Каштелу-де-Віде
Шаблон:Муніципалітет Португалії
Назва
- Каште́лу-де-Ві́де (порт. Castelo de Vide; стара орфографія: порт. Castello de Vide) — сучасна португальська назва. Походить від місцевого замку Віде.
- Касте́ло-де-Ві́де (ісп. Castelo de Vide) — іспанська назва.
- Ві́де (ісп. і порт. Vide) — коротка середньовічна назва.
- Аленте́зька Сі́нтра (порт. Sintra do Alentejo) — алегорична назва міста, прекрасні краєвиди і стара архітектура якого нагадують Сінтру. Вислів приписують королю Педру V.
Географія
Каштелу-де-Віде розташований на сході Португалії, на північному сході округу Порталегре, на португальсько-іспанському кордоні.
Каштелу-де-Віде межує на північному сході — з Іспанією, на сході — з муніципалітетом Марван, на півдні — з муніципалітетом Порталегре, на південному заході — з муніципалітетом Крату, на заході та північному заході — з муніципалітетом Ніза.
Історія
Походження Каштелу-де-Віде достеменно невідомо. Близькість поселення до римської дороги наводила деяких істориків на думку про його римську генезу[1]. Проте археологічні розвідки, проведені португальськими археологами, не виявили тут жодних населених пунктів античних часів[2].
У VI—VII століттях територією в районі сучасного Каштелу-де-Віде володіли алани і вестготи. На початку VIII століття їх витіснили мусульманські завойовники.
1148 року землі Каштелу-де-Віде звільнив у ході Реконкісти перший португальський король Афонсу І. 1180 року його васал Педро Анеш дарував місцевим мешканцям перший форал[3].
Достовірні джерела 1232 року вказують, що поселення Каштелу-де-Віде належало до португальського королівського домену. Воно мало стратегічне значення через близькість до кордону з Кастилією[4].
1273 року португальський король Афонсу III дарував Каштелу-де-Віде своєму синові, інфантові Афонсу, сеньйору Порталегре і Марвана[2]. Новий господар почав розбудову міського замку. 1276 року він надав Каштелу-де-Віде форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Після смерті короля-батька в 1279 році інфант Афонсу змагався зі своїм старшим братом Дінішем за спадщину. На цей час припадає прискорена побудова укріплень Каштелу-де-Віде[2]. У квітні 1281 року король Дініш оточив містечко і за рік змусив Афонсу зруйнувати зведені фортифікації[5]. Наприкінці ХІІІ століття він повернув Каштелу-де-Віде до королівського домену й почав другу фазу розбудови замку. Роботи завершилися 1327 року, за правління короля Афонсу IV[2].
Населення
| Кількість мешканців[6] | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
| 6 257 | 6 331 | 6 689 | 6 614 | 6 717 | 7 067 | 6 837 | 7 361 | 7 178 | 6 538 | 4 940 | 4 187 | 4 145 | 3 872 | 3 407 | |
Персоналії
- Жозе Мозіню-да-Сілвейра (1780—1848) — португальський міністр фінансів, реформатор.
Примітки
- ↑ Peres, Damião. A gloriosa história dos mais belos castelos de Portugal. Barcelos, 1969. p. 285.
- ↑ а б в г Castelo de Castelo de Vide // Direção Geral do Património Cultural.
- ↑ Grande Enciclopédia Portuguesa e Brasileira, vol. VI, p.196
- ↑ Peres, Damião. A gloriosa história dos mais belos castelos de Portugal. Barcelos, 1969. p. 286.
- ↑ Barroca, Mário Jorge. Epigrafia medieval portuguesa (862-1422). Lisboa, 2000. p. 1522
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]
Джерела
- Castello de Vide Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 896-898.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 109-112.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каштелу-де-Віде
|
