Космічне командування Повітряних сил США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Air Force Space Command)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічне командування Повітряних сил США
Air Force Space Command
Штаб-квартира Космічного командування Повітряних сил США на авіабазі Петерсон
На службі 1 вересня 1982 — по т.ч.
Країна США США
Вид ПС США
Тип Головне командування ПС США
Роль проведення військових операцій у глобальному масштабі з використанням різнорідної космічної техніки
Чисельність 38 000 о/с
У складі Стратегічне Командування Збройних сил США
Гарнізон/Штаб США Петерсон, Колорадо-Спрінгз, Ель-Пасо, Колорадо
Гасло «Гвардія вищих кордонів» (англ. Guardians of the High Frontier)[1]
Вебсайт Air Force Space Command
Командування
Командувач генерал Джон Гайтен
Знаки розрізнення
Емблема Командування

Медіафайли на Вікісховищі

Космічне командування Повітряних сил США (англ. Air Force Space Command) (AFSPC) — одне з 10 головних командувань Повітряних сил США, що дислокується на авіаційній базі Петерсон та відповідає за проведення військових операцій у глобальному масштабі з використанням різнорідної космічної техніки. Оперативно підпорядковується Стратегічному Командуванню ЗС США.

Призначення[ред. | ред. код]

Космічне командування Повітряних сил США оперує у глобальному масштабі та виконує завдання з «гнучкої та надійної підтримки космічних та кібер можливостей в інтересах Об'єднаних сил та США в цілому»[2].

Командування має за мету забезпечити космічну підтримку сил, що полягає у виведенні у космічний простір супутників та інших космічних апаратів за допомогою одноразових ракет-носіїв та використання їх у середньому космосі. Другим завданням є космічний контроль з метою забезпечення використання простору в інтересах дружніх сил шляхом проведення космічних операцій, які охоплюють спостереження, протидію, захист і просторовий розвідувальний аналіз даних за допомогою космічного обладнання та техніки[3]. Третім завданням Командування є посилення сил, за рахунок забезпечення їх розвідувальними, навігаційними та погодними даними, зв'язком, попередженням про ракетну загрозу, безпосередньою підтримкою за рахунок власних сил, що маневрують у космічному просторі.

Загалом у Командуванні нараховується близько 38 000 військовослужбовців та працівників з регулярних Повітряних сил, Національної гвардії та Резерву, які служать на 88 об'єктах та інсталяціях Командування по всьому світові.

З 1 грудня 2009 року стратегічні ядерні міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), що перебували у веденні Космічного командування, після передачі їх з Бойового командування в 1993 році, були передані у розпорядження знов створеного Командування глобальних ударів Повітряних сил

Склад[ред. | ред. код]

Космічна техніка Командування[ред. | ред. код]

Назва Фото Тип Модифікації Кількість Прим.
Ракети-носії
Atlas V
одноразова ракета-носій
Delta-2
ракета-носій
Delta IV
ракета-носій Останній запуск Delta IV-M+ у військових цілях у рамках програми Wideband Global SATCOM стався 24 липня 2015
Супутники
DSCS
супутник зв'язку
DSP
розвідувальний супутник
Супутники GPS
навігаційно-обчислювальна система 30
MILSTAR
супутник зв'язку 5
DMSP
метеорологічний супутник
MUOS
супутник зв'язку 4
SBIRS
супутники протиракетної оборони (система раннього попередження)
WGS
супутниковий зв'язок
Радари раннього попередження про ракетний напад
AN/FPS-115
система попередження про ракетний напад Система PAVE PAWS
AN/FPS-108
пасивна фазована антенна решітка
AN/FPQ-16 PARCS
пасивна фазована антенна решітка
SBX-1
активна фазована антенна решітка раннього попередження
BMEWS
радари раннього попередження про пуски балістичних ракет

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Air Force Space Command Heritage. Air Force Space Command. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
  2. US Air Force. Air Force Space Command. AFSPC. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  3. Brown, Peter J. (9 липня 2009). Mixed signals over Chinese missiles. Asia Times Online. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.