Arenysuchus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Arenysuchus
Період існування: маастрихтський ярус, 67.6–66 млн р. т.
Череп (ELI-1) і діаграма
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Клада: Eusuchia
Клада: Allodaposuchidae
Рід: Arenysuchus
Puértolas, Canudo & Cruzado-Caballero, 2011
Типовий вид
Arenysuchus gascabadiolorum
Puértolas, Canudo & Cruzado-Caballero, 2011

Arenysuchus (що значить аренський крокодил) — вимерлий одновидовий рід крокодиломорфів з пізньої крейди (пізній маастрихтський етап) відкладень північної Іспанії. Вони відомі з голотипу MPZ ELI-1, часткового черепа з стоянки Еліас, а також зі згаданого матеріалу MPZ2010/948, MPZ2010/949, MPZ2010/950 і MPZ2010/951, чотирьох зубів зі стоянки Блазі 2. Дослідники Хосе Мануель Гаска та Айнара Бадіола відкрили плазуна у формації Тремп в Арен, де Уеска, Іспанія. Вперше цей вид назвали Arenysuchus gascabadiolorum Едуардо Пуертоласом, Хосе І. Канудо та Пенелопою Крузадо-Кабальєро.

Формація Тремп належить до пізньої крейди. Датовано за допомогою планктонних форамініфер і магнітостратиграфії. Формація включає планктонну біозону Abathomphalus mayaroensis, яку в 2011 році датували від 68,4 до 65,5 млн років. Це дає утворення від пізнього кампанського до раннього данського віку. Вік нижньої частини стоянки Еліас становить близько 67 мільйонів років, отже територія датується 67,6-65,5 млн років тому[1].

Опис[ред. | ред. код]

Arenysuchus відомий частковим черепом і чотирма зубами. Однією з ознак, що пов’язує його з ранніми крокодилами, є контакт лобових кісток із краєм надскроневих вікон, двох отворів у верхній частині черепа. Лобова кістка також незвичайна тим, що її передній кінець надзвичайно довгий. Різкий виступ лобової частини розділяє носові кістки, складають більшу частину середньої лінії морди. Ще одна особливість Arenysuchus, яка відрізняє його від інших базальних крокодилоїдів, — це його невеликий піднебінний відросток, кісткова пластинка верхньої щелепи, яка утворює передню частину піднебіння. Arenysuchus також має ямку між сьомим і восьмим зубами верхньої щелепи, яка інакше спостерігається лише у "Crocodylus" affinis[1].

Палеобіологія[ред. | ред. код]

Arenysuchus був частиною початкового еволюційного випромінювання крокодилів у Північній півкулі під час пізньої крейди. Під час пізнього маастрихту Європа була острівним архіпелагом, оточеним мілководними морями. На цьому архіпелазі крокодили становили більшість фауни крокодиломорфів. Однак у південній півкулі крокодили ще не були поширені, а інші крокодиломорфи, такі як метазухії, становили панівну фауну. Крокодили повністю були відсутні в Європі до цього часу. Динозаврів було багато, з різноманітністю зауроподів, тероподів і орнітопод. З утворенням архіпелагу в пізньому маастрихті відбувся фауністичний оборот. Динозаври стали значно рідшими, в першу чергу представленими гадрозаврами. Крокодили випромінювалися, щоб стати набагато більшим компонентом острівних екосистем<[1].

Філогенетика[ред. | ред. код]

Crocodylia

Borealosuchus

Gavialoidea

Allodaposuchus

Pristichampsus

Brevirostres

Alligatoroidea

Crocodyloidea

Prodiplocynodon

Asiatosuchus

Arenysuchus

"Crocodylus" affinis

Brachyuranochampsa

"Crocodylus" acer

Tomistominae

Australosuchus

"Crocodylus" megarhinus

Crocodylus

Voay

Osteolaemus


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Puértolas, E.; Canudo, J.I.; Cruzado-Caballero, P. (2011). Farke, Andrew A. (ред.). A New Crocodylian from the Late Maastrichtian of Spain: Implications for the Initial Radiation of Crocodyloids. PLoS ONE. 6 (6): e20011. Bibcode:2011PLoSO...620011P. doi:10.1371/journal.pone.0020011. PMC 3110596. PMID 21687705.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)