Евдокимов в гостях у «Московской правды»
  313. [187] В Саратове с успехом прошло выступление Ярослава Евдокимова
  314. [188] Забытая звезда
  315. [189]
  316. [190] АС Байкал ТВ. Медіахолдинг
  317. [191] Ярослав Евдокимов. Фото
  318. [192] Ярослав Евдокимов. Фото
  319. [193] ВЯЧЕСЛАВ ЕВДОКИМОВ — концерт — КРАТКАЯ ВЕРСИЯ
  320. [194]
  321. [195] РЕЗУЛЬТАТЫ ПОИСКА «ЯРОСЛАВ ЕВДОКИМОВ»
  322. [196]
  323. [197] Квітуча яблуня
  324. [198] Ярослав Евдокимов пропел «Многая лета» саммиту АТЭС во Владивостоке
  325. [199]
  326. [200] Новости
  327. [201] Концерт Ярослава Евдокимова в Зеленоградском ДК
  328. [202]
  329. [203] Евдокимов нашел украинцев в Уфе
  330. [204] Ярослав Евдокимов
  331. [205] Галерея
  332. [206] Ярослав Евдокимов, концерт 18 ноября 2014 г.
  333. [207]"XXI век и война. Это страшно, не должно быть вражды!": известный певец выступил на тагильской сцене (ФОТО)
  334. [208] Фотогалерея событий Тихвинского ДК Концерт Ярослава Евдокимова 5 апреля 2015 г.
  335. [209] Ярослав Євдокимов
  336. [210] Евдокимов Ярослав
  337. [211] Ярослав Евдокимов
  338. [212] Ярослав Євдокимов
  339. [213]
  340. [214]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кобрин Н. Стрілецькі пісні літературного походження. Витоки і особливості жанру. — Львів : Сполом, 2007. — 96 с.
  • Шинкарук В. Євдокимов Ярослав Олександрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 312. — ISBN 978-966-02-5720-7.
  • Бахарэвіч А. Шабаны. Гісторыя аднаго знікнення: раман / Альгерд Бахарэвіч. — Мінск: Галіяфы, 2012. — 272 с. — (Другі фронт мастацтваў). — ISBN 978-985-6906-68-1.(біл.)
  • Беларуская Энцыклапедыя / гал.рэд. Г.Пашкоў. — Мінск: Выдавецтва «Беларуская Энцыклапедыя» імя Петруся Броўки. У 18 тамах. 1996. — Т. 6. — Мн., 1998. — С. 397. ISBN 985-11-0106-0 (т.6). ISBN 985-11-0035-8. (біл.)
  • Беларуская музычная літаратура [Гуказапіс]: фонахрэстаматыя / Міністэрства культуры Рэспублікі Беларусь, рэкламна-выдавецкая фірма «Ковчег», часопіс «Поп-музыка» ; аўтары-складальнікі Г. С. Глушчанка, К. І. Сцепанцэвіч ; рэдактар Э. І. Ахрэмчык. Мінск: Ковчег,2000.Сводный электронный каталог библиотек Беларуси(біл.) Сводный электронный каталог библиотек Беларуси(біл.)
  • Энцыклапедыя беларускай папулярнай музыкі / Дз. Падбярэзскi. — Мiнск. Выдавец Змiцер Колас, 2008. С.368. ISBN 978-985-6783-42-8. (біл.)
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 3. Гімназіі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў [і інш.]. — Мн. : БелЭн, 1996. — 527 с.; іл. — ISBN 985-11-0041-2. (біл.)
  • Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі у 5 тамах. — Мінск: Выдавецтва «Беларуская савецкая энцыклапедыя» імя Петруся Броўкі, 1984. — Т. 2. — Мн., 1985. — ISBN 978-985-11. УДК 891.72(47.60)03)7(47.60)03) (біл.)
  • Белорусская музыка второй половины XX века. Хрестоматия. : нотное издание. Автор: Сост. В. И. Каретников. Издательство: А. Н. Вараксин, год 2006. Количество страниц-384 . Тип переплета: твердый. — ISBN 978-985-00-213 (рос.) [539]
  • Золотой фонд Энциклопедии. Музыка. Репринтное издание «Музыкального энциклопедического словаря 1990 года». — М. : Большая Российская энциклопедия, 2003. 674 с. ил. — С. 189. — ISBN5-82270-254-4. УДК-78(03), ББК 85.3я2 М89.(рос.)
  • Музыкальный энциклопедический словарь / Гл.ред. Т. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — 674 с. ил. — С.189. ISBN5-82270-254-4. УДК-78(03), ББК 85.3я2 М89.(рос.)
  • Загородний Г. Ярослав Евдокимов. Певцы советской эстрады [Текст]: [сборник статей]. М. : Искусство, 1992. Вып.3 / сост. М. В. Успенская. — 1992. 304 с. :ил.; 20 см.ISBN 5210024814. — С. 151—165.(рос.)
