Лутига сива
Лутига сива | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
Рід: | Лутига (Atriplex) |
Вид: | Лутига сива (A. cana)
|
Біноміальна назва | |
Atriplex cana |
Лутига сива[1][2] (Atriplex cana C.A.Mey.) — багаторічна рослина родини амарантових.
Багаторічний напівчагарник 20-50 см заввишки, у нижній частині дерев'янистий, сильно розгалужений. Однорічні пагони і листки густо покриті сріблясто-білими лусочками. Листя чергові, нижні кососупротивні, товстуваті, довгасто-овальні до оберненоланцетних або навіть лінійних (верхні), тупі, часто з виїмкою, звужені в черешок, цілокраї. Суцвіття — мутовчасто-колосоподібна безлиста волоть. Приквітки маточкових квіток сидячі, вгорі широкі, здебільшого тризубчасті, зростаються краями до половини. Насіння округле, 2-2,5 мм в діаметрі, плоске, коричневе. Квітне у липні, плодоносить у вересні.
- Азія
- Європа
Зустрічається в гірському Криму (рідко) і на солончаках Присивашшя[3].
Мешкає в глинисті пустелях, на ґрунтах, перехідних від солончаків до солонців, на коркових солонцях. Росте в масових кількостях і є одним з характерних ландшафтних рослин напівпустелі.
В пустельній місцевості є прекрасним паливом і добре горить навіть у свіжому вигляді. Кормова рослина, яку поїдають головним чином верблюди, задовільно — вівці й коні.
Занесений до Червоних книг Воронезької області і Алтайського краю.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ Atriplex cana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ [[Коломійчук Віталій Петрович|Коломійчук В. П.]] Географічний аналіз флори берегової зони [[Азовське море|Азовського моря]] // pISSN 2225-5486, eISSN 2226-9010. Біологічний вісник [[Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького|МДПУ]]. 2012. № 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 20 жовтня 2014.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Флора СССР, Т. 6. Ред. Комаров В. Л., Шишкин Б. К. Москва-Ленинград: АН СССР, 1936. 954 с. (рос.)
- Гроссгейм А. А. 1949. Определитель растений Кавказа. М.: Сов. наука. 747 с.
- Ильин М. М. 1936. Род Лебеда - Atriplex L. // Флора СССР. Т.6. М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.77-107.
- Коропачинский И. Ю., Встовская Т. Н. 2002. Древесные растения Азиатской России. Новосибирск: Изд-во СО РАН, филиал "Гео". 707 с.
- Курочкина Л. Я., Османова Л. Т., Карибаева К. Н. 1986. Кормовые растения пустынь Казахстана. Алма-Ата: Кайнар. 208 с.
- Медведев П. Ф., Сметанникова А. И. 1981. Кормовые растения европейской части СССР. Л.: Колос. 336 с.
- Иллюстрированный определитель растений Казахстана. Т.1. 1969 / Под ред. В. П. Голоскокова. Алма-Ата: Наука. 644 с.
- Определитель растений Средней Азии. Т. 3. 1972 / Под ред. О. Н. Бондаренко, М. М. Набиева. Ташкент: ФАН. 268 с.
- Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae.(англ.)
- Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae.
- Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition.
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition).
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 20.10.2014.
- Н. И. Дзюбенко, Е. А. Дзюбенко. Дикие родичи культурных растений. Atriplex cana С.А.М. - Лебеда белая, кокпек (казахское) [Дзюбенко М. І., Дзюбенко О. О. Дикі родичи культурних рослин. Atriplex cana С.А.М. - Лобода сива, кокпек (казахське).]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 20.10.2014. Процитовано 20.10.2014.
- Atriplex cana C. A. Mey. 白滨藜 (Description from Flora of China) [Atriplex cana C. A. Mey. 白滨藜 (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 24.10.2014.
- http://www.tropicos.org/Name/7200002 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Atriplex cana C.A. Mey. на сайті «Плантариум» [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)