Комиш-Зоря (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Комиш-Зоря

Пологи — Комиш-Зоря, Комиш-Зоря — Волноваха, Комиш-Зоря — Верхній Токмак II
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
Комиш-Зоря

Комиш-Зоря.JPG
47°19′47″ пн. ш. 36°41′38″ сх. д. / 47.32972° пн. ш. 36.69389° сх. д. / 47.32972; 36.69389Координати: 47°19′47″ пн. ш. 36°41′38″ сх. д. / 47.32972° пн. ш. 36.69389° сх. д. / 47.32972; 36.69389
Рік відкриття 1904 (114 років)
Попередня назва Царекостянтинівка (до 1974 року)
Кількість колій 6
Кількість платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 814 (через Пологи),
875 (через Федорівку)
Відстань до Волновахи, км 84
Відстань до Пологів, км 51
Відстань до Федорівки, км 129
Код станції 462405 ?
Код «Експрес-3» 2210777 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Комиш-Зоря. Карта розташування: Запорізька область
Комиш-Зоря
Комиш-Зоря

Коми́ш-Зоря́ (до 1974 року — Царекостянтинівка) — стикова міждорожна вузлова залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці.

Розташована у селищі міського типу Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області. До станції примикають лінії Пологи — Комиш-Зоря, Комиш-Зоря — Волноваха та Комиш-Зоря — Верхній Токмак II. Найближчі станції: Магедове (28 км) та Розівка (30 км), Щебеневий (10 км).

Історія[ред. | ред. код]

У березні — жовтні 2016 року реконструйована дільниця Комиш-Зоря — Волноваха, що дозволило збільшити пропускну здатність в напрямку Маріуполя в півтора рази — до 23 пар вантажних і 4 пасажирських поїздів за добу[1].

Поетапна модернізація та розвиток напрямку Запоріжжя — Пологи — Комиш-Зоря — Волноваха — Маріуполь триватиме і надалі. Планується до 2020 року довести пропускну спроможність напрямку до 49 пар поїздів на добу (42 вантажних, 5 пасажирських та 2 приміські пари поїздів)[2][3].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Комиш-Зоря зупиняються приміські потяги сполученням Пологи — Комиш-Зоря та Волноваха — Комиш-Зоря, а також пасажирські потяги далекого сполучення.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)