Тайфун
Тайфу́н (від кит. тай фин — «великий вітер»[1]) — місцева назва тропічних циклонів у північно-західній частині Тихого океану[1][2], біля Філіппінських островів та в районі Південнокитайського моря[1], яке супроводжується липневими дощами та стійкими вітрами з максимальною постійною швидкістю вітру, що перевищує 119 км/год у районі їх епіцентрів[2].
Тайфуни виникають через порушення стійкості пасатів. Вони рухаються по периферії тихоокеанського субтропічного антициклону спочатку на захід і південний захід. На широті близько 20—30° змінюють свій напрям на північний-схід і досягають берегів Японії, Китаю, Кореї. Інколи, трансформуючись у позатропічні циклони, досягають Камчатки. Спостерігаються також аномальні траєкторії проходження тайфунів, які круто піднімаються на північ. У середньому на рік буває 20—25 тайфунів, найчастіше у серпні—вересні. Для тайфунів характерні сильні вітри та катастрофічні зливи, що спричинюють значні руйнування на суходолі й хвилювання на морі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Прох Л. 3. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Дмитро Сергійович Бірюков, Юрій Миколайович Скалецький, Олег Іліодорович Насвіт, Потапенко В’ячеслав Георгійович. Глобальні тенденції загроз природного і техногенного характеру та їхніх соціально-економічних наслідків // Стратегічні пріоритети. — 2011. — № 1. — С. 38.
Посилання[ред. | ред. код]
|
