Ямашіта Томоюкі
| Ямашіта Томоюкі | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 山下奉文 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Народився |
8 листопада 1885[1][2][…] Коті, Японія | ||||||||||||||||
| Помер |
23 лютого 1946[1][2][…] (60 років) Маніла, Філіппіни ·повішення | ||||||||||||||||
| Поховання | Тама[d] | ||||||||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Японія | ||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||||||||||||
| Alma mater | Вища військова академія армії Японії і Cagayan National High Schoold | ||||||||||||||||
| Знання мов | японська[4] | ||||||||||||||||
| Учасник | Японсько-китайська війна і Друга світова війна | ||||||||||||||||
| Роки активності | з 1905 | ||||||||||||||||
| Посада | генерал-губернатор Філіппінd | ||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | ||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
Яма́шіта Томою́кі (яп. 【山下奉文】, やましたともゆき; 8 листопада 1885 — 23 лютого 1946) — японський державний і військовий діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал (1943). Учасник японсько-китайської (1937—1945) і тихоокеанської воєн (1941—1945), складових Другої світової війни. Керував військами в Маньчжурії, Китаї, Малайзії, Сингапурі та Філіппінах. Вшановувався як національний герой за блискавичне взяття Сингапуру (1942). Прізвисько — «малайський тигр».
Біографія
Народився у селі Осуґі (сучасне містечко Отойо) префектури Коті. Випускник Військової академії армії (1905) й Вищої військової академії армії (1916).
Розпочав службу в 11-му піхотному полку (з 1906), командир роти (з 1916). З 1917 року працював у Генеральному штабі армії. Помічник військового аташе в Швейцарії (1919), Німеччині (1921), аташе в Австрії та Угорщині (1927), голова авіаційної інспекційної групи до Німеччини (1940). Викладач Вищої військової академії (з 1926), працівник Міністерства армії (з 1932). Був симпатиком організаторів інциденту 26 лютого 1936 року.
Командир 3-го піхотного полку (з 1 серпня 1930), 40-ї піхотної бригади (з 10 березня 1936), китайської змішаної бригади (з 26 серпня 1937), штабу Північнокитайського фронту (з 15 липня 1938), 4-ї дивізії (з 23 вересня 1939), 25-ї армії (з 6 листопада 1940), 1-го фронту (1 липня 1942 — 26 вересня 1944)[5], 14-го фронту (26 вересня 1944 — 15 серпня 1945)[6]. Радник Військової ради (з 9 червня 1940).
3 вересня 1945 року після капітуляції Японії у Другій світовій війні здався у полон противнику в Багіо, Філіппіни. 29 жовтня був притягнутий американцями до Манільського військового трибуналу за «військові злочини». Визнаний винним за вбивства цивільного населення в Сингапурі й Манілі. Хоча ці вбивства були скоєні японськими вояками самовільно, без вказівок генерала, його бездіяльність як їхнього командира була визнана злочинною (так званий «стандарт Ямашіти», англ. Yamashita standard). Отримав смертний вирок 7 грудня 1945 року. Страчений через повішення.
З 1959 року вшановується як шінтоїстське божество у святилищі Ясукуні, Токіо, Японія.
Вислуга
- Молодший лейтенант (червень 1906)
- Лейтенант (грудень 1908)
- Капітан (травень 1916)
- Майор (лютий 1922)
- Підполковник (серпень 1925)
- Полковник (серпень 1929)
- Генерал-майор (серпень 1934)
- Генерал-лейтенант (листопад 1937)
- Генерал (лютий 1943)
Нагороди
Японська імперія
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
- Військова медаль 1918-1920
- Медаль Перемоги
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
- Медаль Китайського інциденту 1931
- Медаль Китайського інциденту 1937
- Нагрудний знак командира
- Орден Священного скарбу 2-го класу
- Орден Золотого шуліки 3-го і 1-го класу
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (29 квітня 1940)
- Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Маньчжурська держава
- Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
- Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
Інші країни
- Великий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (1929)
- Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (18 жовтня 1929)
- Орден Заслуг німецького орла 2-го ступеня (28 липня 1940)
Примітки
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ 第一方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
- ↑ 第十四方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
Джерела
Ямашіта Томоюкі // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- Ямашіта Томоюкі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
|
- Народились 8 листопада
- Народились 1885
- Уродженці Коті
- Померли 23 лютого
- Померли 1946
- Померли в Манілі
- Поховані на цвинтарі «Тама»
- Нагороджені пам'ятною медаллю вступу на престол імператора Тайсьо
- Нагороджені медаллю Перемоги у Першій світовій війні
- Нагороджені пам'ятною медаллю вступу на престол імператора Сьова
- Кавалери ордена Священного скарбу 2 класу
- Кавалери ордена Золотого шуліки 1 класу
- Кавалери ордена Золотого шуліки 3 класу
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 1 класу
- Нагороджені пам'ятною медаллю «2600 років Японії»
- Кавалери Великого почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Командори ордена Корони Румунії
- Нагороджені орденом Заслуг німецького орла
- Японські військовики Першої світової війни
- Генерали Японії
- Японські військові аташе
- Учасники Японсько-китайської війни (1937—1945)
- Учасники Другої світової війни з Японії
- Національні герої
- Страчені японці
- Повішені в Японії
- Страчені військовики
- Японські божества