Йоганн Людвіг Буркгардт
| Йоганн Людвіг Буркгардт | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 листопада 1784[3][4] Лозанна, Во, Швейцарія |
| Помер |
15 жовтня 1817[1][2][…] (32 роки) Каїр, Єгипетський еялет ·дизентерія |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, письменник, мистецтвознавець, археолог, геолог, розвідник |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Знання мов | французька, англійська[1] і арабська |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Johann Rudolf Burckhardtd |
Йо́ганн Лю́двіг Бу́ркхардт (нім. Johann Ludwig Burckhardt; 24 листопада 1784, Лозанна — 15 жовтня 1817, Каїр) — швейцарський сходознавець, який прославився в епоху романтизму подорожами по Близькому і Середньому Сходу під ім'ям Ібрагім ібн Абдалла. Один з перших дослідників Нубії.
Коротка біографія
Після курсу в Геттінгенському університеті Буркхардт загорівся думкою відшукати витоки річки Нігер. У 1806 році він направився до Англії з метою заручитися фінансовою підтримкою Африканської асоціації британських джентльменів. Отримавши схвалення свого проекту, він почав вивчати арабську мову в Кембриджі, а у вільний час виснажував себе пішими переходами.
Наполегливість Буркхардта була винагороджена навесні 1809 року, коли за підтримки Джозефа Банкса він дістався до Сирії, де, видаючи себе за приїжджого «шейха», став вивчати в Алеппо закони шаріата. Перебування в Сирії дозволило йому досконало опанувати арабську і, не вселяючи підозр місцевим жителям, відвідати невідомі європейцям руїни древніх цивілізацій, включаючи Пальміру і Петру. Його пізнання в Корані були настільки значні, що він написав до нього науковий коментар.
Для самого Буркхардта відкриття Петри (завдяки якому він залишився в історії) було лише кроком до заповітного переходу через Сахару до витоків Нігера. Для підготовки він в 1812 р. приїхав в Каїр, який відтоді став його домівкою. Під виглядом бідного сирійського купця він спустився по Нілу до невідомого тоді Абу-Сімбела, потім повернув на схід, переплив Червоне море і чи не першим з християн після Вартеми відвідав як Медіну, так і Мекку, де прожив три місяці.
Свій опис мусульманських святинь Буркхардт переслав до Європи, де він був негайно опублікований і приніс йому популярність. Як і інші записи Буркхардта, він був складений по-французьки. Навесні 1816 він відвідав гору Синай, але незабаром після того захворів на дизентерію і, виснажений тривалими подорожами, помер, не доживши кілька тижнів до 33-річчя, правовірним мусульманином.[5]
Праці
- «Подорожі по Нубії» — опубліковано у 1819 р.
- «Подорож по Сирії і Святій землі» — опубліковано у 1822 р.
- «Подорожі по Аравії» — опубліковано у 1829 р.
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Browning I. Burckhardt, Jean-Louis // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T012342
- ↑ Н.Внуков. «Великие путешественники». Биографический словарь. ISBN 5-267-00048-5 (рос.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про мандрівника або мандрівницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |