De Tomaso Pantera

Pantera
	; De Tomaso Pantera
Виробник	Італія • Модена
Батьківська компанія	De Tomaso
Роки виробництва	1971-1993; (7260 авто)
Попередник(и)	De Tomaso Mangusta
Наступник(и)	De Tomaso Guara
Клас	спортивний автомобіль
Стиль кузова	2-дверне купе
Компонування	середньомоторне, задньопривідне
Двигун(и)	V8 • 5769 см³ • 330 к.с. (243 кВт);
Коробка передач	5-ступінчаста ручна КП
Колісна база	2515 мм
Довжина	4255–4370 мм
Ширина	1803–1900 мм
Висота	1092–1100 мм
Маса	1382–1600 кг
Найвища швидкість	256 км/год
Подібні	BMW M1; Ferrari Berlinetta Boxer; Lamborghini Countach; Maserati Bora
Дизайнер	Марчелло Гандіні

De Tomaso Pantera — середньомоторний спортивний автомобіль італійської компанії De Tomaso, яку виготовляли у двох серіях впродовж 1971—1993 років у кількості 7260 машин. Наймасовіша модель компанії.

Історія[ред. | ред. код]

Модель Pantera розробили на заміну моделі Mangusta при співпраці з компанією Ford в розрахунку на ринок США. Її презентували у березні 1970 на Нью-Йоркському автосалоні. Вона призначалась для ринку США, де її продажем через дилерську мережу займалась компанія Ford Motor Company. Початок продажів був доволі успішним з продажем 2669 машин (1970), 2506 (1972), 1604 (1973), коли за день виготовляли до трьох машин Pantera. Ford припинив 1975 продажі машин. Через нафтову кризу 1973 року і подорожчання пального продажі значно впали. Дилери Ford Motor Company продали близько 5500 машин і в 1975 році експорт машин було зупинено. До кінця 1970-х років компанія De Tomaso за рік виробляла до 50 машин усіх моделей.

Конструкція[ред. | ред. код]

Несучий кузов типу монокок розробив Джіан Паоло Даллара^[de]. Кузов отримав гарний розподіл мас між осями (57 % на задню вісь), великий багажник, але передні сидіння були розраховані на людей ростом до 183 см. Pantera першою серед моделей De Tomaso тримала у стандартній комплектації кондиціонер, електричні склопідіймачі. На модель встановлювали мотор об'ємом 5769 см³, потужністю 330 к.с.

Том Тьярд (англ. Tom Tijard) з приналежної компанії Форд дизайнерської компанії Carrozzeria Ghia SpA розробив 1969 дизайн прототипу кузова, який виробляла компанія Vignale (6.380 кузовів, 1971—1974; 125 поміж 1974—1976). Після розриву 1974 з Форд кузови виробляли Carrozzeria Maggiora^[en] з Турину (74 кузови 1977—1978), з 1979 туринська Carrozzeria Embo^[de] (463 кузови, 1979, 1990).