Сінеш
| Сінеш Sines |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| 37°57′00″ пн. ш. 8°52′00″ зх. д. / 37.95000° пн. ш. 8.86667° зх. д.Координати: 37°57′00″ пн. ш. 8°52′00″ зх. д. / 37.95000° пн. ш. 8.86667° зх. д. | |||||
| Країна |  Португалія |
||||
| Регіон | Сетубальський округ, Байшу-Алентежу | ||||
| Засноване | 1362 | ||||
| Статус міста | 1997 | ||||
| Населення | 12,5 тис. осіб | ||||
| Площа міста | 203 км² | ||||
| Поштові індекси | 7520 Sines | ||||
| Телефонний код | 351 26 | ||||
| Часовий пояс | UTC+0 | ||||
| Міста-побратими | Nisa Municipality[d], Відігейра і Евора | ||||
| День міста | 24 листопада | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | Câmara Municipal de Sines 7520 Sines |
||||
| Веб-сторінка | mun-sines.pt | ||||
| Мер міста | Manuel Coelho Carvalho | ||||
 Сінеш на Вікісховищі |
|||||
С́інеш (порт. Sines; МФА: ['sinɨʃ]) — місто в Португалії, в Сетубальському адміністративному окрузі з населенням близько 12,5 тис. осіб. Є адміністративним центром однойменного району з площею 202,7 км² і населенням 13 674 осіб (2006)[1], який межує на півночі і сході — з районом Сантьяґу-ду-Касень, на півдні — з районом Одеміри та на омивається Атлантичним океаном. Атлантичне узбережжя муніципалітету належить до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя (порт. Parque Natural do Sudoeste Alentejano e Costa Vicentina).
За колишнім адміністративним поділом місто належало до провінції Байшу-Алентежу.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Відомо, що за часів Римської імперії місто називалося Сінус. Є підтвердження перебування у регіоні вестготів та вандали. На початку 13 століття місто було остаточно завойоване у маврів і передане Ордену Сантьяго, що базувався у місті Сантьяґу-ду-Касень.
За найпоширенішою версією (інша — Відігейра), саме у Сінеші у 1469 році народився відомий португальський дослідник і мореплавець Вашку да Гама, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки. Це стало одним з найважливіших відкриттів у всій історії людства, адже саме з Індії постачалися прянощі, шовкові тканини, ювелірні вироби і слонова кістка.
Сучасна історія Сінеша пов'язана з будівництвом морського комерційного порту, що дало імпульс його швидкому розвитку починаючи з 1971 року. Статус міста з 12 липня 1997 року.
Населення[ред. • ред. код]
| Населення муніципалітету Сінеша (1801 – 2004) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1801 | 1849 | 1930 | 1960 | 1981 | 1991 | 2001 | 2004 |
| 1766 | 2632 | 7666 | 8866 | 12075 | 12347 | 13577 | 13613 |
Структура[ред. • ред. код]
Район (муніципалітет) Сінеша складається лише з двох міських громад (порт. freguesias):
Економіка, побут, транспорт[ред. • ред. код]
Економіка муніципалітету представлена нафтопереробним заводом, сільським господарством, торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом (пляжі громади Порту-Кову).
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця Сінеша (порт. Castelo de Sines) і фортеця збудована на острові Персика (порт. Forte do Pessegueiro). Острів розташований біля Порту-Кову і відноситься до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя.
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, з містом Сантьяґу-ду-Касень — автомобільною дорогою IP-8, має залізничну станцію.
Галерея зображень[ред. • ред. код]
-
Фортеця в Сінеші
-
Мальовничі пасовища в Порту-Кову
-
Типовий для регіону одноповерховий будинок
-
Острів Персика (порт. ilha do Pessegueiro)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінеш |
Посилання[ред. • ред. код]
- Офіційна веб-сторінка муніципальної палати Сінеша (порт.)
- Фотографії Сінеша на Flickr
- Festival Músicas do Mundo de Sines (порт.)
Примітки[ред. • ред. код]
|
|||||||
