HMS Wensleydale (L86)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Венслідейл» (L86)
HMS Wensleydale FL21557.jpg
Служба
Тип/клас Ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Венслідейл»
Корабельня Yarrow Shipbuilders, Скотстон
Первинна вартість £ 352 000
Замовлено 28 липня 1940
Закладено 28 липня 1941
Спущено на воду 20 червня 1942
Введено в експлуатацію 20 жовтня 1942
На службі 1942-1944
Загибель 21 листопада 1944 року внаслідок зіткнення з танкодесантним судном HM LST 367 зазнав серйозних пошкоджень, 11 грудня 1944 року визнаний конструктивно знищеним та списаний
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 070 тонн (стандартна)
1 458 тонн (повна)
Довжина 85,3 м
Ширина 10,16 м
Осадка 3,51 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 19 000 к.с.
Швидкість 27 вузлів (51 км/год)
Дальність плавання 2350 миль (4 350 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 168 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння 40 глибинних бомб
Зенітне озброєння 16 × (4 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark II в установці MK.VII
2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»
4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50

«Венслідейл» (L86) (англ. HMS Wensleydale (L86) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «III» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Венслідейл» закладений 28 липня 1941 року на верфі компанії Yarrow Shipbuilders у Скотстоні. 20 червня 1942 року він був спущений на воду, а 20 жовтня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Ескортний міноносець «Венслідейл» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, супроводжував транспортні конвої союзників, підтримував висадку морського десанту в Нормандії.

5 серпня 1944 року в протоці Ла-Манш неподалік від Ньюгевена «Венслійдейл» і фрегат «Стейнер» затопили німецький підводний човен U-671. 20 серпня південніше Брайтона «Венслідейл» разом з есмінцями «Форестер» та «Відет» глибинними бомбами потопив німецький підводний човен U-413.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

1943[ред. | ред. код]

Докладніше: Битва біля Сет-Іль

22 жовтня 1943 року група британських кораблів, у складі крейсера «Карібдіс», есмінців «Гренвілль» та «Рокет», 4 ескортних міноносців типу «Хант»: «Лімбурн», «Венслейдейл», «Телібон» і «Стівенстоун» вступила в бій з німецькими кораблями біля островів Сет-Іль. Німецька група прикриття суховантажу «Мюнстерленд» включала 5 міноносців типу «Ельбінг» (T22, T23, T25, T26 і T27) з 4-ї флотилії міноносців під командуванням Франца Коглафа. У зіткненні крейсер «Карібдіс» був уражений двома торпедами, випущеними з міноносців T23 і T27 та за півгодини затонув. «Лімбурн» також отримав серйозне пошкодження від ураження торпедою й був пізніше затоплений есмінцем «Рокетом». Німці прорвалися без втрат.

Весною 1944 року корабель прибув до складу сил, які готувалася до підтримки висадки морського десанту в Нормандію. У період з 30 березня до 19 квітня «Венслідейл» діяв разом із британськими есмінцями «Бріссенден», «Танатсайд», «Хайда», «Мелбрейк» і «Ашанті» та канадським «Гурон» з прикриття морських навчань у контексті підготовки до морської десантної операції.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1943-1944), за бойові дії в Ла-Манші (1943-1944), за дії в Північному морі (1943), за Нормандську операцію (1944)
Джерела
  1. а б HMS WENSLEYDALE (L 86) — Type III, Hunt-class Escort Destroyer. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 25 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. ISBN 978-1-935149-07-1.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • English, John (1987). The Hunts: A history of the design, development and careers of the 86 destroyers of this class built for the Royal and Allied Navies during World War II. World Ship Society. ISBN 0-905617-44-4