Луцій Валерій Потіт (консул 483 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:51, 8 жовтня 2021, створена Mcoffsky (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Консули Римської республіки за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Валерій Потіт
лат. L. Valerius M.f.Volus.n. Potitus
Народився невідомо
м.Рим
Помер після 470 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада консул
Термін 483 та 470 роки до н.е.
Рід Валерії
Батько Марк Валерій Волуз
Мати невідомо
Брати, сестри Volusus Valeriusd[1][1] і Manius Valeriusd[1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Валерій Потіт

Луцій Валерій Потіт (лат. Lucius Valerius Potitus; ? — після 470 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Марка Валерія Волуза, консула 505 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.

У 486 році до н. е. був одним з активних супротивників аграрного закону Кассія Вісцеліна. У 485 році став квестором. Під час своєї каденції був офіційним звинувачувачем Вісцеліна, домігся його страти.

У 480 році до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Фабієм Вібуланом. Разом з колегою протидіяв народним трибунам, які намагалися провести аграрну реформу. Тоді розпочалася війна з містом-державою Вейї та племенем вольсків. Втім Валерій разом з колегою не здійснював якихось активних дій проти ворогів, приділяючи більше уваги приборканню плебейських трибунів. Проте вимушений був виступити про вольсків, але походу завадив конфлікт з плебеями.

У 470 році до н. е. його вдруге було обрано консулом, цього разу разом з Тіберієм Емілієм Мамерком. Того року тривала війна з племенами еквів та сабінян. Луцію Валерію доручено було вести війну проти еквів, проте не досяг рішучого результату. Перед тим знову стикнувся з намаганням трибунів провести аграрну реформу, втім за допомогою сенату відхилив усі ці спроби. Про подальшу долю нічого не відомо.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Digital Prosopography of the Roman Republic