I-39
| Історія | |
|---|---|
.svg){kind=small}  Японія
| |
| Назва: | I-39 |
| Будівник: | корабельня ВМФ у Сасебо |
| Закладений: | 19 червня 1941 |
| Спуск на воду: | 15 квітня 1942 |
| На службі: | 22 квітня 1943 |
| Доля: | 26 листопада 1943 потоплений біля островів Гілберта |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу B1 (I-15) |
| Водотоннажність: | 2584 над водою, 3654 при зануренні |
| Довжина: | 108,7 м |
| Ширина: | 9,3 м |
| Осадка: | 5,1 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
| Максимальна глибина: | 100 м |
| Екіпаж: | 94 |
| Озброєння: |
|
I-39 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Початок історії човна[ред. | ред. код]
Корабель належав до типу B1 (він же клас I-15), представники якого мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, мінісубмарину для диверсійних операцій.
Перший похід[1][ред. | ред. код]
Після завершення тренувань I-39 пройшов 21—27 липня 1943-го з Йокосуки на атол Трук (центральна частина Каролінських островів), на якому ще до війни створили потужну базу японського ВМФ. 2 серпня човен рушив звідси в перший похід із завданням патрулювати в районі архіпелагу Нові Гебриди.
Понад місяць I-39 діяв у визначеному районі, де двічі виходив у атаку на ворожі судна. 2 вересня 1943-го він випустив дві торпеди по конвою, проте не поцілив, а 12 вересня торпедував та потопив буксир ВМФ США «Навахо», що вів на буксирі баржу з пальним з Самоа на Есіприту-Санто. За цей же період сам човен був тричі атакований глибинними бомбами, проте лише остання атака завдала певних пошкоджень.
27 вересня 1943-го I-39 завершив похід на Труці, де узялись за усунення бойових пошкоджень.
Другий похід[ред. | ред. код]
21 листопада 1943-го човен вийшов у море з наказом протидіяти великому ворожому флоту вторгнення, який напередодні розпочав атаку на японські гарнізони на островах Гілберта. 25 листопада з I-39 надійшла радіограма про прибуття у визначений йому район патрулювання, яка стала останньою, що надійшла з цього корабля.
Незадовго до завершення 26 листопада 1943-го лінкор «Массачусетс», що брав участь у забезпеченні атаки на острови Гілберта, встановив радарний контакт із якоюсь ціллю. До останньої спрямували есмінець «Бойд», який так само встановив радарний контакт, а після втрати останнього відшукав підводний човен, що занурився, за допомогою сонару. Далі з есмінця скинули дві серії глибинних бомб та за 15 хвилин після другої з них чули потужний підводний вибух. Не виключено, що саме ця атака призвела до загибелі I-39 разом з усіма 96 особами, що перебували на борту.
Бойовий рахунок[ред. | ред. код]
| Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
| 12.09.1943 | «Навахо» | буксир | 1235 | 14°58'S 169°17'E |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 13 грудня 2022.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||