Сінеш

Сі́неш
Герб	Прапор
Сінешська фортеця
Країна	Португалія
Регіон	Алентежу
Округ	Сетубал
Провінція	Нижнє Алентежу
Площа	203,30 км²
Населення	14 238 ос. (2011)
Густота	70  ос./км²
Поштовий індекс	7520
Часовий пояс	UTC+0, +1 (влітку)
Офіційний сайт
Сінеш у Вікісховищі?

Сі́неш (порт. Sines; МФА: [ˈsi.nɨʃ], Сіниш) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану. Складова статистичного регіону Алентежу. Права міського самоврядування має з 1362 року. Поділяється на 2 парафії. За старим адміністративним поділом, що був чинним до 1976 року, входив до складу провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 203,30 км², населення муніципалітету — 14238 ос. (2011); густота населення — 70  ос./км². Патрон — Спаситель. Святковий день муніципалітету — 24 листопада. Поштовий індекс — 7520.

Географія

Сінеш розташований на заході Португалії, на південному заході округу Сетубал.

Сінеш межує на півночі та сході з муніципалітетом Сантіагу-ду-Касен, на сході — з муніципалітетом Одеміра. На заході омивається водами Атлантичного океану.

Атлантичне узбережжя муніципалітету належить до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя (порт. Parque Natural do Sudoeste Alentejano e Costa Vicentina).

Історія

Відомо, що за часів Римської імперії місто називалося Сінус. Є підтвердження перебування у регіоні вестготів та вандали. На початку 13 століття місто було остаточно завойоване у маврів і передане Ордену Сантьяго, що базувався у місті Сантіягу-ду-Касен.

1362 року португальський король Педру I надав Сінешу форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

За найпоширенішою версією (інша — Відігейра), саме у Сінеші у 1469 році народився відомий португальський дослідник і мореплавець Вашку да Гама, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки. Це стало одним з найважливіших відкриттів у всій історії людства, адже саме з Індії постачалися прянощі, шовкові тканини, ювелірні вироби і слонова кістка.

Сучасна історія Сінеша пов'язана з будівництвом морського комерційного порту, що дало імпульс його швидкому розвитку починаючи з 1971 року. Статус міста з 12 липня 1997 року.

Населення

Кількість мешканців
1864	1878	1890	1900	1911	1920	1930	1940	1950	1960	1970	1981	1991	2001	2011
3 148	3 363	3 580	3 988	4 808	5 586	7 666	8 859	9 534	8 866	7 550	12 075	12 347	13 577	14 238

Парафії

1. Порту-Кову (порт. Porto Covo)
2. Сінеш (порт. Sines)

Економіка, побут, транспорт

Економіка муніципалітету представлена нафтопереробним заводом, сільським господарством, торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом (пляжі громади Порту-Кову).

Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця Сінеша (порт. Castelo de Sines) і фортеця збудована на острові Персика (порт. Forte do Pessegueiro). Острів розташований біля Порту-Кову і відноситься до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя.

Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, з містом Сантьяґу-ду-Касень — автомобільною дорогою IP-8, має залізничну станцію.

Галерея

• 

  Мальовничі пасовища в Порту-Кову

• 

  Типовий для регіону одноповерховий будинок

• 

  Острів Персика (порт. острів do Pessegueiro)

Джерела

• Sines // Pereira, E., Rodrigues, G. Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico: 7 v. Lisboa: J. Romano Torres, 1912. V. VI., p. 976-977.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінеш

• Офіційна сторінка