Fennek

Fennek
Fennek
Тип	розвідувально-дозорний бронеавтомобіль
Історія використання
На озброєнні	з 2003
Оператори	Нідерланди 420 од.; Німеччина 212 од.
Війни	Війна в Афганістані
Історія виробництва
Виробник	Нідерланди; Німеччина, SP Aerospace; Vehicle Systems BV; Krauss-Maffei Wegmann
Виготовлення	з 2001
Виготовлена; кількість	622 (станом 2009 рік)
Характеристики
Вага	9.7 т (до 10.4 т)
Довжина	5710 мм
Ширина	2490 мм
Висота	1790 мм, з надбудовами 2180 мм
Обслуга	3 особи
Підвищення	−10…+40
Броня	сталева катана (захист від 7,62-мм бронебійних куль)
Головне; озброєння	автоматичний кулемет 40-мм HK GMG; боєкомплект: 32
Двигун	Дизельний двигун Deutz; 239 к.с. (179 кВт.)
Питома потужність	24 к.с./т. (18,5 кВт./т)
Трансмісія	монопривід (з можливістю підключення повного приводу)
Підвіска	2 x 4 (4 х 4)
Паливо	дизель
Швидкість	шосе: 115 км/год
Прохідність	нахил: 30°; підйом: 70 %, заднім ходом 60 %; брід:
	Fennek у Вікісховищі

Fennek (вимова (нід.)) — бойова розвідувальна машина спільної розробки підприємств Німеччини та Нідерландів. До 2015 повинна замінити у Бундесвері БРМ SpPz 2 Luchs.

Історія[ред. | ред. код]

Машина розроблена німецькою фірмою Krauss-Maffei Wegmann та нідерландськими SP Aerospace та Vehicle Systems BV. Розрахована на екіпаж з 3-х осіб. Перший прототип бронеатомобіля представили в 2000 році. Серійне виробництво розпочалося з 2001 року.

Дозорно-розвідувальне обладнання[ред. | ред. код]

На додаток до системи обробки даних (нім. Datenverarbeitungsanlage; DV-Anlage) дозорно-розвідувальні засоби складаються з таких систем.

Прилади розвідки та спостереження[ред. | ред. код]

Модуль з оптоелектронними приладами

До особливостей розвідувально-дозорної машини Фенек належить створений підприємством Rheinmetall Defence Electronics комплекс оптоелектронних сенсорів (C⁴ISR)^[1]^[2]. Він складається з таких трьох основних модулів:

тепловізор Ophelios
безпечний для очей лазерний далекомір Molem
чорно-біла ПЗС-камера, що працює у видимій частині спектру

Три датчики зібрані в єдиний модуль, встановлений у поворотну платформу на висувній щоглі заввишки до 1,5 м (разом з машиною: 3.29 м) виробництва фірми GEROH. Спеціально спроектована телескопічна щогла забезпечує стійкість до коливань, що необхідно для стабільної роботи датчиків. Датчики можуть працювати і при повністю складеній щоглі. Як датчиками, так і платформою, на яку вони встановлені, можливо керувати з місця командира екіпажу та спостерігача. Ціль типу «гелікоптер» може бути виявлена на відстані до 10 км, а ідентифікована — до 2 км. Платформа, на яку встановлений модуль з датчиками, може обертатись в горизонтальній площині, так і змінювати кут підйому. Передане зображення з тепловізора або камери спостереження надходить на монітор, який спеціально налаштований, аби зменшити втому спостерігача від тривалого перегляду.

Також щогла з датчиками може бути встановлена на спеціальному штативі на відстані до 40 метрів від машини. Це розширює можливості з приховування щогли з давачами за різними перешкодами. Наприклад, в умовах щільної забудови, коли можливості для пересування машини можуть бути сильно обмежені.

Сенсор реєстрації та ідентифікації коливань землі[ред. | ред. код]

До складу розвідувальних систем входить також комплект наземних сенсорів BOSA. В нього входять магнітний, акустичний, оптичний сенори та датчик коливань (вібрацій) землі, які приховано встановлюють неподалік ділянок, за якими слід здійснювати спостереження. Дальність виявлення об'єктів становить 1 - 10 м.

Ці сенсори використовують для спостереженнями за дорогами, стежками, або важливими ділянками місцевості. Вони виявляють транспортні засоби та повідомляють їхню кількість, швидкість та напрям руху. Також вони здатні ідентифікувати основні типи бойових і допоміжних машин. Отримана інформація може бути передана по радіоканалу на відстань до 10 км. Час автономної роботи комплекту до 9 діб з видачею до 2000 звітів про виявлені об'єкти.

Вага комплекту BOSA сягає 15 кг. Його розгортання здійснюється двома солдатами за 15 хв.

Міні-БПЛА Аладін[ред. | ред. код]

Крім того, екіпаж машини має у розпорядженні малий БПЛА Аладін для розвідки з повітря^[3]. Літальний апарат запускає оператор з руки. Дальність польоту апарату — до 6000 метрів. Аладін здійснює політ та приземлення автономно за наперед визначеним маршрутом за допомогою встановлених на борт приладів GPS.

Оператори[ред. | ред. код]

Бронеавтомобіль «Fennek» перебуває на озброєнні двох армій — Королівської нідерландської армії в кількості 410 одиниць та німецькій, котра замовила 202 одиниці. В тому числі на озброєнні вищезгаданих армій є варіанти озброєні протитанковими керованими ракетами.

Постачання першого замовлення було завершено в 2008 році. У 2007 році Німеччина замовила додаткову партію із 10 машин.

«Fennek» виконує роль одного з основних броньованих розвідувальних засобів в німецькій армії і основного — в нідерландській. Ці країни також використовували бронеавтомобілі даного типу в бойових діях в Афганістані.

Галерея[ред. | ред. код]

Fennek і ATF Dingo в німецькій армії (Афганістан)
Fennek в Афганістані
Fennek
Fennek в Королівській армії Нідерландів
гранатомет Heckler & Koch GMG на даху Fennek
двигун на Fennek
кабіна водія у Fennek
Fennek в Афганістані
24.09.2012 - Fennek
Fennek
Комплект сенсорів BOSA (в центрі)
Характеристики BOSA на виставці TechDemo'08
Робоче місце оператора Fennek
AirRobot AR 100-B як елемент оснащення Fennek (TechDemo'08)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Слюсар В.И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 1. //Электроника: наука, технология, бизнес. – 2009. - № 5. - C. 68 - 73. [1]
↑ www.rheinmetall-defence.de Beobachtungs- und Aufklärungsausstattung. переглянуто 5 травня 2014
↑ Слюсар В.И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 2. //Электроника: наука, технология, бизнес. – 2009. - № 6. - C. 90 - 95. [2]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fennek

Сайт виробника^{[недоступне посилання з червень 2019]}
Історія розробки бронеатомобіля
Відео-ролик демонстрації можливостей

[E-1] Слюсар В.И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 1. //Электроника: наука, технология, бизнес. – 2009. - № 5. - C. 68 - 73. [1]

[2] www.rheinmetall-defence.de Beobachtungs- und Aufklärungsausstattung. переглянуто 5 травня 2014

[LUNA-3] Слюсар В.И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 2. //Электроника: наука, технология, бизнес. – 2009. - № 6. - C. 90 - 95. [2]

[1]

[2]

[3]