Мандрикине (станція)

Станція Мандрикине Волноваха — Донецьк Донецька залізниця Донецька дирекція м. Донецьк
47°55′15″ пн. ш. 37°40′47″ сх. д.
Рік відкриття	1872 (152 роки)
Колій	5
Платформ	2
Тип платформ(и)	бокова та острівна
Форма платформи	пряма
Відстань до Києва, км	816
Відстань до Волновахи, км	43
Відстань до Донецька, км	15
Код станції	480600 ?
Код «Експрес-3»	2214024 ?
Послуги
Мандрикине на Вікісховищі

Дільниця Ясинувата — Волноваха

Легенда  Ясинувата  1121,6 Ясинувата-Пасажирська  Авдіївка  1124 12 км Н20 1127,1 Донецьк-Північний Донецький район Донецьк  Авдіївка  1133,8 Донецьк шляхопровід 1138 Кварцитний вул. Славіна вул. Кірова шахта ім. Абакумова 1144 Рутченкове  Покровськ  1146 1146 км вул. Петровського 1149,1 Мандрикине Н15 —  Ларине  Донецьк Донецький район 1153,5 Доля 1159,7 Оленівка Докучаєвськ 1163,8 1164 км 1167,8 1168 км 1171,1 1172 км 1174,1 Південнодонбаська 1180,4 Велико-Анадоль Т 0509 1183,5 1184 км 1187,5 1188 км 1190 Північний 1192 Волноваха  Комиш-Зоря   Асланове

Мандри́кине — лінійна залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці

Розташована в Петровському районі (вул. Камвольна) Донецька на лінії Волноваха — Донецьк між станціями Доля (5 км) та Рутченкове (5 км). Названа на честь дворян Мандрикиних, на землях яких розташовувалася станція

На станції зупинялися електропоїзди сполученням Маріуполь — Ясинувата. Через військову агресію Росії на сході Україні транспортне сполучення припинене.

Історія

• 1872 — відкрита перша черга Костянтинівської залізниці (Костянтинівка — Юзівка — Оленівка), однією з лінійних станцій якої стала Мандрикине.
• 1880 — Костянтинівська залізниця приєднана до Донецької Кам'яновугільної.
• 1882 — Костянтинівська лінія продовжена до Маріуполя; у 1887 році з Маріупольського порту було відправлено перше вугілля.
• Удень 12 серпня 2014 року автобус групи бійців Добровольчого українського корпусу потрапив у засідку терористів на блокпосту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося тільки трьом бійцям, які потрапили в полон (командир групи Марлен Місіратов «Татарин» та двоє з трьох братів Мартинових — Олег та Андрій). Загинули Величко Володимир Володимирович, Волощук Михайло Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Малолітній Олександр Іванович, Мартинов Олександр Олександрович, Мірошніченко Микола Валентинович, Пальгуєв Олександр Сергійович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)