Boeing B-47 Stratojet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Boeing B-47 Stratojet
Boeing B-47A 061024-F-1234S-008.jpg
Тип бомбардувальник
Розробник Боїнг
Перший політ 1947
Основні експлуатанти ВПС США
Commons-logo.svg  Зображення на Вікісховищі

Боїнг B-47 «Стратоджет» — американський реактивний стратегічний бомбардувальник. У 50-их роках XX століття був найпотужнішим літаком країн НАТО.

Історія[ред.ред. код]

З 1943 року в США велися роботи зі створення реактивного бомбардувальника.

Проект літака пройшов кілька стадій розробки: починаючи від «моделі 424» з прямим крилом, потім «моделі 448» із стрілоподібним крилом і турбореактивними двигунами, розташованими зверху на фюзеляжі, до «моделі 450», яка була довершена німецькими дослідженями по крилу стрілоподібної геометрії. Модель літака «450» була прийнята на озброєння ВПС США в жовтні 1945 року.

Особливо активно Боїнг B-47 застосовувався в середині 1950-х років, в цей час він був найпотужнішим літаком НАТО.

Максимальна кількість цих літаків всіх модифікацій на озброєнні Стратегічного командування була в 1957 році, тоді їх кількість була близько 1800 одиниць. Сотні з них були переобладнані для виконання спеціалізованих завдань.

Інцидент з атомною бомбою[ред.ред. код]

11 березня 1958 року з літака Boeing B-47E-LM «Stratojet», що прямував з авіабази біля міста Саванна в штаті Джорджія на англійську авіабазу «Брантінгторп» в Лестерширі[1][2] впала атомна бомба Mk. 6 на площі міста Марс-Блаффі у штаті Південна Кароліна[3] та привела до поранення шістьох людей.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Параметр
Характеристика
Зображення
Силова установка
шість турбореактивних двигунів «General Electric» J47-GE-25 зі статичною тягою 3266 кг
B-47A 3-View line art.svg
Льотні характеристики
максимальна швидкість 975 км/год на висоті 4970 м;
практична стеля 12345 м;
радіус дії 6437 км
Маса
порожнього — 36630 кг;
максимальна злітна — 89893 кг
Розміри
розмах крила — 35,36 м;
довжина — 33,48 м;
висота — 8,51 м;
площа крила — 132,66 м²
Озброєння
дві дистанційно керовані 20-мм гармати, розміщені у хвостовому відсіку

Модифікації[ред.ред. код]

  • ЕВ-47Е — мав замість баків на крилах підвішувані різноманітні контейнери з апаратурою РЕБ. Кількість модифікованих літаків становила 2 одиниці;
  • EB-47L — був обладнаний засобами спецзв'язку для роботи в умовах ядерної війни;
  • KB-47G — мав обладнання для дозаправки в повітрі;
  • QB-47E — 14 переобладнаних літаків у безпілотні радіокеровані мішені;
  • RB-47B — фоторозвідувальна модифікація 26 літаків;
  • RB-47E — фоторозвідник, випущений у кількості 255 екземплярів;
  • RB-47H — 32 літаки обладнані для ведення електронної радіорозвідки і оснащені бомбовими відсіками. Пізніше ці відсіки переобладнані для розміщення різних приладів, які обслуговували три офіцери — спеціалісти по електронній війні;
  • ERB-47H — три літаки радіорозвідки, створені на базі RB-47H;
  • ЕТВ-47Е — використовувався як навчально-тренувальний літак;
  • ТВ-47В — тренувальний літак для навчання льотчиків і штурманів;
  • WB-47B — використовувався для проникнення в центри ураганів і тайфунів;
  • WB-47E — розвідник погоди для ВПС США.

Джерела[ред.ред. код]

  • Майкл Шарп Военные самолеты. — Харьков, Белгород : Клуб семейного досуга, 2012. — 160 с. — ISBN 978-966-14-2371-7. (рос.)
  • Куточок неба, B-47 Stratojet

Примітки[ред.ред. код]

  1. Armed Forces: Mars Bluff. Time. 24 March 1958. Процитовано 24 August 2014. 
  2. Montgomery, Warner M. (21 March 2008). Atomic Bomb dropped on Florence, S.C. Процитовано 24 August 2014. 
  3. Klepper, David (24 March 2011). Man Recalls Day A Nuclear Bomb Fell On His Yard. The Sun News - SC. Процитовано 25 August 2014. 
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.