Тавіра
Таві́ра | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() Вигляд з фортеці | |||
![]() | |||
Координати: 37°07′51″ пн. ш. 7°39′02″ зх. д. / 37.13085000002777747° пн. ш. 7.650600000027777625° зх. д. | |||
Країна: |
![]() | ||
• Регіон: | Алгарве | ||
• Провінція: | Алгарве | ||
• Округ: | Фару | ||
Площа: | 606.97 км² | ||
Населення: | 26 167 ос. (2011) | ||
• Густота: | 43,11 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1266 | ||
Індекс: | 8800 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 0814 | ||
Офіційний сайт | |||
![]() |
Таві́ра (порт. Tavira; МФА: [tɐ.ˈvi.ɾɐ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Фару. Розташований у південній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Алгарве. Належить до Фаруської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1266 року. Поділяється на 6 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Алгарве. Площа муніципалітету — 606,97 км², населення муніципалітету — 26167 ос. (2011); густота населення — 43,11 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 8800. Код місцевої адміністративної одиниці — 0814. Складова статистичного регіону Алгарве.
Географія[ред. | ред. код]
Тавіра розташована на півдні Португалії, на південному сході округу Фару.
Тавіра межує на північному сході — з муніципалітетом Алкотін, на сході — з муніципалітетом Каштру-Марин, на південному сході — з муніципалітетом Віла-Реал-де-Санту-Антоніу, на південному заході — з муніципалітетом Олян, на заході — з муніципалітетами Сан-Браш-де-Алпортел і Лоле. На півдні омивається водами Атлантичного океану.
За колишнім адміністративним поділом місто належало до провінції Алгарве — сьогодні це однойменний регіон і субрегіон.
Рельєф району рівнинний у південній частині, та гірський — у північній (декілька найвищих точок перевершують позначку 500 м над рівнем моря). Територією району протікає декілька річок: Асека, Ріу Секуа, Ріу Жілау, Ріу Вашкау.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат середземноморський, має 5 сухих місяців (з травня по вересень) і середню річну температуру 18 °C (для південної частини району). Середня температура улітку сягає 28 °C, у січні — 9 °C. Середня кількість опадів 576 мм (найбільша кількість між жовтнем та лютим). Улітку практично не випадає опадів. Північна частина муніципалітету отримує більш опадів — 800 мм на рік.
Узбережжя Тавіри має декілька пляжів, які справедливо визнають найкращими в Алгарве та Португалії, — усі розташовані на території природного парку «Ріа-Формоза» (порт. Parque Natural da Ria Formosa). Температура морської води у літні місяці і на початку жовтня сягає 26 °C. Пляжі муніципалітету: порт. Lacém, Cabanas de Tavira, Ilha de Tavira e Praia do Barril. Перших два розташовані на острові Кабанаш (порт. острів de Cabanas), останніх два — на острові Тавіри (порт. острів de Tavira)[2].
Історія[ред. | ред. код]
Відомо, що аж до 13 століття Тавіра, як і вся територія Алгарве, належала арабам. На початку 12 століття Тавіра була невеличким населеним пунктом, мала фортецю. У 1151 році сталася перша спроба звільнитися від мусульманської присутності, яка закінчилась придушенням місцевого населення. У 1239 році португалець Паю Переш Коррея завоював місто у маврів, і вже за 5 років, у січні 1244 року Саншу ІІ передає Тавіру у власність Ордену Сантьяго. В кінці 13 століття місто починає розвиватися в комерційному відношенні завдяки морському порту.
1266 року португальський король Афонсу III надав Тавірі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Населення[ред. | ред. код]
Кількість мешканців[3] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
19 494 | 21 842 | 24 166 | 25 392 | 26 755 | 24 824 | 27 786 | 28 972 | 30 632 | 27 798 | 22 900 | 24 615 | 24 857 | 24 997 | 26 167 |
Парафії[ред. | ред. код]
- Кашопу (порт. Cachopo)
- Консейсау і Кабанаш-де-Тавіра (порт. Conceição e Cabanas de Tavira)
- Луж-де-Тавіра i Санту-Ештевау (порт. Luz de Tavira e Santo Estêvão)
- Санта-Катарина-да-Фонте-ду-Бішпу (порт. Santa Catarina da Fonte do Bispo)
- Санта-Лузія (порт. Santa Luzia)
- Тавіра (порт. Tavira)
Економіка, побут, транспорт[ред. | ред. код]
Економіка району головним чином представлена рибальством, туризмом, сільським господарством (фрукти, цитрусові, маслини, корок і мед).
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу: з'єднане з Фару швидкісною автомагістраллю А-22 (відоміша як «Via do Infante»), з Лісабоном — А-2, з провінцією Алентежу — національною автомобільною дорогою IC-2. Має залізничну станцію приміського сполучення на Лінії Алгарве.
Туризм[ред. | ред. код]
Серед архітектурних пам'яток особливий інтерес викликають історичний центр міста, три фортеці (порт. Forte da Conceição, Castelo de Tavira, Forte do Rato), декілька церков та каплиць як у самому місті так і на території муніципалітету.
Територія південної частини муніципалітету належить до природного парку «Ріа-Формоза»: порт. Parque Natural da Ria Formosa, який простягається на відстані 60 км уздовж атлантичного узбережжя із загальною площею 18,4 тис. га. Заповідник було створено 9 грудня 1987 року і відомий як водний ареал рідкісних видів птахів та рослин[4].
Для отримання безкоштовної туристичної інформації у місті діє туристично-інформаційний центр, розміщений за адресою порт. Rua Galaria, 9, 8800-329 Tavira[5].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Муніципальний путівник на офіційній вебсторінці муніципальної палати Тавіри[недоступне посилання з липня 2019](порт.)
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]
- ↑ Вебсторінка заповідника «Ріа-Формоза» на сайті Португальського Інституту Захисту Природи та Біорізноманіття [Архівовано 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Список туристично-інформаційних центрів Алгарве. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 7 травня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Tavira Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1915. — Vol. VII. — P. 44-48.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1862. — Vol. 3. — P. 62-68.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тавіра
|