  • Земляк В. О. Самая полная энциклопедия кроссвордиста. — Популярные российские музыканты и исполнители ХХ века. — 879 с. — С. 426.(рос.)
  • Кароткі нарыс гісторыі культуры Беларусі [Текст]: вучэб.-метад. дапаможнік / М. П. Саўко, М. А. Бобер, В. І. Карнацкая ; Бел. дзярж. мед. ун-т, Каф. філасофіі і паліталогіі. — Мінск: БДМУ, 2003. — 134 с. — ISBN 985-462-201-0 (біл.)
  • Касабова Г. И. О времени, о Норильске, о себе… Книга 9. — М.: «ПолиМЕдиа», 2007. — 608 с. — С.539. ISBN 978-5–89180–054–0.ББК 84-4 [540](рос.)
  • Неман. Литературно-художественный журнал Союза писателей Беларуси. — 1990. — № 5/6. — С. 175—177. (рос.)
  • Подберезский Д. Энциклопедия популярной белорусской музыки. — Минск, 2008. (рос.)
  • Савченко Б. А. Кумиры российской эстрады: [Песен. эстрада ХХ в. от А до Я] / Б. Савченко 430 с., [16] л. портр. 17 см М.Панорама 1998. — С. 122. — ISBN 5-9265-0109-1 (рос.)
  • Севярынец П. Нацыянальная ідэя. Фэнамэналёгія Беларусі. — Частка ІV. Беларуская культура. СЬПЕЎНЫ ГОЛАС. — Рыга, 2007. — 254 с.(біл.)
  • Шелихин В. А. Роз было много, а романсы еще ждут его…[Текст]: Книга В. А. Шелихин Сердце помнит…: Альбом-книга. — Мн. : Четыре четверти, 2000. — 224 с., ил. — ISBN 985-6089-51-4, УДК 882(476)-94, ББК 84(4Беи-Рус)6. — С. 188—191.(рос.)
  • Штурм Н. Ю. Все оттенки боли. — Астрель, 2012. — 645 с. — ISBN 978-5-271-45560-5 (рос.)
  • Беларуская Энцыклапедыя [Електронний ресурс] / гал.рэд. Г.Пашкоў. — Мінск: Выдавецтва «Беларуская Энцыклапедыя» імя Петруся Броўки. У 18 тамах. — Т. 6. — Мн., 1998. Режим доступу: [541] — С.397. (біл.)
  • Бахарэвіч А. Малая мэдычная энцыкляпэдыя Бахарэвіча [Електронний ресурс] / Альгерд Бахарэвіч. (Бібліятэка Свабоды. ХХІ стагодзьдзе). Радыё Свабодная Эўропа / Радыё Свабода. — 2011. — 320 с. — С.184. ISBN 978-0-929849-40-9. Режим доступу: [542](біл.)
  • Бахарэвіч А. Шабаны. Гісторыя аднаго знікнення: раман [Електронний ресурс] / Альгерд Бахарэвіч. — Мінск: Галіяфы, 2012. — 272 с. — (Другі фронт мастацтваў).ISBN 978-985-6906-68-1. Режим доступу: [543](біл.)
  • Концерт Ярослава Євдокимова [Електронний ресурс] Блог Анжерського телебачення. — 2007. — 20 березня. Режим доступу: [544] (рос.)
  • Музыкальная энциклопедия и словарь. Статьи о музыке (рос.)
  • Севярынец П. Нацыянальная ідэя. Фэнамэналёгія Беларусі. — Частка ІV. Беларуская культура. СЬПЕЎНЫ ГОЛАС. — Рыга, 2007. Режим доступу: [545], [546] — 254 с. (біл.)
  • «Паростки» святкують День народної єдності [Електронний ресурс] Прес-центр багатодітних організацій Росії. — 2007. — 11 листопада. Режим доступу: [547] (рос.)
  • Місто Строітєль відсвяткувало 50-літній ювілей. [Електронний ресурс] Gubkin.info. Міський портал. — 2008. — 15 вересня. Режим доступу: [548] (рос.)
  • Асоціація "Саморегулююча організація «Спілка шляховиків і будівельників Курської області» [Електронний ресурс] Новини. — 2012. — 9 серпня. Режим доступу: [549] (рос.)
  • Жителів Радянського району Воронежа привітали із 40-літтям від дня його заснування. [Електронний ресурс] Обласна державна бюджетна установа Воронезької області «Управління природних ресурсів». — 2013. — 24 червня. Режим доступу: [550](рос.)
  • Як відзначали день міста у Лісках. [Електронний ресурс] Ліски-Онлайн. РФ. Міський портал. — 2014. — 16 вересня. Режим доступу: [551]
  • У Залі Церковних Соборів Храму Христа Спасителя, 11 жовтня 2015 року. [Електронний ресурс] Сайт Фонду Храму Христа Спасителя. — 2015. — 11 жовтня. Режим доступу: [552]

Посилання[ред. | ред. код]