Абрантеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абра́нтеш
ABT.png
Герб
Pt-abt1.png
Прапор
Castelo de Abrantes (torre de menagem e igreja).jpg
Донжон Абрантеського замку
LocalAbrantes.svg
Координати: 39°27′52″ пн. ш. 8°11′52″ зх. д. / 39.46444444447177347° пн. ш. 8.19781944447217725° зх. д. / 39.46444444447177347; -8.19781944447217725
Країна: Португалія Португалія
 • Регіон: Центр
 • Провінція: Рібатежу
 • Округ: Сантарен
Площа: 714.69 км²
Населення: 39 325 ос. (2011)
 • Густота: 55  ос./км²
Індекс: 2200
Часовий пояс: UTC+0, +1 (влітку)
Код LAU: 1401
Офіційний сайт
Абрантеш на Вікісховищі

Абра́нтеш (порт. Abrantes; МФА[ɐ.ˈbɾɐ̃.tɨʃ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сантарен. Розташований у центральній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сантаренської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1179 року. Поділяється на 13 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Рібатежу. Площа муніципалітету — 714,69 км², населення муніципалітету — 39325 ос. (2011); густота населення — 55  ос./км². Патронсвятий Вікентій. Святковий день муніципалітету — 14 червня. Поштовий індекс — 2200. Код місцевої адміністративної одиниці — 1401. Складова статистичного регіону Центр.

Назва[ред. | ред. код]

  • Абра́нтеш (порт. Abrantes, МФА[ɐ.ˈbɾɐ̃.tɨʃ], [абра́нтиш]) — сучасна португальська назва.
  • Абра́нтес (ісп. і ст.-порт. Abrantes, МФА[a.ˈβɾãn̪.tes][2]) — старопортугальська і сучасна іспанська назва.
  • Аура́нтес, або Авра́нтес (лат. Aurantes) — середньовічна латинська назва; ймовірно походить від покладів золота (лат. aurum) в долині річки Тежу[3].

Географія[ред. | ред. код]

Абрантеш розташований в центрі Португалії, на північному сході округу Сантарен.

Місто розташоване за 50 км на північний схід від міста Сантарен на березі річки Таг.

Абрантеш межує на півночі з муніципалітетами Віла-де-Рей, Сардуал і Масан, на сході — з муніципалітетом Гавіан, на півдні — з муніципалітетом Понте-де-Сор, на заході — з муніципалітетом Шамушка, Конштансія, Віла-Нова-да-Баркіня і Томар.

Історія[ред. | ред. код]

Абрантеш сформувався в середині ХІІ століття як військове поселення при Абрантеському замку. Він був португальським форпостом на річці Тежу і служив захистом Сантарена від південних маврів. 1173 року португальський король Афонсу І дарував місцевий замок Ордену святого Якова, а 1179 року надав поселенню Абрантеш форал, яким визнав за ним статус містечка та муніципальні самоврядні права[4].

У ХІІІ—ХІV Абрантеш став одним із важливих торговелньо-транспортних центрів Португальського королівства. На південному березі Тежу діяв річковий порт. До містечка суходолом прибували товари з провінції Алентежу, які далі по річці переправлялися до Лісабона. На зворотному шляху купецькі човни привозили крам, необхідний тутешнім міщанам і селянам[4].

1281 року португальський король Афонсу ІІІ дарував прибутки з Абрантеша своїй дружині, королеві Ізабелі. Відтоді склався звичай, згідно з яким португальські королеви традиційно опікувалися містечком.

У період міжкоролів'я 13821385 років мешканці Абрантеша підтримали майбутнього короля Жуана І. Саме з цього містечка він і його вірний полководець Нуну Перейра вирушили на доленосну битву при Алжубарроті[4]. Цей епізод оспіваний у національній епопеї «Лузіади» Луїша де Камоенша[4][5].

1476 року Лопу де Алмейда, батько першого віце-короля Індії, отримав титул графа Абрантеського й став патріархом так званого Абрантеського дому[4].

1518 року португальський король Мануел I видав оновлений форал Абрантешу, підтвердивши його права на самоврядування[4].

На початку Реставраційної війни 16401668 років Абрантеш виявився першим після Лісабона містечком, яке підтримало нового короля Жуана IV. 1641 року поселення було нагороджене почесним титулом — «значне містечко Абрантеш» (порт. Notável Vila de Abrantes)[4].

23 листопада 1807 року Абрантеш захопили французькі війська під командуванням генерала Жюно в ході вторгнення до Португалії. За успішно проведений похід, що завершився практично безкровною окупацією країни, Наполеон нагородив генерала титулом герцога Абрантеського. Оскільки португальські чиновники продовжили служити французам в Абрантеші так само, як до того служили португальському монаршому дому в Лісабоні, це породило популярний у той час каламбур: «Tudo como dantes, Quartel General em Abrantes!» (Все як раніше, лиш штаб-квартира в Абрантеші)[4].

22 серпня 1808 року в Абрантеші було відновлено португальський суверентітет за умовами Сінтрської конвенції.

14 червня 1916 року Абрантеш отримав статус міста. Щорічно цього дня відмічається день муніципалітету[4].

Населення[ред. | ред. код]

Кількість мешканців[6]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
20 303 22 170 24 671 27 453 32 322 34 367 39 327 45 332 48 925 51 869 48 675 48 653 45 697 42 235 39 325

Парафії[ред. | ред. код]

  1. Алдейя-ду-Мату
  2. Алферрареде
  3. Алвега
  4. Бемпошта
  5. Вале-даш-Мош
  6. Карвальял
  7. Конкавада
  8. Мартіншел
  9. Морішкаш
  10. Пегу
  11. Ріу-де-Моіньюш
  12. Россиу-ау-Сул-ду-Тежу
  13. стільнику
  14. Сан-Факундо
  15. Сан-Жуан
  16. Сан-Мігел-ду-Ріу-торт
  17. Сан-Вісенте
  18. Трамагал
  19. Фонтеш

Примітки[ред. | ред. код]

  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.
  3. Abrantes // Portugal: diccionario... 1904. V. I., p. 18.
  4. а б в г д е ж и к História // Câmara Municipal de Abrantes.
  5. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. К.: Дніпро, 1987. С. 149 (Пісня 4:23)
  6. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абрантеш